Quercus tarokoensis — вид рослин з родини букових (Fagaceae), ендемік східного Тайваню.
| Quercus tarokoensis | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Букові (Fagaceae) |
| Рід: | Дуб (Quercus) |
| Вид: | Q. tarokoensis |
| Біноміальна назва | |
| Quercus tarokoensis Hayata, 1918 |
Опис ред.
Це зазвичай кущ, але досягає 12 метрів заввишки. Кора від червонуватого до сіро-коричневого забарвлення. Гілочки стрункі, спершу сіро-коричневі запушені, стають голими, з буруватими сочевицями. Листки вічнозелені, вузькоовальні, шкірясті, 2–4 × 1.5–2.8 см; верхівка гостра до злегка загострена; основа більш-менш серцеподібна; край зубчастий на верхівкових 1/2–2/3; обидва боки безволосі, але іноді є зірчасті волоски вздовж середньої жилки зверху та знизу; ніжка коричнево вовниста, 3–5 мм. Період цвітіння: червень — липень. Жолуді яйцюваті або вузько-яйцюваті, 14–18 мм завдовжки й 8–10 мм ушир; чашечка вкриває від 1/4 до 1/2 горіха, у діаметрі 7 мм, заввишки 10–12 мм; дозрівають другого року у червні.
Середовище проживання ред.
Ендемік східного Тайваню. Росте на висотах від 400 до 1300 метрів на вапняних ґрунтах крутих схилів у вічнозелених лісах.
Примітки ред.
| Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |