? Quercus ithaburensis |
|---|
| Біологічна класифікація |
| Quercus ithaburensis Decne., 1835 |
Ареал виду |
| Синоніми |
| Quercus aegilops subsp. ithaburensis (Decne.) Eig Quercus aegilops var. ithaburensis (Decne.) Boiss. Quercus macrolepis subsp. ithaburensis (Decne.) Browicz |
Посилання |
Quercus ithaburensis — вид рослин з родини Букові (Fagaceae); поширений у центральному європейському та в східному Середземномор'ї.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:
- Quercus ithaburensis Decne. subsp. ithaburensis
- Quercus ithaburensis subsp. macrolepis (Kotschy) Hedge & Yalt.
Опис ред.
Листки овальні або овально-ланцетні зазвичай з хвилястим або загнутим краєм, має 7–10 пар неглибоких часточок; верхівка тупа, основа закруглена; темно-зелені, безволосі й опуклий зверху; сірі й волосаті знизу; ніжка листка волосиста, 1–2 см завдовжки. Жолуді 5 см завдовжки й 3 см завширшки, овальні або вузько еліпсоїдні, дозрівають на другий рік. Рослина до 15 м заввишки. Молоді гілочки волохаті; бруньки яйцюваті й волосисті.
Дерево пристосоване переносити сезонний тепло-сухий клімат завдяки глибоким корінням. Вид здебільшого листопадний, здатний регенеруватися після пожежі та має можливість сформувати густі лісові насадження, де це можливо.
Середовище проживання ред.
Поширений в пд.-сх. Італії, пд. Албанії, Греції, Туреччині, Сирії, Лівані, Ізраїлі.
Добре росте на піщанистих, глинистих, вапняних ґрунтах і повному сонці; висота: 0–1800 м.
Використання ред.
Quercus ithaburensis subsp. macrolepis історично використовувався для деревини, виробництва жолудів (як корм для худоби) та видобутку дубильних речовин із чашечок жолудя.
Загрози ред.
У Греції загрозами для виду є перетворенням лісу на сільськогосподарські угіддя, незаконні вирубки лісу, перезволоження та лісові пожежі. В Албанії основною загрозою є розвиток туризму в прибережних районах. Спад від перетворення середовища існування також зафіксовано в Італії. У Лівані загрози включають перевипас, вирубки та спалахи шкідників. Чисельність населення Quercus ithabureinsis зменшилася в Ізраїлі та Палестині.
Примітки ред.
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
- ↑ Gorener V. & Jerome D. (2018). . The IUCN. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
- Germplasm Resources Information Network. Процитовано 22.08.2020. (англ.)
| Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |