PolyITAN-1 — перший український наносупутник у форматі CubeSat.
| PolyITAN-1 | |
|---|---|
| Супутник «КПІ» PolyITAN-1 перед встановленням у пусковий контейнер. | |
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | 2014-033AJ |
| NORAD ID | 40042 |
| Виготівник | НТУУ КПІ |
| Штучний супутник | Землі |
| Дата запуску | 19 червня 2014 19:11:11 UTC |
| Ракета-носій | Дніпро |
| Космодром | Домбаровський |
| Технічні параметри | |
| Маса | близько 1 |
| Розміри | 10х10х10 см |
| Платформа | CubeSat |
| Орбітальні дані | |
| Нахил орбіти | 97.99 |
| Період обертання | 97.03 |
| Апоцентр | 626 |
| Перицентр | 606 |
Загальна інформація ред.
PolyITAN-1 був створений у Київському політехнічному інституті разом із українськими радіоаматорами. 19 червня 2014, о 19:11:11 (UTC), ракета-носій «Дніпро» була успішно запущена і супутник PolyITAN-1 був виведений на орбіту в першій групі супутників, що відокремилися від ракети-носія. PolyITAN-1 зможе пробути на висоті 650-710 км кілька років.
Створила супутник група молодих науковців та інженерів теплоенергетичного і радіотехнічного факультетів, факультету електроніки, а також Інституту телекомунікаційних систем НТУУ «КПІ» під керівництвом кандидата технічних наук Бориса Рассамакіна. У складі групи розробників — член ГО «Вікімедіа Україна» Євген Коваленко. Запуск здійснено у рамках міжнародної співпраці КПІ з університетами інших країн: після презентації інженерної моделі наносупутника в Інституті імені Калмана (Бельгія) київських політехніків було запрошено до участі в Міжнародному проєкті QB50.
Завдання супутника ред.
- Підготовка висококваліфікованих фахівців для ракетно-космічної галузі на основі нової сучасної елементної бази з широким залученням провідних фахівців ракетно-космічної галузі;
- Створення малогабаритної уніфікованої платформи класу наносупутник для проведення космічних досліджень, відпрацювання нових конструкторських, технологічних рішень та нової елементної бази з низькими енергетичними і високими інформаційними характеристиками, малими габаритами та малою вартістю для широкого класу корисного навантаження;
- Створення на базі уніфікованої платформи університетського наносупутника як основного інструменту лабораторного практикуму з управління малими космічними апаратами, приймання та обробки супутникової інформації;
- Створення наземної випробувальної інфраструктури на фактори космічного простору в НТУУ «КПІ»;
- Проведення космічного експерименту з відпрацювання в умовах космічного простору доступною для широкого кола споживачів нової елементної бази, матеріалів, нових приладів та нових конструктивних і технологічних рішень;
- Проведення експерименту з відпрацювання в умовах космічного простору сонячних батарей розроблених НТУУ «КПІ»;
- Дослідження впливу космічного простору на роботу електронних підсистем супутника;
- Дослідження функціонування систем GPS оригінальної конструкції.
Конструкція ред.
Наносупутник створено у форматі CubeSat з використанням процесора Cortex-M3, STM32F105. Вага супутника — близько 1 кг, розміри 10х10х10 сантиметрів. Активна розробка космічного апарату розпочалася у 2009 році.
Конструкція забезпечує механічне з'єднання бортової апаратури та усіх елементів супутника в єдине ціле, монтаж кабельної мережі, зачековки, їх фіксацію на момент транспортування, виведення на орбіту та приведення в робочий стан на орбіті. Конструкція наносупутника складається з ферми, приладових панелей, сонячних панелей, елементів кріплення до адаптера ракетоносія, елементів кріплення та монтажу. Ферма являє собою єдину зварену конструкцію з габаритами 116х116х110 мм і складається з основної плити, верхнього обрамлення, а також силових поперечних елементів. Основна плита зроблена у вигляді квадратної фрезерованої плити розміром 140х140х6 мм. Для забезпечення необхідного теплового режиму та радіаційного захисту апаратури, розміщеної всередині корпусу, до відкритих сторін ферми кріпляться п'ять сонячних батарей. У конструкціях сонячних батарей застосовувалися кремнієві фотоперетворювачі з ККД 17,2-17,5%. Ці панелі виготовлені в НТУУ «КПІ». Сотопанельний каркас являє собою тришарову панель з полегшеним алюмінієвим стільниковим наповнювачем, двома вуглепластиковими обшивками та наклеєною діелектричною поліімідною плівкою (ППМ).
Підсистеми ред.
- Обробки даних
- Орієнтації та стабілізації
- Навігації та телеметрії
- Електропостачання
- Приймально-передавальна
- Міжсистемної кабельної мережі
- Конструкції (ферми та основної плити)
Комунікаційна система ред.
Для супутника була обрана система з використанням двох радіоканалів: один працює в ультракороткохвильовому діапазоні на частоті 437,675 МГц (довжина хвилі ~ 70 см) радіоаматорського діапазону і служить для передачі сигналу маяка в телеграфі (CW), а також телеметрії на швидкості 9600 біт/c, а інший для передачі даних в широкосмуговому діапазоні на частоті 2,4 ГГц (ISM-діапазон).
| Чутливість | Потужність | Швидкість передачі | |
|---|---|---|---|
| Частота 437,675 МГц | 116 dBm | 33 dBm | 9600 біт/с |
| Частота 2,4 ГГц | 116 dBm | 30 dBm | 500 кбіт/с |
Усі модулі, розроблені при створенні цього апарату, можуть бути використані для цілої серії інших супутників. Для відстеження польоту космічного апарату і проведення запланованих досліджень в університеті створено центр з необхідним випробувальним обладнанням.
Система орієнтації ред.
За датчиками магнітного поля, гіроскопу, відносно Сонця, а також залежно від режиму роботи наносупутника згідно з циклограмою, періодично розраховується поточна його орієнтація. Згідно з орієнтацією наносупутника розраховується й подається напруга на котушки орієнтації.
Запуск ред.
Запуск наносупутника PolyITAN-1 будо здійснено ракетою-носієм «Дніпро» 19 червня 2014 року, о 19:11:11 (UTC), з ШПУ № 13 майданчику № 370 пускової бази «Ясний» на території району «Домбровський» в Оренбурзькій області бойовими розрахунками РВСП на замовлення ЗАТ «Космотрас». Ракета-носій відправила на орбіту також 33 супутники, створені вченими 17 країн світу, серед яких — платформа з пусковими контейнерами QuadPack, розробленими фірмою ISIS (м. Делфт, Нідерланди), в яких містилися університетські мікросупутники. За 16 хвилин після старту всі вони успішно від'єдналися від третьої ступені та вийшли на задані орбіти.
Див. також ред.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Повідомлення про запуск PolyITAN-1 на сайті асоціації аматорських супутників [ 2 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Сторінка на сайті IARU з координацією аматорських супутникових частот [ 21 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Повідомлення на сайті українських радіоаматорів про перші прийняті сигнали маяку PolyITAN-1 [ 16 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Блог про супутник, розшифровка телеметрії, орбітальні параметри [ 1 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Як народжувався PolyITAN-1 у лабораторіях КПІ [ 6 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)