Дніпро — українсько-російська ракета-носій космічного призначення середнього класу, створена на базі балістичних ракет РС-20 (SS-18 «Сатана»).
| | |
| Призначення | Орбітальна ракета-носій |
|---|---|
| Виробник | Південний машинобудівний завод |
| Країна | Україна |
| Розміри | |
| Висота | 34.3 м |
| Діаметр | 3 м |
| Маса | 211 000 кг |
| Ступенів | 3 |
| Вантаж | |
| Вантаж на LEO | 4500 кг |
| Вантаж на МКС | 3200 кг |
| Вантаж на TLI | 900(з ST-1) кг |
| Споріднені ракети | |
| Історія запусків | |
| Космодроми | LC-109, Байконур Ясний |
| Всього запусків | 22 |
| Успішних | 21 |
| Невдалих | 1 |
| Перший запуск | 21 квітня 1999 |
| Останній запуск | 25 березня 2015 |
| Перший ступінь | |
| Двигуни | 1 РД-264 |
| Тяга | 4520 кН |
| Питомий імпульс | 318 с |
| Тривалість горіння | 130 с |
| Паливо | N2O4/UDMH |
| Другий ступінь | |
| Двигуни | 1 РД-0255 |
| Тяга | 755 кН |
| Питомий імпульс | 340 с |
| Тривалість горіння | 190 с |
| Паливо | N2O4/UDMH |
| Третій ступінь | |
| Двигуни | 1 РД-869 |
| Тяга | 18.6 кН |
| Питомий імпульс | 317 с |
| Тривалість горіння | 1,000 с |
| Паливо | N2O4/UDMH |
Ракета має стартову масу 211 т, довжину 34 м, діаметр 3 м і здатна вивести на орбіту висотою 300–900 км космічний апарат або групу супутників різного призначення стартовою масою до 3,7 т. Один запуск «Дніпра» коштує близько 18 млн євро.
Історія створення Редагувати
Ракету-носій легкого класу «Дніпро» було створено у 1999 році на базі міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 (у класифікації країн НАТО — SS-18 «Сатана»), що підлягали скороченню відповідно до російсько-американського договору. Договір допускає використання ракет РС-20 для доставлення об'єктів у космос.
Важка міжконтинентальна балістична ракета РС-20 була розроблена в 70-ті роки в конструкторському бюро «Південне». У 1975 році ракета була прийнята на озброєння радянською армією. На цей час ракета РС-20 є найбільш могутньою ракетою цього класу. На всіх етапах експлуатації ракета знаходиться в транспортно-пусковому контейнері, пуск здійснюється із шахтної пускової установки, що забезпечує незалежність від погодних умов. Високоточна система керування забезпечує високу точність виведення космічного апарата. Саме завдяки характеристикам ракети на її базі була створена високоефективна ракета-носій для запусків космічних апаратів.
У зв'язку з підписанням договору СНО-1, який передбачав знищення 50% РС-20, постало питання про методи скорочення арсеналу цих ракет. Одним з варіантів було запропоновано переобладнати їх в ракети-носії й використовувати для комерційних запусків.
Для реалізації програми створення і подальшої експлуатації ракети-носія «Дніпро» за рішенням Національного космічного агентства України була створена Міжнародна космічна компанія ЗАТ «Космотрас». До її складу входять підприємства та організації України, що створили ракетний комплекс PC-20 і здійснюють гарантійний і авторський нагляд в процесі його експлуатації (зокрема, українське КБ «Південне», яке було розробником МБР РС-20, ВАТ «Хартрон», розробило систему керування, та ін.)
Основу програми «Дніпро» складають більше ніж 150 ракет PC-20, придатних для переобладнання в ракети-носії. Особливе значення надається надійності запуску, і польотна надійність ракети-носія «Дніпро» підтверджена більш ніж 160 запусками (зокрема 5 запусків на навколоземну орбіту). Маючи у своєму розпорядженні великий парк базових ракет РС-20, «Космотрас» при запуску одночасно з основною ракетою має на космодромі у сховищі також і резервну ракету. При виникненні проблеми із запуском основної ракети резервна може бути підготовлена до запуску впродовж 30 діб, забезпечуючи тим самим виконання контракту в задані терміни. Жодна інша компанія-оператор запуску у світі не може запропонувати замовнику такий вид сервісу.
Конструкція Редагувати
Рідинна ракета-носій «Дніпро» виконана за двоступеневою схемою з послідовним розташуванням ступенів і розгінного ступеня. Як паливо використовується N2O4/UDMH.
На орбіті для кластерного запуску супутників використовується двигун РД-866.
Ракета має кілька модифікацій:
- «Дніпро-1» — базова модифікація, має максимальну наступність з ракетою РС-20. Використовує основні складові частини МБР без доробок, ЗА винятком перехідника обтічника.
- «Дніпро-М» — поліпшена модифікація, має ширші можливості з виведення корисного вантажу і підвищену висоту орбіти. Модернізація містила установку додаткових двигунів орієнтації та стабілізації, доопрацювання системи управління, установку подовженого головного обтічника.
Використання Редагувати
Всього виконано шістнадцять пусків ракети-носія «Дніпро». Дотепер ракетою «Дніпро» на навколоземні орбіти виведені 54 космічних апарата 14 країн, зокрема США, Англії, Німеччини, Японії, Франції, Канади, Росії, Єгипту, Італії, Іспанії, Швеції, Об'єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії та Малайзії. Програма «Дніпро», що забезпечує економічні пускові послуги малих і середніх космічних апаратів, завзято розвивається та набирає поширення.
Перспективи Редагувати
Наявність значного парку ракет (~ 150 штук), тривалого терміну їх гарантійної експлуатації, інфраструктури технічних і стартового комплексів на космодромах «Байконур», Ясний та Домбаровський, районів падіння відокремлюваних частин РН, наземного вимірювального комплексу, чинна кооперація підприємств розробників КРК «Дніпро», гарантують стабільність надання послуг по запуску космічних апаратів.
| Порівняння характеристик РН легкого класу | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ракета-носій | Країна | Перший політ | кількість запусків в рік (всього) | Широта СК | Старт. маса, т | Маса КН, т | Успішних. пусків, % | Вартість пуску, млн $ | |
| НОО¹ | ГПО | ССО² | |||||||
| «Дніпро» | Україна | 21.04.1999 | 1-3 (17) | 46° / 51° | 211 | 3,7 | 2,3 | 94% | 30,7 |
| «Рокот» | Росія | 20.11.1990 | 1-2 (18) | 46° / 62° | 107,5 | 2,1 | 1,6 | 89% | 22,5 (€15) |
| «Вега» | Європейський Союз | 13.02.2012 | 2(2) | 5° | 137 | 2,3 | 1,6 | 100% (2 пуски) | 42 |
| «Циклон-4М» | Україна | ~2020 | 0 | 45° | 193 | 5,685 | 1,6 | 3,91 | 23³ |
| «Союз-2.1в» | Росія | 28.02 2013 | 1 | 62° | 160 | 2,8 | 1,4⁴ | 100% (1 пуск) | |
| «Ангара 1.2» | Росія | 2015 | 0 | 62° | 171 | 3.8 | |||
| «Антарес» | США | 21.04.2013 | 1-2 (6) | 38° | 240 | 5,6 | 4,4 | 83,3% (6 запусків) | |
| ¹ — висота 300 км, нахил відповідає космодрому; ² — висота 300 км, нахил 98°; ³ — оцінка, 2007; ⁴ — висота 835 км |
Див. також Редагувати
- Список космічних запусків
- Циклон (ракета-носій)
- Циклон-4М — наймолодша ракета серії Р-36 (Р-36 «Сатана», Р-36М2 «Воєвода», Р-36 орб «орбітальна»)
- Зеніт-3SLB
- Atlas (сімейство ракет-носіїв)
Примітки Редагувати
- Днепр. Конструкторское Бюро “Южное”. Процитовано 07.04.2012.
- Iridium Reports Double-digit Revenue Growth in First Half of 2011 (англійською). Space News. 8.08.2011. Процитовано 08.04.2012.
- Rockot User's Guide, EHB0003, Issue 5, Revision 0. EUROCKOT Launch Services GmbH. Август 2011. Процитовано 07.04.2012.
- European SMOS and Proba-2 Successfully Launched by Rockot (англійською). Space News. 9.11.2009. Процитовано 08.04.2012.
- Vega User’s Manual Issue 3, Revision 0, стр. 2-7 (англійською). ARIANESPACE. 03.2006. Процитовано 08.04.2012.
- Vega Expected to be Price-competitive With Russian Rockets (англійською). Space News. 23.01.2012. Процитовано 07.04.2012.
- CYCLONE-4 Launch Vehicle User's Guide Issue 1 – October 2010, стр. 53-56 (англійською). Alcantara Cyclone Space. 10.2010. Процитовано 07.04.2012.
- Maritime Launch Services Selects Nova Scotia Site for Spaceport Over 13 Other Locations. SpaseQ. 20173-04-16. Процитовано 16 квітня 2017.
- Союз-2 этапа 1в. ГНПРКЦ "ЦСКБ-Прогресс. Процитовано 07.04.2012.
- Семейство ракет-носителей «Ангара». ФГУП «Государственный космический научно-производственный центр имени М.В.Хруничева». Процитовано 07.04.2012.
- Antares Medium-Class Launch Vehicle (англійською). Orbital Sciences Corporation. Процитовано 07.04.2012.
- Orbital Successfully Launches First Antares Rocket (англійською). http://www.orbital.com/. Процитовано 22 квітня 2013.
Посилання Редагувати
- КБ Південне [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з космонавтики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |