PolyITAN-2-SAU — другий український наносупутник у форматі CubeSat.
| PolyITAN-2 | |
|---|---|
| Супутник «КПІ» PolyITAN-2-SAU | |
| Основні параметри | |
| Повна назва | PolyITAN-2-SAU |
| Виготівник | НТУУ КПІ |
| Штучний супутник | Землі |
| Дата запуску | 18 квітня 2017 |
| Ракета-носій | Atlas V |
| Космодром | База ВПС США на мисі Канаверал |
| Технічні параметри | |
| Маса | 1,9 кг |
| Розміри | 10x10x20 см |
| Потужність | 2,4 Вт |
| Джерела живлення | 4 сонячні батареї (16 арсенід-галієвих фотоелектричних перетворювачів) |
| Платформа | CubeSat |
| Транспондери | |
| Діапазон(и) | 145,96 та 436,6 МГц (модуляція - BPSK) |
Загальна інформація ред.
PolyITAN-2-SAU був створений у Київському політехнічному інституті ім. Ігоря Сікорського в рамках міжнародного космічного проєкту QB50 під загальною координацією Інституту гідродинаміки фон Кармана (Бельгія). Головне завдання проєкту QB50, який розпочато в рамках програми Єврокомісії FP7 у 2012 році, — дослідження змін клімату Землі.
18 квітня 2017 року, ракета-носій Atlas V успішно здійснила запуск вантажного космічного корабля постачання Cygnus CRS OA-7 до Міжнародної космічної станції (МКС). На борту Cygnus CRS OA-7, окрім PolyITAN-2-SAU, перебувало ще 27 наносупутників, які були створені в університетах 19 країн.
22 квітня 2017 року, Cygnus CRS OA-7 зістикувався з МКС, та в ніч проти 26 травня 2017 року, другу пускову партію з 18 університетських супутників, до складу якої входив і PolyITAN-2-SAU, було виведено у задані точки власних навколоземних орбіт.
Запуск наносупутника PolyITAN-2-SAU здійснено у рамках міжнародної співпраці КПІ з університетами інших країн. Створення цього наносупутника стало можливим завдяки інвестиційній та спонсорській підтримці Шеньянського аерокосмічного університету (м. Шеньян, Китайська Народна Республіка), венчурних фондів ім. академіка Михалевича та Костянтина Калініна, ТОВ «Діона» та компанії «Boeing-Ukraine Ltd».
Завдання супутника ред.
- PolyITAN-2-SAU має стати частиною наукової космічної мережі, призначеної для дослідження термосфери. У рамках проєкту QB50 він несе на борту корисне навантаження – експериментальний датчик аналізу зустрічного потоку газу FIPEX, який здатний розрізняти та вимірювати характеристики атомарного і молекулярного кисню (атомарний кисень є основним елементом на висоті 90-420 км від земної поверхні, тому вимірювання його характеристик є дуже важливим для оцінки моделей термосфери).
- PolyITAN-2-SAU перевірятиме роботу системи орієнтації з маховиком, що спеціально для нього розробили політехніки. Власною розробкою є також розміщені на гранях апарату сонячні датчики, що входять до системи орієнтації, а також каркаси сонячних батарей, виконаних як багатошарові сотопанелі з вуглепластику та алюмінієвих комірок (так звані сендвіч-панелі) – вони забезпечують пасивну терморегуляцію і водночас виконують функції захисту тощо.
- вивчення і транслювання інформації про нижні шари атмосфери Землі – термосфери та іоносфери на великих відстанях.
Вся отримана інформація буде записуватися в архів центрального бортового процесора і за допомогою плати радіоканалу передаватися на Землю і розсилатися в бази даних всіх університетів, які беруть участь в проєкті.
Конструкція ред.
PolyITAN-2-SAU створено у форматі CubeSat в рамках міжнародного проєкту QB50, вага супутника — 1,9 кг.
Це двоблоковий супутник кубічної форми стандарту 2U CubeSat (2U означає, що супутник складено з двох блоків-кубиків, тобто за формою це паралелепіпед 10x10x20 см). Він належить до класу наносупутників, оскільки його вага є більш як 1, але не перевищує 10 кг. У рамному каркасі апарату розміщено електронні плати підсистем.
На сотопанелях каркаса укріплено 4 сонячні батареї, що складаються з 16 арсенід-галієвих фотоелектричних перетворювачів. На панелі куба, що її в польоті буде направлено на Землю, розміщено дві виносні антени, що розгортаються на орбіті. На трьох суміжних панелях куба, що створюють спрямований у польоті на Сонце просторовий кут, містяться три датчики Сонця. До складу супутника входять чотири електронні плати розробки КПІ, стандарту PC104 з електронними компонентами підсистем, типових для даного класу супутників.
Підсистеми ред.
- Обробки даних
- Навігації
- Орієнтації та стабілізації
- Комунікації
- Управління корисним навантаженням
- Електроживлення
Комунікаційна система ред.
Усі модулі, розроблені при створенні PolyITAN-2-SAU, можуть бути використані для цілої серії інших супутників. Для відстеження польоту космічного апарату і проведення запланованих досліджень в університеті створено Центр з необхідним випробувальним обладнанням.
Запуск ред.
Запуск наносупутника PolyITAN-2-SAU був здійснений 18 квітня 2017 року з Бази ВПС США на мисі Канаверал на борту вантажного космічного корабля постачання «Cygnus CRS OA-7», який був виведений в космічний простір ракетою-носієм Atlas V.
Див. також ред.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 27 травня 2017. Процитовано 27 травня 2017.
- Наносупутник, створений командою з КПІ, вийшов на власну орбіту. 27.05.2017, 16:46 [ 27 травня 2017 у Wayback Machine.]
Наносупутник «PolyITAN-2-SAU» на орбіті! [ 30 травня 2017 у Wayback Machine.] - Наносупутник Київської політехніки вийшов на зв’язок із навколоземної орбіти. 07.05.2017, 19:04 [ 27 травня 2017 у Wayback Machine.]
Наносупутник «PolyITAN-2-SAU» на орбіті! [ 30 травня 2017 у Wayback Machine.] - ↑ . Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 28 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 30.05.2017. Процитовано 27.05.2017.
Джерела ред.
- Наносупутник «PolyITAN-2-SAU» на орбіті! [ 30 травня 2017 у Wayback Machine.]