Подорожник найбільший (Plantago maxima) — вид квіткових рослин родини подорожникових (Plantaginaceae).
| Подорожник найбільший | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Подорожникові (Plantaginaceae) |
| Рід: | Подорожник (Plantago) |
| Вид: | P. maxima |
| Біноміальна назва | |
| Plantago maxima Juss. ex Jacq. |
Біоморфологічна характеристика ред.
Це багаторічна рослина. Рослина 20–70(100) см заввишки. Стрижневий корінь циліндричний. Листки великі, шерстисто запушені, широко яйцюваті чи округло-яйцюваті, на верхівці тупі, на ніжках, які за довжиною б.-м. рівні пластинці. Китиця щільна, малоквіткова. Суцвіття — великий густий колос, 5–15(20) см завдовжки, 10–12 мм завширшки. Чашолистки від вузько-еліптичних до яйцювато-еліптичних, 2.2–2.5 мм, голі. Віночок білий, голий; частки яйцювато-ланцетні, 1.5–2 мм, від відкритих до відігнутих, верхівка загострена. Тичинки бузкові, коли висихають, стають чорними. Насіння від жовтувато-коричневого до чорного, від яйцюватого до вузько-яйцюватого, 1.9–2.4 мм 2n = 24.
Поширення ред.
Євразія від Угорщини до Монголії.
В Україні вид росте на солонцюватих луках — на півдні Лісостепу та в Степу, зрідка.
Примітки ред.
- Plantago maxima // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Plantago maxima. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 11.08.2023. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 298.
- Plantago maxima. Flora of China @ efloras.org. Процитовано 11.08.2023. (англ.)
- Plantago maxima. Euro+Med Plantbase. Процитовано 11.08.2023. (англ.)