«Neues Deutschland» (нім. Neues Deutschland — «Нова Німеччина», скорочено ND) — щоденна німецька газета. Поцизіонує себе як щоденна соціалістична газета.
|
| |
| Країна | НДР і Німеччина |
|---|---|
| Тип | щоденна газета |
| Мова | німецька |
| Політична належність | соціалізм і соціал-демократія |
| Видавець | Соціалістична єдина партія Німеччини |
| Формат | Rhenishd |
| | |
| Засновано | 23 квітня 1946 |
| Засновник | Соціалістична єдина партія Німеччини |
| Власник | Ліві |
| Головний редактор | Лотар Біскі, Sepp Schwabd, Lex Ended, Rudolf Herrnstadtd, Heinz Friedrichd, Georg Stibid, Hermann Axend і Rudolf Singerd |
| Головний офіс | Verlagsgebäude Neues Deutschlandd і Берлін |
| ISSN | 0323-3375 |
| | |
| nd-aktuell.de(нім.) | |
| Нагороди | |
LeadAwardd (2015) | |
| Neues Deutschland у Вікісховищі | |
Історія ред.
«Neues Deutschland» була допущена окупаційною владою до друку в 1946 на хвилі об'єднання в Совєцькій зоні окупації Німеччини Соціал-демократичної партії Німеччини і Комуністичної партії Німеччини в Соціалістичну єдину партію Німеччини. Перший номер центрального органу СЄПН побачив світ 23 квітня 1946 незабаром після установчого з'їзду партії. Газети СДПН «Дас Фольк» і КПН «Дойче Фольксцайтунг» припинили своє існування.
У НДР газета була одним з найбільш важливих інструментів пропаганди, що використовувалися СЄПН і Радою Міністрів НДР. Газета повністю концентрувалася на висвітленні діяльності керівництва партії і держави. Доходило до того, що в одному єдиному номері за 16 березня 1987, що висвітлював відкриття Лейпцизького ярмарку, була опублікована 41 фотографія голови Державної ради і генерального секретаря СЄПН Еріха Гонеккера. Впливову посаду головного редактора газети займали партійні і державні чиновники вищого рангу: Рудольф Ґернштадт, Ґеорг Штиб, Герман Аксен, Йоахім Герман і Ґюнтер Шабовскі. Від інших друкованих видань «Neues Deutschland» вигідно відрізнялася великим форматом і високою якістю паперу і друку.
До об'єднання Німеччини «Neues Deutschland» виходила накладом в один мільйон примірників і займала друге місце за накладом серед щоденних газет НДР після молодіжної газети «Юнге Вельт». Після падіння Берлінської стіни тираж «Neues Deutschland» поступово знизився і становить нині близько 43 тисяч. Більшості її сучасних читачів вже перевалило за шістдесят.
Посилання ред.
- Інтернет-видання «Neues Deutschland» [ 27 березня 2021 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Burghard Ciesla, Dirk Külow: Zwischen den Zeilen. Geschichte der Zeitung „Neues Deutschland“. Das Neue Berlin, Berlin 2009, ISBN 3-360-01920-2.
- Anke Fiedler, Michael Meyen (Hrsg.): Fiktionen für das Volk: DDR-Zeitungen als PR-Instrument, Fallstudien zu den Zentralorganen Neues Deutschland, Junge Welt, Neue Zeit und Der Morgen. Lit Verlag, Berlin 2011, ISBN 3-643-11077-4.
- Christoph Marx: Politische Presse im Nachkriegsberlin 1945–1953, Erik Reger und Rudolf Herrnstadt. ibidem-Verlag, Stuttgart 2016, ISBN 978-3-8382-0985-2.
- Elmar Otto: Nachrichten in der DDR. Eine empirische Untersuchung über „Neues Deutschland“, Verlag Wissenschaft & Politik, Köln 1979 (Bibliothek Wissenschaft und Politik, Band 11), ISBN 3-8046-8560-9.
Посилання ред.
- Neues Deutschland (Homepage) [ 10 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Digitales Archiv von drei DDR-Tageszeitungen einschließlich Neues Deutschland [ 6 червня 2020 у Wayback Machine.] vom 23. April 1946 bis zum 3. Oktober 1990 im Portal DDR-Presse des Zeitungsinformationssystem (ZEFYS) der Staatsbibliothek zu Berlin. Kostenlos für Leser der Staatsbibliothek oder nach Online-Registrierung.
- Integriertes Online- Bildarchiv der Zeitung (frei zugänglich) [ 31 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Eine Zeitung, zwei Leben, 70 Jahre. [ 13 липня 2020 у Wayback Machine.] Beiträge zum 70. Jahrestag des Neuen Deutschland
- Die Überregionale aus dem Osten [ 1 січня 2018 у Wayback Machine.] Tom Strohschneider im Deutschlandfunk über das Neue Deutschland, 3. Oktober 2017 (Audiofile, 5 Min.)
- ↑ The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0323-3375