Megalocnus це рід вимерлих великих наземних лінивців які мешкали на Кубі в епохи плейстоцену та голоцену Вони були одним

Megalocnus — це рід вимерлих великих наземних лінивців, які мешкали на Кубі в епохи плейстоцену та голоцену. Вони були одними з найбільших карибських лінивців (Megalocnidae), особини яких, за оцінками, важили від 270 кг до 200 кг, приблизно розміром з чорного ведмедя. Його родичами є інші мегалокнідні лінивці, такі як Acratocnus, Mesocnus, Miocnus, Neocnus, Parocnus. Колишній вид M. zile з Еспаньйоли зараз вважається молодшим синонімом Parocnus serus.

Megalocnus Період існування: 126–5 ka PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼ пізній плейстоцен до голоцен

Монтований скелет M. rodens, Американський музей природної історії, Нью-Йорк
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Лінивцеподібні (Pilosa)
Родина:	†Megalocnidae
Рід:	†Megalocnus Leidy, 1868
Типовий вид
†Megalocnus rodens Leidy, 1868
Вікісховище: Megalocnus

Примітки ред.

Couto, C. D. P. (1967). Pleistocene edentates of the West Indies. American Museum novitates; no. 2304.
Steadman, D. W., Martin, P. S., MacPhee, R. D., Jull, A. T., McDonald, H. G., Woods, C. A., ... & Hodgins, G. W. (2005). Asynchronous extinction of late Quaternary sloths on continents and islands. Proceedings of the National Academy of Sciences, 102(33), 11763-11768.
Presslee, S.; Slater, G. J.; Pujos, F.; Forasiepi, A. M.; Fischer, R.; Molloy, K.; Mackie, M.; Olsen, J. V.; Kramarz, A.; Taglioretti, M.; Scaglia, F.; Lezcano, M.; Lanata, J. L.; Southon, J.; Feranec, R.; Bloch, J.; Hajduk, A.; Martin, F. M.; Gismondi, R. S.; Reguero, M.; de Muizon, C.; Greenwood, A.; Chait, B. T.; Penkman, K.; Collins, M.; MacPhee, R.D.E. (2019). Palaeoproteomics resolves sloth relationships. Nature Ecology & Evolution 3 (7): 1121–1130. PMID 31171860. doi:10.1038/s41559-019-0909-z.
McAfee, Robert K.; Beery, Sophia M. (4 червня 2019). Intraspecific variation of Megalonychid sloths from Hispaniola and the taxonomic implications. Historical Biology (англ.) 33 (3): 371–386. ISSN 0891-2963. doi:10.1080/08912963.2019.1618294.

[:2-1] Couto, C. D. P. (1967). Pleistocene edentates of the West Indies. American Museum novitates; no. 2304.

[:4-2] Steadman, D. W., Martin, P. S., MacPhee, R. D., Jull, A. T., McDonald, H. G., Woods, C. A., ... & Hodgins, G. W. (2005). Asynchronous extinction of late Quaternary sloths on continents and islands. Proceedings of the National Academy of Sciences, 102(33), 11763-11768.

[Presslee2019-3] Presslee, S.; Slater, G. J.; Pujos, F.; Forasiepi, A. M.; Fischer, R.; Molloy, K.; Mackie, M.; Olsen, J. V.; Kramarz, A.; Taglioretti, M.; Scaglia, F.; Lezcano, M.; Lanata, J. L.; Southon, J.; Feranec, R.; Bloch, J.; Hajduk, A.; Martin, F. M.; Gismondi, R. S.; Reguero, M.; de Muizon, C.; Greenwood, A.; Chait, B. T.; Penkman, K.; Collins, M.; MacPhee, R.D.E. (2019). Palaeoproteomics resolves sloth relationships. Nature Ecology & Evolution 3 (7): 1121–1130. PMID 31171860. doi:10.1038/s41559-019-0909-z.

[4] McAfee, Robert K.; Beery, Sophia M. (4 червня 2019). Intraspecific variation of Megalonychid sloths from Hispaniola and the taxonomic implications. Historical Biology (англ.) 33 (3): 371–386. ISSN 0891-2963. doi:10.1080/08912963.2019.1618294.