Аеро Л-29 «Дельфін» (чес. Aero L-29 Delfín; кодове ім'я НАТО: Maya) — військовий навчально-тренувальний літак, який став стандартним навчальним літаком країн-учасників Варшавського Договору протягом 1960-х років. Це був перший реактивний літак, спроектований і виготовлений у Чехословаччині.
| Л-29 «Дельфін» | |
|---|---|
| Л-29 пілотажної групи Харківського аероклубу | |
| Тип | навчально-тренувальний літак |
| Країна походження | Чехословаччина |
| Розробник | Aero Vodochody |
| Виробник | Aero Vodochody |
| Перший політ | 5 квітня 1959 |
| Початок експлуатації | 1961 |
| Статус | експлуатується |
| Основні експлуатанти | Див. Оператори |
| Роки виробництва | 1963 — 1974 |
| Вартість одиниці | 915 200 Kč (станом на 1963 рік) |
| Базова модель | XL-29 |
| Aero L-29 Delfin у Вікісховищі |
Перший політ було здійснено 5 квітня 1959 року. В 1961 році його було обрано як навчально-тренувальний літак країн-учасниць Організації Варшавського договору. Серійне виробництво з 1963 року було розгорнуто на потужностях чехословацької компанії Aero Vodochody. 1964 року на «Дельфіні» було встановлено світовий рекорд швидкості для літаків цього класу - 600 км на годину на дистанції 100 кілометрів. Серійно вироблявся до 1973 року, всього було побудовано 3665 літаків. Він був базовим навчальним літаком в СРСР (отримано 2650 літаків), а також у більшості соціалістичних держав Азії та Африки, які підтримував Радянський Союз. Надалі його було замінено на Аеро Л-39 «Альбатрос».
Історія створення і виробництва ред.
Л-29 належить до першого покоління реактивних навчально-тренувальних літаків, яке виникло у зв'язку з масовим переходом на надзвукові реактивні літаки в середині 1950-х років. До цього покоління відносяться навчально-бойові літаки, які здійснювали перші польоти у середині 1950-х років: французький Fouga СМ.170 Magister, американський Cessna T-37 Tweet, італійський Aermacchi MB-326 та британський BAC Jet Provost.
Розробка Л-29 почалася у 1955 році на чолі із Зденеком Рублічем, керівником одного із відділів науково-випробовувального льотного інституту Чехословаччини. Найближчим помічником З. Рубліча стал Карел Томаш, який вже мав великий досвід у створенні навчально-бойових літаків. Розрахунки аеродинаміки проводили Йозеф Хошек і Ян Глава. На початку 1960-х років, після Рубліча і Томаша, ведучим конструктором Л-29 став Ян Влчек.
Весною 1959 року був завершений перший літаючий прототип Л-29 (XL-29), який здійснив перший політ 5 квітня 1959 року під керуванням льотчика-випробовувача Рудольфа Духона. Прототип, у зв'язку з незавершеними випробовуваннями чехословацького двигуна розробки підприємства Motorlet, був обладнаний британським двигуном Bristol Siddeley Viper Mk.20 з тягою 795 кг. Другий прототип, який піднявся в повітря у липні 1960 року, був обладнаний штатним чехословацьким двигуном Motorlet М-701.
Наприкінці 1959 року був оголошений конкурс на розробку єдиного навчально-тренувального літака країн Варшавського договору. У конкурсі брали участь радянський Як-30, чехословацький Л-29 «Дельфін» і польський PZL TS-11 Iskra.
Із серпня до вересня 1961 року відбулися випробувально-показові польоти і за результатами конкурсу найкращим за більшістю параметрів був визнаний «Дельфін». Серед головних переваг чехословацького літака були надійність, простота в обслуговуванні, технологічність і низька ціна. Наприкінці 1961 року почалося серійне виробництво.
В 1964 році, на міжнародній машинобудівельній ярмарці у Брно, Л-29 був відзначений золотою медаллю. У 1965 і 1967 роках Л-29 був успішно представлений на Міжнародному Паризькому авіасалоні у Ле-Бурже.
Всього за роки серійного виробництва, з 1963 по 1974 роки, було збудовано 3665 літаків.
Л-29 в Україні ред.
Першим авіаційним училищем у СРСР, яке почало освоювати Л-29, стало Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків. 29 травня 1963 року першим підрозділом, що отримав Л-29 став 703-й навчальний авіаційний полк Чернігівського ВВАУЛ, який базувався на аеродромі Умань в Черкаській області.
До кінця 1963 року Л-29 також отримало і Харківське ВВАУЛ.
В 1964 році на аеродромі Івано-Франківськ була створена радянсько-чеська авіабаза, яка займалась передачою нових літаків радянській стороні. Чеські льотчики переганяли нові Л-29 з Чехословаччини до Івано-Франківська, де передавали літаки своїм заводським спеціалістам, які в свою чергу готували їх до експлуатації в радянських навчальних авіаційних полках.
Після розпаду Радянського Союзу Українські ВПС отримали 20 літаків Л-29 у 228-му навчальному авіаполку.
З 2005 року на Л-29 літає пілотажна група Харківського аероклубу.
У 2010 році у місті Вільнянськ літак Л-29 було вставновлено як пам'ятник. Ще один такий пам'ятник розташований у місті Вовчанськ.
Бойове застосування ред.
Модифікації ред.
- Л-129 — модифікація з гідравлічною системою високого тиску
- Л-229 — одномісна легка спеціальна модифікація
- Л-29 — базова модифікація
- Л-29R (Л-329) — тактичний розвідувальник, обладнаний фоторозвідувальним обладнанням для ведення розвідування у прифронтовій зоні. Вироблений невеликою партією для ВПС Чехословаччини та Єгипту
- Л-29RS — покращена та доопрацьована легка одномісна модифікація
- Л-29A «Акробат» (Л-429) — спортивна одномісна модифікація, всього було побудовано 2 літака, які брали участь у демонстраційних виступах 1968 та 1969 років на міжнародних машинобудівельних ярмарках у Брно, і на міжнародному Паризькому авіасалоні в Ле-Бурже 1969 року
- УТС-29 — модернізація літака з двигуном CJ-610
- Л-29 ВКП-3 — командний пункт для управління мішенями у повітрі
Оператори ред.
| Основні оператори | Кількість | Активні |
|---|---|---|
| СРСР | 2650 | 24 у складі ВПС Азербайджану, 9 у складі ВПС Грузії |
| Чехословаччина | 400 | 24 у складі ВПС Чехії |
| Єгипет | 120 | до 120 |
| Болгарія | 102 | — |
| Ірак | 78 | — |
| Сирія | 40 | — |
| Інші оператори | Кількість | Активні |
| Афганістан | 24 | — |
| Лівія | >20 | — |
| Гана | 12 | — |
| Нігерія | 12 | — |
| Малі | 6 | — |
| Китай | 4 | — |
| Гвінея | 3 | — |
| Угорщина | — | — |
| Румунія | — | — |
| НДР | — | — |
| В'єтнам | — | — |
| Ємен | — | — |
| Уганда | — | — |
| Індонезія | — | — |
| Ангола | — | 6 |
Галерея ред.
Примітки ред.
- Aero L-29 Delfin. Чешский учебный самолёт // Мировая авиация.- 2011. - № 146. - стр. 5-6.
- . aviamuseum.com.ua. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aero L-29 Delfin |
| Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |