ISO 639 — набір стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), пов'язаний зі стандартизацією назв мов і мовних груп.
ISO 639 | |
Головний предмет твору | d, мова[d] і (мовна сім’я) |
---|---|
Обслуговується | d[1] |
Стандартизується | ISO |
Міжнародна класифікація стандартів | 01.140.20 |
Офіційний сайт | |
![]() |
Мова | 639-1 | 639-2 |
---|---|---|
Англійська | en | eng |
Російська | ru | rus |
Українська | uk | ukr |
Французька | fr | fra |
(Чеченська) | ce | che |
Назва ISO 639 також є найменуванням оригінального стандарту, затвердженого у 1967 (як ISO 639/R) і вилученого з застосування у 2002 році. ISO 639 складається з шести частин.
Діючі та колишні частини стандарту
Стандарт | Назва (Коди, які представляють назви мов — …) | Орган реєстрації | Перша редакція | Поточна редакція | Позицій у списку |
---|---|---|---|---|---|
ISO 639-1 | 1 частина: коди Альфа-2 | Infoterm | 1967 (як ISO 639) | 2002 | (184) |
(ISO 639-2) | 2 частина: коди Альфа-3 | (Бібліотека Конгресу) | 1998 | 1998 | (565) станом на жовтень 2015 |
(ISO 639-3) | 3 частина: коди Альфа-3 для вичерпного охоплення мов | (Summer Institute of Linguistics International) | 2007 | 2007 | (7865 + локальний діапазон) станом на жовтень 2015 |
(ISO 639-4) | 4 частина: Керівництво для запровадження і загальні вказівки для присвоєння кодів мовам | ISO/TC 37/SC 2 | 2010-07-16 | 2010-07-16 | (не список) |
(ISO 639-5) | 5 частина: Коди Альфа-3 для мовних сімей і груп | Бібліотека Конгресу | 2008-05-15 | 2008-05-15 | |
(ISO 639-6) (скасована) | 6 частина: Альфа-4 для відображення вичерпного охоплення різновидів мов | Geolang | 2009-11-17 | скасована | 21,000+ |
За ведення кожної частини відповідає окрема установа, яка додає та змінює статуси кодів, коли потрібно. ISO 639-6 була скасована 2014 року.
Особливості кодів
Обсяг окремого коду:
- Окремі мови
- (3 частина)
- Сукупності мов (частини 1, 2, 5) (в 1 частині міститься лише одна сукупність: bh; більшість сукупностей містяться у 2 частині, ще декілька було додано у 5 частині)
- Група
- Група залишку
- Діалекти
- Зарезервовані для місцевого використання (частини 2, 3)
- Особливі випадки (частини 2, 3)
Типи (для окремих мов):
- (частина 2, 3) (усі макромови є сучасними мовами)
- (Мертві мови) (частина 2, 3) (437, у 2 частині — чотири: chb, chg, cop, sam; жодної у 1 частині)
- (частина 1, 2, 3) (112, у 2 частині — 19; 5 з них, а саме ave, chu, lat, pli і san, також мають код у 1 частині: ae, cu, la, pi, sa)
- (частина 2, 3) (63, з них 16 у 2 частині і жодної у 1 частині)
- (Штучні мови) (частина 2, 3) (19, 9 у 2 частині: epo, ina, ile, ido, vol, afh, jbo, tlh, zbl; 5 у 1 частині: eo, ia, ie, io, vo)
Бібліографічні і термінологічні коди
- Бібліографічні (частина 2)
- Термінологічні (частина 2)
Взаємозв'язок між частинами
Різні частини ISO 639 укладено таким чином, щоб жоден код не мав різних значень у різних частинах. Проте, не кожна мова присутня у всіх частинах. Також до певної мови чи іншого елементу по-різному підходять у різних частинах. Від підходу залежить, наприклад, те, чи буде мова присутня у частині 1 або 2, чи матиме вона код B/T у частині 2, чи буде класифікована як макромова у частині 3 тощо.
У нижченаведеній таблиці описано ці підходи. У перших чотирьох стовпцях містяться як приклад коди мов, щоб показати певний тип взаємозв'язку між частинами ISO 639. В останньому стовпці міститься пояснення взаємозв'язку, а у стовпці № наведено кількість елементів, які мають цей тип взаємозв'язку. Наприклад, є чотири елементи, які мають код у 1 частині, код B/T у 2 частині і класифіковані як макромова у 3 частині. Одним із цих чотирьох елементів є Перська мова (fas).
ISO 639-1 | ISO 639-2 | ISO 639-3 | ISO 639-5 | № | Пояснення прикладу |
---|---|---|---|---|---|
en | eng | eng | (-) | 132 | Мови, які мають код у кожній частині. (У 1 частині всього 185 кодів, за мінусом усіх спеціальних випадків для кодів 1 частини буде 185-2-25-17-4-2-1-1-1=132) |
nb | nob | nob | (-) | 2 | Окрема мова, що належить до макромови (nor), із тим же кодом у 2 частині і також має код у 1 частині. Два таких коди: nob, non |
ar | ara | ara (M) | (-) | 25 | , усього 55 макромов, за мінусом спеціальних випадків буде 55-24-4-1-1=25 |
de | ger/deu (B/T) | deu | (-) | 15 | Елементи, які мають окремі Б і Т коди у 2 частині, але не підпадають під жоден із спеціальних випадків у наступних рядках таблиці. Всього 22, за мінусом спеціальних випадків 22-1-4-2=15. |
cs | cze/ces (B/T) | ces | (-) | 1 | Елемент із окремими кодами B/T, літери коду у 1 частині не є двома першими літерами Т-коду. |
fa | per/fas (B/T) | fas (M) | (-) | 4 | Макромови у 3 частині із окремими B/T кодами у 2 частині; Ці чотири Т-коди: fas, msa, sqi, zho |
hr | scr/hrv (B/T) | hrv | (-) | 2 | Мови із окремими B/T кодами у 2 частині, але B-код вилучено. Ці два Т-коди: hrv, srp. Вилучені 28 червня 2008. |
no («M») | nor («M») | nor (M) | (-) | 1 | Макромови із 3 частини, які містять в собі мови, що мають коди у 1 частині, nor: non, nob; no: nn, nb |
bh | bih | (-) | ? | 1 | Bihari (bih) позначена як сукупність мов, попри те, що має код ISO 639-1, який мають лише окремі мови. Причиною цього стало те, що деяким окремим мовам Bihari було присвоєно код ISO 639-2. Через це Bihari стала мовною сім'єю відповідно до ISO 639-2, але залишалася окремою мовою відповідно до ISO 639-1. Окремими мовами є: bho, mai, mag |
sh | (-) | hbs (M) | (-) | 1 | Макромова у 3 частині, у 2 частині коду не має, код у 1 частині вилучено. |
(bh) | bho | bho | (-) | 3 | Класифіковані як окремі мови у 2 і 3 частинах, не належать до макромови, але у 1 частині входили до складу коду, еквівалент якого у 2 частині є сукупністю. Такими трьома кодами є: bho, mai, mag |
(bh) | (bih) | sck | (-) | Окрема мова у 3 частині, не має коду у 2 частині, не належить до макромови, але у 1 частині входили до складу коду, еквівалент якого у 2 частині є сукупністю. | |
(-) | car | car | car | Окрема мова у 2 і 3 частинах, але включена у 5 частину як сім'я | |
(-) | ast | ast | (-) | Окрема мова у 2 і 3 частинах, не має коду у 1 частині. | |
(-) | bal | bal (M) | (-) | 24 | Окрема мова у 2 частині і макромова у 3 частині, не має коду у 1 частині. |
(-) | mis | mis | ? | 1 | спеціальний код: некодована мова |
(-) | mul | mul | ? | 1 | спеціальний код: багатомовний вміст |
(-) | und | und | ? | 1 | спеціальний код: невизначено |
(-) | zxx | zxx | ? | 1 | спеціальний код: доданий 1 листопада 2006 року для позначення відсутності лінгвістичних даних |
(-) | qaa | qaa | ? | 520 | зарезервовано для локального використання, простір від qaa до qtz |
(-) | aus | (-) | aus | звичайна група у 2 частині | |
(-) | afa | (-) | afa | Залишкова група у 2 частині, тобто один код, який проте включає в себе різні мови. У 2 частині «afa» стосується афро-азійської мови, яка не має ідентифікатора окремої мови у 2 частині і не належить до залишкових груп «ber — Berber (Other)», «cus — Cushitic (Other)», or «sem — Semitic (Other)», які є афро-азіайськими мовними групами. | |
(ar) | (ara «M») | arb | (-) | Окрема мова, належить до макромови (ara) у 3 частині, охоплена кодом макромови у 2 частині. | |
(-) | (nic «R») | aaa | (-) | Немає коду у 1 частині, в 2 частині охоплена групою залишку, «Niger-Kodofanian (Other)» | |
(-) | (-) | (-) | sqj | Мови, які не мали кодів у 1 і 2 частинах |
Коди української мови
- ISO 639-1: uk
- ISO 639-2: ukr
- ISO 639-3: ukr
Див. також
- (Список мовних кодів ISO 639)
Примітки
- https://www.iso.org/maintenance_agencies.html
- ISO/R 639:1967. ISO. 1 березня 1988. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 13 березня 2015.
- ISO 639:1988. ISO. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 13 березня 2015.
- . Library of Congress. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 27 жовтня 2015.
- . Sil.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 27 жовтня 2015.
- ISO 639-6:2009 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], ISO.
- . Sil.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012.
- . Sil.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012. (англ.)
- . Sil.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012. (англ.)
- . Sil.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012. (англ.)
- . Sil.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012. (англ.)
- . Sil.org. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012.
- . Loc.gov:8081. 23 грудня 2008. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 5 серпня 2012. (англ.)
Посилання
- (RFC) 4646, Tags for Identifying Languages, Найкращі способи використання, вересень 2006
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет