www.wikidata.uk-ua.nina.az

Hubble Deep Field HDF Глибоке поле Габбла зображення невеликої ділянки неба в сузір ї Великої Ведмедиці отримане космічн

Hubble Deep Field

Hubble Deep Field (HDF, Глибоке поле Габбла) — зображення невеликої ділянки неба в сузір'ї Великої Ведмедиці, отримане космічним телескопом «Габбл». Ділянка, яку зафіксовано на фото, має площу 5,3 квадратних кутових мінут — приблизно 1⁄28 000 000 площі небесної сфери. Зображення було зібране з 342 окремих знімків, зроблених другою ширококутною планетарною камерою[en] WFPC2), яка встановлена на телескопі «Габбл». Побудова зображення тривала декілька днів, у період із 18 по 28 грудня 1995 року.

Hubble Deep Field

Ділянка настільки маленька, що лише кілька зір Чумацького Шляху лежать у її межах; отже, майже всі 3000 об'єктів на зображенні — галактики.

Це спостереження поклало початок цілій низці подальших космологічних досліджень, які було здійснено як за допомогою телескопа Габбла, так і за допомогою наземних приладів.

Завдання ред.

Одне з основних завдань астрономів, які проектували космічний телескоп «Габбл», полягало в тому, щоб використовувати високу роздільну здатність телескопа для вивчення віддалених галактик із дуже високою деталізацією, недоступною раніше. На телескоп у космосі, на відміну від наземних телескопів, не впливають атмосферні викривлення, що надає змогу отримувати зображення з набагато більшою чіткістю у видимому й ультрафіолетовому діапазоні, ніж зображення, отримані з поверхні Землі. Шлях світла від дуже віддалених галактик триває мільйони й мільярди років, тому ми бачимо їх такими, якими вони були дуже давно. Подібні дослідження дозволяють скласти краще уявлення про утворення, еволюцію та розвиток галактик.

Вибір ділянки спостереження ред.

Ділянка, яку обрали для спостережень.

Обрана для спостережень ділянка мала відповідати кільком критеріям:

Ці критерії значно обмежили можливі для спостереження ділянки.

Було вирішено, що ціль має перебувати в «зоні неперервного спостереження» телескопа «Габбл» (CVZs) — ділянці неба, що під час руху телескопа по орбіті ніколи не закривається Землею чи Місяцем. Робоча група вирішила зосередитися на північній «зоні неперервного спостереження», щоб ділянку можна було спостерігати в подальшому за допомогою телескопів північної півкулі, таких як Very Large Array і телескопа обсерваторії Кека.

Спочатку було визначено двадцять ділянок, які відповідали всім критеріям, з яких було обрано три оптимальні ділянки. Всі вони лежали в сузір'ї Великої Ведмедиці. Подальші радіоспостереження виключили одну з цих ділянок, тому що на ній знайшли яскраве радіоджерело, й остаточний вибір із двох інших було зроблено на основі наявності «навігаційних зір» на одній з ділянок: спостереження за допомогою телескопа «Габбл» зазвичай вимагають наявності декількох зірок неподалік, за якими сенсори точного наведення телескопу[en] захоплюють ділянку спостереження. Врешті-решт було обрано ділянку з прямим піднесенням 12г 36х 49,4с і схиленням +62° 12′ 58″.

Спостереження ред.

Методика спостережень.

Визначившись із ділянкою спостереження, вчені стали до розробки методики. Необхідно було визначити, які з 48 фільтрів (включаючи вузькосмугові, які виділяють специфічні спектральні лінії, і широкосмугові), якими оснащена WFPC2, використовувати для спостережень. Вибір залежав від «пропускної здатності» кожного фільтра. Застосування вузькосмугових фільтрів було вкрай небажаним.

У результаті було обрано чотири широкосмугові фільтри: 300 нм, 450 нм (синє світло), 606 нм (червоне світло) і 814 нм. Оскільки квантова ефективність датчиків телескопа «Габбл» дуже низька на ділянці хвиль 300 нм, шум під час спостережень на цій довжині хвилі виникає, перш за все, через шум CCD-матриці, а не через фоновий шум неба; таким чином, ці спостереження могли проводитися, якщо високий фоновий шум буде шкодити ефективності спостережень в інших смугах пропускання.

Зображення цільової області з використанням вибраних фільтрів було отримано під час безперервних десятиденних спостережень, протягом яких Габбл облетів навколо Землі приблизно 150 разів. Підсумковий час спостережень у кожній довжині хвилі склав: 48,93 годин (300 нм), 36,52 годин (450 нм), 34,94 годин (606 нм) і 34,86 годин (814 нм). Спостереження було розділено на 342 окремі «етапи», щоб запобігти істотному пошкодженню окремих ділянок зображення яскравими смугами, які утворюються внаслідок впливу космічних променів на датчики CCD-матриці.

Обробка даних ред.

Зображення, отримані в різних довжинах хвиль: 300 нм (зверху ліворуч), 450 нм (зверху справа), 606 нм (знизу ліворуч) і 814 нм (знизу справа)

Під час об'єднання знімків, отриманих у різних діапазонах хвиль, були видалені пікселі, засвічені впливом космічних променів. Порівнянням декількох послідовно зроблених знімків були виявлено пікселі, порушені космічними променями на одному знімку, але не порушені на іншому. Сліди космічного сміття і штучних супутників також були ретельно прибрані зі знімків.

Приблизно на чверті фрагментів чітко розпізнавалося розсіяне світло від Землі. Щоб урівноважити дефект яскравості цих фрагментів, вони були вирівняні за рівнем яскравості знімків, незачеплених розсіяним світлом. Отриманий образ був згладжено. Завдяки цій процедурі, майже все розсіяне світло було видалено зі знімків

Після того, як із 342 окремих знімків було прибрано дефекти, їх об'єднали в один. Кожному пікселю CCD-матриці на WFPC2 відповідала ділянка в 0,09 кутових секунд. Кожне наступне зображення частково перекривало попереднє. З використанням складних методів обробки (спеціальний алгоритм «Drizzle») знімки було об'єднано, і в підсумковому знімку в усіх діапазонах хвиль розміри пікселя становили 0,04 кутових секунди.

Обробка даних призвела до отримання чотирьох монохромних знімків, по одному на кожен діапазон хвиль. Під час об'єднання їх в один кольоровий знімок кольори вибиралися певною мірою довільно, оскільки довжина хвиль, в яких створювалися зображення, не відповідає довжині хвиль власне червоного, зеленого й синього світла. Кольори в підсумковому знімку дають лише приблизне уявлення про фактичні кольори галактик. Фільтри для HDF (як і для більшості знімків, отриманих за допомогою телескопа «Габбл») вибиралися, насамперед, із міркувань найбільшої наукової корисності спостережень, а не для точної передачі кольорів, що сприймаються людським оком.

Опис HDF ред.

Підсумковий знімок містить зображення близько 3000 галактик — від добре помітних неправильних і спіральних на передньому плані, до ледь помітних, розміром усього кілька пікселів, позаду. У цілому на HDF, недалеких зір, імовірно, — менше десятка, більшість же об'єктів — віддалені галактики. Багато галактик взаємодіють одна з одною, утворюючи ланцюги й дуги: вони, імовірно, будуть ділянками інтенсивного зореутворення.

Наукові результати ред.

Деталі HDF ілюструють велику різноманітність форм галактик, розмірів і кольорів у Всесвіті.

Знімки HDF дали вченим багатий матеріал для аналізу, і, станом на 2005 рік, в астрономічній літературі з'явилося близько 400 публікацій (досліджень, статей), заснованих на HDF. Одним з найбільш фундаментальних результатів стало відкриття великої кількості галактик із великим значенням червоного зсуву. На той час було відомо багато квазарів із великим червоним зсувом, галактик же з великим червоним зсувом було відомо дуже мало. На HDF виявлено багато галактик із червоним зсувом, який перевищує 6, що приблизно відповідає відстані в 12 мільярдів світлових років. Найвіддаленіших об'єктів на ділянці HDF на зображеннях телескопа «Габбл» не видно; вони можуть бути виявлені тільки на знімках, отриманих наземними телескопами в інших діапазонах хвиль

На знімку HDF є багато неправильних галактик. Вважається, що велетенські еліптичні галактики утворюються в процесі взаємодії спіральних і неправильних галактик. Широкий набір галактик на різних стадіях їх розвитку дозволив астрономам одержати нову інформацію про процеси формування зірок.

Протягом багатьох років астрономи ламали голову над природою темної матерії, масу якої встановити не вдається (хоча за спостереженнями й розрахунками її частка оцінюється приблизно в 23% маси Всесвіту) а також темної енергії, що має негативний тиск і рівномірно заповнює весь простір Всесвіту. На частку темної енергії припадає 72% від усіх складових Всесвіту.

Одна з теорій полягає в тому, що темна матерія могла б складатися з масивних астрофізичних компактних об'єктів гало (англ. Massive Astrophysical Compact Halo Objects) — масивних об'єктів на зовнішніх ділянках галактик, які слабо світяться (такі як червоні карлики). Знімок HDF не підтвердив цю теорію; на ньому не виявлено великої кількості червоних карликів.

Подальші дослідження ред.

Hubble Deep Field South

HDF є орієнтиром у спостережній космології, і досі дуже багато чого в цій галузі не вивчено. Починаючи з 1995 року, проводилися численні дослідження й спостереження як наземними телескопами, так і космічними, в широкому діапазоні хвиль, від радіо до рентгенівських.

Hubble Ultra Deep Field

Багато об'єктів із великим значенням червоного зсуву було виявлено в межах ділянки HDF із використанням наземних телескопів, особливо, за допомогою радіотелескопа Джеймса Клерка Максвелла (англ. James Clerk Maxwell Telescope). Великий червоний зсув цих об'єктів не дозволяє побачити їх у видимому світлі, і тільки спостереження в інших діапазонах хвиль (інфрачервоний діапазон, субміліметрові хвилі) дозволили зробити це.

1998 року було зроблено знімок, подібний HDF, але в південній півкулі неба: Hubble Deep Field South[en] (HDF-S). Зображення було створено з застосуванням таких же методів, як і HDF. Отриманий знімок дуже схожий на HDF, що є підтвердженням космологічного принципу, який стверджує, що в глобальних масштабах Всесвіт — однорідний.

2004 року було побудоване глибше зображення, відоме як Hubble Ultra Deep Field (HUDF). Його створення тривало одинадцять днів.
2012 року було створено нове, ще глибше зображення — Hubble Extreme Deep Field (XDF). Це зображення є найчутливішим астрономічним зображенням, яке було будь-коли зроблене у видимому світлі.

Спостереження інфрачервоної космічної обсерваторії[en] (ISO) виявили інфрачервоне випромінювання від 13 галактик, видимих на оптичних знімках. У цих галактиках міститься велика кількість «міжзоряного пилу», що пов'язують із інтенсивним формуванням зірок. Радіозображення, отримані з використанням наземних інструментів, таких, як VLA, виявили на HDF 5 радіоджерел (спочатку їх було виявлено 14, але через помилки при спостереженнях залишилося тільки 5), кожне з яких відповідає галактиці у видимому діапазоні хвиль.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ The Hubble Deep Fields (англ.). Space Telescope Science Institute, Baltimore, MD. 1999. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 14 жовтня 2008. 
  2. Hubble's Deepest View of the Universe Unveils Bewildering Galaxies across Billions of Years (англ.). HubbleSite. 15 грудня 1996. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2008. 
  3. Infrared Space Observatory sees stars forming in remote galaxies (англ.). Imperial College, London. 8 листопада 1996. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 14 жовтня 2008. 
  4. ↑ REDSHIFTS UNCOVERED FOR OVER 100 SUBMILLIMETER GALAXIES (англ.). S. C Chapman JET-EFDA. 25 травня 2005. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 14 жовтня 2008. 
  5. Hubble Deep Field Coordinates (англ.). The Association of Universities for Research in Astronomy. 1997. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2008. 
  6. HDF Flats (англ.). Space Telescope Science Institute. 27 січня 1997. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2008. 
  7. The Hubble Deep Field: Background (англ.). Space Telescope Science Institute. 14 січня 1996. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2008. 
  8. ↑ HDF Scheduling Details (англ.). Space Telescope Science Institute. 14 січня 1996. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2008. 
  9. Hubble Deep Field WFPC2 Mosaics (англ.). The Association of Universities for Research in Astronomy. 24 жовтня 1996. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 14 жовтня 2008. 
  10. HDF Plans for Reprocessing (англ.). Association of Universities for Research in Astronomy. 14 січня 1996. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 14 жовтня 2008. 
  11. HDF Scattered Light Subtraction (англ.). The Association of Universities for Research in Astronomy. 1 березня 1996. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 14 жовтня 2008. 
  12. The application of the algorithm «Drizzle» (англ.). Space Telescope Science Institute. 29 лютого 1996. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2008. 
  13. ↑ Reconstruction of the HDF (англ.). Space Telescope Science Institute. 15 вересня 1996. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2008. 
  14. HDF Image Registration and Combination (англ.). Space Telescope Science Institute. 28 лютого 1996. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2008. 
  15. Harry Ferguson (14 січня 1996). Filter Selection (англ.). The Association of Universities for Research in Astronomy. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 14 жовтня 2008. 
  16. ↑ KPNO IRIM Observations of the Hubble Deep Field (англ.). The Association of Universities for Research in Astronomy. 24 жовтня 1996. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2008. 
  17. ↑ «Research WMAP» (англ.). Сайт NASA. 14 жовтня 2008. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 27 жовтня 2008. 
  18. HDF Clearinghouse (англ.). The Association of Universities for Research in Astronomy. 14 лютого 2002. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 14 жовтня 2008. 
  19. Hubble's Deepest View Ever of the Universe Unveils Earliest Galaxies (англ.). NASA, ESA, S. Beckwith (STScI) and the HUDF Team. 9 березня 2004. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 14 жовтня 2008. 
  20. Hubble Goes to the eXtreme to Assemble Farthest-Ever View of the Universe. NASA. 25 вересня 2012. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 26 вересня 2012. 
  21. Source Detections (англ.). Національна Радіоастрономічна обсерваторія (NRAO). Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2008. 
  22. Notes on the Astrometry (англ.). Hawaii Catalog of the HDF. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2008. 

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hubble Deep Field HDF Gliboke pole Gabbla zobrazhennya nevelikoyi dilyanki neba v suzir yi Velikoyi Vedmedici otrimane kosmichnim teleskopom Gabbl Dilyanka yaku zafiksovano na foto maye ploshu 5 3 kvadratnih kutovih minut 1 priblizno 1 28 000 000 ploshi nebesnoyi sferi Zobrazhennya bulo zibrane z 342 okremih znimkiv zroblenih drugoyu shirokokutnoyu planetarnoyu kameroyu en WFPC2 yaka vstanovlena na teleskopi Gabbl Pobudova zobrazhennya trivala dekilka dniv u period iz 18 po 28 grudnya 1995 roku 2 Hubble Deep FieldDilyanka nastilki malenka sho lishe kilka zir Chumackogo Shlyahu lezhat u yiyi mezhah otzhe majzhe vsi 3000 ob yektiv na zobrazhenni galaktiki Ce sposterezhennya poklalo pochatok cilij nizci podalshih kosmologichnih doslidzhen yaki bulo zdijsneno yak za dopomogoyu teleskopa Gabbla tak i za dopomogoyu nazemnih priladiv Zmist 1 Zavdannya 2 Vibir dilyanki sposterezhennya 3 Sposterezhennya 4 Obrobka danih 5 Opis HDF 6 Naukovi rezultati 7 Podalshi doslidzhennya 8 Div takozh 9 Primitki 10 LiteraturaZavdannya red Odne z osnovnih zavdan astronomiv yaki proektuvali kosmichnij teleskop Gabbl polyagalo v tomu shob vikoristovuvati visoku rozdilnu zdatnist teleskopa dlya vivchennya viddalenih galaktik iz duzhe visokoyu detalizaciyeyu nedostupnoyu ranishe 1 Na teleskop u kosmosi na vidminu vid nazemnih teleskopiv ne vplivayut atmosferni vikrivlennya sho nadaye zmogu otrimuvati zobrazhennya z nabagato bilshoyu chitkistyu u vidimomu j ultrafioletovomu diapazoni nizh zobrazhennya otrimani z poverhni Zemli Shlyah svitla vid duzhe viddalenih galaktik trivaye miljoni j milyardi rokiv tomu mi bachimo yih takimi yakimi voni buli duzhe davno Podibni doslidzhennya dozvolyayut sklasti krashe uyavlennya pro utvorennya evolyuciyu ta rozvitok galaktik 3 Vibir dilyanki sposterezhennya red nbsp Dilyanka yaku obrali dlya sposterezhen Obrana dlya sposterezhen dilyanka mala vidpovidati kilkom kriteriyam perebuvati na visokij galaktichnij shiroti na dilyanci ne malo buti vidomih yaskravih dzherel vidimogo svitla takih yak nedaleki zori a takozh dzherel infrachervonogo ultrafioletovogo ta rentgenivskogo viprominyuvannya shob polegshiti podalshi doslidzhennya u vidpovidnih diapazonah hvil Ci kriteriyi znachno obmezhili mozhlivi dlya sposterezhennya dilyanki 1 Bulo virisheno sho cil maye perebuvati v zoni neperervnogo sposterezhennya teleskopa Gabbl CVZs dilyanci neba sho pid chas ruhu teleskopa po orbiti nikoli ne zakrivayetsya Zemleyu chi Misyacem Robocha grupa virishila zosereditisya na pivnichnij zoni neperervnogo sposterezhennya shob dilyanku mozhna bulo sposterigati v podalshomu za dopomogoyu teleskopiv pivnichnoyi pivkuli takih yak Very Large Array i teleskopa observatoriyi Keka 1 4 Spochatku bulo viznacheno dvadcyat dilyanok yaki vidpovidali vsim kriteriyam z yakih bulo obrano tri optimalni dilyanki Vsi voni lezhali v suzir yi Velikoyi Vedmedici Podalshi radiosposterezhennya viklyuchili odnu z cih dilyanok tomu sho na nij znajshli yaskrave radiodzherelo j ostatochnij vibir iz dvoh inshih bulo zrobleno na osnovi nayavnosti navigacijnih zir na odnij z dilyanok sposterezhennya za dopomogoyu teleskopa Gabbl zazvichaj vimagayut nayavnosti dekilkoh zirok nepodalik za yakimi sensori tochnogo navedennya teleskopu en zahoplyuyut dilyanku sposterezhennya Vreshti resht bulo obrano dilyanku z pryamim pidnesennyam 12g 36h 49 4s i shilennyam 62 12 58 5 Sposterezhennya red nbsp Metodika sposterezhen Viznachivshis iz dilyankoyu sposterezhennya vcheni stali do rozrobki metodiki Neobhidno bulo viznachiti yaki z 48 filtriv vklyuchayuchi vuzkosmugovi yaki vidilyayut specifichni spektralni liniyi i shirokosmugovi yakimi osnashena WFPC2 vikoristovuvati dlya sposterezhen Vibir zalezhav vid propusknoyi zdatnosti kozhnogo filtra Zastosuvannya vuzkosmugovih filtriv bulo vkraj nebazhanim U rezultati bulo obrano chotiri shirokosmugovi filtri 300 nm 450 nm sinye svitlo 606 nm chervone svitlo i 814 nm 6 Oskilki kvantova efektivnist datchikiv teleskopa Gabbl duzhe nizka na dilyanci hvil 300 nm shum pid chas sposterezhen na cij dovzhini hvili vinikaye persh za vse cherez shum CCD matrici a ne cherez fonovij shum neba takim chinom ci sposterezhennya mogli provoditisya yaksho visokij fonovij shum bude shkoditi efektivnosti sposterezhen v inshih smugah propuskannya Zobrazhennya cilovoyi oblasti z vikoristannyam vibranih filtriv bulo otrimano pid chas bezperervnih desyatidennih sposterezhen protyagom yakih Gabbl obletiv navkolo Zemli priblizno 150 raziv 7 Pidsumkovij chas sposterezhen u kozhnij dovzhini hvili sklav 48 93 8 godin 300 nm 36 52 8 godin 450 nm 34 94 8 godin 606 nm i 34 86 8 godin 814 nm Sposterezhennya bulo rozdileno na 342 okremi etapi shob zapobigti istotnomu poshkodzhennyu okremih dilyanok zobrazhennya yaskravimi smugami yaki utvoryuyutsya vnaslidok vplivu kosmichnih promeniv na datchiki CCD matrici Obrobka danih red nbsp Zobrazhennya otrimani v riznih dovzhinah hvil 300 nm zverhu livoruch 450 nm zverhu sprava 606 nm znizu livoruch i 814 nm znizu sprava Pid chas ob yednannya znimkiv otrimanih u riznih diapazonah hvil buli vidaleni pikseli zasvicheni vplivom kosmichnih promeniv Porivnyannyam dekilkoh poslidovno zroblenih znimkiv buli viyavleno pikseli porusheni kosmichnimi promenyami na odnomu znimku ale ne porusheni na inshomu Slidi kosmichnogo smittya i shtuchnih suputnikiv takozh buli retelno pribrani zi znimkiv 1 9 10 Priblizno na chverti fragmentiv chitko rozpiznavalosya rozsiyane svitlo vid Zemli Shob urivnovazhiti defekt yaskravosti cih fragmentiv voni buli virivnyani za rivnem yaskravosti znimkiv nezacheplenih rozsiyanim svitlom Otrimanij obraz buv zgladzheno Zavdyaki cij proceduri majzhe vse rozsiyane svitlo bulo vidaleno zi znimkiv 1 8 11 Pislya togo yak iz 342 okremih znimkiv bulo pribrano defekti yih ob yednali v odin Kozhnomu pikselyu CCD matrici na WFPC2 vidpovidala dilyanka v 0 09 kutovih sekund Kozhne nastupne zobrazhennya chastkovo perekrivalo poperednye Z vikoristannyam skladnih metodiv obrobki specialnij algoritm Drizzle 12 13 znimki bulo ob yednano i v pidsumkovomu znimku v usih diapazonah hvil rozmiri pikselya stanovili 0 04 kutovih sekundi 13 14 Obrobka danih prizvela do otrimannya chotiroh monohromnih znimkiv po odnomu na kozhen diapazon hvil Pid chas ob yednannya yih v odin kolorovij znimok kolori vibiralisya pevnoyu miroyu dovilno oskilki dovzhina hvil v yakih stvoryuvalisya zobrazhennya ne vidpovidaye dovzhini hvil vlasne chervonogo zelenogo j sinogo svitla Kolori v pidsumkovomu znimku dayut lishe priblizne uyavlennya pro faktichni kolori galaktik Filtri dlya HDF yak i dlya bilshosti znimkiv otrimanih za dopomogoyu teleskopa Gabbl vibiralisya nasampered iz mirkuvan najbilshoyi naukovoyi korisnosti sposterezhen a ne dlya tochnoyi peredachi koloriv sho sprijmayutsya lyudskim okom 15 Opis HDF red Pidsumkovij znimok mistit zobrazhennya blizko 3000 galaktik vid dobre pomitnih nepravilnih i spiralnih na perednomu plani do led pomitnih rozmirom usogo kilka pikseliv pozadu U cilomu na HDF nedalekih zir imovirno menshe desyatka bilshist zhe ob yektiv viddaleni galaktiki Bagato galaktik vzayemodiyut odna z odnoyu utvoryuyuchi lancyugi j dugi voni imovirno budut dilyankami intensivnogo zoreutvorennya Naukovi rezultati red nbsp Detali HDF ilyustruyut veliku riznomanitnist form galaktik rozmiriv i koloriv u Vsesviti Znimki HDF dali vchenim bagatij material dlya analizu i stanom na 2005 rik v astronomichnij literaturi z yavilosya blizko 400 publikacij doslidzhen statej zasnovanih na HDF Odnim z najbilsh fundamentalnih rezultativ stalo vidkrittya velikoyi kilkosti galaktik iz velikim znachennyam chervonogo zsuvu Na toj chas bulo vidomo bagato kvazariv iz velikim chervonim zsuvom galaktik zhe z velikim chervonim zsuvom bulo vidomo duzhe malo Na HDF viyavleno bagato galaktik iz chervonim zsuvom yakij perevishuye 6 sho priblizno vidpovidaye vidstani v 12 milyardiv svitlovih rokiv Najviddalenishih ob yektiv na dilyanci HDF na zobrazhennyah teleskopa Gabbl ne vidno voni mozhut buti viyavleni tilki na znimkah otrimanih nazemnimi teleskopami v inshih diapazonah hvil 16 Na znimku HDF ye bagato nepravilnih galaktik Vvazhayetsya sho veletenski eliptichni galaktiki utvoryuyutsya v procesi vzayemodiyi spiralnih i nepravilnih galaktik Shirokij nabir galaktik na riznih stadiyah yih rozvitku dozvoliv astronomam oderzhati novu informaciyu pro procesi formuvannya zirok Protyagom bagatoh rokiv astronomi lamali golovu nad prirodoyu temnoyi materiyi masu yakoyi vstanoviti ne vdayetsya hocha za sposterezhennyami j rozrahunkami yiyi chastka ocinyuyetsya priblizno v 23 17 masi Vsesvitu a takozh temnoyi energiyi sho maye negativnij tisk i rivnomirno zapovnyuye ves prostir Vsesvitu Na chastku temnoyi energiyi pripadaye 72 17 vid usih skladovih Vsesvitu Odna z teorij polyagaye v tomu sho temna materiya mogla b skladatisya z masivnih astrofizichnih kompaktnih ob yektiv galo angl Massive Astrophysical Compact Halo Objects masivnih ob yektiv na zovnishnih dilyankah galaktik yaki slabo svityatsya taki yak chervoni karliki Znimok HDF ne pidtverdiv cyu teoriyu na nomu ne viyavleno velikoyi kilkosti chervonih karlikiv Podalshi doslidzhennya red nbsp Hubble Deep Field SouthHDF ye oriyentirom u sposterezhnij kosmologiyi i dosi duzhe bagato chogo v cij galuzi ne vivcheno Pochinayuchi z 1995 roku provodilisya chislenni doslidzhennya j sposterezhennya yak nazemnimi teleskopami tak i kosmichnimi v shirokomu diapazoni hvil vid radio do rentgenivskih 16 18 nbsp Hubble Ultra Deep FieldBagato ob yektiv iz velikim znachennyam chervonogo zsuvu bulo viyavleno v mezhah dilyanki HDF iz vikoristannyam nazemnih teleskopiv osoblivo za dopomogoyu radioteleskopa Dzhejmsa Klerka Maksvella angl James Clerk Maxwell Telescope 1 Velikij chervonij zsuv cih ob yektiv ne dozvolyaye pobachiti yih u vidimomu svitli i tilki sposterezhennya v inshih diapazonah hvil infrachervonij diapazon submilimetrovi hvili dozvolili zrobiti ce 1 4 1998 roku bulo zrobleno znimok podibnij HDF ale v pivdennij pivkuli neba Hubble Deep Field South en HDF S Zobrazhennya bulo stvoreno z zastosuvannyam takih zhe metodiv yak i HDF Otrimanij znimok duzhe shozhij na HDF sho ye pidtverdzhennyam kosmologichnogo principu yakij stverdzhuye sho v globalnih masshtabah Vsesvit odnoridnij 2004 roku bulo pobudovane glibshe zobrazhennya vidome yak Hubble Ultra Deep Field HUDF 19 Jogo stvorennya trivalo odinadcyat dniv 2012 roku bulo stvoreno nove she glibshe zobrazhennya Hubble Extreme Deep Field XDF Ce zobrazhennya ye najchutlivishim astronomichnim zobrazhennyam yake bulo bud koli zroblene u vidimomu svitli 20 Sposterezhennya infrachervonoyi kosmichnoyi observatoriyi en ISO viyavili infrachervone viprominyuvannya vid 13 galaktik vidimih na optichnih znimkah U cih galaktikah mistitsya velika kilkist mizhzoryanogo pilu sho pov yazuyut iz intensivnim formuvannyam zirok Radiozobrazhennya otrimani z vikoristannyam nazemnih instrumentiv takih yak VLA viyavili na HDF 5 radiodzherel 21 spochatku yih bulo viyavleno 14 22 ale cherez pomilki pri sposterezhennyah zalishilosya tilki 5 kozhne z yakih vidpovidaye galaktici u vidimomu diapazoni hvil Div takozh red Hubble Deep Field South Hubble Ultra Deep Field Teleskop Gabbl Primitki red a b v g d e zh i The Hubble Deep Fields angl Space Telescope Science Institute Baltimore MD 1999 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2008 Hubble s Deepest View of the Universe Unveils Bewildering Galaxies across Billions of Years angl HubbleSite 15 grudnya 1996 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2008 Infrared Space Observatory sees stars forming in remote galaxies angl Imperial College London 8 listopada 1996 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2008 a b REDSHIFTS UNCOVERED FOR OVER 100 SUBMILLIMETER GALAXIES angl S C Chapman JET EFDA 25 travnya 2005 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2008 Hubble Deep Field Coordinates angl The Association of Universities for Research in Astronomy 1997 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2008 HDF Flats angl Space Telescope Science Institute 27 sichnya 1997 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2008 The Hubble Deep Field Background angl Space Telescope Science Institute 14 sichnya 1996 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2008 a b v g d HDF Scheduling Details angl Space Telescope Science Institute 14 sichnya 1996 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2008 Hubble Deep Field WFPC2 Mosaics angl The Association of Universities for Research in Astronomy 24 zhovtnya 1996 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2008 HDF Plans for Reprocessing angl Association of Universities for Research in Astronomy 14 sichnya 1996 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2008 HDF Scattered Light Subtraction angl The Association of Universities for Research in Astronomy 1 bereznya 1996 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2008 The application of the algorithm Drizzle angl Space Telescope Science Institute 29 lyutogo 1996 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2008 a b Reconstruction of the HDF angl Space Telescope Science Institute 15 veresnya 1996 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2008 HDF Image Registration and Combination angl Space Telescope Science Institute 28 lyutogo 1996 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2008 Harry Ferguson 14 sichnya 1996 Filter Selection angl The Association of Universities for Research in Astronomy Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2008 a b KPNO IRIM Observations of the Hubble Deep Field angl The Association of Universities for Research in Astronomy 24 zhovtnya 1996 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2008 a b Research WMAP angl Sajt NASA 14 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 27 zhovtnya 2008 HDF Clearinghouse angl The Association of Universities for Research in Astronomy 14 lyutogo 2002 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2008 Hubble s Deepest View Ever of the Universe Unveils Earliest Galaxies angl NASA ESA S Beckwith STScI and the HUDF Team 9 bereznya 2004 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2008 Hubble Goes to the eXtreme to Assemble Farthest Ever View of the Universe NASA 25 veresnya 2012 Arhiv originalu za 19 listopada 2012 Procitovano 26 veresnya 2012 Source Detections angl Nacionalna Radioastronomichna observatoriya NRAO Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2008 Notes on the Astrometry angl Hawaii Catalog of the HDF Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2008 Literatura red Mario Livio S Michael Fall Piero Madau The Hubble Deep Field Cambridge University Press 1997 303 s ISBN 0521630975 Williams Robert E Blacker Brett Dickinson Mark Dixon W Van Dyke i dr The Hubble Deep Field Observations Data Reduction and Galaxy Photometry Astronomical Journal v 112 p 1335 10 1996 Connolly A J Szalay A S Dickinson Mark Subbarao M U Brunner R J The Evolution of the Global Star Formation History as Measured from the Hubble Deep Field Astrophysical Journal Letters v 486 p L11 09 1997 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hubble Deep Field amp oldid 36892790