«Тьюмалт» (англ. HMS Tumult (R11) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «T» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.
| «Тьюмалт» (R11) | |
|---|---|
| HMS Tumult (R11) | |
| Британський есмінець «Тьюмалт» на фоні виверження вулкана Везувій. 1944 | |
| Служба | |
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «T» |
| Держава прапора | Велика Британія |
| Належність | Військово-морські сили Великої Британії |
| На честь | другий корабель флоту на ім'я «Тьюмалт» |
| Корабельня | John Brown & Company, Клайдбанк |
| Замовлено | 13 березня 1941 |
| Закладено | 16 листопада 1941 |
| Спущено на воду | 9 листопада 1942 |
| Введено в експлуатацію | 2 квітня 1943 |
| На службі | 1943-1965 |
| Перекваліфікований | на фрегат типу 16 |
| Статус | 25 жовтня 1965 року розібраний на брухт |
| Нагороди | 7 бойових відзнак |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва на Середземному морі * Сицилійська операція * Операція «Аваланч» * Операція «Драгун» Битва за Атлантику |
| Ідентифікація | |
| Параметри | |
| Тоннаж | 1 737 тонн (стандартна)/2 545 тонн (повна) |
| Довжина | 103,48 м |
| Ширина | 10,87 м |
| Осадка | 4,32 м |
| Технічні дані | |
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty |
| Гвинти | 2 |
| Потужність | 40 000 к.с. |
| Швидкість | 36,75 вузлів (68 км/год) |
| Дальність плавання | 4 675 миль (7 523 км) на швидкості 20 вузлів |
| Екіпаж | 180—225 офіцерів та матросів |
| Озброєння | |
| Артилерія | 4 × 120-мм гармати QF Mark IX |
| Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів 20 глибинних бомб |
| Зенітне озброєння | 2 (1 × 2) × 40-мм зенітних гармат Bofors L60 8 × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» |
Ескадрений міноносець «Тьюмалт» закладений 16 листопада 1941 року на верфі компанії John Brown & Company у Клайдбанку. 9 листопада 1942 року він був спущений на воду, а 2 квітня 1943 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Есмінець брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, переважно бився на Середземному морі та в Атлантичному океані. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений сьома бойовими відзнаками.
Історія служби Редагувати
29 листопада 1943 року британські есмінці «Тьюмалт» та «Рокет» потопили глибинними бомбами німецький підводний човен U-86 на схід від Азорських островів.
29 березня 1944 року есмінець «Ульстер» виявив за допомогою сонара ASDIC північніше Палермо німецький підводний човен. У ранкові години 30 березня U-223 був атакований північно-східніше Палермо глибинними бомбами британських есмінців «Лафорей» і «Тьюмалт», що вимусило його спливти на поверхню й вступити в артилерійську дуель з британськими кораблями. Незабаром підійшли есмінці «Гамблдон» і «Бленкатра» і в результаті перестрілки німецький підводний човен був затоплений, втім U-223 встигнув потопити британський есмінець «Лафорей». З екіпажу U-223 23 людини загинули та 27 були врятовані британцями.
Наприкінці липня 1944 року есмінець входив до оперативної групи флоту 88.1 (англ. Task Group 88.1), що готувалася до вторгнення у південній Франції і забезпечувала висадку морського десанту між містами Тулон та Канни.
У червні 1945 року корабель перейшов до австралійського Сіднея, де увійшов до складу британської 111-ї оперативної групи флоту (англ. Task Force 111), що мала взяти участь у запланованій операції «Даунфол» — наймасштабніший висадці морського десанту в історії. Однак, після кількох днів закулісних перемовин та невдалої спроби державного заколоту в Японській імперії, 15 серпня імператор Хірохіто по радіо звернувся до нації та оголосив про капітуляцію Японії.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- . на uboat.net. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 29 травня 2021. (англ.)
- . на naval-history.net. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 29 травня 2021. (англ.)
- HMS Tumult (R11) [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
Література Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Tumult (R11) |
- Critchley, Mike (1982). British Warships Since 1945: Part 3: Destroyers. Liskeard, UK: Maritime Books. ISBN 0-9506323-9-2.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
- А. В. Дашьян Корабли Второй мировой войны. ВМС Великобритании. Часть 1. — Москва: Моделист-конструктор, 1995. — 34 с. — (Морская коллекция № 4 / 2003). — 4000 экз.
Примітки Редагувати
- 7 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах: за бойові дії в Атлантиці (1943), за Сицилійську операцію (1943), за висадку в Салерно (1943), за кампанію в Егейському морі (1943-1944), за кампанію в Середземному морі (1943-1944), за бойові дії в Атлантиці (1944), за операцію «Драгун» (1944)
- Оперативна група 88.1: ескортні авіаносці «Атакер», «Емперор», «Кедив», «Персьюер», крейсери: «Рояліст», «Делі», есмінці: «Трубрідж», «Таскен», «Тіріан», «Тізе», «Тьюмалт», «Вітленд» і грецький «Наварінон»
- 111-а оперативна група флоту: авіаносець «Колоссус», 3 крейсери «Белфаст», «Аргонавт» і «Бермуда» ; есмінці «Тіріан», «Тускан», «Тьюмалт», австралійський «Киберон».