g-фа́ктор — множник, який пов'язує між собою гіромагнітне співвідношення частинки із класичним значенням гіромагнітного співвідношення:
Для класичної частинки g-фактор дорівнює 1, для вільних квантових частинок з спіном ½, це значення дорівнює 2, для реальних частинок експериментально визначене значення g-фактора може відрізнятися як від 1 так і від 2, і є однією з характеристик частинки.
g-фактор електрона Редагувати
Рівняння Дірака, яке описує квантовий електрон, дає для g-фактора значення −2. Однак, експериментальні дослідження, які провели в 1947 Полікарп Куш і Фолі виявили, що g-фактор електрона відрізняється від двійки. Пояснення цьому дав Джуліан Швінгер в рамках квантової електродинаміки. Відмінність зумовлена взаємодією електрона з віртуальними фотонами. Теоретичне значення величини
де — стала тонкої структури. Це значення узгоджується з експериментальним з точністю до 10-6.
У 1955 Полікарп Куш отримав Нобелівську премію з фізики за точне вимірювання магнітного моменту електрона, а, отже, g-фактора.
g-фактори інших частинок Редагувати
g-фактор іншого лептона, мюона майже не відрізняється від g-фактора електрона, оскільки також зумовлений електромагнітною взаємодією. g-фактори адронів значно відрізняються від теоретичних значень, оскільки в їхньому формуванні беруть участь віртуальні частинки, що переносять сильну взаємодію.
g-фактори різних частинок Редагувати
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Фрауэнфельдер Г., Хенли Э. Субатомная физика. — М. : Мир, 1979. — 736 с.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 вересня 2010.