Віртуальна частинка — уявний об'єкт квантової теорії поля, що характеризується квантовими числами, притаманними одній з реальних елементарних частинок, але для якого порушений властивий елементарній частинці зв'язок між енергією й імпульсом. Такі частинки використовуються для обчислення ймовірності процесів розсіювання і реакцій між елементарними частинками. Народившись, вони не можуть «полетіти на нескінченність», і мусять або бути поглинутими будь-якою частинкою, або розпастися на реальні частинки. Відомі у фізиці фундаментальні взаємодії протікають у формі обміну віртуальними частинками.
Віртуальні частинки неможливо зареєструвати, оскільки зареєстрована частинка не є віртуальною.
Взаємодія як обмін віртуальними частинками Редагувати
Ідея віртуальних частинок полягає в тому, щоб описати взаємодію між реальними елементарними частинками як процес обміну квантами полів. Наприклад, електромагнітну взаємодію між двома електронами можна уявити собі таким чином: один із електронів випромінює віртуальний фотон, який поглинається іншим електроном. Для розрахунку перетину розсіювання одного електрона на іншому необхідно врахувати обмін усіма можливими віртуальними фотонами (фотонами з різною енергією, поляризацією тощо), потім обмін усіма можливими парами віртуальних фотонів, потім трійками і так далі, до безмежності. Завдяки слабкості електромагнітної взаємодії, яка пропорційна сталій тонкої структури, задовільні результати отримуються вже при врахуванні обміну одиничними фотонами. Для сильної взаємодії цього зазвичай недостатньо.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Маттук Р. Фейнмановские диаграммы в проблеме многих тел. — М. : Мир, 1969. — 368 с.
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |