www.wikidata.uk-ua.nina.az

Digital Research DR DRI укр Діджитал Рісерч компанія створена Гері Кілдаллом англ Dr Gary Kildall для просування та розр

Digital Research

Digital Research (DR, DRI; укр. Діджитал Рісерч) — компанія, створена Гері Кілдаллом (англ. Dr. Gary Kildall) для просування та розробки його операційної системи CP/M і пов'язаних з нею 8-бітних, 16-бітних та 32-бітних систем, таких як MP/M, Concurrent DOS, FlexOS, Multiuser DOS, DOS Plus, DR DOS і GEM. Це була перша велика компанія по розробці програмного забезпечення для мікрокомп'ютерів. Компанія базувалась у місті Пасіфік-Грув, Каліфорнія. Digital Research не слід плутати з Digital Equipment Corporation - ці компанії ніяк між собою не пов'язані.

Digital Research Inc.
Тип Дочірнє підприємство
Форма власності дочірнє підприємство
Галузь Програмне забезпечення
Засновано 1974
Засновник(и) Гері Кілдалл
Закриття (ліквідація) 1991
Штаб-квартира Пасіфік-Гроув
Продукція Операційні системи, компілятори, графічні інтерфейси
digitalresearch.biz
 Digital Research у Вікісховищі

Огляд Редагувати

У 1972 році Гері Кілдалл, викладач Військово-морської аспірантури в Монтереї, штат Каліфорнія, почав працювати консультантом в Intel як представник Microcomputer Applications Associates (MAA). До 1974 року він розробив просту операційну систему CP/M, яка стала першою дисковою операційною системою[en] для мікрокомп'ютерів. У 1974 р. Кілдалл зареєстрував компанію Intergalactic Digital Research, але вже незабаром компанія почала свою діяльність під скороченою назвою Digital Research.

Операційні системи компанії на базі CP/M, починаючи з мікрокомп'ютерів на базі 8080/Z80, були фактично стандартом своєї епохи. Набір продуктів Digital Research включав оригінальну 8-розрядну операційну систему CP/M та її різні модифікації, такі як MP/M (1979 р.) - багатозадачну багатокористувацьку версію CP/M.

Першою 16-розрядною системою була CP/M-86 (1981 р., адаптовано до IBM PC на початку 1982 р.), яка позиціонувалась як прямий конкурент MS-DOS. Наступними були багатозадачні MP/M-86 (1981 р.) та Concurrent CP/M (1982 р.), однокористувацька версія, що містила віртуальні консолі, з яких програми можуть бути запущені для одночасного виконання.

У травні 1983 року Digital Research оголосила, що запропонує PC DOS версії всіх своїх мов та утиліт. Компанія залишилась прибутковою - її продажі в 1983 році склали 45 млн.доларів США, що зробило Digital Research четвертою за величиною компанією з розробки та продажу програмного забезпечення для мікрокомп'ютерів. Втративши ринок програмного забезпечення для процесора 8088, Кілдалл сподівався досягти успіху з Intel 80286 та Motorola 68000. 1984 року компанія налагоджує відносини з корпорацією AT&T для розробки програмного забезпечення для Unix System V та продажу програмного забезпечення у роздрібній мережі. Однак справи йшли не досить добре, і Джеррі Пурнелль пізніше того ж року попередив, що "багато хто, відмовився або відмовляється від продуктів Digital Research".

Наступні версії CP/M включали емуляцію API MS-DOS (починаючи з 1983 року), що поступово додало більше підтримки для DOS-застосунків та файлової системи FAT. Ці версії отримали назву Concurrent DOS (1984 р.), при цьому Concurrent PC DOS (1984 р.) є версією, адаптованою для роботи на IBM-сумісних ПК.

У 1985 році, незабаром після появи IBM PC/AT на базі процесора 80286, Digital Research представила систему для роботи в режимі реального часу, спочатку названу Concurrent DOS 286, яка згодом перетворилася на модульну FlexOS (1987 р.). Вона використовувала можливості розширеної адресації пам'яті нового процесора, щоб забезпечити більш гнучке середовище для підтримки багатозадачних функцій. Система мала невеликий, але потужний набір викликів API , кожен із синхронним та асинхронним варіантом. Підтримувались потоки, всі названі ресурси можна було відчужити, встановивши змінні середовища.

Іншими наступниками Concurrent DOS стали Concurrent DOS XM (1986 р.), 32-розрядна Concurrent DOS 386 (1987 р.) і Multiuser DOS (1991 р.).

Крім багатокористувацьких операційних систем Digital Research випускала однокористувацькі системи DOS Plus (1985 р.) та DR DOS (1988 р.). Остання система була продавалась як пряма альтернатива MS-DOS/PC DOS з додатковою функціональністю - вона стала найбільш успішним продуктом компанії.

Digital Research була придбана Novell в 1991 році, у першу чергу щоб отримати доступ до "лінійки" вже розроблених операційних систем. FlexOS стала основою для Siemens S5-DOS/MT, ОС IBM 4680 та 4690 ОС, тоді як Multiuser DOS перетворилась в незалежні продукти, такі як Datapac System Manager, IMS REAL/32 та REAL/NG. Наступний розвиток продуктів DR DOS призвів до появи не-DRI продуктів, таких як Novell PalmDOS, Novell DOS, Caldera OpenDOS та Dell RMK.

Для своїх операційних систем Digital Research створила серію компіляторів мов програмування та інтерпретаторів для їх платформ, включаючи C, Pascal, COBOL, FORTRAN, PL/I, PL/M, CBASIC, BASIC та Logo. Вона також розробила мікрокомп'ютерну версію графічного стандарту GKS (пов'язаного з NAPLPS) під назвою GSX, пізніше використавши це як основу свого GEM GUI. Менш відомими є прикладне програмне забезпечення на базі GSX DR DRAW, Dr.Halo для DOS та невеликий набір програм GUI для GEM.

CP/M-86 та DOS Редагувати

На період розробки персонального комп'ютера IBM 5150 операційна система CP/M від Digital Research займала домінуючі позиції, саме тому IBM спочатку запропонувала Digital Research розробити версію CP/M для мікропроцесора Intel 8086 як стандартну операційну систему для персонального комп'ютера, який використовує сумісний з Intel 8088 мікропроцесор. Digital Research, розглянувши умови, запропоновані IBM, відмовилась від контракту.

Microsoft скористалася цією можливістю постачати операційну систему для IBM PC, хоча у неї на той час був лише BASIC - коли наприкінці 1981 року з'явився комп'ютер IBM 5150, він поставлявся разом з операційною системою PC DOS, яка була OEM-версією MS-DOS, розробленої на базі 86-DOS, придбаної Microsoft у компанії SCP. До середини 1982 року MS-DOS почала продаватися для використання на комп’ютерах, які не випускались IBM. Це рішення призвело до того, що Microsoft стала провідною в розробці та продажі програмного забезпечення для комп'ютерів.

Компанія Digital Research розробила CP/M-86 як альтернативу MS-DOS і вона стала доступною теж через IBM на початку 1982 р. Пізніше компанія створила клон MS-DOS з розширеними функціями під назвою DR DOS, під впливом якої Microsoft вдосконалювала власну DOS.

Конкуренція між MS-DOS та DR DOS - одна з найбільш суперечливих сторінок історії мікрокомп'ютерів. Microsoft пропонувала кращі ліцензійні умови будь-якому виробнику комп’ютерів, який зобов’язався продавати MS-DOS з кожною системою, яку вони постачали, що робить невигідним пропонувати системи з іншою ОС, оскільки виробник все одно повинен буде сплачувати ліцензійну плату Microsoft. Ця практика призвела до розслідування Міністерства юстиції США, в результаті чого у 1994 році було прийнято рішення, що забороняло Microsoft ліцензування "за процесором".

Digital Research (а пізніше і її наступник - Caldera) звинуватили Microsoft у оголошенні vaporware-версій MS-DOS(анонсованих, але не випущених) для зменшення продаж DR DOS.

В одній з бета-версій Windows 3.1 Microsoft включила прихований код (пізніше названий кодом AARD), який виявляв наявність DR DOS і відображав повідомлення про помилку. Хоча цей код не був включено у остаточну версію Windows 3.1, він створив у користувачів неправильне враження, що DR DOS є несумісною з MS-DOS та Windows. Ці дії були частиною узгодженої програми для виведення Digital Research з бізнесу по розробці і продажу операційних систем для ПК.

Наступник Digital Research, Caldera, виклала ці факти у позові 1996 року, але справу було врегульовано за день до судового розгляду. За умовами врегулювання Microsoft виплатила Caldera нерозголошувану до 2009 року суму, яка склала 280 млн.доларів США, а Caldera знищила всі документи, пов'язані з цією справою. Це усунуло докази проти Microsoft, і дозволило їй контролювати та домінувати над цим сектором ринку без побоювань щодо будь-якого подальшого серйозного конкурента.

Інші відомі працівники Редагувати

Крім засновника, Гері Кілдалла, в Digital Research працювали Гордон Еубанкс, Том Роландер, Лі Джей Лоренцен, Дон Хейскелл, Джон Мейер та Ед Маккракен, які згодом зробили важливий внесок у ІТ-індустрію.

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Inc, InfoWorld Media Group (25 травня 1981). (англ.). InfoWorld Media Group, Inc. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 7 лютого 2020. 
  2. . www.digitalresearch.biz. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 7 лютого 2020. 
  3. . Архів оригіналу за 19 серпня 2017. 
  4. Inc, Ziff Davis (1983-07). (англ.). Ziff Davis, Inc. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 7 лютого 2020. 
  5. Inc, InfoWorld Media Group (2 квітня 1984). (англ.). InfoWorld Media Group, Inc. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 7 лютого 2020. 
  6. Inc, InfoWorld Media Group (20 лютого 1984). (англ.). InfoWorld Media Group, Inc. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 7 лютого 2020. 
  7. Byte Magazine Volume 10 Number 03: Bargain Computing (English). 1985-03. 
  8. Inc, InfoWorld Media Group (29 липня 1991). (англ.). InfoWorld Media Group, Inc. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 7 лютого 2020. 
  9. . tech-insider.org. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 7 лютого 2020. 
  10. Архів оригіналу за 5 травня 2016. 
  11. . web.archive.org. 10 грудня 2005. Архів оригіналу за 10 грудня 2005. Процитовано 7 лютого 2020. 
  12. Schulman, Andrew (1994). Undocumented DOS : a programmer's guide to reserved MS-DOS functions and data structures. Reading, Mass. : Addison-Wesley Pub. Co. 
  13. ↑ . www.maxframe.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 7 лютого 2020. 
  14. ↑ . www.maxframe.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 7 лютого 2020. 
  15. . www.maxframe.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 7 лютого 2020. 
  16. . web.archive.org. 24 червня 2017. Архів оригіналу за 24 червня 2017. Процитовано 7 лютого 2020. 
  17. . www.groklaw.net. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 7 лютого 2020. 
  18. . Архів оригіналу за 4 липня 2017. 
  19. . Архів оригіналу за 24 травня 2019. 
  20. Journal, Lee GomesStaff Reporter of The Wall Street (11 січня 2000). . Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 7 лютого 2020. 
  21. Lettice, John (2003-05-22). "SCO pulps Caldera-MS trial archives - History is toilet tissue…". The Register. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. 
  22. . web.archive.org. 14 липня 2018. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 7 лютого 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Digital Research DR DRI ukr Didzhital Riserch kompaniya stvorena Geri Kildallom angl Dr Gary Kildall dlya prosuvannya ta rozrobki jogo operacijnoyi sistemi CP M i pov yazanih z neyu 8 bitnih 16 bitnih ta 32 bitnih sistem takih yak MP M Concurrent DOS FlexOS Multiuser DOS DOS Plus DR DOS i GEM Ce bula persha velika kompaniya po rozrobci programnogo zabezpechennya dlya mikrokomp yuteriv 1 Kompaniya bazuvalas u misti Pasifik Gruv Kaliforniya Digital Research ne slid plutati z Digital Equipment Corporation ci kompaniyi niyak mizh soboyu ne pov yazani Digital Research Inc Tip Dochirnye pidpriyemstvoForma vlasnosti dochirnye pidpriyemstvoGaluz Programne zabezpechennyaZasnovano 1974Zasnovnik i Geri KildallZakrittya likvidaciya 1991Shtab kvartira Pasifik GrouvProdukciya Operacijni sistemi kompilyatori grafichni interfejsidigitalresearch biz Digital Research u Vikishovishi Zmist 1 Oglyad 2 CP M 86 ta DOS 3 Inshi vidomi pracivniki 4 Div takozh 5 Posilannya 6 PrimitkiOglyad RedaguvatiU 1972 roci Geri Kildall vikladach Vijskovo morskoyi aspiranturi v Montereyi shtat Kaliforniya pochav pracyuvati konsultantom v Intel yak predstavnik Microcomputer Applications Associates MAA 2 Do 1974 roku vin rozrobiv prostu operacijnu sistemu CP M yaka stala pershoyu diskovoyu operacijnoyu sistemoyu en dlya mikrokomp yuteriv U 1974 r Kildall zareyestruvav kompaniyu Intergalactic Digital Research ale vzhe nezabarom kompaniya pochala svoyu diyalnist pid skorochenoyu nazvoyu Digital Research Operacijni sistemi kompaniyi na bazi CP M pochinayuchi z mikrokomp yuteriv na bazi 8080 Z80 buli faktichno standartom svoyeyi epohi Nabir produktiv Digital Research vklyuchav originalnu 8 rozryadnu operacijnu sistemu CP M ta yiyi rizni modifikaciyi taki yak MP M 1979 r bagatozadachnu bagatokoristuvacku versiyu CP M 3 Pershoyu 16 rozryadnoyu sistemoyu bula CP M 86 1981 r adaptovano do IBM PC na pochatku 1982 r yaka pozicionuvalas yak pryamij konkurent MS DOS Nastupnimi buli bagatozadachni MP M 86 1981 r ta Concurrent CP M 1982 r odnokoristuvacka versiya sho mistila virtualni konsoli z yakih programi mozhut buti zapusheni dlya odnochasnogo vikonannya U travni 1983 roku Digital Research ogolosila sho zaproponuye PC DOS versiyi vsih svoyih mov ta utilit 4 Kompaniya zalishilas pributkovoyu yiyi prodazhi v 1983 roci sklali 45 mln dolariv SShA sho zrobilo Digital Research chetvertoyu za velichinoyu kompaniyeyu z rozrobki ta prodazhu programnogo zabezpechennya dlya mikrokomp yuteriv 5 Vtrativshi rinok programnogo zabezpechennya dlya procesora 8088 Kildall spodivavsya dosyagti uspihu z Intel 80286 ta Motorola 68000 1984 roku kompaniya nalagodzhuye vidnosini z korporaciyeyu AT amp T dlya rozrobki programnogo zabezpechennya dlya Unix System V ta prodazhu programnogo zabezpechennya u rozdribnij merezhi 6 Odnak spravi jshli ne dosit dobre i Dzherri Purnell piznishe togo zh roku poperediv sho bagato hto vidmovivsya abo vidmovlyayetsya vid produktiv Digital Research 7 Nastupni versiyi CP M vklyuchali emulyaciyu API MS DOS pochinayuchi z 1983 roku sho postupovo dodalo bilshe pidtrimki dlya DOS zastosunkiv ta fajlovoyi sistemi FAT Ci versiyi otrimali nazvu Concurrent DOS 1984 r pri comu Concurrent PC DOS 1984 r ye versiyeyu adaptovanoyu dlya roboti na IBM sumisnih PK U 1985 roci nezabarom pislya poyavi IBM PC AT na bazi procesora 80286 Digital Research predstavila sistemu dlya roboti v rezhimi realnogo chasu spochatku nazvanu Concurrent DOS 286 yaka zgodom peretvorilasya na modulnu FlexOS 1987 r Vona vikoristovuvala mozhlivosti rozshirenoyi adresaciyi pam yati novogo procesora shob zabezpechiti bilsh gnuchke seredovishe dlya pidtrimki bagatozadachnih funkcij Sistema mala nevelikij ale potuzhnij nabir viklikiv API kozhen iz sinhronnim ta asinhronnim variantom Pidtrimuvalis potoki vsi nazvani resursi mozhna bulo vidchuzhiti vstanovivshi zminni seredovisha Inshimi nastupnikami Concurrent DOS stali Concurrent DOS XM 1986 r 32 rozryadna Concurrent DOS 386 1987 r i Multiuser DOS 1991 r Krim bagatokoristuvackih operacijnih sistem Digital Research vipuskala odnokoristuvacki sistemi DOS Plus 1985 r ta DR DOS 1988 r Ostannya sistema bula prodavalas yak pryama alternativa MS DOS PC DOS z dodatkovoyu funkcionalnistyu vona stala najbilsh uspishnim produktom kompaniyi Digital Research bula pridbana Novell v 1991 roci 8 9 u pershu chergu shob otrimati dostup do linijki vzhe rozroblenih operacijnih sistem FlexOS stala osnovoyu dlya Siemens S5 DOS MT OS IBM 4680 ta 4690 OS todi yak Multiuser DOS peretvorilas v nezalezhni produkti taki yak Datapac System Manager IMS REAL 32 ta REAL NG Nastupnij rozvitok produktiv DR DOS prizviv do poyavi ne DRI produktiv takih yak Novell PalmDOS Novell DOS Caldera OpenDOS ta Dell RMK Dlya svoyih operacijnih sistem Digital Research stvorila seriyu kompilyatoriv mov programuvannya ta interpretatoriv dlya yih platform vklyuchayuchi C Pascal COBOL FORTRAN PL I PL M CBASIC BASIC ta Logo Vona takozh rozrobila mikrokomp yuternu versiyu grafichnogo standartu GKS pov yazanogo z NAPLPS pid nazvoyu GSX piznishe vikoristavshi ce yak osnovu svogo GEM GUI Mensh vidomimi ye prikladne programne zabezpechennya na bazi GSX DR DRAW Dr Halo dlya DOS ta nevelikij nabir program GUI dlya GEM CP M 86 ta DOS RedaguvatiNa period rozrobki personalnogo komp yutera IBM 5150 operacijna sistema CP M vid Digital Research zajmala dominuyuchi poziciyi same tomu IBM spochatku zaproponuvala Digital Research rozrobiti versiyu CP M dlya mikroprocesora Intel 8086 yak standartnu operacijnu sistemu dlya personalnogo komp yutera yakij vikoristovuye sumisnij z Intel 8088 mikroprocesor Digital Research rozglyanuvshi umovi zaproponovani IBM vidmovilas vid kontraktu Microsoft skoristalasya ciyeyu mozhlivistyu postachati operacijnu sistemu dlya IBM PC hocha u neyi na toj chas buv lishe BASIC koli naprikinci 1981 roku z yavivsya komp yuter IBM 5150 vin postavlyavsya razom z operacijnoyu sistemoyu PC DOS yaka bula OEM versiyeyu MS DOS rozroblenoyi na bazi 86 DOS pridbanoyi Microsoft u kompaniyi SCP Do seredini 1982 roku MS DOS pochala prodavatisya dlya vikoristannya na komp yuterah yaki ne vipuskalis IBM Ce rishennya prizvelo do togo sho Microsoft stala providnoyu v rozrobci ta prodazhi programnogo zabezpechennya dlya komp yuteriv Kompaniya Digital Research rozrobila CP M 86 yak alternativu MS DOS i vona stala dostupnoyu tezh cherez IBM na pochatku 1982 r Piznishe kompaniya stvorila klon MS DOS z rozshirenimi funkciyami pid nazvoyu DR DOS pid vplivom yakoyi Microsoft vdoskonalyuvala vlasnu DOS Konkurenciya mizh MS DOS ta DR DOS odna z najbilsh superechlivih storinok istoriyi mikrokomp yuteriv Microsoft proponuvala krashi licenzijni umovi bud yakomu virobniku komp yuteriv yakij zobov yazavsya prodavati MS DOS z kozhnoyu sistemoyu yaku voni postachali sho robit nevigidnim proponuvati sistemi z inshoyu OS oskilki virobnik vse odno povinen bude splachuvati licenzijnu platu Microsoft Cya praktika prizvela do rozsliduvannya Ministerstva yusticiyi SShA v rezultati chogo u 1994 roci bulo prijnyato rishennya sho zaboronyalo Microsoft licenzuvannya za procesorom 10 Digital Research a piznishe i yiyi nastupnik Caldera zvinuvatili Microsoft u ogoloshenni vaporware versij MS DOS anonsovanih ale ne vipushenih dlya zmenshennya prodazh DR DOS V odnij z beta versij Windows 3 1 Microsoft vklyuchila prihovanij kod piznishe nazvanij kodom AARD yakij viyavlyav nayavnist DR DOS i vidobrazhav povidomlennya pro pomilku 11 12 Hocha cej kod ne buv vklyucheno u ostatochnu versiyu Windows 3 1 vin stvoriv u koristuvachiv nepravilne vrazhennya sho DR DOS ye nesumisnoyu z MS DOS ta Windows Ci diyi buli chastinoyu uzgodzhenoyi programi dlya vivedennya Digital Research z biznesu po rozrobci i prodazhu operacijnih sistem dlya PK 13 14 Nastupnik Digital Research Caldera viklala ci fakti u pozovi 1996 roku 13 14 15 16 ale spravu bulo vregulovano za den do sudovogo rozglyadu Za umovami vregulyuvannya Microsoft viplatila Caldera nerozgoloshuvanu do 2009 roku sumu yaka sklala 280 mln dolariv SShA 17 18 19 20 a Caldera znishila vsi dokumenti pov yazani z ciyeyu spravoyu 21 22 Ce usunulo dokazi proti Microsoft i dozvolilo yij kontrolyuvati ta dominuvati nad cim sektorom rinku bez poboyuvan shodo bud yakogo podalshogo serjoznogo konkurenta Inshi vidomi pracivniki RedaguvatiKrim zasnovnika Geri Kildalla v Digital Research pracyuvali Gordon Eubanks Tom Rolander Li Dzhej Lorencen Don Hejskell Dzhon Mejer ta Ed Makkraken yaki zgodom zrobili vazhlivij vnesok u IT industriyu Div takozh RedaguvatiCP M NovellPosilannya RedaguvatiOficijnij sajt kompaniyi Digital Research Arhivovano 5 serpnya 2021 u Wayback Machine angl Joe Wein s page on Digital Research Arhivovano 2 lipnya 2006 u Wayback Machine angl Intel iPDS 100 Using CP M Video Arhivovano 7 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl Primitki Redaguvati Inc InfoWorld Media Group 25 travnya 1981 InfoWorld angl InfoWorld Media Group Inc Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 7 lyutogo 2020 Digital Research DDJ Spring 1997 Dr Gary Kildall www digitalresearch biz Arhiv originalu za 7 lyutogo 2020 Procitovano 7 lyutogo 2020 Kildall Gary Arlen 1982 09 16 Running 8 bit software on dual processor computers Arhiv originalu za 19 serpnya 2017 Inc Ziff Davis 1983 07 PC Mag angl Ziff Davis Inc Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 7 lyutogo 2020 Inc InfoWorld Media Group 2 kvitnya 1984 InfoWorld angl InfoWorld Media Group Inc Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 7 lyutogo 2020 Inc InfoWorld Media Group 20 lyutogo 1984 InfoWorld angl InfoWorld Media Group Inc Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 7 lyutogo 2020 Byte Magazine Volume 10 Number 03 Bargain Computing English 1985 03 Inc InfoWorld Media Group 29 lipnya 1991 InfoWorld angl InfoWorld Media Group Inc Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 7 lyutogo 2020 Novell and Digital Research sign definitive merger agreement tech insider org Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 7 lyutogo 2020 Corcoran Elizabeth 1994 07 17 Microsoft Settles Case With Justice Washington Post Arhiv originalu za 5 travnya 2016 DDJ gt SEP93 Examining the Windows AARD Detection Code web archive org 10 grudnya 2005 Arhiv originalu za 10 grudnya 2005 Procitovano 7 lyutogo 2020 Schulman Andrew 1994 Undocumented DOS a programmer s guide to reserved MS DOS functions and data structures Reading Mass Addison Wesley Pub Co a b Caldera Statement of Facts www maxframe com Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 7 lyutogo 2020 a b TECH TIE BRIEF1 www maxframe com Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 7 lyutogo 2020 Caldera Statement of Facts News Release www maxframe com Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 7 lyutogo 2020 Cebit Caldera shows Windows on DR Dos denying MS claims V3 web archive org 24 chervnya 2017 Arhiv originalu za 24 chervnya 2017 Procitovano 7 lyutogo 2020 Groklaw Exhibits to Microsoft s Cross Motion for Summary Judgment in Novell WordPerfect Case www groklaw net Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 7 lyutogo 2020 Burt Thomas W Sparks Bryan Wayne 2000 01 07 Settlement agreement Microsoft Corporation and Caldera Inc reach agreement to settle antitrust lawsuit Arhiv originalu za 4 lipnya 2017 Wallis Richard J Aeschbacher Steven J Bettilyon Mark M Webb Jr G Stewar Tulchin David B Holley Steven L 2009 11 13 Microsoft s memorandum in opposition to Novell s renewed motion for summary judgement on Microsoft s affirmative defenses and in support of Microsoft s cross motion for summary judgement Arhiv originalu za 24 travnya 2019 Journal Lee GomesStaff Reporter of The Wall Street 11 sichnya 2000 Microsoft Will Pay 275 Million To Settle Lawsuit From Caldera Wall Street Journal amer ISSN 0099 9660 Arhiv originalu za 31 grudnya 2016 Procitovano 7 lyutogo 2020 Lettice John 2003 05 22 SCO pulps Caldera MS trial archives History is toilet tissue The Register Arhiv originalu za 9 veresnya 2018 Microsoft s dirty tricks archive vanishes The Register web archive org 14 lipnya 2018 Arhiv originalu za 14 lipnya 2018 Procitovano 7 lyutogo 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Digital Research amp oldid 40101262