www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гері Кілдалл Ге рі А рлен Кі лдалл англ Gary Arlen Kildall 19 травня 1942 Сіетл Вашингтон США 11 липня 1994 Монтерей Кал

Гері Кілдалл

Ге́рі А́рлен Кі́лдалл (англ. Gary Arlen Kildall; 19 травня 1942, Сіетл, Вашингтон, США — 11 липня 1994, Монтерей, Каліфорнія, США) — програміст і підприємець, автор операційної системи CP/M та засновник компанії «Digital Research, Inc.» (DRI). Кілдалл був одним з перших, хто побачив потенціал мікропроцесорів не лише як контролерів обладнання, але і як важливу складову потужного персонального комп'ютера. Кілдалл вважається першою людиною, яка додумалась продавати програмне забезпечення окремо від комп'ютера.

Гері Кілдалл
англ. Gary Kildall
Народився 19 травня 1942(1942-05-19)
Сіетл, Вашингтон, США
Помер 11 липня 1994(1994-07-11) (52 роки)
Монтерей, Монтерей, Каліфорнія, США
·фізична травма
Країна  США
Діяльність інформатик, програміст, викладач університету, бізнесмен
Галузь інформатика
Alma mater Вашингтонський університет і Queen Anne High Schoold
Знання мов англійська
Заклад Академія ВМС США[d]
Роки активності з 1972
Magnum opus CP/M
У шлюбі з Dorothy McEwen Kildalld
Автограф
IMDb ID 0452972

Біографія

Молоді роки

Гері Кілдалл народився і виріс у Сіетлі, штат Вашингтон у родині потомків емігрантів із Швеції та Норвегії Джозефа та Емми Кілдалл. Батьки були потомственими викладачами. Ще дідусь Кілдалл заснував сімейне підприємство: приватний вищий навчальний заклад, який готував фахівців з морської навігації. Вищу освіту Гері здобував в Університеті штату Вашингтон, плануючи стати викладачем математики, але по мірі навчання серйозно зацікавився комп'ютерними технологіями. Після здобуття ступеня магістра за комп'ютерним профілем та будучи у флотському резерві він виконав обов'язок перед ВМС США і, пройшовши курс підготовки у школі молодих офіцерів, пішов на викладацьку роботу у Вищу школу військово-морського флоту (англ. Naval Postgraduate School, NPS) в Монтереї, Каліфорнія.

Після закінчення терміну строкової служби Кілдалл повертається до Університету штату Вашингтон де здобуває докторський ступінь з інформатики у 1972 році, та продовжує викладацьку діяльність у Вищій школі військово-морського флоту. У 1973 році він опублікував статтю, в якій представив теорію аналізу потоку даних, яка використовується і сьогодні в оптимізувальних компіляторах. Продовжував експериментувати з мікрокомп'ютерами та з новітніми на той час технологіями гнучких дисків.

Перші успіхи у програмуванні

Перебуваючи у Монтереї, що знаходиться неподалік від Кремнієвої долини Гері Кілдалл намагався бути і в курсі всіх технічних новинок. Він влаштувався підробляти консультантом в компанію Intel. Особливу увагу Гері привернула передова на той час розробка цієї компанії — мікропроцесор Intel 4004: на його переконання, саме такому роду пристроїв належало майбутнє. У вільний від читання лекцій час, спорудивши в підсобці своєї аудиторії мало не першу в світі мікрокомп'ютерну лабораторію, Кілдалл написав емулятор цього процесора для університетського мейнфрейма і всерйоз захопився програмуванням. Результатом його праці стала мова програмування PL/M (англ. Programming Language for Microcomputers — мова програмування для мікрокомп'ютерів) — перша високорівнева мова, призначена для комп'ютерів на основі мікропроцесора.

Згодом, у 1973 році, на мові PL/M Гері розробив операційну систему (ОС) CP/M (англ. Control Program for Microcomputers) для мікрокомп'ютерів.

Він того ж року створив версію CP/M, яка підтримувала роботу 8-бітового процесора Intel 8008 з дисководом для гнучких магнітних дисків від великих ЕОМ, що дало можливість вперше інтегрувати усі основні компоненти комп'ютера у форматі мікрокомп'ютера. Він продемонстрував роботу CP/M представникам Intel, але компанія не проявила великого інтересу до операційної системи віддавши перевагу використанню мови PL/M.

CP/M

Персональний комп'ютер Commodore 128D[en] під ОС CP/M (1986)

У 1974 році Гері, покинувши професорську посаду, з дружиною Дороті Макевен заснували компанію «Intergalactic Digital Research» (пізніше «Digital Research, Inc» або DRI) для просування й подальшої розробки операційної системи CP/M та продуктів, пов'язаних з нею. Операційна система призначалася роботи 8-бітових ПК с файловою системою на гнучкому диску: число підключених дисководів могло сягати 16-ти, — не рахуючи принтера чи модема, — а оперативної пам'яті для роботи CP/M вимагалось усього 20 кбайт.

Певні труднощі полягали у тому, що на момент створення CP/M ніяких «мікрокомп'ютерів», в широкому комерційному сенсі, ще не існувало. Так що, незважаючи на створення компанії, розробка ОС виявлялася для Кілдалл швидше хобі, ніж бізнесом, — продавати свій продукт йому вдавалося хіба що поштучно, таким же ентузіастам як і він. Однак незабаром почали з'явитися і перші персональні комп'ютери (ПК). Уже в 1976 році один із колишніх колег Кілдалла по викладацькій роботі, Гленн Евінг, умовив Гері адаптувати його операційну систему для моделі ПК IMSAI 8080[en] на базі мікропроцесора Intel 8080. Кілдалл, правда, зовсім не горів бажанням переписувати весь код своєї ОС під нову платформу — але рішення, знайдене ним спільно з Евінгом, було простим і елегантним. Тоді як все комп'ютерне програмне забезпечення до цього було орієнтоване на певну апаратну конфігурацію, в CP/M Гері відділив апаратно-залежну частину коду від решти програми — і переробив для IMSAI 8080 лише цю першу, яка в результаті отримала назву «Базової системи введення/виведення», або скорочено BIOS. В результаті були закладені основи використання стороннього ПЗ на різноманітних платформах — а «Digital Research Inc.» уклала свій перший ліцензійний контракт на суму 25 тис. дол.

Після виходу CP/M для IMSAI 8080 справи компанії пішли стрімко вгору, а Гері Кілдалл, який у свій час роздумував, чи не продати увесь бізнес за пропоновані йому 70 тис. дол. та повернутися до улюбленого викладання, почав випускати свою ОС під усе нові й нові платформи. До 1981 року операційна система від «Digital Research Inc.» досягла піку своєї популярності: річний дохід компанії становив $ 5,4 млн, CP/M працювала на понад 200 тис. ПК, причому число різних апаратних конфігурацій серед них сягало 3000 — серед них були і «Altair 8800», і британський «Amstrad PCW[en]», і портативні моделі «Kaypro[en]» та «Osborne 1». Постійно зростала і кількість стороннього ПЗ, що працювало під ОС Кілдалла, ігри у тому числі.

Співпраця з IBM

Компанія IBM у 1980 році, очолювана тоді Джоном Опелем[en], за рекомендацією Білла Гейтса звернулась до «Digital Research Inc.», з пропозицією вироблення домовленостей щодо придбання майбутньої версії CP/M, адаптованої до 16-бітного процесора Intel 8086, під назвою CP/M-86[en] для встановлення на IBM PC. Як зазвичай, Гері доручив провести переговори дружині Дороті, а він разом із колегою та розробником MP/M[en] (багатокористувацької версії CP/M) Томом Роландером[en] вилетіли на приватному літаку для доставки програмного забезпечення Білу Годбауту[en] виробнику комп'ютерного обладнання. Перш ніж пояснити мету свого візиту, представники IBM наполягали на тому, щоб Дороті підписала угоду про нерозголошення. Дороті за порадою адвоката своєї компанії відмовилася підписувати цю угоду без погодження з Гері. Гері повернувся з поїздки у другій половині дня та спробував перенести дискусію з представниками IBM на пізніші терміни, але з врахуванням його відмови підписувати угоду про нерозголошення у тому числі й самого факту зустрічі з представниками IBM.

Дві компанії не змогли досягти домовленостей. «Digital Research Inc.», у якої було на ринку лише декілька програмних продуктів, можливо, не бажала продавати компанії IBM свій основний продукт за одноразову оплату, а не на умовах роялті. Дороті можливо вважала, що компанія не зможе випустити CP/M-86 за запропонованим IBM графіком, оскільки вони були зайняті розробкою та запровадженням мови програмування PL/I для компанії «Data General». Також, можливо, представники IBM могли бути роздратовані тим, що «Digital Research Inc.» витрачала години на те, що вони вважали звичайною формальністю. За словами Кілдалла, представники IBM тієї ж ночі летіли тим же рейсом до Флориди, куди він та Дороті прямували у відпустку, й вони досягли взаємної домовленості та потисли руки один одному під час польоту. Провідний переговорник IBM Джек Самс наполягав на тому, що він ніколи не зустрічався з Гері, і один його колега з IBM підтвердив, що Самс так стверджував у той час. Він допускав, що хтось із його групи, можливо, летів тим же рейсом, але відзначав, що він повернувся до Сіетла, щоби знову продовжити розмову з представниками «Microsoft».

Джек Самс пов'язує цю історію з Біллом Гейтсом, який на той час уже погодився надати інтерпретатор BASIC та декілька інших програм для ПК. На думку Гейтса результат цієї історії полягав в тому, як він згодом сказав журналістам, що Гері примхливо «пролетів» (Gary capriciously «went flying»). Самс отримав завдання від Гейтса відшукати роботоздатну операційну систему, і через декілька тижнів він запропонував використати операційну систему повний аналог CP/M — QDOS (англ. Quick and Dirty Operating System) від компанії «Seattle Computer Products», код якої було написано програмістом Тімом Патерсоном[en] незалежно від розробників CP/M. На основі укладеної угоди з «Seattle Computer Products» «Microsoft» отримав ліцензію на адаптовану під комп'ютери з 16-бітовим мікропроцесором Intel 8086 операційну систему QDOS із зміною назви на 86-DOS[en]. Ця операційна система також встановлювалась під назвою IBM PC DOS у різних версіях з 1981 року і аж до початку 2000-х на комп'ютерах, що випускались компанією IBM.

Кілдалл дістав копію PC DOS, дослідив її та дійшов висновку, що вона порушує його авторське право на CP/M. Коли він звернувся до адвоката своєї компанії щодо правових варіантів захисту своїх прав, той відповів йому, що закон про інтелектуальну власність щодо програмного забезпечення недостатньо чіткий, щоб подати позов. Натомість Кілдалл лише погрожував IBM юридичними діями, а IBM висунула пропозицію опційно оснащувати ПК CP/M-86 як відповідь на звільнення від відповідальності. Кілдалл погодився, вважаючи, що нова система IBM (як і її попередні персональні комп'ютери) не будуть мати суттєвого комерційного успіху. Коли було представлено комп'ютер IBM PC, компанія IBM продавала операційну систему як опцію, що не входить в комплект. Одним із варіантів такої операційної системи була PC DOS, ціна якої становила 40 доларів США. PC DOS стала розглядатись як практично необхідний варіант системного оснащення ПК; більшість найменувань програмного забезпечення вимагали цього, і без неї IBM PC обмежувався би вбудованим інтерпретатором Cassette BASIC. CP/M-86, яка надійшла у продаж на декілька місяців пізніше, мала у шестеро раз вищу ціну ($240) продавалась значно гірше та підтримувала роботу меншої кількості програмного забезпечення.

До середини 1980-х MS-DOS від «Microsoft» стала уже практично стандартом індустрії ПК. У 1987 році «Digital Research» визнала свою поразку, випустивши DR DOS[en] — власну Microsoft-сумісну ОС, однак, і цей продукт комерційний успіх не супроводжував.

Останні роки життя

Чотири роки по тому втомлений від бізнесу та розлучившись з дружиною Гері Кілдалл продав свою компанію «Novell» за цілком пристойну суму у 120 млн дол., після чого став проводити більшу частину часу в Техасі, зі своїм улюбленим літаком, — хоча займався він і допомогою ВІЛ-інфікованим дітям. Кілдалл відомий також роботами по реалізації мови LOGO (навчального діалекту Lisp), підтримкою телевізійного серіалу про персональні комп'ютери, а також випуском першої комп'ютерної енциклопедії на CD-ROM під назвою «The Electronic Encyclopedia».

Гері Кілдалл раптово помер 11 липня 1994 року отримавши за три дні перед тим травму голови за нез'ясованих обставин в одному з барів Монтерея .

Уже після смерті Кілдалла відбувся цікавий судовий процес між компанією Caldera[en], що в 1996 році викупила у Novell спадок Digital Research Inc., і Microsoft, яка звинувачувалась в монополізмі та у використанні нечесних прийомів у боротьбі з конкурентами, такими як DR DOS. Попереднє рішення судді було винесено на користь позивача — було навіть визнано певну перевагу ОС Кілдалла, що залишилася нереалізованою через маркетингові хитрощі компанії Білла Гейтса. У 2000 році між сторонами було досягнуто мирової угоди, і Microsoft погодилася виплатити 150 млн дол. — з умовою знищення усіх документів, пов'язаних зі справою.

Примітки

  1. ↑ Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. ↑ "Special Edition: Gary Kildall". The Computer Chronicles. 1995.
  3. Andersson, Ulrika (19 січня 2009). . Norra Västerbotten (Swedish). Архів оригіналу за 24 травня 2009. Процитовано 7 травня 2009. 
  4. ↑ Swaine, Michael (1 квітня 1997). . Dr. Dobb's Journal. Архів оригіналу за 24 січня 2007. Процитовано 20 листопада 2006. 
  5. Kildall, Gary Arlen (May 1972). Global expression optimization during compilation (Ph.D. dissertation). Seattle, Washington, USA: University of Washington, Computer Science Group. Thesis No. 20506, Technical Report No. 72-06-02. 
  6. Kildall, Gary Arlen (1 жовтня 1973). . Proceedings of the 1st Annual ACM SIGACT-SIGPLAN Symposium on Principles of Programming Languages (POPL) (Boston, Massachusetts, USA): 194–206. doi:10.1145/512927.512945. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 20 листопада 2006.  ([1])
  7. Isaacson, Walter (2014). The Innovators: How a Group of Inventors, Hackers, Geniuses, and Geeks Created the Digital Revolution. Simon & Schuster. с. 358. ISBN 978-1476708690. 
  8. ↑ Wallace, James; Erickson, Jim (1993). Hard Drive: Bill Gates and the Making of the Microsoft Empire. New York: HarperBusiness. ISBN 0-88730-629-2. ISBN 978-0-88730-629-7. 
  9. ↑ Freiberger, Paul; Swaine, Michael (2000). Fire in the Valley: The Making of the Personal Computer (вид. 2nd). New York, N.Y., USA: McGraw-Hill. ISBN 0-07-135892-7. ISBN 978-0-07-135892-7. 
  10. Young, Jeffrey (7 липня 1997). Gary Kildall: The DOS That Wasn't. Forbes. оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 29 серпня 2011. 
  11. Evans, Harold; Buckland, Gail; Lefer, David (2004). They Made America: From the Steam Engine to the Search Engine: Two Centuries of Innovators. Little, Brown and Company. ISBN 978-0-316-27766-2. ISBN 0-316-27766-5. 
  12. Manes, Stephen; Andrews, Paul (1992). Gates: How Microsoft's Mogul Reinvented an Industry—and Made Himself the Richest Man in America. Doubleday. ISBN 0-671-88074-8. ISBN 978-0-671-88074-3. 
  13. ↑ Hamm, Steve; Greene, Jay (25 жовтня 2004). . BusinessWeek (Bloomberg Businessweek). Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 13 листопада 2006. 
  14. Morrow, Daniel S., ред (2000-11-08). (Інтерв'ю). (PDF). Computerworld Honors Program International Archives (Cupertino, CA, USA). Архів оригіналу за 26 березня 2009. . Процитовано 2006-11-20. 
  15. Scoble, Robert, ред (2007-08-08). (Інтерв'ю). . PodTech.net. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. . Процитовано 2016-11-11. 
  16. Stark, Craig L. (29 квітня 1986). . PC Magazine: 42. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 19 листопада 2016. 

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ge ri A rlen Ki ldall angl Gary Arlen Kildall 19 travnya 1942 Sietl Vashington SShA 11 lipnya 1994 Monterej Kaliforniya SShA programist i pidpriyemec avtor operacijnoyi sistemi CP M ta zasnovnik kompaniyi Digital Research Inc DRI Kildall buv odnim z pershih hto pobachiv potencial mikroprocesoriv ne lishe yak kontroleriv obladnannya ale i yak vazhlivu skladovu potuzhnogo personalnogo komp yutera 2 Kildall vvazhayetsya pershoyu lyudinoyu yaka dodumalas prodavati programne zabezpechennya okremo vid komp yutera Geri Kildallangl Gary KildallNarodivsya 19 travnya 1942 1942 05 19 1 Sietl Vashington SShAPomer 11 lipnya 1994 1994 07 11 1 52 roki Monterej Monterej Kaliforniya SShA fizichna travmaKrayina SShADiyalnist informatik programist vikladach universitetu biznesmenGaluz informatikaAlma mater Vashingtonskij universitet i Queen Anne High SchooldZnannya mov anglijskaZaklad Akademiya VMS SShA d Roki aktivnosti z 1972Magnum opus CP MU shlyubi z Dorothy McEwen KildalldAvtografIMDb ID 0452972 Zmist 1 Biografiya 1 1 Molodi roki 1 2 Pershi uspihi u programuvanni 1 3 CP M 1 4 Spivpracya z IBM 1 5 Ostanni roki zhittya 2 Primitki 3 PosilannyaBiografiya RedaguvatiMolodi roki Redaguvati Geri Kildall narodivsya i viris u Sietli shtat Vashington u rodini potomkiv emigrantiv iz Shveciyi ta Norvegiyi Dzhozefa ta Emmi Kildall 3 Batki buli potomstvenimi vikladachami She didus Kildall zasnuvav simejne pidpriyemstvo privatnij vishij navchalnij zaklad yakij gotuvav fahivciv z morskoyi navigaciyi Vishu osvitu Geri zdobuvav v Universiteti shtatu Vashington planuyuchi stati vikladachem matematiki ale po miri navchannya serjozno zacikavivsya komp yuternimi tehnologiyami Pislya zdobuttya stupenya magistra za komp yuternim profilem ta buduchi u flotskomu rezervi vin vikonav obov yazok pered VMS SShA i projshovshi kurs pidgotovki u shkoli molodih oficeriv pishov na vikladacku robotu u Vishu shkolu vijskovo morskogo flotu angl Naval Postgraduate School NPS v Montereyi Kaliforniya 4 Pislya zakinchennya terminu strokovoyi sluzhbi Kildall povertayetsya do Universitetu shtatu Vashington de zdobuvaye doktorskij stupin z informatiki u 1972 roci 5 ta prodovzhuye vikladacku diyalnist u Vishij shkoli vijskovo morskogo flotu U 1973 roci vin opublikuvav stattyu v yakij predstaviv teoriyu analizu potoku danih yaka vikoristovuyetsya i sogodni v optimizuvalnih kompilyatorah 6 Prodovzhuvav eksperimentuvati z mikrokomp yuterami ta z novitnimi na toj chas tehnologiyami gnuchkih diskiv Pershi uspihi u programuvanni Redaguvati Perebuvayuchi u Montereyi sho znahoditsya nepodalik vid Kremniyevoyi dolini Geri Kildall namagavsya buti i v kursi vsih tehnichnih novinok Vin vlashtuvavsya pidroblyati konsultantom v kompaniyu Intel Osoblivu uvagu Geri privernula peredova na toj chas rozrobka ciyeyi kompaniyi mikroprocesor Intel 4004 na jogo perekonannya same takomu rodu pristroyiv nalezhalo majbutnye U vilnij vid chitannya lekcij chas sporudivshi v pidsobci svoyeyi auditoriyi malo ne pershu v sviti mikrokomp yuternu laboratoriyu Kildall napisav emulyator cogo procesora dlya universitetskogo mejnfrejma i vserjoz zahopivsya programuvannyam Rezultatom jogo praci stala mova programuvannya PL M angl Programming Language for Microcomputers mova programuvannya dlya mikrokomp yuteriv persha visokorivneva mova priznachena dlya komp yuteriv na osnovi mikroprocesora 4 Zgodom u 1973 roci na movi PL M Geri rozrobiv operacijnu sistemu OS CP M angl Control Program for Microcomputers dlya mikrokomp yuteriv Vin togo zh roku stvoriv versiyu CP M yaka pidtrimuvala robotu 8 bitovogo procesora Intel 8008 z diskovodom dlya gnuchkih magnitnih diskiv vid velikih EOM sho dalo mozhlivist vpershe integruvati usi osnovni komponenti komp yutera u formati mikrokomp yutera Vin prodemonstruvav robotu CP M predstavnikam Intel ale kompaniya ne proyavila velikogo interesu do operacijnoyi sistemi viddavshi perevagu vikoristannyu movi PL M 4 CP M Redaguvati Personalnij komp yuter Commodore 128D en pid OS CP M 1986 U 1974 roci Geri pokinuvshi profesorsku posadu z druzhinoyu Doroti Makeven zasnuvali kompaniyu Intergalactic Digital Research piznishe Digital Research Inc abo DRI dlya prosuvannya j podalshoyi rozrobki operacijnoyi sistemi CP M ta produktiv pov yazanih z neyu Operacijna sistema priznachalasya roboti 8 bitovih PK s fajlovoyu sistemoyu na gnuchkomu disku chislo pidklyuchenih diskovodiv moglo syagati 16 ti ne rahuyuchi printera chi modema a operativnoyi pam yati dlya roboti CP M vimagalos usogo 20 kbajt Pevni trudnoshi polyagali u tomu sho na moment stvorennya CP M niyakih mikrokomp yuteriv v shirokomu komercijnomu sensi she ne isnuvalo Tak sho nezvazhayuchi na stvorennya kompaniyi rozrobka OS viyavlyalasya dlya Kildall shvidshe hobi nizh biznesom prodavati svij produkt jomu vdavalosya hiba sho poshtuchno takim zhe entuziastam yak i vin Odnak nezabarom pochali z yavitisya i pershi personalni komp yuteri PK Uzhe v 1976 roci odin iz kolishnih koleg Kildalla po vikladackij roboti Glenn Eving umoviv Geri adaptuvati jogo operacijnu sistemu dlya modeli PK IMSAI 8080 en na bazi mikroprocesora Intel 8080 Kildall pravda zovsim ne goriv bazhannyam perepisuvati ves kod svoyeyi OS pid novu platformu ale rishennya znajdene nim spilno z Evingom bulo prostim i elegantnim Todi yak vse komp yuterne programne zabezpechennya do cogo bulo oriyentovane na pevnu aparatnu konfiguraciyu v CP M Geri viddiliv aparatno zalezhnu chastinu kodu vid reshti programi i pererobiv dlya IMSAI 8080 lishe cyu pershu yaka v rezultati otrimala nazvu Bazovoyi sistemi vvedennya vivedennya abo skorocheno BIOS 4 V rezultati buli zakladeni osnovi vikoristannya storonnogo PZ na riznomanitnih platformah a Digital Research Inc uklala svij pershij licenzijnij kontrakt na sumu 25 tis dol Pislya vihodu CP M dlya IMSAI 8080 spravi kompaniyi pishli strimko vgoru a Geri Kildall yakij u svij chas rozdumuvav chi ne prodati uves biznes za proponovani jomu 70 tis dol ta povernutisya do ulyublenogo vikladannya pochav vipuskati svoyu OS pid use novi j novi platformi Do 1981 roku operacijna sistema vid Digital Research Inc dosyagla piku svoyeyi populyarnosti richnij dohid kompaniyi stanoviv 5 4 mln CP M pracyuvala na ponad 200 tis PK prichomu chislo riznih aparatnih konfiguracij sered nih syagalo 3000 4 sered nih buli i Altair 8800 i britanskij Amstrad PCW en i portativni modeli Kaypro en ta Osborne 1 Postijno zrostala i kilkist storonnogo PZ sho pracyuvalo pid OS Kildalla igri u tomu chisli Spivpracya z IBM Redaguvati Kompaniya IBM u 1980 roci ocholyuvana todi Dzhonom Opelem en za rekomendaciyeyu Billa Gejtsa 7 zvernulas do Digital Research Inc z propoziciyeyu viroblennya domovlenostej shodo pridbannya majbutnoyi versiyi CP M adaptovanoyi do 16 bitnogo procesora Intel 8086 pid nazvoyu CP M 86 en dlya vstanovlennya na IBM PC Yak zazvichaj Geri doruchiv provesti peregovori druzhini Doroti a vin razom iz kolegoyu ta rozrobnikom MP M en bagatokoristuvackoyi versiyi CP M Tomom Rolanderom en viletili na privatnomu litaku dlya dostavki programnogo zabezpechennya Bilu Godbautu en virobniku komp yuternogo obladnannya 2 8 Persh nizh poyasniti metu svogo vizitu predstavniki IBM napolyagali na tomu shob Doroti pidpisala ugodu pro nerozgoloshennya Doroti za poradoyu advokata svoyeyi kompaniyi vidmovilasya pidpisuvati cyu ugodu bez pogodzhennya z Geri Geri povernuvsya z poyizdki u drugij polovini dnya ta sprobuvav perenesti diskusiyu z predstavnikami IBM na piznishi termini ale z vrahuvannyam jogo vidmovi pidpisuvati ugodu pro nerozgoloshennya u tomu chisli j samogo faktu zustrichi z predstavnikami IBM 9 Dvi kompaniyi ne zmogli dosyagti domovlenostej Digital Research Inc u yakoyi bulo na rinku lishe dekilka programnih produktiv mozhlivo ne bazhala prodavati kompaniyi IBM svij osnovnij produkt za odnorazovu oplatu a ne na umovah royalti 10 Doroti mozhlivo vvazhala sho kompaniya ne zmozhe vipustiti CP M 86 za zaproponovanim IBM grafikom oskilki voni buli zajnyati rozrobkoyu ta zaprovadzhennyam movi programuvannya PL I dlya kompaniyi Data General 11 Takozh mozhlivo predstavniki IBM mogli buti rozdratovani tim sho Digital Research Inc vitrachala godini na te sho voni vvazhali zvichajnoyu formalnistyu 8 Za slovami Kildalla predstavniki IBM tiyeyi zh nochi letili tim zhe rejsom do Floridi kudi vin ta Doroti pryamuvali u vidpustku j voni dosyagli vzayemnoyi domovlenosti ta potisli ruki odin odnomu pid chas polotu Providnij peregovornik IBM Dzhek Sams napolyagav na tomu sho vin nikoli ne zustrichavsya z Geri i odin jogo kolega z IBM pidtverdiv sho Sams tak stverdzhuvav u toj chas Vin dopuskav sho htos iz jogo grupi mozhlivo letiv tim zhe rejsom ale vidznachav sho vin povernuvsya do Sietla shobi znovu prodovzhiti rozmovu z predstavnikami Microsoft 8 Dzhek Sams pov yazuye cyu istoriyu z Billom Gejtsom yakij na toj chas uzhe pogodivsya nadati interpretator BASIC ta dekilka inshih program dlya PK Na dumku Gejtsa rezultat ciyeyi istoriyi polyagav v tomu yak vin zgodom skazav zhurnalistam sho Geri primhlivo proletiv Gary capriciously went flying 12 Sams otrimav zavdannya vid Gejtsa vidshukati robotozdatnu operacijnu sistemu i cherez dekilka tizhniv vin zaproponuvav vikoristati operacijnu sistemu povnij analog CP M QDOS angl Quick and Dirty Operating System vid kompaniyi Seattle Computer Products kod yakoyi bulo napisano programistom Timom Patersonom en nezalezhno vid rozrobnikiv CP M Na osnovi ukladenoyi ugodi z Seattle Computer Products Microsoft otrimav licenziyu na adaptovanu pid komp yuteri z 16 bitovim mikroprocesorom Intel 8086 operacijnu sistemu QDOS iz zminoyu nazvi na 86 DOS en Cya operacijna sistema takozh vstanovlyuvalas pid nazvoyu IBM PC DOS u riznih versiyah z 1981 roku i azh do pochatku 2000 h na komp yuterah sho vipuskalis kompaniyeyu IBM 9 Kildall distav kopiyu PC DOS doslidiv yiyi ta dijshov visnovku sho vona porushuye jogo avtorske pravo na CP M Koli vin zvernuvsya do advokata svoyeyi kompaniyi shodo pravovih variantiv zahistu svoyih prav toj vidpoviv jomu sho zakon pro intelektualnu vlasnist shodo programnogo zabezpechennya nedostatno chitkij shob podati pozov 13 Natomist Kildall lishe pogrozhuvav IBM yuridichnimi diyami a IBM visunula propoziciyu opcijno osnashuvati PK CP M 86 yak vidpovid na zvilnennya vid vidpovidalnosti 14 Kildall pogodivsya vvazhayuchi sho nova sistema IBM yak i yiyi poperedni personalni komp yuteri ne budut mati suttyevogo komercijnogo uspihu 15 Koli bulo predstavleno komp yuter IBM PC kompaniya IBM prodavala operacijnu sistemu yak opciyu sho ne vhodit v komplekt Odnim iz variantiv takoyi operacijnoyi sistemi bula PC DOS cina yakoyi stanovila 40 dolariv SShA PC DOS stala rozglyadatis yak praktichno neobhidnij variant sistemnogo osnashennya PK bilshist najmenuvan programnogo zabezpechennya vimagali cogo i bez neyi IBM PC obmezhuvavsya bi vbudovanim interpretatorom Cassette BASIC CP M 86 yaka nadijshla u prodazh na dekilka misyaciv piznishe mala u shestero raz vishu cinu 240 prodavalas znachno girshe ta pidtrimuvala robotu menshoyi kilkosti programnogo zabezpechennya 2 Do seredini 1980 h MS DOS vid Microsoft stala uzhe praktichno standartom industriyi PK U 1987 roci Digital Research viznala svoyu porazku vipustivshi DR DOS en vlasnu Microsoft sumisnu OS odnak i cej produkt komercijnij uspih ne suprovodzhuvav Ostanni roki zhittya Redaguvati Chotiri roki po tomu vtomlenij vid biznesu ta rozluchivshis z druzhinoyu Geri Kildall prodav svoyu kompaniyu Novell za cilkom pristojnu sumu u 120 mln dol 13 pislya chogo stav provoditi bilshu chastinu chasu v Tehasi zi svoyim ulyublenim litakom hocha zajmavsya vin i dopomogoyu VIL infikovanim dityam Kildall vidomij takozh robotami po realizaciyi movi LOGO navchalnogo dialektu Lisp pidtrimkoyu televizijnogo serialu pro personalni komp yuteri a takozh vipuskom pershoyi komp yuternoyi enciklopediyi na CD ROM pid nazvoyu The Electronic Encyclopedia 16 Geri Kildall raptovo pomer 11 lipnya 1994 roku otrimavshi za tri dni pered tim travmu golovi za nez yasovanih obstavin v odnomu z bariv Montereya Uzhe pislya smerti Kildalla vidbuvsya cikavij sudovij proces mizh kompaniyeyu Caldera en sho v 1996 roci vikupila u Novell spadok Digital Research Inc i Microsoft yaka zvinuvachuvalas v monopolizmi ta u vikoristanni nechesnih prijomiv u borotbi z konkurentami takimi yak DR DOS Poperednye rishennya suddi bulo vineseno na korist pozivacha bulo navit viznano pevnu perevagu OS Kildalla sho zalishilasya nerealizovanoyu cherez marketingovi hitroshi kompaniyi Billa Gejtsa U 2000 roci mizh storonami bulo dosyagnuto mirovoyi ugodi i Microsoft pogodilasya viplatiti 150 mln dol z umovoyu znishennya usih dokumentiv pov yazanih zi spravoyu Primitki Redaguvati a b Find a Grave 1996 d Track Q63056 a b v Special Edition Gary Kildall The Computer Chronicles 1995 Andersson Ulrika 19 sichnya 2009 Skellefteaattling kunde ha varit Bill Gates Norra Vasterbotten Swedish Arhiv originalu za 24 travnya 2009 Procitovano 7 travnya 2009 a b v g d Swaine Michael 1 kvitnya 1997 Gary Kildall and Collegial Entrepreneurship Dr Dobb s Journal Arhiv originalu za 24 sichnya 2007 Procitovano 20 listopada 2006 Kildall Gary Arlen May 1972 Global expression optimization during compilation Ph D dissertation Seattle Washington USA University of Washington Computer Science Group Thesis No 20506 Technical Report No 72 06 02 Kildall Gary Arlen 1 zhovtnya 1973 A Unified Approach to Global Program Optimization Proceedings of the 1st Annual ACM SIGACT SIGPLAN Symposium on Principles of Programming Languages POPL Boston Massachusetts USA 194 206 doi 10 1145 512927 512945 Arhiv originalu za 29 chervnya 2017 Procitovano 20 listopada 2006 1 Isaacson Walter 2014 The Innovators How a Group of Inventors Hackers Geniuses and Geeks Created the Digital Revolution Simon amp Schuster s 358 ISBN 978 1476708690 a b v Wallace James Erickson Jim 1993 Hard Drive Bill Gates and the Making of the Microsoft Empire New York HarperBusiness ISBN 0 88730 629 2 ISBN 978 0 88730 629 7 a b Freiberger Paul Swaine Michael 2000 Fire in the Valley The Making of the Personal Computer vid 2nd New York N Y USA McGraw Hill ISBN 0 07 135892 7 ISBN 978 0 07 135892 7 Young Jeffrey 7 lipnya 1997 Gary Kildall The DOS That Wasn t Forbes Arhiv originalu za 23 chervnya 2011 Procitovano 29 serpnya 2011 Evans Harold Buckland Gail Lefer David 2004 They Made America From the Steam Engine to the Search Engine Two Centuries of Innovators Little Brown and Company ISBN 978 0 316 27766 2 ISBN 0 316 27766 5 Manes Stephen Andrews Paul 1992 Gates How Microsoft s Mogul Reinvented an Industry and Made Himself the Richest Man in America Doubleday ISBN 0 671 88074 8 ISBN 978 0 671 88074 3 a b Hamm Steve Greene Jay 25 zhovtnya 2004 The Man Who Could Have Been Bill Gates A new book says Gates got the rewards due Gary Kildall What s the real story BusinessWeek Bloomberg Businessweek Arhiv originalu za 29 chervnya 2012 Procitovano 13 listopada 2006 Morrow Daniel S red 2000 11 08 Interv yu Gordon Eubanks Oral History PDF Computerworld Honors Program International Archives Cupertino CA USA Arhiv originalu za 26 bereznya 2009 https web archive org web 20090326073320 http www cwhonors org archives histories Eubanks pdf Procitovano 2006 11 20 Scoble Robert red 2007 08 08 Interv yu Scoble Show PodTech net Arhiv originalu za 11 listopada 2016 https web archive org web 20161111175042 http scobleizer com the rest of the story behind microsofts os deal with ibm Procitovano 2016 11 11 Stark Craig L 29 kvitnya 1986 CD ROM Conference Lured by 600 Megabytes on Disk PC Magazine 42 Arhiv originalu za 8 chervnya 2020 Procitovano 19 listopada 2016 Posilannya RedaguvatiLeonid Chernyak Gari Kildall i ego CP M Computerworld Rossiya Otkrytye sistemy 2001 33 Chislo 20 09 ros Vyacheslav Rytikov Kak eto bylo operacionnaya sistema CP M Zheleznye prizraki proshlogo sajt 2008 Chislo 18 03 ros Yurij Melkov Geri Kildall programmist v roli biznesmena ITCua 2014 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geri Kildall amp oldid 40127522