www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гуго де Фріз У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Де Фриз нід Hugo de Vries нар 16 лютого 1848 Гарлем Нідер

Гуго де Фріз

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Де Фриз.

Гуго де Фріз (нід. Hugo de Vries; нар. 16 лютого 1848, Гарлем, Нідерланди — ⁣21 травня 1935, Люнтерен, Нідерланди) — голландський ботанік, генетик.

Гуго де Фріз
нід. Hugo de Vries
Народився 16 лютого 1848(1848-02-16)
Гарлем
Помер 21 травня 1935(1935-05-21) (87 років)
Люнтерен, Гелдерланд
Країна  Нідерланди
Діяльність ботанік, біолог, генетик, професор, викладач університету
Alma mater Лейденський університет
Галузь ботаніка, генетика
Заклад Амстердамський університет
Посада Rector of the university of Amsterdamd
Науковий ступінь докторський ступінь
Членство Лондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Баварська академія наук
Академія наук СРСР
Нідерландська королівська академія наук
Угорська академія наук
Королівське фізіографічне товариство в Лундіd
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія деї Лінчеї
Російська академія наук
Прусська академія наук
Леопольдина
Національна академія наук США
Туринська академія наук
Нагороди Медаль Дарвіна, Медаль Ліннея
Роботи у Вікіджерелах
 Гуго де Фріз у Вікісховищі

Коротка біографія ред.

Здобув освіту у Лейденському університеті, з 1866 року вивчав там ботаніку і захистивши в 1870 році дипломну роботу про вплив тепла на коріння рослин, декілька місяців слухав лекції з хімії та фізики у Гейдельберзькому університеті та працював у лабораторії Юліуса Закса у Вюрцбурзі.

У 1878–1918 роках був професором Амстердамського університету, а також директором Амстердамського ботанічного саду. З 1918 року працював у Люнтерні у своєму маєтку.

У 1877 році вперше виміряв осмотичний тиск у рослин, ввів поняття плазмолізу та деплазмолізу.

Перевідкрив та підтвердив у 1900 році, одночасно з К. Е. Корренсом та Е. Чермак-Зейзенегга (1871–1962) закони Грегора Менделя.

Дійшов висновку, що вид може розпадатися на різні види, спостерігаючи мінливість енотери (Oenothera). Це явище де Фріз назвав мутаціями, вважаючи що біологічні види час від часу знаходяться у фазі мутування. Розробив мутаційну теорію.

Де Фріз дійшов до переконання, що нові види не виникають шляхом поступового накопичення безперервних флуктуаційних змін, як вважали дарвіністи, а шляхом раптової появи різких змін, що перетворюють один вид в інший. Вже й раніше подібні думки висловлював російський ботанік С. І. Коржинський, однак він не підкріпив своїх поглядів настільки об'ємним фактичним матеріалом, як це зробив де Фріз.

Появу цих раптових змін, що перетворюють один вид на інший, де Фріз назвав мутацією. Тривалі пошуки виду, який мав би ці мутаційні зміни, залишалися безрезультатними до того часу, поки де Фріз не знайшов близько Гілверсума поблизу Амстердама (1886) велика кількість дворічних дикорослих рослин з виду Енотера Ламарка (Oenothera lamarckiana). Рослини цього виду своєю поведінкою повністю відповідали поглядам де Фріза на процес еволюції.

Згодом з'ясувалося, що для видів роду Oenothera характерний поліморфізм по транслокаціях (тип хромосомних перебудов). У результаті схрещування рослин з різним набором транслокацій та подальшого розщеплювання, утворювалися нащадки з хромосомами різної структури, що призводило до зміни фенотипу.

Уявлення де Фріза про стрибкоподібність еволюції отримало подальший розвиток в теоріях сальтаціонізму.

Нагороди та почесті ред.

У 1878 році де Фріз став членом Нідерландської королівської академії наук. У травні 1905 де Фріз був обраний іноземним членом Лондонського королівського товариства. У 1910 році був обраний членом Шведської королівської академії наук. Нагороджений медаллю Дарвіна у 1906 році та медаллю Ліннея у 1929 році.

Публікації ред.

  • The Mutation Theory (німецьке видання, 1900–1903), (англійське видання, 1910–1911).
  • Species and Varieties: Their Origin by Mutation. — 1905.
  • Plant Breeding — 1907 (німецький переклад, 1908).
  • Intracellular Pangenesis [ 8 листопада 2017 у Wayback Machine.]. — Чикаго, 1910.

Примітки ред.

  1. ↑ Onze Hoogleeraren — Rotterdam: Nijgh & Van Ditmar, 1898. — С. 313. — 363 с.
    d:Track:Q34370d:Track:Q10954218d:Track:Q71545423
  2. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  3. Ralph E. Cleland (1936). Hugo de Vries. Proceedings of the American Philosophical Society (American Philosophical Society) 76 (2): 248–250. JSTOR 984672. 
  4. ↑ KNAW Historisch Ledenbestand | Digitaal Wetenschapshistorisch Centrum (нід.). 7 липня 2023. Процитовано 11 липня 2023. 
  5. de Vries, Hugo. Die mutationstheorie. Versuche und beobachtungen über die entstehung von arten im pflanzenreich, Leipzig, Veit & comp.,1901-03.

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Lehmann Е. Die Theorien der Oenotheraforschung. — Jena, 1922.
  • Hugo de Vries. — Stuttg., 1929.
  • Stomps Th. J. Fünfundzwanzig Jahre der Mutationstheorie. — Jena, 1931.
De Vries є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Гуго де Фріз.
Перегляньте Vries таксони, приписувані цьому Vries автору, в International Plant Names Index (IPNI).



Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. IPNI.  De Vries. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem De Friz Gugo de Friz nid Hugo de Vries nar 16 lyutogo 1848 Garlem Niderlandi 21 travnya 1935 Lyunteren Niderlandi gollandskij botanik genetik 3 4 Gugo de Friznid Hugo de VriesNarodivsya 16 lyutogo 1848 1848 02 16 GarlemPomer 21 travnya 1935 1935 05 21 87 rokiv Lyunteren GelderlandKrayina NiderlandiDiyalnist botanik biolog genetik profesor vikladach universitetuAlma mater Lejdenskij universitetGaluz botanika genetikaZaklad Amsterdamskij universitet 1 Posada Rector of the university of AmsterdamdNaukovij stupin doktorskij stupin 1 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Niderlandska korolivska akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Korolivske fiziografichne tovaristvo v Lundid Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya deyi Lincheyi Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Leopoldina Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 2 Nagorodi Medal Darvina Medal LinneyaRoboti u Vikidzherelah Gugo de Friz u Vikishovishi Zmist 1 Korotka biografiya 2 Nagorodi ta pochesti 3 Publikaciyi 4 Primitki 5 Posilannya 6 DzherelaKorotka biografiya red Zdobuv osvitu u Lejdenskomu universiteti z 1866 roku vivchav tam botaniku i zahistivshi v 1870 roci diplomnu robotu pro vpliv tepla na korinnya roslin dekilka misyaciv sluhav lekciyi z himiyi ta fiziki u Gejdelberzkomu universiteti ta pracyuvav u laboratoriyi Yuliusa Zaksa u Vyurcburzi U 1878 1918 rokah buv profesorom Amsterdamskogo universitetu a takozh direktorom Amsterdamskogo botanichnogo sadu Z 1918 roku pracyuvav u Lyunterni u svoyemu mayetku U 1877 roci vpershe vimiryav osmotichnij tisk u roslin vviv ponyattya plazmolizu ta deplazmolizu Perevidkriv ta pidtverdiv u 1900 roci odnochasno z K E Korrensom ta E Chermak Zejzenegga 1871 1962 zakoni Gregora Mendelya Dijshov visnovku sho vid mozhe rozpadatisya na rizni vidi sposterigayuchi minlivist enoteri Oenothera Ce yavishe de Friz nazvav mutaciyami vvazhayuchi sho biologichni vidi chas vid chasu znahodyatsya u fazi mutuvannya Rozrobiv mutacijnu teoriyu De Friz dijshov do perekonannya sho novi vidi ne vinikayut shlyahom postupovogo nakopichennya bezperervnih fluktuacijnih zmin yak vvazhali darvinisti a shlyahom raptovoyi poyavi rizkih zmin sho peretvoryuyut odin vid v inshij Vzhe j ranishe podibni dumki vislovlyuvav rosijskij botanik S I Korzhinskij odnak vin ne pidkripiv svoyih poglyadiv nastilki ob yemnim faktichnim materialom yak ce zrobiv de Friz Poyavu cih raptovih zmin sho peretvoryuyut odin vid na inshij de Friz nazvav mutaciyeyu Trivali poshuki vidu yakij mav bi ci mutacijni zmini zalishalisya bezrezultatnimi do togo chasu poki de Friz ne znajshov blizko Gilversuma poblizu Amsterdama 1886 velika kilkist dvorichnih dikoroslih roslin z vidu Enotera Lamarka Oenothera lamarckiana 5 Roslini cogo vidu svoyeyu povedinkoyu povnistyu vidpovidali poglyadam de Friza na proces evolyuciyi Zgodom z yasuvalosya sho dlya vidiv rodu Oenothera harakternij polimorfizm po translokaciyah tip hromosomnih perebudov U rezultati shreshuvannya roslin z riznim naborom translokacij ta podalshogo rozsheplyuvannya utvoryuvalisya nashadki z hromosomami riznoyi strukturi sho prizvodilo do zmini fenotipu Uyavlennya de Friza pro stribkopodibnist evolyuciyi otrimalo podalshij rozvitok v teoriyah saltacionizmu Nagorodi ta pochesti red U 1878 roci de Friz stav chlenom Niderlandskoyi korolivskoyi akademiyi nauk 4 U travni 1905 de Friz buv obranij inozemnim chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva U 1910 roci buv obranij chlenom Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Nagorodzhenij medallyu Darvina u 1906 roci ta medallyu Linneya u 1929 roci Publikaciyi red The Mutation Theory nimecke vidannya 1900 1903 anglijske vidannya 1910 1911 Species and Varieties Their Origin by Mutation 1905 Plant Breeding 1907 nimeckij pereklad 1908 Intracellular Pangenesis Arhivovano 8 listopada 2017 u Wayback Machine Chikago 1910 Primitki red a b Onze Hoogleeraren Rotterdam Nijgh amp Van Ditmar 1898 S 313 363 s d Track Q34370d Track Q10954218d Track Q71545423 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Ralph E Cleland 1936 Hugo de Vries Proceedings of the American Philosophical Society American Philosophical Society 76 2 248 250 JSTOR 984672 a b KNAW Historisch Ledenbestand Digitaal Wetenschapshistorisch Centrum nid 7 lipnya 2023 Procitovano 11 lipnya 2023 de Vries Hugo Die mutationstheorie Versuche und beobachtungen uber die entstehung von arten im pflanzenreich Leipzig Veit amp comp 1901 03 Posilannya red Ridley Matt The Agile Gene 2003 ISBN 0 06 000679 X pp 231 2 History of Horticulture Tvori Hugo de Vries u proyekti Gutenberg Works by Hugo de Vries Arhivovano 7 chervnya 2014 u Wayback Machine available online at the Biodiversity Heritage Library Biographical sketch of Hugo de Vries with a picture Arhivovano 9 grudnya 2006 u Wayback Machine Article relating the work of Gregor Mendel Concerning the Law of Segregation of Hybrids Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Dzherela red Lehmann E Die Theorien der Oenotheraforschung Jena 1922 Hugo de Vries Stuttg 1929 Stomps Th J Funfundzwanzig Jahre der Mutationstheorie Jena 1931 De Vries ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Gugo de Friz Pereglyante Vries taksoni pripisuvani comu Vries avtoru v International Plant Names Index IPNI 1 nbsp Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi IPNI De Vries Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gugo de Friz amp oldid 39909196