Cyonasua

Cyonasua — вимерлий рід хижих ссавців з родини ракунових. Жив з пізнього міоцену до середнього плейстоцену Південної Америки. Скам'янілості були знайдені в Аргентині, Болівії, Уругваї та Венесуелі. Найстарішим добре датованим скам'янілим решткам приблизно 7.3 мільйона років. Більшість скам'янілостей Cyonasua належать від пізнього міоцену до раннього пізнього пліоцену, але один зразок раннього плейстоцену (голотип і єдиний відомий зразок Cyonasua meranii) вказує на те, що представники цього роду зберігся щонайменше 0.99 мільйона років тому.

Cyonasua Період існування: 7.3–0.99 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N пізній міоцен — середній плейстоцен
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Родина:	Ракунові (Procyonidae)
Рід:	†Cyonasua Ameghino, 1885

Cyonasua є найстарішим наземним хижаком, відомим з Південної Америки, і представляє найбільш ранніх безперечних мігрантів ссавців на південь Великого американського обміну. Cyonasua з'являється в літописі скам'янілостей набагато раніше, ніж інші групи іммігрантів Північної Америки, більшість з яких з'явилася до 3 мільйонів років тому, включаючи інших хижаків, багато з яких з'явилися в Південній Америці лише на початку плейстоцену (приблизно 1.2 мільйона років тому).

Cyonasua прибув до Південної Америки, коли в екосистемах там ще домінували метатерійні хижаки, а саме спарассодонти та хижі опосуми. На відміну від більшості спарасодонтів, які були гіперм'ясоїдними, Cyonasua був всеїдним, і вважається, що він не конкурував безпосередньо зі спарассодонтами за їжу. Вважається, що це одна з можливих причин, чому Cyonasua та його близькі родичі змогли колонізувати Південну Америку за багато мільйонів років до інших хижаків.

Cyonasua був значно більшим за будь-якого сучасного ракуна, важивши приблизно 15–25 кг, приблизно такого ж розміру, як собака середнього розміру. Однак він був значно меншим за свого пізнішого родича Chapalmalania, який був розміром з маленького ведмедя. Вважається, що Chapalmalania тісно споріднений з Cyonasua і навіть Chapalmalania походить від виду Cyonasua в Південній Америці, при цьому Cyonasua, як традиційно визначають, потенційно є парафілетичним.

Кістки кінцівок Cyonasua свідчать про те, що цей рід був загалом наземним ссавцем з певною здатністю копати і лазити. Скам'янілості Cyonasua були знайдені всередині викопних нір, але вважають, що вони були створені великим броненосцем Ringueletia і пізніше зайняті Cyonasua. Зуби Cyonasua свідчать, що він був всеїдним, більш м'ясоїдним, ніж більшість живих ракунових, але менш м'ясоїдним, ніж сучасні Bassariscus.

Види

• †C. argentina
• †C. brevirostris
• †C. clausa
• †C. groeberi
• †C. longirostris
• †C. lutaria
• †C. meranii
• †C. pascuali
• †C. robusta

Примітки

1. Soibelzon, Leopoldo H.; De los Reyes, Martín; Tarquini, Juliana; Tineo, David E.; Poiré, Daniel G.; González, Gloria; Vergani, Gustavo D. (December 2019). First record of a fossil procyonid (Cyonasua cf. C. pascuali), Mammalia, Procyonidae) in Bolivia, Tariquía Fm., Late Miocene. Journal of South American Earth Sciences 99: 102492. doi:10.1016/j.jsames.2019.102492. 
2. Soibelzon, Leopoldo H.; Rinderknecht, Andrés; Tarquini, Juliana; Ugalde, Raúl (June 2019). First record of fossil procyonid (Mammalia, Carnivora) from Uruguay. Journal of South American Earth Sciences 92: 368–373. doi:10.1016/j.jsames.2019.03.024. 
3. Forasiepi, Analia M.; Soibelzon, Leopoldo H.; Gomez, Catalina Suarez; Sánchez, Rodolfo; Quiroz, Luis I.; Jaramillo, Carlos; Sánchez-Villagra, Marcelo R. (17 вересня 2014). . Naturwissenschaften 101 (11): 965–974. PMID 25228347. doi:10.1007/s00114-014-1237-4. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022. 
4. Woodburne, M. O. (14 липня 2010). The Great American Biotic Interchange: Dispersals, Tectonics, Climate, Sea Level and Holding Pens. Journal of Mammalian Evolution 17 (4): 245–264. PMC 2987556. PMID 21125025. doi:10.1007/s10914-010-9144-8. 
5. Berta, A.; Marshall, L. G. (1978). South American Carnivora. У Westphal, F. Fossilium catalogus, I: Animalia 125. The Hague: Dr. W Junk Publishers. с. 1–48. 
6. Soibelzon, E.; Gasparini, G. M.; Zurita, A. E.; Soibelzon, L. H. (2008). Análisis faunístico de vertebrados de las toscas del Río de La Plata (Buenos Aires, Argentina): un yacimiento paleontológico en desaparición. Revista del Museo Argentino de Ciencias Naturales 10 (2): 291–308. doi:10.22179/REVMACN.10.284. 
7. Forasiepi, Analía M.; Prevosti, Francisco J. (2018). Evolution of South American mammalian predators during the Cenozoic : paleobiogeographic and paleoenvironmental contingencies. Cham: Springer. с. 124–125. ISBN 978-3-319-03701-1. 
8. Engelman, Russell K.; Croft, Darin A. (12 вересня 2019). Strangers in a strange land: Ecological dissimilarity to metatherian carnivores may partly explain early colonization of South America by Cyonasua-group procyonids. Paleobiology 45 (4): 598–611. doi:10.1017/pab.2019.29. 
9. Tarquini, Juliana; Toledo, Néstor; Soibelzon, Leopoldo H.; Morgan, Cecilia C. (March 2017). Body mass estimation for †Cyonasua (Procyonidae, Carnivora) and related taxa based on postcranial skeleton. Historical Biology 30 (4): 496–506. doi:10.1080/08912963.2017.1295042. 
10. Kraglievich, J.L.; de Olazabal, A.G. Los prociónidos extinguidos del género Chapalmalania Amegh.. Revista del Museo Argentino de Ciencias Naturales, Ciencias Zoologícas 6: 1–59. 
11. Tarquini, Juliana; Morgan, Cecilia C.; Toledo, Néstor; Soibelzon, Leopoldo H. (March 2019). Comparative osteology and functional morphology of the forelimb of Cyonasua (Mammalia, Procyonidae), the first South American carnivoran. Journal of Morphology 280 (3): 446–470. PMID 30747454. doi:10.1002/jmor.20956. 
12. Tarquini, J.; Toledo, N.; Morgan, C. C.; Soibelzon, L. H. (16 січня 2017). The forelimb of †Cyonasua sp. (Procyonidae, Carnivora): ecomorphological interpretation in the context of carnivorans. Earth and Environmental Science Transactions of the Royal Society of Edinburgh 106 (4): 325–335. doi:10.1017/S1755691016000207. 
13. Cenizo, Marcos; Soibelzon, Esteban; Magnussen Saffer, Mariano (28 вересня 2015). Mammalian predator–prey relationships and reoccupation of burrows in the Pliocene of the Pampean Region (Argentina): new ichnological and taphonomic evidence. Historical Biology 28 (8): 1026–1040. doi:10.1080/08912963.2015.1089868. 
14. Soibelzon, Leopoldo H. (17 червня 2010). First description of milk teeth of fossil South American procyonid from the lower Chapadmalalan (Late Miocene–Early Pliocene) of "Farola Monte Hermoso," Argentina: paleoecological considerations. Paläontologische Zeitschrift 85 (1): 83–89. doi:10.1007/s12542-010-0073-x.