Ди́ня посівна́, або ди́ня звича́йна (Cucumis melo; Melo sativus) — вид однорічних рослин з роду (огірок) родини (гарбузових) (Cucurbitaceae). Харчова баштанна культура, іноді застосовується як лікарська.
Диня | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | (Гарбузоцвіті) ((Cucurbitales)) |
Родина: | (Гарбузові) ((Cucurbitaceae)) |
Рід: | Cucumis |
Вид: | Диня (C. melo) |
Біноміальна назва | |
Cucumis melo L., 1753 |
Опис
Трав'яна шорстко-запушена рослина. Стебло невиразногранчасте, повзуче, до 3 м завдовжки. Листки чергові, округло-серцеві, п'ятилопатеві, зубчасті, 6—20 см завдовжки. Зверху шорсткі, знизу покриті жалкими волосинками.
(Квітки) одностатеві, рідше — двостатеві; тичинкові — на коротких ніжках, зібрані негустими пазушними пучками; маточкові — одиничні. Віночок колесоподібний, п'ятироздільний, ясно-жовтий.
Плід ягодоподібний (несправжня ягода), багатонасінний, зеленуватий або жовтуватий, кулястий, овальний або видовжений. Цвіте у липні — серпні. Плодоносить у серпні — вересні.
Поширення
Батьківщиною вважається Африка і (Ост-Індія). Перша згадка (лат. pepones) зустрічається в Біблії. На наших теренах диня почала поширюватися з XVI століття. Стигла диня зазвичай має солодкий, майже медовий (смак).
Уродженка тропічної та субтропічної Африки, диня з давніх часів підкорювала серця гурманів. Ще в давнину дикорослу диню поціновували за її смак. Відомо, що в Єгипті плоди дині приносили в дар богам, а у Вавилоні їм приписували божественну властивість зберігати в собі Світло.
Потім землероби (Північної Індії) та (Середньої Азії) почали вирощувати культурні сорти дині. Поступово ця (баштанних культур) завоювала всю Середню та Малу Азію і схід аж до Китаю. В Європу і Росію диню завезли тільки в середні XVI століття.
Цей ароматний і яскравий плід припав до смаку королям, і вони стали вишуканими її поціновувачами. У Франції диню вирощували на версальському городі, на Московії за царя Олексія Михайловича — в теплицях під Москвою.
В Україні широко вирощують, переважно в південних районах країни.
Вирощування дині в Україні
Масово диню вирощують в Миколаївській, Одеській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській областях, на півдні Вінницької області приблизно від Могилева-Подільського до Ольгополя, на півдні Чернівецької області, частково в Кіровоградській, Черкаській, Полтавській областях.
Дині були майже на кожному (обійсті) до початку (колективізації).
Нутриціологічне значення
М'якуш дині містить багато заліза, (калію), кальцію, магнію, вітамінів групи (В), (С) і (А), (каротин) і (пектини). Завдяки їм, диня є засобом профілактики (серцево-судинних захворювань), знижує рівень (холестерину) в крові і запобігає розвитку (атеросклерозу), заспокоює (нервову систему), нормалізує роботу (кишки), а також виводить (токсини).
Диня містить багато клітковини та вважається продуктом, важким для перетравлення.
Хімічний склад
Плоди містять органічні кислоти, цукри (16—18 %), (пектинові) речовини, вітаміни (Е, С, В6, В2, (каротин), нікотинову, пантотенову та фолієву кислоти), (клітковину), азотисті й мінеральні речовини.
Фармакогнозичне значення
Плід дині посівної використовують як помірно послаблювальний, сечогінний та жовчогінний засіб при захворюваннях (сечовивідних шляхів), (серцево-судинної системи) і жовчних шляхів, при порушенні обміну речовин ((подагра), (нирковокам'яна хвороба) тощо), при (геморої), хворобах горла й хронічному кашлі та при деяких гельмінтозах.
Ніжна клітковина посилює (перистальтику) (кишок) і сприяє виведенню (холестерину). Завдяки наявності в дині великої кількості фолієвої кислоти, її корисно вживати при малокрів'ї, захворюваннях печінки та при (атеросклерозі). Надмірне вживання дині спричинює болі в животі, (пронос).
З косметичною метою сік дині посівної використовують для видалення пігментних плям, (вугрів) та ряботиння.
З лікувальною метою використовують плоди. Вживають плоди свіжими; про запас в'ялять, сушать, переробляють на (цукати), (варення), (джеми), маринади тощо.
Рослина (неофіцинальна).
Застосування
У сорті зеленого чаю «Sencha Berry-Melon» додано медову диню у засушеному вигляді, разом з малиною.
Галерея
- Сорт Забавка
- Сорт Липнева
- Сорт Берегиня
- Скибки сорту Даная
- Сорт Даная
- Сорт Титовка
- Плід сорту Титовка у розрізі
- Сорт Самарська
- Сорт Чайка
- Насіння сорту Інея
Див. також
- (Гарбуз)
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2010. Процитовано 31 жовтня 2010.
Джерела та література
- (Лікарські рослини: енциклопедичний довідник) / відповідальний редактор. (А. М. Гродзінський). — Київ : Видавництво («Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана), Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — . Ел.джерело
Посилання
- Диня посівна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. (А. М. Гродзінського). — Київ : Видавництво («Українська Енциклопедія») ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 139. — .
- Диня // (Універсальний словник-енциклопедія). — 4-те вид. — К. : (Тека), 2006.
- Соковита красуня диня: корисні властивості та калорійність [ 28 серпня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет