www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колібрі смарагд синьохвостий Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota

Колібрі-смарагд синьохвостий

?
Колібрі-смарагд синьохвостий

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Колібрієві (Trochilidae)
Підродина: Колібрині (Trochilinae)
Триба: Trochilini
Рід: Колібрі-смарагд (Chlorostilbon)
Вид: Колібрі-смарагд синьохвостий
Біноміальна назва
Chlorostilbon mellisugus
(Linnaeus, 1758)

Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Trochilus mellisugus Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Chlorostilbon mellisugus
Віківиди: Chlorostilbon mellisugus
ITIS: 555110
МСОП: 22687313
NCBI: 200367

Колі́брі-смара́гд синьохвостий (Chlorostilbon mellisugus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис ред.

Синьогорлий колібрі-смарагд (Аруба)

Довжина самців становить 7,5-9,5 см, самиць 6,5-7,5 см, вага 2,3-3,5 г. У самців номінативного підвиду лоб і тім'я райдужно-золотисто-зелені, верхня частина тіла бронзово-зелена, блискуча, хвіст роздвоєний, сталево-синій. Нижня частина тіла смарагдово-зелена, блискуча, горло має синій відтінок, груди мають райдужний відблиск. Дзьоб короткий, прямий, чорний, довжиною 13-18 мм.

У самиць лоб і тім'я бронзово-зелені, на обличчі чорнувата "маска", за очима блідо-сірі смуги. Решта верхньої частини тіла трап'янисто-зелена з металевим відблиском, хвіст синювато-чорний, стернові пера мають білувато-сірі кінчики. Нижня частина тіла блідо-сіра. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвленя самиць, однак тім'я у них більш тьмяне, оливково-зелене, темні смуги, які ідуть через очі, більш короткі, нижня частина тіла охриста, гузка білувата, на лапах пучки білого пір'я.

У самців підвиду C. m. caribaeus синій відтінок на горлі менш виражений. У самців підвидуC. m. duidae голова бронзово-оранжева, верхня частина тіла рудувато-мідна. У самців підвиду C. m. subfurcatus горло і надхвістя синьо-зелені, тім'я золотисто-зелене. У самців підвиду C. m. phoeopygus хвіст більш глибоко вирізаний. Самці підвиду C. m. peruanus є майже ідентичними до представників номінативного підвиду.

Підвиди ред.

Виділяють сім підвидів:

  • C. m. caribaeus Lawrence, 1871 — північний схід Венесуели, Підвітряні острови і острів Тринідад;
  • C. m. duidae Zimmer, JT & Phelps, WH, 1952 — тепуї Гвіанського нагір'я на півдні Венесуели, зокрема гора Дуїда[en];
  • C. m. subfurcatus Berlepsch, 1887 — від південної Венесуели до Гаяни і північно-західної Болівії (район Ріу-Бранку);
  • C. m. mellisugus (Linnaeus, 1758) — Суринам, Французька Гвіана і північний захід Бразилії;
  • C. m. phoeopygus (Tschudi, 1844) — верхів'я Амазонки та її східних приток в Колумбії, Еквадорі і Бразилії;
  • C. m. napensis Gould, 1861 — верхів'я Амазонки на північному сході Перу;
  • C. m. peruanus Gould, 1861 — південний схід Перу, схід Болівії і південний захід Бразилії.

Поширення і екологія ред.

Синьохвості колібрі-смарагди мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, на Тринідаді і Тобаго та на Нідерландських Антильських островах. Вони живуть у напіввідкритих і відкритих місцевостях, зокрема в саванах льяносу, на узліссях вологих і сухих тропічних лісів, в рідколіссях, чагарникових заростях, на плантаціях і полях, в парках і садах. Зустрічаються на висоті від 750 до 2600 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя, місцями здійснюють висотні міграції.

Синьохвості колібрі-смарагди живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, зокрема Hibiscus, Lantana, Canna, Sesamum indicum, Opuntia wentiana, Odontoglossum bictoniense, Epidendrum brassavolae, Tamarindus indica, Beureria succulenta, Acacia tortuosa, Cordia sebestena, Hibiscus rosasinensis, Poinciana regia, Leonotis nepetaefolia і Bougainvillea spectabilis. Також вони ловлять комах і павуків в польоті та споживають падь щитівок, яких шукають на деревах Mimosa bracaatinga. Птахи шукають їжу на висоті від 1 до 6 м над землею.

Синьохвості колібрі-смарагди розмножуються протягом всього року. Гніздо чашоподібне, діаметром 3 см і глибиною 2,5 см, робиться з пухового рослинного матеріалу, скріалюється павутинням, покривається корою і лишайниками, розміщується в густій рослинності, на горизонтальній гілці на висоті 1 м над землею. В кладці 2 яйця розміром 11,4-12×7,4-7,5 г і вагою 0,4 г. Інкубаційний період триває 13-19 днів. пташенята покидають гніздо через 18-20 днів після вилуплення.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Chlorostilbon mellisugus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 24 жовтня 2022
  2. Edwards, George (1758–1764). Gleanings of Natural History, exhibiting figures of quadrupeds, birds, insects, plants &c... (English, French). Part 3. London: Printed for the author, at the College of Physicians. с. 316–318, Plate 360 fig. 1. 
  3. Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 121. 
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 жовтня 2022. 

Джерела ред.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kolibri smaragd sinohvostijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Kolibrini Trochilinae Triba TrochiliniRid Kolibri smaragd Chlorostilbon Vid Kolibri smaragd sinohvostijBinomialna nazvaChlorostilbon mellisugus Linnaeus 1758 2 3 Areal viduPidvidi Div tekst SinonimiTrochilus mellisugus Linnaeus 1758PosilannyaVikishovishe Chlorostilbon mellisugusVikividi Chlorostilbon mellisugusITIS 555110MSOP 22687313NCBI 200367Koli bri smara gd sinohvostij 4 Chlorostilbon mellisugus vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Pivdennij Americi Zmist 1 Opis 2 Pidvidi 3 Poshirennya i ekologiya 4 Primitki 5 DzherelaOpis red nbsp Sinogorlij kolibri smaragd Aruba Dovzhina samciv stanovit 7 5 9 5 sm samic 6 5 7 5 sm vaga 2 3 3 5 g U samciv nominativnogo pidvidu lob i tim ya rajduzhno zolotisto zeleni verhnya chastina tila bronzovo zelena bliskucha hvist rozdvoyenij stalevo sinij Nizhnya chastina tila smaragdovo zelena bliskucha gorlo maye sinij vidtinok grudi mayut rajduzhnij vidblisk Dzob korotkij pryamij chornij dovzhinoyu 13 18 mm U samic lob i tim ya bronzovo zeleni na oblichchi chornuvata maska za ochima blido siri smugi Reshta verhnoyi chastini tila trap yanisto zelena z metalevim vidbliskom hvist sinyuvato chornij sternovi pera mayut biluvato siri kinchiki Nizhnya chastina tila blido sira Zabarvlennya molodih ptahiv ye podibne do zabarvlenya samic odnak tim ya u nih bilsh tmyane olivkovo zelene temni smugi yaki idut cherez ochi bilsh korotki nizhnya chastina tila ohrista guzka biluvata na lapah puchki bilogo pir ya U samciv pidvidu C m caribaeus sinij vidtinok na gorli mensh virazhenij U samciv pidviduC m duidae golova bronzovo oranzheva verhnya chastina tila ruduvato midna U samciv pidvidu C m subfurcatus gorlo i nadhvistya sino zeleni tim ya zolotisto zelene U samciv pidvidu C m phoeopygus hvist bilsh gliboko virizanij Samci pidvidu C m peruanus ye majzhe identichnimi do predstavnikiv nominativnogo pidvidu Pidvidi red Vidilyayut sim pidvidiv 5 C m caribaeus Lawrence 1871 pivnichnij shid Venesueli Pidvitryani ostrovi i ostriv Trinidad C m duidae Zimmer JT amp Phelps WH 1952 tepuyi Gvianskogo nagir ya na pivdni Venesueli zokrema gora Duyida en C m subfurcatus Berlepsch 1887 vid pivdennoyi Venesueli do Gayani i pivnichno zahidnoyi Boliviyi rajon Riu Branku C m mellisugus Linnaeus 1758 Surinam Francuzka Gviana i pivnichnij zahid Braziliyi C m phoeopygus Tschudi 1844 verhiv ya Amazonki ta yiyi shidnih pritok v Kolumbiyi Ekvadori i Braziliyi C m napensis Gould 1861 verhiv ya Amazonki na pivnichnomu shodi Peru C m peruanus Gould 1861 pivdennij shid Peru shid Boliviyi i pivdennij zahid Braziliyi Poshirennya i ekologiya red Sinohvosti kolibri smaragdi meshkayut v Kolumbiyi Ekvadori Peru Boliviyi Braziliyi Venesueli Gayani Surinami Francuzkij Gviani na Trinidadi i Tobago ta na Niderlandskih Antilskih ostrovah Voni zhivut u napivvidkritih i vidkritih miscevostyah zokrema v savanah lyanosu na uzlissyah vologih i suhih tropichnih lisiv v ridkolissyah chagarnikovih zarostyah na plantaciyah i polyah v parkah i sadah Zustrichayutsya na visoti vid 750 do 2600 m nad rivnem morya Vedut perevazhno osilij sposib zhittya miscyami zdijsnyuyut visotni migraciyi Sinohvosti kolibri smaragdi zhivlyatsya nektarom riznomanitnih kvituchih roslin zokrema Hibiscus Lantana Canna Sesamum indicum Opuntia wentiana Odontoglossum bictoniense Epidendrum brassavolae Tamarindus indica Beureria succulenta Acacia tortuosa Cordia sebestena Hibiscus rosasinensis Poinciana regia Leonotis nepetaefolia i Bougainvillea spectabilis Takozh voni lovlyat komah i pavukiv v poloti ta spozhivayut pad shitivok yakih shukayut na derevah Mimosa bracaatinga Ptahi shukayut yizhu na visoti vid 1 do 6 m nad zemleyu Sinohvosti kolibri smaragdi rozmnozhuyutsya protyagom vsogo roku Gnizdo chashopodibne diametrom 3 sm i glibinoyu 2 5 sm robitsya z puhovogo roslinnogo materialu skrialyuyetsya pavutinnyam pokrivayetsya koroyu i lishajnikami rozmishuyetsya v gustij roslinnosti na gorizontalnij gilci na visoti 1 m nad zemleyu V kladci 2 yajcya rozmirom 11 4 12 7 4 7 5 g i vagoyu 0 4 g Inkubacijnij period trivaye 13 19 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 18 20 dniv pislya viluplennya Primitki red BirdLife International 2016 Chlorostilbon mellisugus informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 24 zhovtnya 2022 Edwards George 1758 1764 Gleanings of Natural History exhibiting figures of quadrupeds birds insects plants amp c English French Part 3 London Printed for the author at the College of Physicians s 316 318 Plate 360 fig 1 Linnaeus Carl 1758 Systema Naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Latin 1 vid 10th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 121 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 24 zhovtnya 2022 Dzherela red ffrench Richard 1991 A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago vid 2nd Comstock Publishing ISBN 0 8014 9792 2 Hilty Steven L 2003 Birds of Venezuela London Christopher Helm ISBN 0 7136 6418 5 nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolibri smaragd sinohvostij amp oldid 39758979