Віялохвістка жовточерева Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Цар

?

Віялохвістка жовточерева

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Stenostiridae
Рід:	Chelidorhynx Blyth, 1843
Вид:	Віялохвістка жовточерева

Біноміальна назва

Chelidorhynx hypoxanthus
Blyth, 1843

Мапа поширення виду

Синоніми

Rhipidura hypoxantha

Посилання

Вікісховище:	Chelidorhynx hypoxantha
Віківиди:	Chelidorhynx hypoxanthus
ITIS:	916765
МСОП:	22706775
NCBI:	1763893

Віялохвістка жовточерева (Chelidorhynx hypoxanthus) — вид горобцеподібних птахів родини Stenostiridae.

Таксономія ред.

Традиційно, віялохвістка жовточерева під видовою назвою Rhipidura hypoxantha відносилась до роду віялохвістка (Rhipidura) родини віялохвісткових (Rhipiduridae). Лише у 2009 році, за результатами молекулярного аналізу, вид перенесли у новостворену родину Stenostiridae, виокремивши в монотиповий рід Chelidorhynx.

Поширення ред.

Вид поширений в Гімалаях (на півночі Пакистану та Індії, в Непалі та Бутані), в М'янмі, на півночі Бангладешу, на півдні Китаю, та на півночі Таїланду, Лаосу і В'єтнаму.

Опис ред.

Дрібний птах, завдовжки 12 см, вагою 5-6 г. Верх голови, спина, крила, хвіст темно-сірого забарвлення з оливковим відтінком. На хвості є дві білі кермові пір'їни. Решта голови, горло, груди, черево жовті. Від дзьоба через очі до шиї йде широка темна смуга.

Спосіб життя ред.

Живе у гірських дощових лісах на висоті 1500-3700 м. Взимку спускається в долину. Живиться комахами та іншими дрібними безхребетними.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . The IUCN Red List of Threatened Species (IUCN) 2016: e.T22706775A94089360. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22706775A94089360.en. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Fuchs, J. R. M.; Pasquet, E.; Couloux, A.; Fjeldså, J.; Bowie, R. C. K. (2009). A new Indo-Malayan member of the Stenostiridae (Aves: Passeriformes) revealed by multilocus sequence data: Biogeographical implications for a morphologically diverse clade of flycatchers. Molecular Phylogenetics and Evolution 53 (2): 384. PMID 19576994. doi:10.1016/j.ympev.2009.06.015.
Handbook of the Birds of the World Alive. Процитовано 27 листопада 2015.

Посилання ред.

Відео, світлини та аудіозаписи [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] на Internet Bird Collection
BirdLife International (2014) Species factsheet: Rhipidura hypoxantha [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. 4 жовтня 2014.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . The IUCN Red List of Threatened Species (IUCN) 2016: e.T22706775A94089360. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22706775A94089360.en. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[3] Fuchs, J. R. M.; Pasquet, E.; Couloux, A.; Fjeldså, J.; Bowie, R. C. K. (2009). A new Indo-Malayan member of the Stenostiridae (Aves: Passeriformes) revealed by multilocus sequence data: Biogeographical implications for a morphologically diverse clade of flycatchers. Molecular Phylogenetics and Evolution 53 (2): 384. PMID 19576994. doi:10.1016/j.ympev.2009.06.015.

[HBW-4] Handbook of the Birds of the World Alive. Процитовано 27 листопада 2015.