www.wikidata.uk-ua.nina.az

Carlo Alberto Racchia Карло Альберто Раккія італ ескадрений міноносець типу Карло Мірабелло ВМС Італії Ескадрений міноно

Carlo Alberto Racchia

«Карло Альберто Раккія» (італ. Carlo Alberto Racchia) — ескадрений міноносець типу «Карло Мірабелло» ВМС Італії.

Ескадрений міноносець «Карло Альберто Раккія»
Carlo Alberto Racchia
Ескадрений міноносець «Карло Альберто Раккія»
Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець типу «Карло Мірабелло»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Закладено 10 грудня 1914 року
Спущено на воду 2 червня 1916 року
Введено в експлуатацію 21 грудня 1916 року
Загибель Підірвався на мінах біля Одеси 27 липня 1920 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 784 тонни (стандартна)
2 040 тонн (повна)
Довжина 103,75 м
Ширина 9,74 м
Осадка 3,3 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни
4 × парових котли «Ярроу»
Потужність 44 000 к.с.
Швидкість 35 вузлів
Дальність плавання 2 300 миль на швидкості 12 вузлів
Екіпаж 169
Озброєння
Артилерія 1 x 152-мм гармата «QF 6 in/40»
7 × 102-мм гармат «102/35 »
2 x 76-мм гармати «76/40»
Торпедно-мінне озброєння 4 × 450-мм торпедних апаратів
100 мін

Історія створення ред.

«Карло Альберто Раккія» був закладений 10 грудня 1914 року на верфі фірми «Ansaldo» в Генуї. Спущений на воду 2 червня 1916 року, вступив у стрій 21 грудня 1916 року.

Свою назву отримав на честь Карло Альберто Раккія, італійського політика, міністра військово-морських сил в 1-му уряді Джованні Джолітті.

Історія служби ред.

Перша світова війна ред.

Після вступу у стрій «Карло Альберто Раккія» базувався в Бріндізі. Він брав участь у бойових діях під час Першої світової війни в Адріатиці: супроводжував конвої, патрулював в протоці Отранто, здійснював постановки мін та надавав підтримку повітряним атакам.

В ніч з 14 на 15 травня 1917 року австро-угорські кораблі намагались прорвати блокаду протоки Отранто та перехопити італійський конвой в Албанію. О 5:30 ранку «Раккія» разом з італійськими есмінцями «Інсідіозо», «Імпавідо», «Індоміто», скаутами «Аквіла» та «Марсала», а також британськими крейсерами «Ліверпуль» та «Дартмот» вирушили з Бріндізі, і о 7:45 були помічені австро-угорськими есмінцями «Чепель» та «Балатон». Поки інші кораблі вступили у бій, «Раккія» разом з крейсерами «Марсала», «Ліверпуль» та «Дартмот» вирушили до Котора, щоб перехопити ворожі кораблі під час повернення. Під час бою австро-угорські кораблі були пошкоджені, але жоден не був потоплений.

16 липня «Раккія» разом з «Аугусто Ріботі» брали участь у підтримці бомбардування Дураццо 18-ма літаками. 4-5 жовтня «Раккія» разом з «Аквіла» підтримував аналогічне бомбардування Котора.

2 жовтня 1918 року разом з лінкором «Данте Аліг'єрі», скаутами «Чезаре Россарол», «Гульєльмо Пепе», «Алессандро Поеріо» та есмінцями «Іпполіто Ньєво» і «Сімоне Ск'яффіно» брав участь в обстрілі Дураццо.

9 листопада разом з «Карло Мірабелло» брав участь в окупації Лісси.

Загибель ред.

20 березня 1920 року «Раккія» вирушив з Таранто до Константинополя. Йому було доручено патрулювати Босфор та Чорне море.

19 липня «Раккія» вирушив з Константинополя до Одеси, супроводжуючи конвой з 4 транспортів, які мали переправити 14 000 солдатів російської армії, що були потрапили в австрійський полон. 21 липня, за 19 миль від Одеси під кораблем вибухнула міна (імовірно, турецька). Пошкодження були серйозні, врятувати корабель не вдалось. За 40 хв він затонув. Загинуло 10 членів екіпажу, ще десять були поранені.

Спроби підйому ред.

Оскільки корабель затонув недалеко від берега на малій глибині (13-14 м), італійці хотіли вивчити можливість підйому корабля. Проте радянська влада не дала на це дозволу, оскільки на той момент ще не було проведено розмінування акваторії.

Наприкінці 1920-х років ЕПРОП намагалась підняти корабель. Але його корпус був переламаний навпіл, і відновлення корабля коштувало би дорожче, ніж будівництво нового. Тому з нього було зняте найцінніше обладнання, зокрема гармата, яка була встановлена на навчальному кораблі «Амур» в Ленінграді.

У 2007-2015 роках членами громадської організації «Прикордонник» було проведено обстеження та фотографування решток корабля. Було встановлено, що корпус корабля розпався на 3 фрагменти. Були виявлені рештки надбудов, парових котлів, 102-мм снаряди. Гармат, торпедних апаратів, якорів, гвинтів виявлено не було, що підтверджує версію про те, що вони були демонтовані водолалами ЕПРОП.

Література ред.

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
  • Эсминцы Второй мировой:первый в мире полный справочник /Александр Дашьян. - Москва:Эксмо:Яуза,2019,-416 с. ISBN 978-5-04-098439-8 (рос.)

Посилання ред.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karlo Alberto Rakkiya ital Carlo Alberto Racchia eskadrenij minonosec tipu Karlo Mirabello VMS Italiyi Eskadrenij minonosec Karlo Alberto Rakkiya Carlo Alberto RacchiaEskadrenij minonosec Karlo Alberto Rakkiya SluzhbaTip klas Eskadrenij minonosec tipu Karlo Mirabello Derzhava prapora Korolivstvo ItaliyaNalezhnist Korolivski VMS ItaliyiZakladeno 10 grudnya 1914 rokuSpusheno na vodu 2 chervnya 1916 rokuVvedeno v ekspluataciyu 21 grudnya 1916 rokuZagibel Pidirvavsya na minah bilya Odesi 27 lipnya 1920 rokuIdentifikaciyaParametriTonnazh 1 784 tonni standartna 2 040 tonn povna Dovzhina 103 75 mShirina 9 74 mOsadka 3 3 mTehnichni daniRuhova ustanovka 2 parovih turbini 4 parovih kotli Yarrou Potuzhnist 44 000 k s Shvidkist 35 vuzlivDalnist plavannya 2 300 mil na shvidkosti 12 vuzlivEkipazh 169OzbroyennyaArtileriya 1 x 152 mm garmata QF 6 in 40 7 102 mm garmat 102 35 2 x 76 mm garmati 76 40 Torpedno minne ozbroyennya 4 450 mm torpednih aparativ100 min Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Istoriya sluzhbi 2 1 Persha svitova vijna 2 2 Zagibel 2 3 Sprobi pidjomu 3 Literatura 4 PosilannyaIstoriya stvorennya red Karlo Alberto Rakkiya buv zakladenij 10 grudnya 1914 roku na verfi firmi Ansaldo v Genuyi Spushenij na vodu 2 chervnya 1916 roku vstupiv u strij 21 grudnya 1916 roku Svoyu nazvu otrimav na chest Karlo Alberto Rakkiya italijskogo politika ministra vijskovo morskih sil v 1 mu uryadi Dzhovanni Dzholitti Istoriya sluzhbi red Persha svitova vijna red Pislya vstupu u strij Karlo Alberto Rakkiya bazuvavsya v Brindizi Vin brav uchast u bojovih diyah pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v Adriatici suprovodzhuvav konvoyi patrulyuvav v protoci Otranto zdijsnyuvav postanovki min ta nadavav pidtrimku povitryanim atakam V nich z 14 na 15 travnya 1917 roku avstro ugorski korabli namagalis prorvati blokadu protoki Otranto ta perehopiti italijskij konvoj v Albaniyu O 5 30 ranku Rakkiya razom z italijskimi esmincyami Insidiozo Impavido Indomito skautami Akvila ta Marsala a takozh britanskimi krejserami Liverpul ta Dartmot virushili z Brindizi i o 7 45 buli pomicheni avstro ugorskimi esmincyami Chepel ta Balaton Poki inshi korabli vstupili u bij Rakkiya razom z krejserami Marsala Liverpul ta Dartmot virushili do Kotora shob perehopiti vorozhi korabli pid chas povernennya Pid chas boyu avstro ugorski korabli buli poshkodzheni ale zhoden ne buv potoplenij 16 lipnya Rakkiya razom z Augusto Riboti brali uchast u pidtrimci bombarduvannya Duracco 18 ma litakami 4 5 zhovtnya Rakkiya razom z Akvila pidtrimuvav analogichne bombarduvannya Kotora 2 zhovtnya 1918 roku razom z linkorom Dante Alig yeri skautami Chezare Rossarol Gulyelmo Pepe Alessandro Poerio ta esmincyami Ippolito Nyevo i Simone Sk yaffino brav uchast v obstrili Duracco 9 listopada razom z Karlo Mirabello brav uchast v okupaciyi Lissi Zagibel red 20 bereznya 1920 roku Rakkiya virushiv z Taranto do Konstantinopolya Jomu bulo dorucheno patrulyuvati Bosfor ta Chorne more 19 lipnya Rakkiya virushiv z Konstantinopolya do Odesi suprovodzhuyuchi konvoj z 4 transportiv yaki mali perepraviti 14 000 soldativ rosijskoyi armiyi sho buli potrapili v avstrijskij polon 21 lipnya za 19 mil vid Odesi pid korablem vibuhnula mina imovirno turecka Poshkodzhennya buli serjozni vryatuvati korabel ne vdalos Za 40 hv vin zatonuv Zaginulo 10 chleniv ekipazhu she desyat buli poraneni Sprobi pidjomu red Oskilki korabel zatonuv nedaleko vid berega na malij glibini 13 14 m italijci hotili vivchiti mozhlivist pidjomu korablya Prote radyanska vlada ne dala na ce dozvolu oskilki na toj moment she ne bulo provedeno rozminuvannya akvatoriyi Naprikinci 1920 h rokiv EPROP namagalas pidnyati korabel Ale jogo korpus buv perelamanij navpil i vidnovlennya korablya koshtuvalo bi dorozhche nizh budivnictvo novogo Tomu z nogo bulo znyate najcinnishe obladnannya zokrema garmata yaka bula vstanovlena na navchalnomu korabli Amur v Leningradi U 2007 2015 rokah chlenami gromadskoyi organizaciyi Prikordonnik bulo provedeno obstezhennya ta fotografuvannya reshtok korablya Bulo vstanovleno sho korpus korablya rozpavsya na 3 fragmenti Buli viyavleni reshtki nadbudov parovih kotliv 102 mm snaryadi Garmat torpednih aparativ yakoriv gvintiv viyavleno ne bulo sho pidtverdzhuye versiyu pro te sho voni buli demontovani vodolalami EPROP Literatura red Conway s All the World s Fighting Ships 1906 1921 London Conway Maritime Press 1985 ISBN 0 85177 245 5 angl Esmincy Vtoroj mirovoj pervyj v mire polnyj spravochnik Aleksandr Dashyan Moskva Eksmo Yauza 2019 416 s ISBN 978 5 04 098439 8 ros Posilannya red Eskadrenij minonosec Karlo Alberto Rakkiyao na sajti marina difesa it Arhivovano 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine ital Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Carlo Alberto Racchia amp oldid 37766846