Каперці

Ка́перці (Capparis) — рід багаторічних дерев, кущів і трав родини каперцевих (Capparidaceae), що мають округле, м'ясисте листя, яке скидають на зиму, та великі білі—блідо—рожеві квіти. Близько 300 видів каперців поширені в субтропіках і тропіках обох півкуль.

Каперці
Каперці колючі (C. spinosa)типовий
Загальний вигляд рослини, що квітне
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Капустоцвіті (Brassicales)
Родина:	Каперцеві (Capparaceae)
Рід:	Каперці (Capparis) L.
Типовий вид
Capparis spinosa L. — Каперці колючі
Види
Див. текст
Вікісховище: Capparis

Ка́перці колючі (C. spinosa) — чагарни́к—стелю́х 1—2 метри заввишки з колючими стеблами. Батьківщиною каперців вважають Північну Африку та Південну Європу. Відомо, що вживають їх уже понад дві тисячі років — ще стародавні греки активно торгували капарцями.

Харчові ка́перці — мариновані бруньки, зібрані з кущів каперців колючих.

Каперці Розанова, ендемік південного Таджикистану, охороняється.

Каперці колючі (Capparis spinosa) — овочева культура (в квіткових бутонах і плодах — білки, олії, вітаміни), в Європі, Північній Африці, Північній Америці, Індії; у Дагестані використовують дикоростучі каперці.

Види

1. C. acuminata
2. C. acutifolia
3. C. admirabilis
4. C. aegyptia
5. C. afzelii
6. C. albitrunca
7. C. amazonica
8. C. amplissima
9. C. amygdalifolia
10. C. amygdalina
11. C. angulata
12. C. angustifolia
13. C. antanossarum
14. C. antonensis
15. C. apetala
16. C. aphylla
17. C. apubifolia
18. C. asperifolia
19. C. assamica
20. C. atamisquea
21. C. aurantioides
22. C. avicennifolia
23. C. bangii
24. C. bangweolensis
25. C. barcellonensis
26. C. bequaertii
27. C. bhamoensis
28. C. biloba
29. C. blanchetii
30. C. bodinieri
31. C. borneensis
32. C. brasiliana
33. C. brassii
34. C. brenesii
35. C. brevipes
36. C. brevis
37. C. brevisiliqua
38. C. brevispina
39. C. calciphila
40. C. cantoniensis
41. C. cartilaginea
42. C. cerasifolia
43. C. chinensis
44. C. chingiana
45. C. chiriquensis
46. C. chrysomeia
47. C. citrifolia
48. C. clara
49. C. clutiaefolia
50. C. coccolobifolia
51. C. copelandii
52. C. cordata
53. C. corymbifera
54. C. corymbosa
55. C. crotonantha
56. C. crotonoides
57. C. cuatrecasana
58. C. cuneata
59. C. cuneiformis
60. C. cuspidata
61. C. cynophallophora
62. C. dahi
63. C. dasyphylla
64. C. decidua
65. C. detonsa
66. C. didymobotrys
67. C. discolor
68. C. discolor
69. C. diversifolia
70. C. domingensis
71. C. duchesnei
72. C. ecuadorica
73. C. eichleriana
74. C. elegans
75. C. emarginata
76. C. erythrocarpos
77. C. eucalyptifolia
78. C. falcata
79. C. fascicularis
80. C. fengii
81. C. ferruginea
82. C. filipes
83. C. flanaganii
84. C. flexicaulis
85. C. floribunda
86. C. fohaiensis
87. C. formosana
88. C. frondosa
89. C. furfuracea
90. C. gaelata
91. C. gaudichaudiana
92. C. gibbosa
93. C. glandulosa
94. C. gonavaiensis
95. C. grandidiera
96. C. grandipetala
97. C. grandis
98. C. grisebachii
99. C. guaguaensis
100. C. guayaquilensis
101. C. gueinzii
102. C. hainanensis
103. C. hastata
104. C. hastigera
105. C. henryi
106. C. herbacea
107. C. hereroensis
108. C. heterophylla
109. C. hexandra
110. C. heydeana
111. C. heyneana
112. C. himalayensis
113. C. holliensis
114. C. humblotii
115. C. humilis
116. C. hypericoides
117. C. hypoleuca
118. C. incana
119. C. indica
120. C. inermis
121. C. intermedia
122. C. isthmensis
123. C. izabalana
124. C. jacobinae
125. C. jamaicensis
126. C. kanehirai
127. C. karwinskiana
128. C. kerrii
129. C. khuamak
130. C. kikuchii
131. C. koi
132. C. laeta
133. C. lanceolaris
134. C. lanceolata
135. C. langlassei
136. C. langmaniae
137. C. lankesteri
138. C. lasiantha
139. C. lasiopoda
140. C. laurifolia
141. C. laurina
142. C. leprieurii
143. C. leptophylla
144. C. leucophylla
145. C. liangii
146. C. linearis
147. C. lineata
148. C. lobbiana
149. C. lundellii
150. C. lutaoensis
151. C. luzonensis
152. C. macrocarpa
153. C. macrophylla
154. C. malmeana
155. C. maroniensis
156. C. masaikai
157. C. mattogrossensis
158. C. mayana
159. C. membranacea
160. C. membranifolia
161. C. micracantha
162. C. millei
163. C. mitchellii
164. C. mirifica
165. C. mollicella
166. C. mollis
167. C. moonii
168. C. muco
169. C. mucronata
170. C. multiflora
171. C. nectaria
172. C. nemorosa
173. C. neriifolia
174. C. nitida
175. C. oblongata
176. C. oblongifolia
177. C. obovatifolia
178. C. odoratissima
179. C. olacifolia
180. C. oleoides
181. C. oligostema
182. C. oliveriana
183. C. orthacantha
184. C. osmantha
185. C. ovalifolia
186. C. ovata
187. C. oxysepala
188. C. pachaca
189. C. palawanensis
190. C. palmeri
191. C. paludosa
192. C. panamensis
193. C. panduriformis
194. C. paradoxa
195. C. parviflora
196. C. pauciflora
197. C. pendula
198. C. petelotii
199. C. petiolaris
200. C. pittieri
201. C. polyantha
202. C. polymorpha
203. C. portoricense
204. C. pringlei
205. C. prisca
206. C. pruinosa
207. C. pseudocacao
208. C. puberula
209. C. pubiflora
210. C. pubifolia
211. C. pulcherrima
212. C. pumila
213. C. punctata
214. C. pyracantha
215. C. quina
216. C. quiriguensis
217. C. radiatiflora
218. C. reflexa
219. C. retusa
220. C. richardii
221. C. rosanowiana
222. C. rosea
223. C. rothii
224. C. roxburghii
225. C. rudatisii
226. C. sabiaefolia
227. C. salicifolia
228. C. sandwichiana
229. C. sarmentosa
230. C. scabrida
231. C. scheffleri
232. C. schunkei
233. C. schunkoides
234. C. sciaphila
235. C. sclerophylla
236. C. securidacea
237. C. sepiaria
238. C. sessilis
239. C. siliquosa
240. C. sinaica
241. C. sinclairii
242. C. sola
243. C. solanoides
244. C. speciosa
245. C. spinosa
246. C. sprucei
247. C. srilankensis
248. C. stenophylla
249. C. stenosepala
250. C. steyermarkii
251. C. stuhlmannii
252. C. subbiloba
253. C. subglabra
254. C. subsessilis
255. C. subtenera
256. C. subtomentosa
257. C. surinamensis
258. C. swinhoei
259. C. tarapotensis
260. C. tenera
261. C. tenuifolia
262. C. tenuisiliqua
263. C. thonningii
264. C. tomentosa
265. C. tonduzii
266. C. torulosa
267. C. transvaalensis
268. C. trichocarpa
269. C. trichopoda
270. C. triflora
271. C. zeylanica

Застосування

Каперці мариновані

Нерозкриті квіткові бруньки вічнозеленого чагарника Capparis herbacea використовують у їжу солені чи мариновані; при приготуванні закусок, салатів, солянок і начинок. Каперці використовують для приготування багатьох страв, часто попередньо вимочивши їх в мисці з водою або ошпаривши, щоб видалити надлишок солі. Смак їхній пікантний, гоструватий, злегка терпкий, кислуватий, трохи гірчичний. Сильний аромат каперці мають завдяки гірчичній олії, яка з'являється при розтиранні стебла рослини. Замість каперців використовуються іноді недозрілі зелені зав'язі плодів настурції також у маринованому вигляді. Стиглі ж плоди каперцевого куща вживають і в сирому вигляді. Це стручкоподібні ягоди з червонуватою м'якоттю. У них міститься близько 18 % білкових речовин, в насінні — олії до 30 %, в бутонах — рутину близько 0,32 %.

Ймовірно, в Європу каперці були завезені, а їх батьківщиною є Центральна Азія та Близький Схід. З давніх джерел відомо, що їх їли вже жителі Стародавньої Месопотамії. Разом з арабськими караванами каперці потрапили на Апеннінський півострів і Ібер, а потім вони поширилися цілим регіоном Середземномор'я. В 13-14 століттях широко поширились завдяки торговцям з Генуї, Флоренції та Венеції. З архівів відомо, що до 18 століття каперці були популярною їжею, але у наступні століття вони чомусь зникли з наших столів, і тільки в останні роки ми почали заново відкривати переваги і цінність цього делікатесу, що пов'язано з модою на середземноморську кухню (особливо піцу).

У каперців є популярний на Кавказі та відомий серед шанувальників кавказької кухні родич — джонджолі.

Примітки

1. . how.in.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.