www.wikidata.uk-ua.nina.az

Burroughs large systems підрозділ корпорації Burroughs Corporation виокремлений з неї у 1970 ті роки що займався проєкту

Burroughs large systems

Burroughs large systems — підрозділ корпорації Burroughs Corporation, виокремлений з неї у 1970-ті роки, що займався проєктуванням і виготовленням мейнфреймів і програмного забезпечення для них, а також загальна назва серій цих машин. Відмітними рисами даних мейнфреймів є стекова архітектура[en] зі щільним пакуванням «складів» (англ. syllables) — опкодів, за термінологією Burroughs, а також тісна і плідна взаємодія між розробниками апаратури і системними програмістами, зокрема тими, які займалися мовами програмування для нових комп'ютерів.

Першою машиною серії стала B5000, представлена 1961-го року. Машина була надзвичайно ретельно оптимізована для роботи програм, написаних новою на той час мовою ALGOL 60. Розвитком стали мейнфрейми B5500, серйозно перепроєктовані B6500 і B6700, а також несумісна лінія B8500. Поняття «Burroughs Large Systems» означало всі ці лінії комп'ютерів, на противагу машинам серій B2000/3000/4000, орієнтованим на COBOL (Burroughs Medium Systems), і малим комп'ютерам з гнучкою архітектурою B1000 (Burroughs Small Systems).

Зображення 4.5 з монографії, опублікованій у ACM. Елліот Органік, 1973 рік.

B5000 ред.

Перша машина першої серії, Burroughs B5000, спроєктована на початку 1961 року командою, очолюваною Робертом Бартоном. Результатом роботи стала унікальна машина, що випереджала свій час. Впливовий вчений-інформатик Джон Меші високо цінував дизайн комп'ютера: «Я завжди вважав B5000 одним з найбільш інноваційних прикладів дизайну, що поєднує у собі аспекти як апаратного, так і програмного забезпечення».

Наступною за B5000 стала машина B5500, де замість пам'яті на магнітному барабані з'явилися жорсткі диски, а також B5700 з підтримкою багатопроцесорності. Лінія B5000 значною мірою вплинула на дизайн машини B6500, для якої фірма Burroughs також здійснила портування операційної системи Burroughs MCP (англ. Master Control Program).

Унікальні особливості ред.

  • Апаратура була спроєктована з врахуванням вимог програмістів, а також для підтримки «з нуля» мов програмування високого рівня
    • Відсутність асемблера і мови асемблера: все системне програмне забезпечення розроблене на різновиді мови ALGOL 60. Втім, ESPOL мав оператори, що відповідали кожному машинному слову комп'ютера.
  • Незначна кількість програмно-доступних регістрів
  • Стекова архітектура
  • Спрощений набір інструкцій процесора
  • Увесь код є реентрантним автоматично (зображення 4.5 зі статті у ACM показує чому саме)
  • Частково тегова і дескрипторна архітектура, керована даними (англ. data-driven)
  • Підтримка асиметричної багатопроцесорності
  • Високорівнева операційна система (MCP, Master Control Program)
  • Підтримка інших мов, таких як COBOL
  • Потужні засоби роботи з рядками
  • Засоби виявлення помилок і тестування програм
  • Одна з перших комерційних реалізацій віртуальної пам'яті
B5x00 Relative Addressing
SALF T0
A38 		T1
A39 		T2
A40 		MSFF Base Contents Index Sign Index
Bits		 Max
Index
OFF - - - - R Address of PRT + T 0-9
A 38-47 		1023
ON OFF - - - R Address of PRT + T 1-9
A 39-47 		511
ON ON OFF - OFF F Address of last RCW or MSCW on stack + T 2-9
A 40-47 		255
ON ON OFF - ON (R+7) F register from MSCW at PRT+7 + T 2-9
A 40-47 		255
ON ON ON OFF - C Address of current instruction word + T 3-9
A 41-47 		127
ON ON ON ON OFF F Address of last RCW or MSCW on stack - T 3-9
A 41-47 		127
ON ON ON ON ON (R+7) F register from MSCW at PRT+7 - T 3-9
A 41-47 		127
Notes:
  1. SALF Subroutine Level Flipflop
  2. MSFF Mark Stack FlipFlop
  3. For Operand Call (OPDC) and Descriptor Call (DESC) syllables, the relative address is bits 0-9 (T register) of the syllable. For Store operators (CID, CND, ISD, ISN, STD, STN), the A register (top of stack) contains an absolute address if the Flag bit is set and a relative address if the Flag bit is off.
  4. ↑ RCW  Return Control Word
  5. ↑ MSCW Mark Stack Control Word
  6. ↑ F register from MSCW at PRT+7
  7. C (current instruction word)-relative forced to R (PRT)-relative for Store, Program and I/O Release operators

Дизайн системи ред.

Підтримка мов програмування ред.

B6500 ред.

B8500 ред.

Історія ред.

Burroughs (1961–1986)
B5000 1961 перша система, комп'ютер другого покоління (дискретні транзистори)
B5500 1964 триразовий приріст швидкодії
B6500 1969 комп'ютер третього покоління (інтегральні схеми), до 4-х процесорів
B5700 1971 нова назва B5500[джерело?]
B6700 1971 нова назва B6500[джерело?]
B7700 1972 швидший процесор, кешування стека, до 8 «реквесторів» (ЦП або процесорів вводу-виводу)
B6800 1977? напівпровідникова оперативна пам'ять, архітектура NUMA
B7800 1977? швидший варіант B6800, до 8 реквесторів
B5900 1980? напівпровідникова пам'ять, архітектура NUMA. До 4-х процесорів B5900 прив'язаних до локальної пам'яті, а також спільна пам'ять «Global Memory»
B6900 1979? вдосконалення B6900
B7900 1982? швидша кеш-пам'ять для коду і даних, NUMA (гнучка реалізація пам'яті, без жорсткої прив'язки до ЦП), 1-2 блоки HDU (ввід-вивід), 1-2 «процесори прикладних програм»[уточнити], 1-4 центральних процесори
A9/A10 1984 машина класу B6000, перша реалізація конвеєрного процесора (A10: двопроцесорна система), eMode Beta (розширена адресація пам'яті)
A12/A15 1985 машина класу B7000, нова реалізація у вигляді програмованих логічних масивів Motorola MCA1 (пізніше MCA2) за технологією ECL
Unisys (1986–дотепер)
Micro A 1989 настільний «мейнфрейм» з одночиповим процесором SCAMP.
Clearpath HMP NX 4000 198? ??
Clearpath HMP NX 5000 199? ??
Clearpath HMP LX 5000 1998 Повністю програмна реалізація архітектури Burroughs Large systems: машина емулюється на процесорах Intel Xeon
Libra 100 2002? ??
Libra 200 200? ??
Libra 300 200? ??
Libra 400 200? ??
Libra 500 2005? наприклад, Libra 595
Libra 600 2006? ??
Libra 700 2010 наприклад, Libra 750

Лінійки комп'ютерів ред.

ALGOL ред.

У Burroughs large systems реалізовано стекову архітектуру, що походить від мови ALGOL. Це є суттєвою відмінністю від таких архітектур, як PDP-11, Motorola 68000 і Itanium (лінійне адресування), або x86 (адресування з сегментацією).

ESPOL і NEWP ред.

DCALGOL і Message Control Systems (MCS) ред.

DMALGOL і бази даних ред.

Стекова архітектура ред.

Швидкодія стеку і загальна продуктивність ред.

Відображення (mapping) ред.

Процедури ред.

Run invocation type ред.

Inline-процедури ред.

Асинхронні виклики ред.

Дисплейні регістри ред.

Пам'ять масивів ред.

Переваги і недоліки ред.

Тегова архітектура ред.

Архітектура, заснована на дескрипторах ред.

Набір команд ред.

Багатопроцесорність ред.

Вплив ред.

Див. також ред.

  • Burroughs B1700[en]
  • Burroughs Medium Systems[en]
  • Тегова архітектура[en]

Примітки ред.

  1. Якщо не враховувати Ferranti Atlas як комерційну машину.

Джерела ред.

  1. . Revision A (англ.). Burroughs Corporation. 1963. 5000-21005. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 28 березня 2020.  {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |mode= (довідка)
  2. John Mashey (2006-08-15). "Admired designs / designs to study". comp.arch. (Google Groups). Retrieved on 2007-12-15. . Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 4 травня 2022. 
  3. . Burroughs. May 1967. 1021326. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 28 березня 2020.  {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |mode= (довідка)
  4. Взято з документа: (pdf). Burroughs B5500 Information Processing Systems Reference Manual. Systems Documentation (англ.). Burroughs Corporation. May 1967. с. 5-4. 1021326. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 4 квітня 2020. 
  5. George Gray (October 1999). . Unisys History Newsletter 3 (5). Архів оригіналу за 26 вересня 2017.  {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |mode= (довідка)
  6. (англ.). Dave's Old computers. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 14 квітня 2020. 
  7. Reitman, Valerie (18 січня 1989). . Philadelphia Inquirer. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2011. 
  8. . highbeam.com (пресреліз) (англ.). 8 червня 1998. Архів оригіналу за 16 травня 2011. 
  9. . Unisys. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 14 квітня 2020. 
  10. . Unisys. Архів оригіналу за 11 березня 2020. Процитовано 14 квітня 2020. 

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "InfMan69", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "yt_burr", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Da8500", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Burroughs large systems pidrozdil korporaciyi Burroughs Corporation viokremlenij z neyi u 1970 ti roki sho zajmavsya proyektuvannyam i vigotovlennyam mejnfrejmiv i programnogo zabezpechennya dlya nih a takozh zagalna nazva serij cih mashin Vidmitnimi risami danih mejnfrejmiv ye stekova arhitektura en zi shilnim pakuvannyam skladiv angl syllables opkodiv za terminologiyeyu Burroughs a takozh tisna i plidna vzayemodiya mizh rozrobnikami aparaturi i sistemnimi programistami zokrema timi yaki zajmalisya movami programuvannya dlya novih komp yuteriv Pershoyu mashinoyu seriyi stala B5000 predstavlena 1961 go roku Mashina bula nadzvichajno retelno optimizovana dlya roboti program napisanih novoyu na toj chas movoyu ALGOL 60 Rozvitkom stali mejnfrejmi B5500 serjozno pereproyektovani B6500 i B6700 a takozh nesumisna liniya B8500 Ponyattya Burroughs Large Systems oznachalo vsi ci liniyi komp yuteriv na protivagu mashinam serij B2000 3000 4000 oriyentovanim na COBOL Burroughs Medium Systems i malim komp yuteram z gnuchkoyu arhitekturoyu B1000 Burroughs Small Systems Zobrazhennya 4 5 z monografiyi opublikovanij u ACM Elliot Organik 1973 rik Zmist 1 B5000 1 1 Unikalni osoblivosti 1 1 1 Dizajn sistemi 1 1 2 Pidtrimka mov programuvannya 2 B6500 3 B8500 4 Istoriya 5 Linijki komp yuteriv 6 ALGOL 6 1 ESPOL i NEWP 6 2 DCALGOL i Message Control Systems MCS 6 3 DMALGOL i bazi danih 7 Stekova arhitektura 7 1 Shvidkodiya steku i zagalna produktivnist 7 2 Vidobrazhennya mapping 7 3 Proceduri 7 3 1 Run invocation type 7 3 2 Inline proceduri 7 3 3 Asinhronni vikliki 7 3 4 Displejni registri 7 3 5 Pam yat masiviv 7 4 Perevagi i nedoliki 8 Tegova arhitektura 9 Arhitektura zasnovana na deskriptorah 10 Nabir komand 11 Bagatoprocesornist 12 Vpliv 13 Div takozh 14 Primitki 15 DzherelaB5000 red Persha mashina pershoyi seriyi Burroughs B5000 1 sproyektovana na pochatku 1961 roku komandoyu ocholyuvanoyu Robertom Bartonom Rezultatom roboti stala unikalna mashina sho viperedzhala svij chas Vplivovij vchenij informatik Dzhon Meshi visoko cinuvav dizajn komp yutera Ya zavzhdi vvazhav B5000 odnim z najbilsh innovacijnih prikladiv dizajnu sho poyednuye u sobi aspekti yak aparatnogo tak i programnogo zabezpechennya 2 Nastupnoyu za B5000 stala mashina B5500 3 de zamist pam yati na magnitnomu barabani z yavilisya zhorstki diski a takozh B5700 z pidtrimkoyu bagatoprocesornosti Liniya B5000 znachnoyu miroyu vplinula na dizajn mashini B6500 dlya yakoyi firma Burroughs takozh zdijsnila portuvannya operacijnoyi sistemi Burroughs MCP angl Master Control Program Unikalni osoblivosti red Aparatura bula sproyektovana z vrahuvannyam vimog programistiv a takozh dlya pidtrimki z nulya mov programuvannya visokogo rivnya Vidsutnist asemblera i movi asemblera vse sistemne programne zabezpechennya rozroblene na riznovidi movi ALGOL 60 Vtim ESPOL mav operatori sho vidpovidali kozhnomu mashinnomu slovu komp yutera Neznachna kilkist programno dostupnih registriv Stekova arhitektura Sproshenij nabir instrukcij procesora Uves kod ye reentrantnim avtomatichno zobrazhennya 4 5 zi statti u ACM pokazuye chomu same Chastkovo tegova i deskriptorna arhitektura kerovana danimi angl data driven Pidtrimka asimetrichnoyi bagatoprocesornosti Visokorivneva operacijna sistema MCP Master Control Program Pidtrimka inshih mov takih yak COBOL Potuzhni zasobi roboti z ryadkami Zasobi viyavlennya pomilok i testuvannya program Odna z pershih komercijnih realizacij virtualnoyi pam yati NB 1 B5x00 Relative Addressing 4 SALF a T0A38 T1A39 T2A40 MSFF b Base Contents Index Sign IndexBits c MaxIndexOFF R Address of PRT T 0 9A 38 47 1023ON OFF R Address of PRT T 1 9A 39 47 511ON ON OFF OFF F Address of last RCW d or MSCW e on stack T 2 9A 40 47 255ON ON OFF ON R 7 f F register from MSCW e at PRT 7 T 2 9A 40 47 255ON ON ON OFF C g Address of current instruction word T 3 9A 41 47 127ON ON ON ON OFF F Address of last RCW d or MSCW e on stack T 3 9A 41 47 127ON ON ON ON ON R 7 f F register from MSCW e at PRT 7 T 3 9A 41 47 127Notes SALF Subroutine Level Flipflop MSFF Mark Stack FlipFlop For Operand Call OPDC and Descriptor Call DESC syllables the relative address is bits 0 9 T register of the syllable For Store operators CID CND ISD ISN STD STN the A register top of stack contains an absolute address if the Flag bit is set and a relative address if the Flag bit is off a b RCW Return Control Word a b v g MSCW Mark Stack Control Word a b F register from MSCW at PRT 7 C current instruction word relative forced to R PRT relative for Store Program and I O Release operatorsDizajn sistemi red Pidtrimka mov programuvannya red B6500 red B8500 red Istoriya red Burroughs 1961 1986 B5000 1961 persha sistema komp yuter drugogo pokolinnya diskretni tranzistori B5500 1964 trirazovij pririst shvidkodiyi 5 B6500 1969 komp yuter tretogo pokolinnya integralni shemi do 4 h procesorivB5700 1971 nova nazva B5500 dzherelo B6700 1971 nova nazva B6500 dzherelo B7700 1972 shvidshij procesor keshuvannya steka do 8 rekvestoriv CP abo procesoriv vvodu vivodu B6800 1977 napivprovidnikova operativna pam yat arhitektura NUMAB7800 1977 shvidshij variant B6800 do 8 rekvestorivB5900 1980 napivprovidnikova pam yat arhitektura NUMA Do 4 h procesoriv B5900 priv yazanih do lokalnoyi pam yati a takozh spilna pam yat Global Memory B6900 1979 vdoskonalennya B6900B7900 1982 shvidsha kesh pam yat dlya kodu i danih NUMA gnuchka realizaciya pam yati bez zhorstkoyi priv yazki do CP 1 2 bloki HDU vvid vivid 1 2 procesori prikladnih program utochniti 1 4 centralnih procesoriA9 A10 1984 mashina klasu B6000 persha realizaciya konveyernogo procesora A10 dvoprocesorna sistema eMode Beta rozshirena adresaciya pam yati A12 A15 1985 mashina klasu B7000 nova realizaciya u viglyadi programovanih logichnih masiviv Motorola MCA1 piznishe MCA2 za tehnologiyeyu ECLUnisys 1986 doteper Micro A 1989 nastilnij mejnfrejm z odnochipovim procesorom SCAMP 6 7 Clearpath HMP NX 4000 198 Clearpath HMP NX 5000 199 Clearpath HMP LX 5000 1998 Povnistyu programna realizaciya arhitekturi Burroughs Large systems mashina emulyuyetsya na procesorah Intel Xeon 8 Libra 100 2002 Libra 200 200 Libra 300 200 Libra 400 200 Libra 500 2005 napriklad Libra 595 9 Libra 600 2006 Libra 700 2010 napriklad Libra 750 10 Linijki komp yuteriv red ALGOL red Dokladnishe ALGOLU Burroughs large systems realizovano stekovu arhitekturu sho pohodit vid movi ALGOL Ce ye suttyevoyu vidminnistyu vid takih arhitektur yak PDP 11 Motorola 68000 i Itanium linijne adresuvannya abo x86 adresuvannya z segmentaciyeyu ESPOL i NEWP red DCALGOL i Message Control Systems MCS red DMALGOL i bazi danih red Stekova arhitektura red Shvidkodiya steku i zagalna produktivnist red Vidobrazhennya mapping red Proceduri red Run invocation type red Inline proceduri red Asinhronni vikliki red Displejni registri red Pam yat masiviv red Perevagi i nedoliki red Tegova arhitektura red Arhitektura zasnovana na deskriptorah red Nabir komand red Bagatoprocesornist red Vpliv red Div takozh red Burroughs B1700 en Burroughs Medium Systems en Tegova arhitektura en Primitki red Yaksho ne vrahovuvati Ferranti Atlas yak komercijnu mashinu Dzherela red The Operational Characteristics of the Processors for the Burroughs B5000 Revision A angl Burroughs Corporation 1963 5000 21005 Arhiv originalu za 24 veresnya 2019 Procitovano 28 bereznya 2020 b cite book b Proignorovano nevidomij parametr mode dovidka John Mashey 2006 08 15 Admired designs designs to study comp arch Google Groups Retrieved on 2007 12 15 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 chervnya 2013 Procitovano 4 travnya 2022 Burroughs B5500 Information Processing System Reference Manual Burroughs May 1967 1021326 Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 28 bereznya 2020 b cite book b Proignorovano nevidomij parametr mode dovidka Vzyato z dokumenta Table 5 1 Relative Addressing Table pdf Burroughs B5500 Information Processing Systems Reference Manual Systems Documentation angl Burroughs Corporation May 1967 s 5 4 1021326 Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2020 George Gray October 1999 Burroughs Third Generation Computers Unisys History Newsletter 3 5 Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 b cite journal b Proignorovano nevidomij parametr mode dovidka Picture of SCAMP angl Dave s Old computers Arhiv originalu za 1 bereznya 2020 Procitovano 14 kvitnya 2020 Reitman Valerie 18 sichnya 1989 Unisys Ready To Offer A Desktop Mainframe Philadelphia Inquirer Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 kvitnya 2011 Unisys Accelerates Mainframe Rebirth with New ClearPath Enterprise Servers Aggressive New Pricing highbeam com presreliz angl 8 chervnya 1998 Arhiv originalu za 16 travnya 2011 Libra 595 Unisys Arhiv originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2020 Libra 750 Unisys Arhiv originalu za 11 bereznya 2020 Procitovano 14 kvitnya 2020 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu InfMan69 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu yt burr viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Da8500 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Burroughs large systems amp oldid 39644891