«Бронцо» (італ. Bronzo) — військовий корабель, дизель-електричний прибережний підводний човен 600-тонної серії типу «Платино» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни. «Бронцо» був закладений 2 грудня 1940 року на верфі компанії Cantieri navali Tosi di Taranto у Таранто. 28 вересня 1941 року він був спущений на воду, а 2 січня 1942 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.
«Бронцо» | |
---|---|
Bronzo | |
Схематичне зображення італійського підводного човна «Ассіайо», що належав до човнів «Платино» 600-ї серії | |
Верф | Cantieri navali Tosi di Taranto, Таранто |
Під прапором | Королівство Італія |
Належність | Королівські військово-морські сили Італії |
Закладений | 2 грудня 1940 |
Спуск на воду | 28 вересня 1941 |
Введений до складу флоту | 2 січня 1942 |
На службі | 1942–1943 |
Сучасний статус | 12 липня 1943 року після бою біля Сиракуз з британськими тральщиками «Сігам», «Бостон», «Пул» та «Кромарті» здався у полон; переданий до флоту Вільної Франції, де отримав назву «Нарвал» |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва на Середземному морі * Операція «Гарпун» |
Проєкт | |
Тип ПЧ | прибережний підводний човен |
Основні характеристики | |
Швидкість (надводна) | 14 вузлів (25,9 км/год) |
Швидкість (підводна) | 7,5 вузлів (13,9 км/год) |
Робоча глибина занурення | 75 м |
Гранична глибина занурення | 80 м |
Дальність плавання | 2300 миль (4260 км) на швидкості 10,5 вузлів у надводному положенні 80 миль (148 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) у підводному положенні |
Екіпаж | 44 офіцери та матроси |
Розміри | |
Довжина найбільша (по КВЛ) | 60,18 м |
Ширина корпусу найб. | 6,475 м |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,78 м |
Водотоннажність надводна | 712 т |
Водотоннажність підводна | 865 т |
Силова установка | |
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Tosi 2 × електродвигуни Ansaldo | |
Гвинти | 2 |
Потужність | 1500 к. с. (дизелі) 800 к. с. (електродвигун) |
Озброєння | |
Артилерія | 1 × 100-мм корабельна гармата OTO Mod. 1924/1927/1928 |
Торпедно- мінне озброєння | 6 × 533-мм торпедних апаратів 12 торпед |
ППО | 1 × 20-мм автоматична зенітна гармата Scotti-Isotta-Fraschini 20/704 2 × 12,7-мм зенітних кулемети Breda Model 1931 |
За час служби «Бронцо» здійснив 19 бойових походів у Середземне море, в яких провів 99 діб, пройшовши 10963 миль у надводному положенні та 2037 — у підводному положенні.
Історія служби ред.
9 червня 1942 року «Бронцо» був направлений до VII групи підводних човнів, яка базувалася в Кальярі.
13 червня він вийшов у море (під командуванням лейтенанта Чезаре Булдріні) у свою першу місію: він повинен був сформувати разом з трьома іншими підводними човнами бар'єр між мисами Фалкон і Феррат (Оранська затока) в протистояння британській операції «Гарпун», в контексті битви, що розігралася в цей час у Середземному морі. Він був атакований літаком, якого він уникнув, різко занурившись: він не зазнав пошкоджень, але його виявлення змусило британське формування відхилитись від маршруту. О 22:23 16 червня він помітив лінкор «Малайя» та авіаносець і спробував атакувати, але був відігнаний ескортом і змушений був зануритися на 117 метрів, щоб уникнути атак есмінців противника. 29 червня «Бронцо» повернувся на базу.
12 липня 1943 року британські тральщики «Сігам», «Бостон», «Пул» та «Кромарті» захопили у Сиракузі італійський підводний човен «Бронцо», який згодом став до строю британського підводного флоту, як HMS P714
Човен базувався на Мальті, і наприкінці 1943 року знову ввели до строю в Середземному морі. 24 січня 1944 року його передали до складу флоту Вільної Франції, де він отримав назву «Нарвал». Під командування трофейний човен прийняв лейтенант П'єр Клав'є. У березні 1944 «Нарвал» вирушив з Мальти в Александрію в Єгипті, де його ремонтували до середини серпня. У грудні 1944 року він був направлений до школи підводників у Дакарі, а потім став навчальним кораблем.
У листопаді 1945 року його вивели до резерву в Орані, а наприкінці 1948 року продали на брухт.
Див. також ред.
- HMS Otway (N51)
- Vestale (Q176)
- М-33 (підводний човен СРСР)
- U-178
- USS Boarfish (SS-327)
- Ha-102
Примітки ред.
- Operational Activity
Література ред.
- Brescia, Maurizio (2012). Mussolini's Navy: A Reference Guide to the Regina Marina 1930–45. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-544-8.
- Giorgio Giorgerini Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi. — Mondadori, 2002. — 709 с. — ISBN 978-8804505372