о. Джакомо Брезадола (італ. Giacomo Bresadola; 14 лютого 1847, Ортізе біля Меццани — 9 червня 1929, Тренто) — італійський міколог, священник.
Джакомо Брезадола | |
---|---|
Народився | 14 лютого 1847 Ортізеd, Меццана, Провінція Тренто, Трентіно-Альто-Адідже, Італія або Тренто, Італія |
Помер | 9 червня 1929 (82 роки) Тренто, Італія |
Країна | Австро-Угорщина Королівство Італія |
Діяльність | католицький священник, міколог, ботанік, священник |
Галузь | мікологія і ботаніка |
Знання мов | італійська, англійська і німецька |
Членство | Mycological Society of Franced, Società Botanica Italianad і Ботанічне товариство Америки |
Конфесія | католицтво |
Автограф | |
Нагороди | Почесний доктор Падуанського університетуd |
|
Систематик живої природи | |
---|---|
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Bres.».
|
Біографія ред.
Джакомо Брезадола народився 14 лютого 1847 року в Ортізе біля Меццани, у той час у складі Австрійської імперії.
З дитинства Джакомо цікавився ботанікою. Навчався в початковій школі в Меццані, потім деякий час навчався у свого дядька-священника в Клоці. Після цього Брезадола вступив до технічного інституту Роверето. Через декілька років перейшов у духовну семінарію в м. Тренто. Потім о. Брезадола служив священником у Базельга-ді-Піне, Ронченьо-Терме і Мале. Протягом п'яти років був вікарієм у Маграсі. У цей час він познайомився з ботаніком Франческо Амброзі , бріологом Густаво Вентурі і деякими італійськими мікологами. П'єр Андреа Саккардо познайомив Брезадолу з французькими вченими Люсьєном Келі і Емілем Будьє. Брезадола вів переписку з майже 400 вченими. Нині переписку о. Брезадоли зберігають у Вашингтонському університеті. З 1881 по 1892 роки видавали книгу о. Джакомо Fungi tridentini novi vel novum vel nondum delineati. У 1884 році Брезадола став вікарієм в Тренто. Брезадола працював в Італійському ботанічному товаристві і Музеї природної історії Тренто. У 1910 році він пішов на пенсію. Після Першої світової війни був змушений продати частину свого гербарію. У 1927 році він став почесним доктором Падуанського університету. У тому ж році йому було присвоєно Орден Корони Італії.
Бібліографія ред.
- Bresadola, G. (1881-1900). Fungi tridentini novi vel novum vel nondum delineati.
- Bresadola, G. (1897). Hymenomycetes hungarici kmetiani.
- Bresadola, G. (1894-1899). Fungi mangerecci e velenosi del Trentino.
- Bresadola, G. (1899). I funghi mangerecci e velenosi dell 'Europa media.
- Bresadola, G., Traverso, GB, Fenaroli, L., Catoni, G. et al. (1927-1960). Iconographia mycologica.
Вшанування ред.
- Agaricus bresadolanus Bohus, 1969
- Amanita bresadolana Neville & Poumarat, 2004
- Boletus bresadolae Quél., 1881 [syn. Suillus bresadolae (Quél.) Gerhold, 1985]
- Cenangium bresadolae Rehm, 1888 [syn. Encoeliopsis bresadolae (Rehm) J.W.Groves, 1969]
- Clavaria bresadolae Quél., 1888 [syn. Mucronella bresadolae (Quél.) Corner, 1970]
- Corticium bresadolianum Sacc. & Trotter, 1912 [syn. Tomentellopsis bresadolana (Sacc. & Trotter) Jülich & Stalpers, 1980]
- Inocybe bresadolae Massee, 1904
- Lactarius bresadolanus Singer, 1942
- Lyophyllum bresadolanum E.Ludw., 2001
- Mycena bresadolana Robich & Neville, 1997
- Ramularia bresadolae U.Braun, 1991
- Sclerotinia bresadolae Rick, 1900 [syn. Ciborinia bresadolae (Rick) J.T.Palmer, 1992]
- Trametes bresadolae Ryvarden, 1988
- Tricholoma bresadolanum Clémençon, 1977
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #102709637 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Czech National Authority Database
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Література ред.
- Murrill, WA (1930). "Giacopo Bresadola". Mycologia . 22: 49-50.
- Stafleu, FA, Cowan, RS Taxonomic Literature. - Utrecht: Bohn, Scheltema & Holkema, 1976. - Vol. 1. - P. 317-319.