www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ківі птах У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ківі КівіБіологічна класифікаціяЦарство Тварини Animalia

Ківі (птах)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ківі.
?
Ківі

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Ківіподібні (Apterygiformes)
Haeckel, 1866
Родина: Ківієві (Apterygidae)
(Gray, 1840)
Рід: Ківі (Apteryx)
(Shaw, 1813)
Види

Apteryx haastii
Apteryx owenii
Apteryx rowi
Apteryx australis
Apteryx mantelli

Посилання
Вікісховище: Apteryx
Віківиди: Apteryx
ITIS: 174393
NCBI: 8821
Fossilworks: 39304

Кі́ві (Apteryx) — єдиний рід безкілевих птахів у однойменній родині та ряді ківіподібних (Apterygiformes Haeckel, 1866) (інколи родину відносять до ряду страусоподібних (Struthioniformes)). Дорослі ківі завбільшки з курку. Рід включає п'ять видів, ендемічних для Нової Зеландії.

Усі види ківі мають сильні чотирипалі ноги та довгий вузький дзьоб з ніздрями на самому кінчику. Крила не розвинені, хвіст відсутній. Пір'я ківі більше нагадує густу шерсть. У ківі добре розвинений нюх.

Походження, філогенетичні зв'язки ред.

Поширення

Тривалий час вважали, що найближчим родичем ківі є інший новозеландський нелітаючий птах — вимерлий моа. Однак нещодавні дослідження, проведені на початку 2000-х рр. на основі порівняння повних послідовностей мітохондріальної ДНК ківі та їх нелітаючих родичів, дозволили з'ясувати, що ці птахи генетично ближчі до ему та казуарів, ніж до страусів, нанду і моа.

Припускають, що предки сучасних ківі потрапили у Нову Зеландію з Австралазії пізніше, ніж моа, — близько 30 млн років тому. За молекулярними даними, це могло відбутися ще раніше — близько 62 млн років тому, але вже після від'єднання Нової Зеландії від Гондвани (не пізніше 75 млн років тому) та дивергентної еволюції гілки моа (близько 78 млн років тому), що може свідчити про первісне заселення Нової Зеландії моа та вторинне — ківі.

Морфологія та анатомія ред.

Череп за типом будови нагадує череп казуарів, але відрізняється рядом особливостей: леміш зростається з піднебінними та крилоподібними кістками, не з'єднуючись з піднебінними відростками верхніх щелеп; добре розвинені базіптеригоіїдні відростки. Дзьоб довгий та тонкий (нагадує дзьоб деяких куликів), а при основі оточений довгими щетинками. Ніздрі відкриваються на кінці дзьоба (різка відмінність від усіх інших птахів). Грудина без кіля. Скелет крила сильно редукований: кисть та передпліччя разом удвічі коротші за плече. Передпліччя нерухомо з'єднане з плечем. Вилочки немає, лопатка та коракоїд зростаються між собою. Таз вузький та довгий. Лобкові кістки не зростаються. Пігостиль з 2—3 хребців, але стернові пера відсутні. Задні кінцівки потужні; добре розвинені спрямовані вперед 3 пальці, які закінчуються міцними кігтями. Задній палець рудиментарний, але добре помітний. Скелет не пневматичний.

Очі піддалися редукції (їхній діаметр лише 8 мм; це єдиний випадок сильного зменшення очей у класів птахів). Основний орган рецепції, ймовірно, нюх: дуже сильно розвинені також нюхові порожнини в основі дзьоба та нюхові долі головного мозку. Язик короткий, незважаючи на довгий дзьоб. М'язовий шлунок відносно слабкий. Кишечник досить довгий з довгими вузькими сліпими кишками. У стінці клоаки знаходиться непарний копулятивний орган.

Оперення буруватого кольору (забарвлення самців і самок однакове). Пір'я розсічене, без додаткових стрижнів, рівномірно вкриває все тіло. Можна розрізнити 13 слабко диференційованих махових пер. На відміну від страусоподібних у ківі є куприкова залоза.

Статевий диморфізм проявляється у розмірах: самки більші за самців (2,5—3 кг проти 1,5—2 кг). Крім того, їх дзьоб завжди довший і товстіший.

Спосіб життя та живлення ред.

Apteryx australis. Стюарт Айленд. Нова Зеландія

Ківі мешкають переважно у сирих вічнозелених лісах; довгі пальці на ногах дозволяють їм не провалюватися на вологому ґрунті. У місцях найщільнішого мешкання на 1 км² припадає 4—5 птахів. Ведуть виключно присмерковий та нічний спосіб життя.

Протягом дня ківі ховаються у виритій норі, дуплі або під корінням дерев. У ківі Apteryx haastii нори являють собою справжній лабіринт з кількома виходами; в інших видів нори побудовані простіше, з одним виходом. На територіальній ділянці може бути до 50 сховищ, які птах змінює кожного дня. Нору ківі займає тільки через декілька тижнів після того, як її вириває, — за цей час трава та мох встигають підрости, маскуючи вхід. Іноді ківі спеціально маскує гніздо, прикриваючи вхід листям та гілками. Вдень вони залишають свої сховища тільки у випадку небезпеки.

У ківі високо розвинена територіальність та пара птахів, особливо самець, активно захищає від конкурентів гніздову ділянку, яка може займати від 2 до 100 га (у ківі Apteryx rowi). Межі своєї гніздової ділянки птахи маркують за допомогою криків, які вночі чутно за декілька кілометрів. Інколи між самцями можуть траплятися сутички за гніздову територію. Думка, що ківі незграбні та малорухливі є помилковою — у природі вони рухливі та за одну ніч обходять всю гніздову ділянку.

На пошук здобичі ківі виходять приблизно через 30 хвилин після заходу сонця. Їх корм складають комахи, молюски та ґрунтові черви, а також опалі ягоди та плоди. Здобич ківі відшукують за допомогою нюху та дотику, розгрібаючи землю лапами та глибоко занурюючи у неї дзьоб. Інколи ківі споживають дрібних амфібій та ракоподібних.

Розмноження ред.

Ківі з яйцем. Kauri Museum (Нова Зеландія)

Ківі — моногамні птахи, пари у них утворюються не менш ніж на 3—5 шлюбних сезонів, іноді на все життя. Основний шлюбний сезон триває з червня до березня. Через три тижні після запліднення самиця відкладає у норі або під корінням одне яйце (рідше — два). Ківі є рекордсменами серед птахів за відносними розмірами яєць: у ківі Apteryx australis воно важить до 450 г, що становить близько ¼ маси самого птаха. Яйце біле або зеленувате, розміром 120×80 мм та містить найбільший процент жовтка серед пташиних яєць — 65% (у більшості птахів — 35—40%).

Перед відкладанням яйця самиця їсть втричі більше, ніж зазвичай; за 2—3 дні до відкладання яйця вона перестає їсти, оскільки яйце займає занадто багато місця всередині її тіла. Відкладене яйце висиджує самець, який залишає його тільки на час годування, на 2—3 години; іноді його замінює самиця. У ківі острова Стюарт, які живуть не парами, а невеликими стабільними групами, насиджування яйця займаються не тільки самець і самиця, але й інші птахи з групи. Іноді через 25 днів самиця відкладає друге яйце.

Інкубаційний період займає 75—85 днів; пташеня потребує 2—3 дні для процесу вилуплення. Пташенята народжуються оперені не пухом, а пір'ям, та нагадують мініатюрні копії дорослих. Батьки зазвичай не турбуються про потомство та залишають його відразу після вилуплення. Перші три дні пташеня не може стояти на ногах та не їсть — у цей час воно існує за рахунок підшкірних запасів жовтка. На п'ятий день воно починає виходити з гнізда, а на 10—14 — самостійно шукати їжу.

Перші шість тижнів пташеня ківі може годуватися і у денні години, згодом переходить на нічний спосіб життя. Молоді ківі майже беззахисні — до 90% птахів гинуть в перші шість місяців життя, з них 70% стають жертвою хижаків.

Ростуть молоді ківі повільно: лише в 4—5 років вони досягають розміру дорослих. Статева зрілість настає у самців у 18 місяців, а у самиць — у 2—3 роки. Але відкладати яйця самиці починають лише у 3—5 років. Тривалість життя ківі велика — до 50—60 років.

На відміну від більшості птахів, у самиць ківі функціонують обидва яєчники, а не тільки лівий. За своє життя самиця відкладає до 100 яєць.

Систематика та поширення ред.

Традиційно виділяли 3 види ківі: Apteryx australis, A. haastii та A. owenii. Однак відповідно до останніх досліджень, виділяють п'ять:

Люди та ківі ред.

Ківі — національний птах та неофіційна емблема Нової Зеландії. Є улюбленим символом новозеландської культури, який зображується на монетах, поштових марках тощо. «Ківі» (англ. kiwis) — жартівливе прізвисько самих новозеландців.

Фруктова рослина ківі отримала свою назву за подібність форми його опушеного плоду до тіла однойменного птаха.

Примітки ред.

  1. Haddrath O., Baker A. J. Complete mitochondrial DNA genome sequences of extinct birds: ratite phylogenetics and the vicariance biogeography hypothesis // Proc. R. Sci. Lond. B. — 2001. — Vol. 268. — No. 1470. — P. 939—945.(англ.)
  2. Див. перелік [ 6 жовтня 2007 у Wayback Machine.] національних птахів на сайті C. A. MacDonald. [ 3 березня 2011 у Wayback Machine.]
  3. . Колекція монет Деми Юрія. Дема Юрій Володимирович. Архів оригіналу за 29 лютого 2016. Процитовано 2 жовтня 2010. 
  4. ↑ Emily Green. (8 травня 2002). . Los Angeles Times. Архів оригіналу за 15 травня 2010. Процитовано 20 грудня 2009. 

Посилання ред.

  • Карташев Н.Н. Систематика птиц. — М. : Высшая школа, 1974. — 362 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kivi KiviBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Kivipodibni Apterygiformes Haeckel 1866Rodina Kiviyevi Apterygidae Gray 1840 Rid Kivi Apteryx Shaw 1813 VidiApteryx haastii Apteryx owenii Apteryx rowi Apteryx australis Apteryx mantelliPosilannyaVikishovishe ApteryxVikividi ApteryxITIS 174393NCBI 8821Fossilworks 39304Ki vi Apteryx yedinij rid bezkilevih ptahiv u odnojmennij rodini ta ryadi kivipodibnih Apterygiformes Haeckel 1866 inkoli rodinu vidnosyat do ryadu strausopodibnih Struthioniformes Dorosli kivi zavbilshki z kurku Rid vklyuchaye p yat vidiv endemichnih dlya Novoyi Zelandiyi Usi vidi kivi mayut silni chotiripali nogi ta dovgij vuzkij dzob z nizdryami na samomu kinchiku Krila ne rozvineni hvist vidsutnij Pir ya kivi bilshe nagaduye gustu sherst U kivi dobre rozvinenij nyuh Zmist 1 Pohodzhennya filogenetichni zv yazki 2 Morfologiya ta anatomiya 3 Sposib zhittya ta zhivlennya 4 Rozmnozhennya 5 Sistematika ta poshirennya 6 Lyudi ta kivi 7 Primitki 8 PosilannyaPohodzhennya filogenetichni zv yazki red nbsp PoshirennyaTrivalij chas vvazhali sho najblizhchim rodichem kivi ye inshij novozelandskij nelitayuchij ptah vimerlij moa Odnak neshodavni doslidzhennya provedeni na pochatku 2000 h rr na osnovi porivnyannya povnih poslidovnostej mitohondrialnoyi DNK kivi ta yih nelitayuchih rodichiv dozvolili z yasuvati sho ci ptahi genetichno blizhchi do emu ta kazuariv nizh do strausiv nandu i moa Pripuskayut sho predki suchasnih kivi potrapili u Novu Zelandiyu z Avstralaziyi piznishe nizh moa blizko 30 mln rokiv tomu Za molekulyarnimi danimi 1 ce moglo vidbutisya she ranishe blizko 62 mln rokiv tomu ale vzhe pislya vid yednannya Novoyi Zelandiyi vid Gondvani ne piznishe 75 mln rokiv tomu ta divergentnoyi evolyuciyi gilki moa blizko 78 mln rokiv tomu sho mozhe svidchiti pro pervisne zaselennya Novoyi Zelandiyi moa ta vtorinne kivi Morfologiya ta anatomiya red Cherep za tipom budovi nagaduye cherep kazuariv ale vidriznyayetsya ryadom osoblivostej lemish zrostayetsya z pidnebinnimi ta krilopodibnimi kistkami ne z yednuyuchis z pidnebinnimi vidrostkami verhnih shelep dobre rozvineni bazipterigoiyidni vidrostki Dzob dovgij ta tonkij nagaduye dzob deyakih kulikiv a pri osnovi otochenij dovgimi shetinkami Nizdri vidkrivayutsya na kinci dzoba rizka vidminnist vid usih inshih ptahiv Grudina bez kilya Skelet krila silno redukovanij kist ta peredplichchya razom udvichi korotshi za pleche Peredplichchya neruhomo z yednane z plechem Vilochki nemaye lopatka ta korakoyid zrostayutsya mizh soboyu Taz vuzkij ta dovgij Lobkovi kistki ne zrostayutsya Pigostil z 2 3 hrebciv ale sternovi pera vidsutni Zadni kincivki potuzhni dobre rozvineni spryamovani vpered 3 palci yaki zakinchuyutsya micnimi kigtyami Zadnij palec rudimentarnij ale dobre pomitnij Skelet ne pnevmatichnij Ochi piddalisya redukciyi yihnij diametr lishe 8 mm ce yedinij vipadok silnogo zmenshennya ochej u klasiv ptahiv Osnovnij organ recepciyi jmovirno nyuh duzhe silno rozvineni takozh nyuhovi porozhnini v osnovi dzoba ta nyuhovi doli golovnogo mozku Yazik korotkij nezvazhayuchi na dovgij dzob M yazovij shlunok vidnosno slabkij Kishechnik dosit dovgij z dovgimi vuzkimi slipimi kishkami U stinci kloaki znahoditsya neparnij kopulyativnij organ Operennya buruvatogo koloru zabarvlennya samciv i samok odnakove Pir ya rozsichene bez dodatkovih strizhniv rivnomirno vkrivaye vse tilo Mozhna rozrizniti 13 slabko diferencijovanih mahovih per Na vidminu vid strausopodibnih u kivi ye kuprikova zaloza Statevij dimorfizm proyavlyayetsya u rozmirah samki bilshi za samciv 2 5 3 kg proti 1 5 2 kg Krim togo yih dzob zavzhdi dovshij i tovstishij Sposib zhittya ta zhivlennya red source source source source source Apteryx australis Styuart Ajlend Nova ZelandiyaKivi meshkayut perevazhno u sirih vichnozelenih lisah dovgi palci na nogah dozvolyayut yim ne provalyuvatisya na vologomu grunti U miscyah najshilnishogo meshkannya na 1 km pripadaye 4 5 ptahiv Vedut viklyuchno prismerkovij ta nichnij sposib zhittya Protyagom dnya kivi hovayutsya u viritij nori dupli abo pid korinnyam derev U kivi Apteryx haastii nori yavlyayut soboyu spravzhnij labirint z kilkoma vihodami v inshih vidiv nori pobudovani prostishe z odnim vihodom Na teritorialnij dilyanci mozhe buti do 50 shovish yaki ptah zminyuye kozhnogo dnya Noru kivi zajmaye tilki cherez dekilka tizhniv pislya togo yak yiyi virivaye za cej chas trava ta moh vstigayut pidrosti maskuyuchi vhid Inodi kivi specialno maskuye gnizdo prikrivayuchi vhid listyam ta gilkami Vden voni zalishayut svoyi shovisha tilki u vipadku nebezpeki U kivi visoko rozvinena teritorialnist ta para ptahiv osoblivo samec aktivno zahishaye vid konkurentiv gnizdovu dilyanku yaka mozhe zajmati vid 2 do 100 ga u kivi Apteryx rowi Mezhi svoyeyi gnizdovoyi dilyanki ptahi markuyut za dopomogoyu krikiv yaki vnochi chutno za dekilka kilometriv Inkoli mizh samcyami mozhut traplyatisya sutichki za gnizdovu teritoriyu Dumka sho kivi nezgrabni ta maloruhlivi ye pomilkovoyu u prirodi voni ruhlivi ta za odnu nich obhodyat vsyu gnizdovu dilyanku Na poshuk zdobichi kivi vihodyat priblizno cherez 30 hvilin pislya zahodu soncya Yih korm skladayut komahi molyuski ta gruntovi chervi a takozh opali yagodi ta plodi Zdobich kivi vidshukuyut za dopomogoyu nyuhu ta dotiku rozgribayuchi zemlyu lapami ta gliboko zanuryuyuchi u neyi dzob Inkoli kivi spozhivayut dribnih amfibij ta rakopodibnih Rozmnozhennya red nbsp Kivi z yajcem Kauri Museum Nova Zelandiya Kivi monogamni ptahi pari u nih utvoryuyutsya ne mensh nizh na 3 5 shlyubnih sezoniv inodi na vse zhittya Osnovnij shlyubnij sezon trivaye z chervnya do bereznya Cherez tri tizhni pislya zaplidnennya samicya vidkladaye u nori abo pid korinnyam odne yajce ridshe dva Kivi ye rekordsmenami sered ptahiv za vidnosnimi rozmirami yayec u kivi Apteryx australis vono vazhit do 450 g sho stanovit blizko masi samogo ptaha Yajce bile abo zelenuvate rozmirom 120 80 mm ta mistit najbilshij procent zhovtka sered ptashinih yayec 65 u bilshosti ptahiv 35 40 Pered vidkladannyam yajcya samicya yist vtrichi bilshe nizh zazvichaj za 2 3 dni do vidkladannya yajcya vona perestaye yisti oskilki yajce zajmaye zanadto bagato miscya vseredini yiyi tila Vidkladene yajce visidzhuye samec yakij zalishaye jogo tilki na chas goduvannya na 2 3 godini inodi jogo zaminyuye samicya U kivi ostrova Styuart yaki zhivut ne parami a nevelikimi stabilnimi grupami nasidzhuvannya yajcya zajmayutsya ne tilki samec i samicya ale j inshi ptahi z grupi Inodi cherez 25 dniv samicya vidkladaye druge yajce Inkubacijnij period zajmaye 75 85 dniv ptashenya potrebuye 2 3 dni dlya procesu viluplennya Ptashenyata narodzhuyutsya opereni ne puhom a pir yam ta nagaduyut miniatyurni kopiyi doroslih Batki zazvichaj ne turbuyutsya pro potomstvo ta zalishayut jogo vidrazu pislya viluplennya Pershi tri dni ptashenya ne mozhe stoyati na nogah ta ne yist u cej chas vono isnuye za rahunok pidshkirnih zapasiv zhovtka Na p yatij den vono pochinaye vihoditi z gnizda a na 10 14 samostijno shukati yizhu Pershi shist tizhniv ptashenya kivi mozhe goduvatisya i u denni godini zgodom perehodit na nichnij sposib zhittya Molodi kivi majzhe bezzahisni do 90 ptahiv ginut v pershi shist misyaciv zhittya z nih 70 stayut zhertvoyu hizhakiv Rostut molodi kivi povilno lishe v 4 5 rokiv voni dosyagayut rozmiru doroslih Stateva zrilist nastaye u samciv u 18 misyaciv a u samic u 2 3 roki Ale vidkladati yajcya samici pochinayut lishe u 3 5 rokiv Trivalist zhittya kivi velika do 50 60 rokiv Na vidminu vid bilshosti ptahiv u samic kivi funkcionuyut obidva yayechniki a ne tilki livij Za svoye zhittya samicya vidkladaye do 100 yayec Sistematika ta poshirennya red Tradicijno vidilyali 3 vidi kivi Apteryx australis A haastii ta A owenii Odnak vidpovidno do ostannih doslidzhen vidilyayut p yat Apteryx australis Shaw 1813 kivi burij Apteryx haastii Potts 1872 kivi sirij Apteryx mantelli A D Bartlett 1852 kivi pivnichnij Apteryx owenii Gould 1847 kivi malij Apteryx rowi A J D Tennyson R L Palma H A Robertson T H Worthy amp B Gill 2003 kivi okaritskijLyudi ta kivi red Kivi nacionalnij ptah 2 ta neoficijna emblema Novoyi Zelandiyi Ye ulyublenim simvolom novozelandskoyi kulturi yakij zobrazhuyetsya na monetah 3 poshtovih markah tosho Kivi angl kiwis zhartivlive prizvisko samih novozelandciv 4 nbsp Novozelandska poshtova marka sho zobrazhuye kivi 1898 r nbsp Odin z piznishih variantiv ciyeyi samoyi marki nbsp Fruktova roslina kivi nazvana na chest ptaha Fruktova roslina kivi otrimala svoyu nazvu za podibnist formi jogo opushenogo plodu do tila odnojmennogo ptaha 4 Primitki red Haddrath O Baker A J Complete mitochondrial DNA genome sequences of extinct birds ratite phylogenetics and the vicariance biogeography hypothesis Proc R Sci Lond B 2001 Vol 268 No 1470 P 939 945 angl Div perelik Arhivovano 6 zhovtnya 2007 u Wayback Machine nacionalnih ptahiv na sajti C A MacDonald Arhivovano 3 bereznya 2011 u Wayback Machine Moneti Novoyi Zelandiyi Kolekciya monet Demi Yuriya Dema Yurij Volodimirovich Arhiv originalu za 29 lyutogo 2016 Procitovano 2 zhovtnya 2010 a b Emily Green 8 travnya 2002 Kiwi Act II Los Angeles Times Arhiv originalu za 15 travnya 2010 Procitovano 20 grudnya 2009 Posilannya red Kartashev N N Sistematika ptic M Vysshaya shkola 1974 362 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kivi ptah amp oldid 38244692