www.wikidata.uk-ua.nina.az

Альбов Микола Михайлович Albov є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора Перегляньте таксони приписува

Альбов Микола Михайлович

Albov є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Альбов Микола Михайлович.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Микола Михайлович Альбов (3(15) жовтня 1866, село Павлово, Горбатівського повіту  — † 24 листопада (6 грудня) 1897, Ла-Плата, Аргентина) — російський ботаніко-географ, систематик рослин, мандрівник, дослідник Кавказу, Аргентини і Вогняної Землі.

Альбов Микола Михайлович
Народився 3 (15) жовтня 1866 або 1866
Павлово, Горбатовський повітd, Нижньогородська губернія, Російська імперія
Помер 24 листопада (6 грудня) 1897 або 1897
Ла-Плата, Аргентина
·туберкульоз
Країна  Російська імперія
Діяльність ботанік, мандрівник-дослідник, географ
Alma mater фізико-математичний факультет Московського університетуd
ОНУ ім. І. І. Мечникова
Галузь ботаніка
Членство Q109921521?

Біографічні відомості ред.

Народився в Павлові колишньої Нижньогородської губернії в сім'ї полкового священика Михайла Стефановича Альбова. З раннього дитинства йому доводилося часто переїжджати разом з 11-м Псковським піхотним полком імені князя Голенищева-Кутузова, в якому служив його батько. З Павлова його сім'я переїхала в Нижній Новгород, а потім в повітове місто Володимирській губернії - Шую.

Отримувати систематичну освіту Альбов почав в 1875 році в Шуйській прогімназії. 1884 року, блискуче закінчивши Володимирську гімназію, він вступив на природничо-наукове відділення фізико-математичного факультету Московського університету. Однак важко захворівши на туберкульоз, в 1888 році він був змушений змінити місце проживання і перебрався на південь - в Сухумі. Зміна клімату пішла на користь, але повертатися в Москву лікарі не радили і продовжувати освіту Альбов відправився в Новоросійський університет, де незабаром став улюбленцем викладачів і членом Новоросійського товариства природознавців.

1889 року за завданням завідуючого кафедрою ботаніки професора Л. А. Рішаві Альбов зробив наукову експедицію по горах Західного Кавказу і абхазького узбережжя Чорного моря, привіз цінні гербарні матеріали.

Завершивши навчання в Новоросійському університеті, в 1890 році Альбов знову здійснив подорож по Кавказу. На цей раз він відвідав перевали Бзибського хребта і річку Бзіпі, через верхів'я річки Мзимти пройшов до озера Мзимта-Адзвіч, по шляху проводячи ботанічні дослідження, доповнюючи гербарій.

1891 року Альбов поодинці знову відправився на Кавказ. Цього разу метою походу були ліси Абхазії, їх вертикальне зонування. Після повернення почалася робота по систематизації отриманих даних, що викликало необхідність відвідати Гербарій Буасьє в Женеві (1893-1894).

Швейцарські ботаніки та натуралісти-аматори, об'єднані в Товариство захисту рослин, надали Альбову для роботи не тільки доступ до сховища гербарію Буасьє, а й гроші для продовження робіт з дослідження флори Кавказу. На ці гроші Альбов тричі здійснював поїздки на Кавказ. Кавказу присвячений ряд робіт Альбова, з яких найголовніша - «Prodromus florae Colchicae» (1895), що підсумовує дослідження Західного Закавказзя. Праця містить опис близько 1500 видів рослин. У «Бюлетені Гербарія Буасьє» в 1893-1895 роках Альбов описав ряд нових видів і родів. Барвисті описи природи і головним чином рослинності Кавказу здійснені Альбовим в ряді статей, опублікованих російською та французькою мовами; особливо яскрава з них «Нарис рослинності Колхіди» (1896), в ньому Альбов вперше виявив ендемізм і своєрідність абхазької флори і рослинності (в тому числі вапняного Бзибського хребта).

Переселившись в 1895 році в Аргентину (куди Альбова закинула неможливість забезпечити себе роботою за фахом в Російській імперії), де зайняв посаду ботаніка музею Ла-Плати, вчений взявся за вивчення нової для нього країни і Вогняної Землі, відвідав Патагонські Анди. Результатом стали дослідження «Contributions à la flore de la Terre de Feu» (1896), «Природа Вогняної землі» (1899), «Нотатки про флору Вогняної землі» (1899) (посмертно видані: «Essai de flore raisonnée de la Terre de Feu»(1902).

Великий інтерес становлять листи Альбова рідним, в яких майстерно описані його враження про життя за кордоном, Гербарій Буасьє, поїздка в Королівські ботанічні сади К'ю та інше.

Під час останньої поїздки в Уругвай захворів і помер. Похований на кладовищі Ла-Плати.

Пам'ять про М. М. Альбова ред.

  • Б. К. Шишкін назвав ім'ям Миколи Михайловича Альбова рід рослин Альбовія (Albovia Schischk.) Сімейства Окружкові
  • У його честь названа скеля Альбова на Землі Вілкса в Антарктиді, виявлена ​​і зазначена на карті в 1958 році РАЕ.

На честь М. М. Альбова вченими названі такі рослини:

  • Albovia (Б. К. Шишкін)
  • Albovia tripartita (Б. К. Шишкін), бедринець трироздільний
  • Allium albovianum (А. І. Введенський), цибуля Альбова
  • Alboviodoxa elegans (Ю. Н. Воронов)
  • Antitoxicum albovianum (Є. Г. Победімова)
  • Asperula albovii (І. П. Манденова), маренка Альбова
  • Chrysosplenium albovianum (Ш. І. Кутаталадзе)
  • Campanula albovii (А. А. Колаковський), дзвіночок Альбова
  • Centaurea albovii (Д. І. Сосновський), волошка Альбова
  • Cirsium albovianum (Sommier S., Levier E.)
  • Daphne albowiana (Ю. Н. Воронов), вовче лико Альбова
  • Euphrasia alboffii (Chabaret A.), очанка Альбова
  • Heracleum albovii (І. П. Манденова), борщівник Альбова
  • Kemulariella albovii (С. Г. Тамамшян), астра Альбова
  • Koeleria albovii (Domin K.), тонконіг Альбова
  • Melampyrum alboffianum (Beauverd G.), перестріч Альбова
  • Saxifraga albowiana (Kurtz F.), ломикамінь Альбова
  • Sorbus albovii (Ю. Д. Цінзерлінг), горобина Альбова

Друковані праці ред.

  • Нарис рослинності околиць Сухумі (рос.) // Записки Новоросійського товариства природознавців. Т. XIV. 2. Протокол 25.11.1889 р
  • Опис нових і найбільш рідкісних видів рослин, знайдених в Абхазії в 1889-1890 рр. (рос.) // Звіт та праці Одеської відділу Імперського російського товариства садівників за 1890 г. - 1890. - С. 94-112.
  • Абхазькі папороті // Записки Новоросійського товариства природознавців (рос.). - Одеса, 1891. - Т. XVI, вип. 1. - С. 97-106.
  • The Western Caucasus and its Flora (англ.) // The Gardeners 'Chronicle. - May, 1892. - P. 7-28.
  • Про апельсинові та лимонні плантації Лазістану (рос.) // Записки Імператорського товариства сільського господарства Південної Росії, 1892. - Вип. 3. - С. 86-88.
  • Стан садівництва в Абхазії (рос.) // Записки Імператорського товариства сільського господарства Південної Росії. - 1892. - Вип. 3. - С. 67-85.
  • Ліси Абхазії (рос.) // Записки Імператорського товариства сільського господарства дарства Південної Росії. - Одеса, 1892. - Вип. 4. - С. 37-53.
  • Ботаніко-географічні дослідження в Західному Закавказзі в 1893 році. Спостереження за флорою вапняків (рос.) // Тр. Кавк. від. Рос. геогр. т-ва. - 1893. - Т. XVI. - С. 115-158.
  • Два нових роди для флори Кавказу: Ramphicarpa і Dioscorea (рос.) // Тр. С.-Петерб. бот. саду. - 1893. - Т. XII, № 9. - С. 435-443.
  • З Абхазії: стан лісів (рос.) // Російська лісова справа. 1893. No 11. - Санкт-Петербург. - С. 496-502.
  • Contributions à la flore de la Transcaucasie: Plantes nouvelles, rares ou peu connues, trouvées en Abchasie de 1889 à 1892 (фр.) // Bull. de l'Herbier Boissier. - 1893. - Vol. I. - P. 238-268.
  • Результати ботанічних досліджень Абхазії (Повідомлення, прочитане в Ботанічному відділенні Санкт-Петербурзького товариства природознавців 20 січня 1893 г.) (рос.) // Праці Санкт-Петербурзького товариства природознавців, відділення ботаніки (рос.). - 1893. - Т. XXIII, вип. 3. - С. 65-99.
  • Список рослин, зібраних в Трапезондському вілаєті в 1891 році (рос.) // Тр. С.-Петерб. бот. саду. - Т. XIII, вип. 8. - С. 109-120.
  • Етнографічні спостереження в Абхазії [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (Доповідь, прочитана на засіданні етнографічного відділення Імператорського Російського географічного товариства 22.12.1892 р) (рос.) // Жива старовина, 1893. - Т. 3. - Вип. III. - С. 297-329.
  • Nouvelles contributions à la flore de la Transcaucasie: Campanula: novae Caucasicae (фр.) // Bull. de l'Herbier Boissier. - 1894. - Vol. II. - P. 114-118.
  • Nouvelles contributions à la flore de la Transcaucasie: Quelques plantes nouvelles du Caucase (фр.) // Bull. de l'Herbier Boissier. - 1894. - Vol. II. - P. 247-258, 448-455, 639-641.
  • Альбов М. М. Матеріали для флори Колхіди з малюнками. Prodromus Florae Colchicae (рос.). - Тифліс; Женева, 1895. - 287 с.
  • Матеріали для флори Колхіди (рос.) // Тр. Тифліт. ботан. саду. Вип. I. - Тифліс, 1895. - 289 с., 4 табл.
  • Nouvelles contributions à la flore de la Transcaucasie: Une nouvelle Campanule remarquable, une nouvelle Gentiane remarquable, un nouveau genre d'Ombellifères, une nouvelle espèce de Trapa (фр.) // Bull. de l'Herbier Boissier. - 1895. - Vol. III. - P. 228-239.
  • La flore alpine des calcaires de la Transcaucasie Occidentale (фр.) // Bull. de l'Herbier Boissier. - 1895. - Vol. III. - P. 512-538.
  • La Nature de la Transcaucasie occidentale (фр.) // Bull. de l'Associat. pour la protection des plantes. - 1895. - Vol. 13. - P. 64-70.
  • Dans les coins perdus du Caucase. Souvenirs d'un voyage au Caucase fait en +1894 (фр.) // Supplément à l'Echo des Alpes. - Geneva, decembre 1895. - P. 1-34.
  • Prodromus florae Colchicae // Tp. Тифліського. бот. саду. Перший додаток, вип. 1. - 1895. - С. I-XXVI і 1-287.
  • Rapport préliminaire sur une excursion botanique dans la Sierra Ventana (фр.) // Revista del Museo de La Plata. - 1895. - Vol. VII. - P. 181-187.
  • Ботаніко-географічні дослідження в Західному Закавказзі в 1894 році (рос.) // Записки Кавказького відділу Імператорского Російського географічного товариства. - 1896. - Т. XVII. - С. 50-80.
  • Нарис рослинності Колхіди (рос.) // «Землезнавство». Період. вид. Географ. Від. Імперат. Тов-ва природознавц., Антроп. і етногр. Кн. I. - 1896. - Т. 3. - С. 1-78.
  • Contributions à la flore de la Terre de Feu. I. Observations sur la végétation du canal de Beagle (фр.) // Revista del Museo de La Plata. - 1896. - Vol. VII. - P. 277-309.
  • Contributions à la flore de la Terre de Feu. II. Enumération des plantes du canal de Beagle et de quelques autres endroits de la Terre de Feu (фр.) // Revista del Museo de La Plata. - 1896. - Vol. VII. - P. 353-402.
  • La naturalenza en la Tierra del Fuego (Conference donnee au Musee de La Plata le 6 septembre, 1896) (Ісп.) // Museo de La Plata. Lecturac publicas .. - 1896.
  • Les forêts de la Transcaucasie Occidentale (фр.) // Bull. de l'Herbier Boissier. - 1896. - Vol. IV. - P. 61-77.
  • Подорож в Чорноморських горах в 1894 році [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (рос.) // Записки Кавказького відділу Імператорського Російського географічного товариства. - Тифліс, 1896. - Т. XVIII. - С. 17-49.
  • У занедбаних куточках Кавказу [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (рос.) // Землезнавство. - Т. VII, вип. 1-2. - С. 17-38.
  • Із закордонних листів (із Західної Європи і Південної Америки) (рос.) // Землезнавство. - 1899. - Т. VI, вип. 1-2. - С. 39-169.
  • Природа Вогняної Землі (рос.) // Землезнавство / Пер. з іспан. Альбової А. М .. - 1899. - Т. VI, вип. 1-2. - С. 170-183.
  • Нотатки про флору Вогняної Землі (рос.) // Землезнавство / Пер. з франц. А. Альбової. - 1899. - Т. VI, вип. 1-2. - С. 184-212.
  • Essai de flore raisonnée de la Terre de Feu (фр.) // Annales del Museo de La Plata, sect. bot. - 1902. - Vol. 1. - P. 1-85 + XXIII.
  • Досвід порівняльного вивчення флори Вогняної Землі. Фіто-географічний етюд (рос.) // Землезнавство. - М., 1903. - Т. X, дод. 2-е. - С. 1-126.

Примітки ред.

  1. IPNI.  Albov. 
  2. Альбов Николай Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. . www.alpklubspb.ru. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 19 жовтня 2021. 
  4. . mj.rusk.ru. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 19 жовтня 2021. 
  5. Иодко, О. В. (2018). (російська). Реноме. с. 19—21. ISBN 9785001251057. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 19 жовтня 2021. 
  6. Архимандрит Августин (Никитин) (2001). [www.ayda.ru/articles/show_article.php?id=422 Путешествие на "Конец Земли"] Перевірте схему |url= (довідка) (російська). Вокруг Света. 

Джерела ред.

Посилання ред.


Це незавершена стаття про ботаніка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Albov ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Albov Mikola Mihajlovich Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI 1 Mikola Mihajlovich Albov 3 15 zhovtnya 1866 selo Pavlovo Gorbativskogo povitu 24 listopada 6 grudnya 1897 La Plata Argentina rosijskij botaniko geograf sistematik roslin mandrivnik doslidnik Kavkazu Argentini i Vognyanoyi Zemli Albov Mikola MihajlovichNarodivsya 3 15 zhovtnya 1866 abo 1866 Pavlovo Gorbatovskij povitd Nizhnogorodska guberniya Rosijska imperiyaPomer 24 listopada 6 grudnya 1897 abo 1897 La Plata Argentina 2 tuberkulozKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist botanik mandrivnik doslidnik geografAlma mater fiziko matematichnij fakultet Moskovskogo universitetud ONU im I I MechnikovaGaluz botanikaChlenstvo Q109921521 Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Pam yat pro M M Albova 3 Drukovani praci 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografichni vidomosti red Narodivsya v Pavlovi kolishnoyi Nizhnogorodskoyi guberniyi v sim yi polkovogo svyashenika Mihajla Stefanovicha Albova Z rannogo ditinstva jomu dovodilosya chasto pereyizhdzhati razom z 11 m Pskovskim pihotnim polkom imeni knyazya Golenisheva Kutuzova v yakomu sluzhiv jogo batko Z Pavlova jogo sim ya pereyihala v Nizhnij Novgorod a potim v povitove misto Volodimirskij guberniyi Shuyu 3 Otrimuvati sistematichnu osvitu Albov pochav v 1875 roci v Shujskij progimnaziyi 1884 roku bliskuche zakinchivshi Volodimirsku gimnaziyu vin vstupiv na prirodnicho naukove viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu Odnak vazhko zahvorivshi na tuberkuloz v 1888 roci vin buv zmushenij zminiti misce prozhivannya i perebravsya na pivden v Suhumi Zmina klimatu pishla na korist ale povertatisya v Moskvu likari ne radili i prodovzhuvati osvitu Albov vidpravivsya v Novorosijskij universitet de nezabarom stav ulyublencem vikladachiv i chlenom Novorosijskogo tovaristva prirodoznavciv 1889 roku za zavdannyam zaviduyuchogo kafedroyu botaniki profesora L A Rishavi Albov zrobiv naukovu ekspediciyu po gorah Zahidnogo Kavkazu i abhazkogo uzberezhzhya Chornogo morya priviz cinni gerbarni materiali Zavershivshi navchannya v Novorosijskomu universiteti v 1890 roci Albov znovu zdijsniv podorozh po Kavkazu Na cej raz vin vidvidav perevali Bzibskogo hrebta i richku Bzipi cherez verhiv ya richki Mzimti projshov do ozera Mzimta Adzvich po shlyahu provodyachi botanichni doslidzhennya dopovnyuyuchi gerbarij 1891 roku Albov poodinci znovu vidpravivsya na Kavkaz Cogo razu metoyu pohodu buli lisi Abhaziyi yih vertikalne zonuvannya Pislya povernennya pochalasya robota po sistematizaciyi otrimanih danih sho viklikalo neobhidnist vidvidati Gerbarij Buasye v Zhenevi 1893 1894 Shvejcarski botaniki ta naturalisti amatori ob yednani v Tovaristvo zahistu roslin nadali Albovu dlya roboti ne tilki dostup do shovisha gerbariyu Buasye a j groshi dlya prodovzhennya robit z doslidzhennya flori Kavkazu Na ci groshi Albov trichi zdijsnyuvav poyizdki na Kavkaz Kavkazu prisvyachenij ryad robit Albova z yakih najgolovnisha Prodromus florae Colchicae 1895 sho pidsumovuye doslidzhennya Zahidnogo Zakavkazzya Pracya mistit opis blizko 1500 vidiv roslin U Byuleteni Gerbariya Buasye v 1893 1895 rokah Albov opisav ryad novih vidiv i rodiv Barvisti opisi prirodi i golovnim chinom roslinnosti Kavkazu zdijsneni Albovim v ryadi statej opublikovanih rosijskoyu ta francuzkoyu movami osoblivo yaskrava z nih Naris roslinnosti Kolhidi 1896 v nomu Albov vpershe viyaviv endemizm i svoyeridnist abhazkoyi flori i roslinnosti v tomu chisli vapnyanogo Bzibskogo hrebta Pereselivshis v 1895 roci v Argentinu kudi Albova zakinula nemozhlivist zabezpechiti sebe robotoyu za fahom v Rosijskij imperiyi de zajnyav posadu botanika muzeyu La Plati vchenij vzyavsya za vivchennya novoyi dlya nogo krayini i Vognyanoyi Zemli vidvidav Patagonski Andi Rezultatom stali doslidzhennya Contributions a la flore de la Terre de Feu 1896 Priroda Vognyanoyi zemli 1899 Notatki pro floru Vognyanoyi zemli 1899 posmertno vidani Essai de flore raisonnee de la Terre de Feu 1902 Velikij interes stanovlyat listi Albova ridnim v yakih majsterno opisani jogo vrazhennya pro zhittya za kordonom Gerbarij Buasye poyizdka v Korolivski botanichni sadi K yu ta inshe Pid chas ostannoyi poyizdki v Urugvaj zahvoriv i pomer Pohovanij na kladovishi La Plati 4 5 6 Pam yat pro M M Albova red B K Shishkin nazvav im yam Mikoli Mihajlovicha Albova rid roslin Alboviya Albovia Schischk Simejstva Okruzhkovi U jogo chest nazvana skelya Albova na Zemli Vilksa v Antarktidi viyavlena i zaznachena na karti v 1958 roci RAE Na chest M M Albova vchenimi nazvani taki roslini Albovia B K Shishkin Albovia tripartita B K Shishkin bedrinec trirozdilnij Allium albovianum A I Vvedenskij cibulya Albova Alboviodoxa elegans Yu N Voronov Antitoxicum albovianum Ye G Pobedimova Asperula albovii I P Mandenova marenka Albova Chrysosplenium albovianum Sh I Kutataladze Campanula albovii A A Kolakovskij dzvinochok Albova Centaurea albovii D I Sosnovskij voloshka Albova Cirsium albovianum Sommier S Levier E Daphne albowiana Yu N Voronov vovche liko Albova Euphrasia alboffii Chabaret A ochanka Albova Heracleum albovii I P Mandenova borshivnik Albova Kemulariella albovii S G Tamamshyan astra Albova Koeleria albovii Domin K tonkonig Albova Melampyrum alboffianum Beauverd G perestrich Albova Saxifraga albowiana Kurtz F lomikamin Albova Sorbus albovii Yu D Cinzerling gorobina AlbovaDrukovani praci red Naris roslinnosti okolic Suhumi ros Zapiski Novorosijskogo tovaristva prirodoznavciv T XIV 2 Protokol 25 11 1889 rOpis novih i najbilsh ridkisnih vidiv roslin znajdenih v Abhaziyi v 1889 1890 rr ros Zvit ta praci Odeskoyi viddilu Imperskogo rosijskogo tovaristva sadivnikiv za 1890 g 1890 S 94 112 Abhazki paporoti Zapiski Novorosijskogo tovaristva prirodoznavciv ros Odesa 1891 T XVI vip 1 S 97 106 The Western Caucasus and its Flora angl The Gardeners Chronicle May 1892 P 7 28 Pro apelsinovi ta limonni plantaciyi Lazistanu ros Zapiski Imperatorskogo tovaristva silskogo gospodarstva Pivdennoyi Rosiyi 1892 Vip 3 S 86 88 Stan sadivnictva v Abhaziyi ros Zapiski Imperatorskogo tovaristva silskogo gospodarstva Pivdennoyi Rosiyi 1892 Vip 3 S 67 85 Lisi Abhaziyi ros Zapiski Imperatorskogo tovaristva silskogo gospodarstva darstva Pivdennoyi Rosiyi Odesa 1892 Vip 4 S 37 53 Botanichna ekskursiya v Lazistan Arhivovano 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine ros Odesa 04 05 1892 r Zapiski Kavkazkogo viddilu Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva Kn XV Tiflis 1893 S 158 165 Botaniko geografichni doslidzhennya v Zahidnomu Zakavkazzi v 1893 roci Sposterezhennya za floroyu vapnyakiv ros Tr Kavk vid Ros geogr t va 1893 T XVI S 115 158 Dva novih rodi dlya flori Kavkazu Ramphicarpa i Dioscorea ros Tr S Peterb bot sadu 1893 T XII 9 S 435 443 Z Abhaziyi stan lisiv ros Rosijska lisova sprava 1893 No 11 Sankt Peterburg S 496 502 Contributions a la flore de la Transcaucasie Plantes nouvelles rares ou peu connues trouvees en Abchasie de 1889 a 1892 fr Bull de l Herbier Boissier 1893 Vol I P 238 268 Zvit pro botanichni doslidzhennya Abhaziyi za 1890 rik Arhivovano 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine ros Zapiski Kavkazkogo viddilu Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva Tiflis 1893 T XV S 166 187 Rezultati botanichnih doslidzhen Abhaziyi Povidomlennya prochitane v Botanichnomu viddilenni Sankt Peterburzkogo tovaristva prirodoznavciv 20 sichnya 1893 g ros Praci Sankt Peterburzkogo tovaristva prirodoznavciv viddilennya botaniki ros 1893 T XXIII vip 3 S 65 99 Spisok roslin zibranih v Trapezondskomu vilayeti v 1891 roci ros Tr S Peterb bot sadu T XIII vip 8 S 109 120 Etnografichni sposterezhennya v Abhaziyi Arhivovano 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Dopovid prochitana na zasidanni etnografichnogo viddilennya Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva 22 12 1892 r ros Zhiva starovina 1893 T 3 Vip III S 297 329 Nouvelles contributions a la flore de la Transcaucasie Campanula novae Caucasicae fr Bull de l Herbier Boissier 1894 Vol II P 114 118 Nouvelles contributions a la flore de la Transcaucasie Quelques plantes nouvelles du Caucase fr Bull de l Herbier Boissier 1894 Vol II P 247 258 448 455 639 641 Albov M M Materiali dlya flori Kolhidi z malyunkami Prodromus Florae Colchicae ros Tiflis Zheneva 1895 287 s Materiali dlya flori Kolhidi ros Tr Tiflit botan sadu Vip I Tiflis 1895 289 s 4 tabl Nouvelles contributions a la flore de la Transcaucasie Quelques plantes nouvelles du Caucase Arhivovano 26 lipnya 2017 u Wayback Machine fr Bull de l Herbier Boissier 1895 Vol II P 89 96 Nouvelles contributions a la flore de la Transcaucasie Une nouvelle Campanule remarquable une nouvelle Gentiane remarquable un nouveau genre d Ombelliferes une nouvelle espece de Trapa fr Bull de l Herbier Boissier 1895 Vol III P 228 239 La flore alpine des calcaires de la Transcaucasie Occidentale fr Bull de l Herbier Boissier 1895 Vol III P 512 538 La Nature de la Transcaucasie occidentale fr Bull de l Associat pour la protection des plantes 1895 Vol 13 P 64 70 Dans les coins perdus du Caucase Souvenirs d un voyage au Caucase fait en 1894 fr Supplement a l Echo des Alpes Geneva decembre 1895 P 1 34 Prodromus florae Colchicae Tp Tifliskogo bot sadu Pershij dodatok vip 1 1895 S I XXVI i 1 287 Rapport preliminaire sur une excursion botanique dans la Sierra Ventana fr Revista del Museo de La Plata 1895 Vol VII P 181 187 Botaniko geografichni doslidzhennya v Zahidnomu Zakavkazzi v 1894 roci ros Zapiski Kavkazkogo viddilu Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva 1896 T XVII S 50 80 Naris roslinnosti Kolhidi ros Zemleznavstvo Period vid Geograf Vid Imperat Tov va prirodoznavc Antrop i etnogr Kn I 1896 T 3 S 1 78 Contributions a la flore de la Terre de Feu I Observations sur la vegetation du canal de Beagle fr Revista del Museo de La Plata 1896 Vol VII P 277 309 Contributions a la flore de la Terre de Feu II Enumeration des plantes du canal de Beagle et de quelques autres endroits de la Terre de Feu fr Revista del Museo de La Plata 1896 Vol VII P 353 402 La naturalenza en la Tierra del Fuego Conference donnee au Musee de La Plata le 6 septembre 1896 Isp Museo de La Plata Lecturac publicas 1896 Les forets de la Transcaucasie Occidentale fr Bull de l Herbier Boissier 1896 Vol IV P 61 77 Podorozh v Chornomorskih gorah v 1894 roci Arhivovano 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine ros Zapiski Kavkazkogo viddilu Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva Tiflis 1896 T XVIII S 17 49 U zanedbanih kutochkah Kavkazu Arhivovano 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine ros Zemleznavstvo T VII vip 1 2 S 17 38 Iz zakordonnih listiv iz Zahidnoyi Yevropi i Pivdennoyi Ameriki ros Zemleznavstvo 1899 T VI vip 1 2 S 39 169 Priroda Vognyanoyi Zemli ros Zemleznavstvo Per z ispan Albovoyi A M 1899 T VI vip 1 2 S 170 183 Notatki pro floru Vognyanoyi Zemli ros Zemleznavstvo Per z franc A Albovoyi 1899 T VI vip 1 2 S 184 212 Essai de flore raisonnee de la Terre de Feu fr Annales del Museo de La Plata sect bot 1902 Vol 1 P 1 85 XXIII Dosvid porivnyalnogo vivchennya flori Vognyanoyi Zemli Fito geografichnij etyud ros Zemleznavstvo M 1903 T X dod 2 e S 1 126 Primitki red IPNI Albov Albov Nikolaj Mihajlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Alpinisty Severnoj stolicy Albov Nikolaj Mihajlovich www alpklubspb ru Arhiv originalu za 16 lipnya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2021 Moskovskij zhurnal Nikolaj Albov Kavkaz Patagoniya Ognennaya zemlya mj rusk ru Arhiv originalu za 29 serpnya 2017 Procitovano 19 zhovtnya 2021 Iodko O V 2018 Uchenye fondoobrazovateli Sankt Peterburgskogo filiala Arhiva Rossijskoj akademii nauk Kratkij biograficheskij spravochnik A V rosijska Renome s 19 21 ISBN 9785001251057 Arhiv originalu za 31 bereznya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2021 Arhimandrit Avgustin Nikitin 2001 www ayda ru articles show article php id 422 Puteshestvie na Konec Zemli Perevirte shemu url dovidka rosijska Vokrug Sveta Dzherela red Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya red Albov Mikola Mihajlovich Arhivovano 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE nbsp Ce nezavershena stattya pro botanika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Albov Mikola Mihajlovich amp oldid 38154291