Aichi D3A (яп. 九九式艦上爆撃機, — «Палубний пікіруючий бомбардувальник тип 99») — серійний палубний пікіруючий бомбардувальник Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни, створений фірмою . Серійно вироблявся з 1940 по 1945 рік і був основним палубним бомбардувальником Японії в першій половині Другої світової.
Aichi D3A | |
---|---|
Призначення: | палубний пікіруючий бомбардувальник |
Перший політ: | січень 1938 |
Прийнятий на озброєння: | 1939 |
Знятий з озброєння: | 1945 |
Період використання: | 1939-1945 |
На озброєнні у: | Імперський флот Японії |
Розробник: | d |
Всього збудовано: | 1 495 |
Конструктор: | d |
Екіпаж: | 2 особи |
Крейсерська швидкість: | 300 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 430 (на висоті 6200 м) км/год |
Дальність польоту: | 1 350 км |
Практична стеля: | 10 500 м |
Довжина: | 10,20 м |
Висота: | 3,85 м |
Розмах крила: | 14,37 м |
Площа крила: | 34,9 м² |
Споряджений: | 3 800 кг |
Двигуни: | 1 х Mitsubishi Kinsei 54 (1300 к.с.) |
Внутрішнє бомбове навантаження: | 1х250 кг, 2х60 кг кг |
Кулеметне озброєння: | 3 х 7,7-мм кулемети «Тип 97» |
| |
Aichi D3A у Вікісховищі |
Кодове ім'я союзників — «Вел» (англ. «Val»).
Історія створення
Історія D3A почалася влітку 1936 році, коли Верховним командуванням морської авіації було видано технічне завдання на новий палубний пікіруючий бомбардувальник, суцільнометалевий моноплан, покликаний замінити застарілий бомбардувальник — біплан D1A в рамках програми оновлення флотської авіації «11-Shi». В специфікації новий літак мав мати максимальну швидкість - 370 км/г (з бомбою 250 кг), крейсерську швидкість в 300 км/г, дальність польоту - 1480 км, і високу маневреність без бомб. Озброєння мало складатись з трьох 7.7-мм кулеметів (один з них в турелі) і 370 кг бомбового навантаження (250 кг + 2 × 60 кг.)
У традиційному для японської авіаційної промисловості конкурсі взяли участь фірми , Nakajima і Mitsubishi. До весни 1937 фірми Aichi і Nakajima представили свої проєкти і розпочали збірку прототипів, в той час, як Mitsubishi вийшла з конкурсу, віддавши перевагу зосередити сили на інших своїх проєктах.
Aichi, довгі роки співпрацювала з фірмою Heinkel, і цього разу створила свій проєкт під впливом німецького літака He-70, від якого майбутній D3A успадкував конструкцію крила і їх еліптичну форму. З метою максимального полегшення літака, інженери фірми Aichi під керівництвом Токухішіро Ґоаке, відмовилися від складного крила (складалися лише вінглети) і складного шасі. Ґоаке планував оснастити літак двигуном з водним охолодженням, але управління авіації вирішило що для застосування на авіаносцях краще підходять двигуни повітряного охолодження. Перший прототип, що мав заводське позначення літака AM-17 був готовий у грудні 1937 року і в наступному місяці здійснив свій перший політ. Перші ж випробування виявили низьке співвідношення тяги\ваги оснащеного двигуном повітряного охолодження Nakajima Hikari 1 потужністю 730 к.с. прототипу, погану керованість і ненадійну роботу аеродинамічного гальма. Попри це, AM-17 визнали вдалим в цілому літаком і почали його доопрацювання.
Для виправлення недоліків другий прототип оснастили двигуном Mitsubishi Kinsei 3 потужністю 840 к.с, збільшили довжину крила ( з 14.1 м до 14.5) яке привело до збільшення площі на 2 м². Також було змінено кіль і форма ліхтаря, що поліпшило огляд з місця пілота, а також зміцнено повітряні гальма. Навесні 1939 D3A взяв участь у порівняльних випробуваннях з конкуруючим прототипом фірми Nakajima і за їх результатами був прийнятий на озброєння під позначенням «Палубний пікіруючий бомбардувальник Тип 99 модель 11» (або Aichi D3A1).
Виробництво
Серійне виробництво модифікації D3A1 почалося в 1940 році. Літак озброювався двома курсовими 7.7 мм кулеметам «тип 97» і таким самим кулеметом в турелі стрільця, а бомбове навантаження становило одну 250 кг бомбу під фюзеляжем, і дві 60 кг бомби під крилами. Вже після випуску перших передсерійних машин, літак стали оснащувати потужнішими двигунами — Mitsubishi Kinsei 43 потужністю 1000 к.с. і Mitsubishi Kinsei 44 потужністю 1070 к.с. Крім цього, була збільшена площа кіля для поліпшення поздовжньої стійкості машини і був проведений ряд менш значних доопрацювань. Літак виявився доволі маневреним, що дозволяло використовувати його як винищувач в разі потреби. Випуск D3A1 тривав до серпня 1942 і склав 470 машин.
Попри всі удосконалення, D3A1 все ще мав доволі малий операційний радіус і швидкість, покращити ці характеристики можна було тільки докорінною модифікацією літака, робота над якою почалася відразу після запуску першої модифікації у виробництво. У червні 1942 був готовий один прототип D3A2 Модель 12, оснащений двигуном Mitsubishi Kinsei 54 потужністю 1300 к.с. Але однією тільки установкою потужнішого мотора всі проблеми D3A не вирішувались. В результаті, фірмою був представлений значно доопрацьований варіант D3A2 Модель 22, що відрізнявся встановленням додаткових паливних баків і полегшенням машини, досягнутим відмовою від бронезахисту та самогерметизуючих паливних баків. Все це дозволило підняти максимальну швидкість машини на 40 км/г, але потужніший двигун скоротив дальність польоту більш ніж на 100 км. Цей варіант був прийнятий на озброєння під позначенням «Палубний пікіруючий бомбардувальник Тип 99 модель 22» (або Aichi D3A2).
Випуск нової модифікації був початий фірмами Aichi і Showa Corporation в серпні 1942 року і склав 1016 машин, з яких 815 було вироблено Aichi, а інші 215 — фірмою Showa Corporation.
Опис конструкції
D3A був одномоторним суцільнометалевим вільнонесучим монопланом з нижнім розташуванням крила. Екіпаж літака складався з двох чоловік — пілота-бомбардира і стрільця-радиста, розташованих спиною один до одного в подовженій кабіні.
Фюзеляж
Фюзеляж літака суцільнометалевий, напівмонококової конструкції. З овальним поперечним перетином фюзеляжу.
Крило й оперення
Суцільнометалеве дволонжеронне крило літака збиралося з трьох частин — прямокутного центроплана і округлених консолей, що надавали крилу еліптичну форму. Оперення — класичної схеми. Обшивка керма і елеронів була з тканини. Хоча літак був палубним, складалися тільки закінцівки (вінглети) крила, оскільки складні консолі крила потребували б важкого механічного приводу. Для бомбометання з пікірування літак оснащувався складними аеродинамічними гальмами, що кріпиться в районі переднього лонжерона крила.
Шасі
Шасі літака не прибиралося, було тристійковим, з хвостовим колесом. Колеса основних стійок були закриті аеродинамічними обтічниками.
Силова установка
Серійні D3A оснащувалися 14 — циліндровими дворядними радіальними двигунами повітряного охолодження Mitsubishi Kinsei. На модифікації D3A1 використовувались моделі 43 і 44 потужністю 1000 і 1070 к.с. відповідно, на модифікації D3A2 - модель 54 потужністю 1300 к.с. Гвинт літака — трилопатевий, металевий, зі змінним у польоті кроком.
Озброєння та обладнання
Бомбове навантаження D3A була порівняно невелике і складалася з однієї 250-кілограмової бомби, яка підвішується під фюзеляжем і двох бомб масою 60 кг під крилами. Бомбометання здійснювалося з прямовисного пікірування.
Крім бомб, наступальне озброєння літака становили два 7,7-мм кулемета «Тип 97», розташованих під капотом над двигуном. Оборонне озброєння літака складалося з одного 7,7-мм кулемета «Тип 92», розташованого на турелі в задній частині кабіни яка використовувалось стрільцем-радистом.
Модифікації
- D3A1 Модель 11 — базовий варіант, оснащений двигунами Mitsubishi Kinsei 43/44 потужністю 1000/1070 к.с.
- D3A2 Модель 12 — варіант з двигуном Mitsubishi Kinsei потужністю 1300 к.с. (в серію не пішов)
- D3A2 Модель 22 — доопрацьований варіант зі збільшеною місткістю паливних баків і зменшеним бронезахистом.
- D3A2-K Модель 12 — навчальний варіант з подвійним комплектом органів управління, перероблявся з знятих з озброєння D3A1.
Бойове застосування
D3A розділив долю багатьох японських військових літаків того часу — яскраві успіхи перших років війни, стрімке старіння і важкі втрати другої половини війни. Досить сучасний до моменту прийняття на озброєння, але вже до 1942 літак був застарілим навіть попри зроблену модернізацію. Літаки даної моделі брали участь майже в усіх боях Тихоокеанського театру бойових дій.
1940—1942 рік
Перші 6 передсерійних D3A були направлені для військових випробувань на борт авіаносців «Каґа» і «Акаґі» у серпні 1940, а незабаром ще близько двох десятків машин було направлено до Китаю (12-ий авіазагін) і у французький Індокитай (14-ий авіазагін). Перший бойовий виліт відбувся 13 серпня 1940 року, коли 9 D3A1 розбомбили цементний завод в Чунціні. Новий літак отримав високу оцінку льотчиків. Його високі маневреність та швидкість дозволяли на рівних вести бій з застарілими китайськими винищувачами, а точність бомбометання була значно кращою ніж в Mitsubishi G3M.
До вересня 1941 всі D3A були повернені до Японії через підготовку до війни на Тихому океані. Станом на 7 грудня 1941 у частинах налічувався 141 D3A, велика частина яких була зібрана в 1-му повітряному флоті. Літаки спочатку розміщувалися на авіаносцях «Акаґі» (45 машин), «Сорю» (36 машин) і «Сьокаку» (54 машини).
У нападі на Перл-Гарбор 7 грудня 1941 основну ударну силу становили D3A, поряд з торпедоносцями B5N. У першому ешелоні вилетів 51 D3A — 26 з борту «Сьокаку» і 25 з борту «Дзюйкаку». Більша частина D3A першого ешелону атакувала розміщені на землі американські винищувачі, викликавши значні втрати серед машин, що стояли скупчено. Решта D3A атакували лінкори «Невада», «Тенессі», «Меріленд», «Оклахома» і «Західна Вірджинія». При цьому, в першому ешелоні втрачений був лише один D3A. У другому ешелоні летіли 78 D3A, основним завданням яких була атака кораблів, але до цього часу американці встигли хоча б частково організувати ППО і результативність другої хвилі атакувальників виявилася набагато нижче, а втрати — вище. Загалом в цьому бою японці втратили 22 D3A. Після Перл-Гарбору, D3A брали участь майже в усіх операціях.
Наступною великою їх операцією стала 19 лютого 1942 , на півночі Австралії 1-м і 2-м дивізіонами авіаносців, в якій взяли участь 71 D3A. Завдяки пануванню в повітрі (прикривали бомбардувальники винищувачів A6M «Зеро»), японці мали можливість спокійно провести бомбардування і зуміли повністю зруйнувати інфраструктуру порту, на кілька місяців вивівши його з ладу, а також потопити кілька кораблів що стояли на рейді.
У квітні 1942 D3A у складі 1-го 2-го і 5-го авіаносних дивізіонів взяли участь в атаці британських авіаційних і морських баз на Шрі-Ланці, метою якої було знищення англійського Східного флоту. Перше бомбардування порту Коломбо 5 квітня, в якому взяли участь 38 D3A, завдяки збереженому пануванню японської авіації в повітрі знову пройшла успішно, хоча основні сили британської ескадри встигли напередодні покинути порт. Водночас, резервний загін, що складався з 51 D3A вилетів на перехоплення виявлених розвідниками двох британських кораблів. У цій атаці D3A знову продемонстрували виняткову точність бомбометання — кораблі, крейсер і крейсер отримали, відповідно, по 15 і 14 прямих влучень 250-кілограмових бомб і затонули. Пізніше, 9 квітня, D3A вдалося потопити британський авіаносець «Гермес», есмінець «Вампір» і кілька інших суден.
1942—1945 рік
У бою що розгорнувся 7 — 8 травня 1942 року в Кораловому морі, брали участь D3A зі складу 5-й авіаносної групи. Цього разу їх успіхи виявилися скромнішими, попри потоплення американського авіаносця «Лексінгтон» і пошкодження авіаносця «Йорктаун», японці також зазнали значних втрат, так і не зумівши здобути явної перемоги в тій битві.
72 D3A з авіаносців «Кага», «Акаґі», «Сорю» і «Хірю» взяли участь в битві біля атола Мідуей 3 червня 1942 року яка стала поворотною точкою у війні на Тихому океані. Після малорезультативного ранкового нальоту на атол, більша частина їх була разом з авіаносцями «Кага», «Акагі» і «Сорю» знищена нальотом американських пікірувальників («Донтлесс»), лише 18 D3A, що знаходилися на борту «Хірю», зуміли піднятися в повітря для атаки ворожого флоту. Через нечисленність винищувального прикриття, 11 з них були ще на шляху до мети збиті американськими винищувачами. Але, ті що залишилися, змогли атакували відремонтований авіаносець «Йорктаун». Втративши ще три машини від вогню зенітної артилерії авіаносця, японці зуміли домогтися трьох прямих влучень 250-кг бомб. «Йорктаун» отримав важкі ушкодження, але залишився на плаву, проте вже незабаром був добитий торпедоносцями B5N з того ж «Хірю» і затонув.
Наступним великим боєм, в якому взяли участь D3A, стала битва за Гуадалканал, в якій взяли участь 54 літаки цього типу з авіаносців «Сьокаку» і «Дзуйкаку» 1-го дивізіону. У першій битві, 23 серпня 1942 року, D3A вдалося трьома попаданнями важко пошкодити авіаносець «Ентерпрайз», хоча він і залишився на плаву. У бою біля острова Санта-Круз 26 жовтня D3A спільно з B5N вдалося важко пошкодити авіаносець «Хорнет», який в той же день затонув, а також двома попаданнями бомб нанести незначні пошкодження відремонтованому до того часу авіаносця «Ентерпрайз».
Незабаром після цього у військові частини почали надходити літаки модифікації D3A2, в той час як D3A1 переводилися в навчальні частини і переобладнувалися в навчальний варіант. Однак D3A2 застаріли вже на момент своєї появи і переважно надходили в наземні частини, в той час як авіаносці отримували сучасні пікірувальники Yokosuka D4Y «Суйсей». Додатково знижувала ефективність бойових дій втрата японцями переваги в повітрі. У боях на Соломонових Островах та Нової Гвінеї у 1943 році D3A, що діяли з наземних аеродромів, серйозних успіхів не досягли, зазнавши при цьому важких втрат.
Останнім застосуванням D3A в ролі бомбардувальника стала битва у Філіппінському морі 19 червня 1944 року, в якій взяли участь 36 D3A2, які все ще залишалися на борту авіаносців «Дзюнйо» і «Хійо». Всі вони були збиті американськими винищувачами ще на шляху до мети і не зробили помітного впливу на хід бою. Останні D3A були використані в ролі камікадзе в боях за Окінаву в березні-квітні 1945 року.
Тактико-технічні характеристики
Технічні характеристики
D3A1 Мод.11 | D3A2 Мод.22 | |
---|---|---|
Екіпаж | 2 особи | 2 особи |
Довжина | 10,195 м | 10,195 м |
Висота | 3,847 м | 3,847 м |
Розмах крил | 14,365 м | 14,365 м |
Площа крил | 34,9 м² | 34,9 м² |
Маса пустого | 2 408 кг | 2 570 кг |
Маса спорядженого | 3 650 кг | 3 800 кг |
Максимальна маса | 3 896 кг | 4 122 кг |
Навантаження на крило | 104.6 кг/м² | 108.9 кг/м² |
Двигуни | 1 х Mitsubishi Kinsei 43 | 1 х Mitsubishi Kinsei 54 |
Потужність | 1 000 к. с. | 1 300 к. с. |
Питома потужність | 3.65 кг/к.с. | 2.92 кг/к.с. |
Максимальна швидкість | 387 км/г (на висоті 3000 м) | 430 км/г (на висоті 6200 м) |
Крейсерська швидкість | 296 км/г | 296 км/г |
Посадочна швидкість | 122 км/г | 130 км/г |
Операційна дальність | 1 472 км | 1 350 км |
Максимальна дальність польоту | 1 820 км | 2 380 км |
Практична стеля | 9 300 м | 10 500 м |
Час набору висоти | 3000 м за 6 хв. 27 с. | 3000 м за 5 хв. 48 с. |
Озброєння
Оператори
- Японська імперія
- Авіація імперського флоту Японії
- 12-ий авіазагін ВПС
- 14-ий авіазагін ВПС
- 31-ий авіазагін ВПС
- 33-ий авіазагін ВПС
- 35-ий авіазагін ВПС
- 40-ий авіазагін ВПС
- 541-ий авіазагін
- 582-ий авіазагін
- Авіаносець Акаґі
- Авіаносець Каґа
- Авіаносець Рюдзьо
- Авіаносець Сорю
- Авіаносець Сьокаку
- Авіаносець Хірю
- Авіаносець Дзуйкаку
- Авіаносець Сьохо
- Авіаносець Дзуйхо
- Авіаносець Тітосе
- Авіаносець Тійода
Джерела
- D3A Val B5N Kate Ударні літаки японського флоту. — М.: Війна в повітрі, випуск № 25.
- Aichi D3A Val Type 99 Carrier Dive-Bomber. — Famous Airplanes of the World 33, випуск № 33.
- Aichi Navy Type 99 Carrier Dive-Bomber. — Maru Mechanism of Military Aircraft, випуск № 11.
- S. Fleischer, Z.Szeremeta. Aichi D3A Val, Nakajima B5N Kate.
- Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN . (англ.)
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — . (рос.)
- Колов С. Пикирующий охотник за кораблями. О японских самолётах фирмы "Аичи" D3A1 и D3A2 : ( )[рос.] // . — М., 2000. — № 12. — С. 11-13. — ISSN 0130-2701.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aichi D3A
Примітки
- Харук, 2012, с. 356-358.
- Francillon, 1970, с. 271-276.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aichi D3A yap 九九式艦上爆撃機 Palubnij pikiruyuchij bombarduvalnik tip 99 serijnij palubnij pikiruyuchij bombarduvalnik Imperskogo flotu Yaponiyi periodu Drugoyi svitovoyi vijni stvorenij firmoyu Serijno viroblyavsya z 1940 po 1945 rik i buv osnovnim palubnim bombarduvalnikom Yaponiyi v pershij polovini Drugoyi svitovoyi Aichi D3APriznachennya palubnij pikiruyuchij bombarduvalnikPershij polit sichen 1938Prijnyatij na ozbroyennya 1939Znyatij z ozbroyennya 1945Period vikoristannya 1939 1945Na ozbroyenni u Imperskij flot YaponiyiRozrobnik dVsogo zbudovano 1 495Konstruktor dEkipazh 2 osobiKrejserska shvidkist 300 km godMaksimalna shvidkist MSh 430 na visoti 6200 m km godDalnist polotu 1 350 kmPraktichna stelya 10 500 mDovzhina 10 20 mVisota 3 85 mRozmah krila 14 37 mPlosha krila 34 9 m Sporyadzhenij 3 800 kgDviguni 1 h Mitsubishi Kinsei 54 1300 k s Vnutrishnye bombove navantazhennya 1h250 kg 2h60 kg kgKulemetne ozbroyennya 3 h 7 7 mm kulemeti Tip 97 Aichi D3A u Vikishovishi Kodove im ya soyuznikiv Vel angl Val Istoriya stvorennyaIstoriya D3A pochalasya vlitku 1936 roci koli Verhovnim komanduvannyam morskoyi aviaciyi bulo vidano tehnichne zavdannya na novij palubnij pikiruyuchij bombarduvalnik sucilnometalevij monoplan poklikanij zaminiti zastarilij bombarduvalnik biplan D1A v ramkah programi onovlennya flotskoyi aviaciyi 11 Shi V specifikaciyi novij litak mav mati maksimalnu shvidkist 370 km g z bomboyu 250 kg krejsersku shvidkist v 300 km g dalnist polotu 1480 km i visoku manevrenist bez bomb Ozbroyennya malo skladatis z troh 7 7 mm kulemetiv odin z nih v tureli i 370 kg bombovogo navantazhennya 250 kg 2 60 kg U tradicijnomu dlya yaponskoyi aviacijnoyi promislovosti konkursi vzyali uchast firmi Nakajima i Mitsubishi Do vesni 1937 firmi Aichi i Nakajima predstavili svoyi proyekti i rozpochali zbirku prototipiv v toj chas yak Mitsubishi vijshla z konkursu viddavshi perevagu zoserediti sili na inshih svoyih proyektah Aichi dovgi roki spivpracyuvala z firmoyu Heinkel i cogo razu stvorila svij proyekt pid vplivom nimeckogo litaka He 70 vid yakogo majbutnij D3A uspadkuvav konstrukciyu krila i yih eliptichnu formu Z metoyu maksimalnogo polegshennya litaka inzheneri firmi Aichi pid kerivnictvom Tokuhishiro Goake vidmovilisya vid skladnogo krila skladalisya lishe vingleti i skladnogo shasi Goake planuvav osnastiti litak dvigunom z vodnim oholodzhennyam ale upravlinnya aviaciyi virishilo sho dlya zastosuvannya na avianoscyah krashe pidhodyat dviguni povitryanogo oholodzhennya Pershij prototip sho mav zavodske poznachennya litaka AM 17 buv gotovij u grudni 1937 roku i v nastupnomu misyaci zdijsniv svij pershij polit Pershi zh viprobuvannya viyavili nizke spivvidnoshennya tyagi vagi osnashenogo dvigunom povitryanogo oholodzhennya Nakajima Hikari 1 potuzhnistyu 730 k s prototipu poganu kerovanist i nenadijnu robotu aerodinamichnogo galma Popri ce AM 17 viznali vdalim v cilomu litakom i pochali jogo doopracyuvannya Dlya vipravlennya nedolikiv drugij prototip osnastili dvigunom Mitsubishi Kinsei 3 potuzhnistyu 840 k s zbilshili dovzhinu krila z 14 1 m do 14 5 yake privelo do zbilshennya ploshi na 2 m Takozh bulo zmineno kil i forma lihtarya sho polipshilo oglyad z miscya pilota a takozh zmicneno povitryani galma Navesni 1939 D3A vzyav uchast u porivnyalnih viprobuvannyah z konkuruyuchim prototipom firmi Nakajima i za yih rezultatami buv prijnyatij na ozbroyennya pid poznachennyam Palubnij pikiruyuchij bombarduvalnik Tip 99 model 11 abo Aichi D3A1 VirobnictvoD3A na bortu avianoscya Akagi pered atakoyu na Britanskij flot 5 kvitnya 1942 Serijne virobnictvo modifikaciyi D3A1 pochalosya v 1940 roci Litak ozbroyuvavsya dvoma kursovimi 7 7 mm kulemetam tip 97 i takim samim kulemetom v tureli strilcya a bombove navantazhennya stanovilo odnu 250 kg bombu pid fyuzelyazhem i dvi 60 kg bombi pid krilami Vzhe pislya vipusku pershih peredserijnih mashin litak stali osnashuvati potuzhnishimi dvigunami Mitsubishi Kinsei 43 potuzhnistyu 1000 k s i Mitsubishi Kinsei 44 potuzhnistyu 1070 k s Krim cogo bula zbilshena plosha kilya dlya polipshennya pozdovzhnoyi stijkosti mashini i buv provedenij ryad mensh znachnih doopracyuvan Litak viyavivsya dovoli manevrenim sho dozvolyalo vikoristovuvati jogo yak vinishuvach v razi potrebi Vipusk D3A1 trivav do serpnya 1942 i sklav 470 mashin Popri vsi udoskonalennya D3A1 vse she mav dovoli malij operacijnij radius i shvidkist pokrashiti ci harakteristiki mozhna bulo tilki dokorinnoyu modifikaciyeyu litaka robota nad yakoyu pochalasya vidrazu pislya zapusku pershoyi modifikaciyi u virobnictvo U chervni 1942 buv gotovij odin prototip D3A2 Model 12 osnashenij dvigunom Mitsubishi Kinsei 54 potuzhnistyu 1300 k s Ale odniyeyu tilki ustanovkoyu potuzhnishogo motora vsi problemi D3A ne virishuvalis V rezultati firmoyu buv predstavlenij znachno doopracovanij variant D3A2 Model 22 sho vidriznyavsya vstanovlennyam dodatkovih palivnih bakiv i polegshennyam mashini dosyagnutim vidmovoyu vid bronezahistu ta samogermetizuyuchih palivnih bakiv Vse ce dozvolilo pidnyati maksimalnu shvidkist mashini na 40 km g ale potuzhnishij dvigun skorotiv dalnist polotu bilsh nizh na 100 km Cej variant buv prijnyatij na ozbroyennya pid poznachennyam Palubnij pikiruyuchij bombarduvalnik Tip 99 model 22 abo Aichi D3A2 Vipusk novoyi modifikaciyi buv pochatij firmami Aichi i Showa Corporation v serpni 1942 roku i sklav 1016 mashin z yakih 815 bulo virobleno Aichi a inshi 215 firmoyu Showa Corporation Opis konstrukciyiD3A buv odnomotornim sucilnometalevim vilnonesuchim monoplanom z nizhnim roztashuvannyam krila Ekipazh litaka skladavsya z dvoh cholovik pilota bombardira i strilcya radista roztashovanih spinoyu odin do odnogo v podovzhenij kabini Fyuzelyazh Shema konstrukciyi D3A1 Fyuzelyazh litaka sucilnometalevij napivmonokokovoyi konstrukciyi Z ovalnim poperechnim peretinom fyuzelyazhu Krilo j operennya Sucilnometaleve dvolonzheronne krilo litaka zbiralosya z troh chastin pryamokutnogo centroplana i okruglenih konsolej sho nadavali krilu eliptichnu formu Operennya klasichnoyi shemi Obshivka kerma i eleroniv bula z tkanini Hocha litak buv palubnim skladalisya tilki zakincivki vingleti krila oskilki skladni konsoli krila potrebuvali b vazhkogo mehanichnogo privodu Dlya bombometannya z pikiruvannya litak osnashuvavsya skladnimi aerodinamichnimi galmami sho kripitsya v rajoni perednogo lonzherona krila Shasi Shasi litaka ne pribiralosya bulo tristijkovim z hvostovim kolesom Kolesa osnovnih stijok buli zakriti aerodinamichnimi obtichnikami Silova ustanovka Serijni D3A osnashuvalisya 14 cilindrovimi dvoryadnimi radialnimi dvigunami povitryanogo oholodzhennya Mitsubishi Kinsei Na modifikaciyi D3A1 vikoristovuvalis modeli 43 i 44 potuzhnistyu 1000 i 1070 k s vidpovidno na modifikaciyi D3A2 model 54 potuzhnistyu 1300 k s Gvint litaka trilopatevij metalevij zi zminnim u poloti krokom Ozbroyennya ta obladnannya Bombove navantazhennya D3A bula porivnyano nevelike i skladalasya z odniyeyi 250 kilogramovoyi bombi yaka pidvishuyetsya pid fyuzelyazhem i dvoh bomb masoyu 60 kg pid krilami Bombometannya zdijsnyuvalosya z pryamovisnogo pikiruvannya Krim bomb nastupalne ozbroyennya litaka stanovili dva 7 7 mm kulemeta Tip 97 roztashovanih pid kapotom nad dvigunom Oboronne ozbroyennya litaka skladalosya z odnogo 7 7 mm kulemeta Tip 92 roztashovanogo na tureli v zadnij chastini kabini yaka vikoristovuvalos strilcem radistom ModifikaciyiD3A1 Model 11 bazovij variant osnashenij dvigunami Mitsubishi Kinsei 43 44 potuzhnistyu 1000 1070 k s D3A2 Model 12 variant z dvigunom Mitsubishi Kinsei potuzhnistyu 1300 k s v seriyu ne pishov D3A2 Model 22 doopracovanij variant zi zbilshenoyu mistkistyu palivnih bakiv i zmenshenim bronezahistom D3A2 K Model 12 navchalnij variant z podvijnim komplektom organiv upravlinnya pereroblyavsya z znyatih z ozbroyennya D3A1 Bojove zastosuvannyaD3A rozdiliv dolyu bagatoh yaponskih vijskovih litakiv togo chasu yaskravi uspihi pershih rokiv vijni strimke starinnya i vazhki vtrati drugoyi polovini vijni Dosit suchasnij do momentu prijnyattya na ozbroyennya ale vzhe do 1942 litak buv zastarilim navit popri zroblenu modernizaciyu Litaki danoyi modeli brali uchast majzhe v usih boyah Tihookeanskogo teatru bojovih dij 1940 1942 rik D3A poblizu Perl Garbor Pershi 6 peredserijnih D3A buli napravleni dlya vijskovih viprobuvan na bort avianosciv Kaga i Akagi u serpni 1940 a nezabarom she blizko dvoh desyatkiv mashin bulo napravleno do Kitayu 12 ij aviazagin i u francuzkij Indokitaj 14 ij aviazagin Pershij bojovij vilit vidbuvsya 13 serpnya 1940 roku koli 9 D3A1 rozbombili cementnij zavod v Chuncini Novij litak otrimav visoku ocinku lotchikiv Jogo visoki manevrenist ta shvidkist dozvolyali na rivnih vesti bij z zastarilimi kitajskimi vinishuvachami a tochnist bombometannya bula znachno krashoyu nizh v Mitsubishi G3M Do veresnya 1941 vsi D3A buli poverneni do Yaponiyi cherez pidgotovku do vijni na Tihomu okeani Stanom na 7 grudnya 1941 u chastinah nalichuvavsya 141 D3A velika chastina yakih bula zibrana v 1 mu povitryanomu floti Litaki spochatku rozmishuvalisya na avianoscyah Akagi 45 mashin Soryu 36 mashin i Sokaku 54 mashini U napadi na Perl Garbor 7 grudnya 1941 osnovnu udarnu silu stanovili D3A poryad z torpedonoscyami B5N U pershomu esheloni viletiv 51 D3A 26 z bortu Sokaku i 25 z bortu Dzyujkaku Bilsha chastina D3A pershogo eshelonu atakuvala rozmisheni na zemli amerikanski vinishuvachi viklikavshi znachni vtrati sered mashin sho stoyali skupcheno Reshta D3A atakuvali linkori Nevada Tenessi Merilend Oklahoma i Zahidna Virdzhiniya Pri comu v pershomu esheloni vtrachenij buv lishe odin D3A U drugomu esheloni letili 78 D3A osnovnim zavdannyam yakih bula ataka korabliv ale do cogo chasu amerikanci vstigli hocha b chastkovo organizuvati PPO i rezultativnist drugoyi hvili atakuvalnikiv viyavilasya nabagato nizhche a vtrati vishe Zagalom v comu boyu yaponci vtratili 22 D3A Pislya Perl Garboru D3A brali uchast majzhe v usih operaciyah Nastupnoyu velikoyu yih operaciyeyu stala 19 lyutogo 1942 na pivnochi Avstraliyi 1 m i 2 m divizionami avianosciv v yakij vzyali uchast 71 D3A Zavdyaki panuvannyu v povitri prikrivali bombarduvalniki vinishuvachiv A6M Zero yaponci mali mozhlivist spokijno provesti bombarduvannya i zumili povnistyu zrujnuvati infrastrukturu portu na kilka misyaciv vivivshi jogo z ladu a takozh potopiti kilka korabliv sho stoyali na rejdi U kvitni 1942 D3A u skladi 1 go 2 go i 5 go avianosnih divizioniv vzyali uchast v ataci britanskih aviacijnih i morskih baz na Shri Lanci metoyu yakoyi bulo znishennya anglijskogo Shidnogo flotu Pershe bombarduvannya portu Kolombo 5 kvitnya v yakomu vzyali uchast 38 D3A zavdyaki zberezhenomu panuvannyu yaponskoyi aviaciyi v povitri znovu projshla uspishno hocha osnovni sili britanskoyi eskadri vstigli naperedodni pokinuti port Vodnochas rezervnij zagin sho skladavsya z 51 D3A viletiv na perehoplennya viyavlenih rozvidnikami dvoh britanskih korabliv U cij ataci D3A znovu prodemonstruvali vinyatkovu tochnist bombometannya korabli krejser i krejser otrimali vidpovidno po 15 i 14 pryamih vluchen 250 kilogramovih bomb i zatonuli Piznishe 9 kvitnya D3A vdalosya potopiti britanskij avianosec Germes esminec Vampir i kilka inshih suden 1942 1945 rik D3Az bortu avianoscya Sokaku sho povertayutsya z bombarduvannya Enterprajza 25 serpnya 1942 roku U boyu sho rozgornuvsya 7 8 travnya 1942 roku v Koralovomu mori brali uchast D3A zi skladu 5 j avianosnoyi grupi Cogo razu yih uspihi viyavilisya skromnishimi popri potoplennya amerikanskogo avianoscya Leksington i poshkodzhennya avianoscya Jorktaun yaponci takozh zaznali znachnih vtrat tak i ne zumivshi zdobuti yavnoyi peremogi v tij bitvi 72 D3A z avianosciv Kaga Akagi Soryu i Hiryu vzyali uchast v bitvi bilya atola Miduej 3 chervnya 1942 roku yaka stala povorotnoyu tochkoyu u vijni na Tihomu okeani Pislya malorezultativnogo rankovogo nalotu na atol bilsha chastina yih bula razom z avianoscyami Kaga Akagi i Soryu znishena nalotom amerikanskih pikiruvalnikiv Dontless lishe 18 D3A sho znahodilisya na bortu Hiryu zumili pidnyatisya v povitrya dlya ataki vorozhogo flotu Cherez nechislennist vinishuvalnogo prikrittya 11 z nih buli she na shlyahu do meti zbiti amerikanskimi vinishuvachami Ale ti sho zalishilisya zmogli atakuvali vidremontovanij avianosec Jorktaun Vtrativshi she tri mashini vid vognyu zenitnoyi artileriyi avianoscya yaponci zumili domogtisya troh pryamih vluchen 250 kg bomb Jorktaun otrimav vazhki ushkodzhennya ale zalishivsya na plavu prote vzhe nezabarom buv dobitij torpedonoscyami B5N z togo zh Hiryu i zatonuv Nastupnim velikim boyem v yakomu vzyali uchast D3A stala bitva za Guadalkanal v yakij vzyali uchast 54 litaki cogo tipu z avianosciv Sokaku i Dzujkaku 1 go divizionu U pershij bitvi 23 serpnya 1942 roku D3A vdalosya troma popadannyami vazhko poshkoditi avianosec Enterprajz hocha vin i zalishivsya na plavu U boyu bilya ostrova Santa Kruz 26 zhovtnya D3A spilno z B5N vdalosya vazhko poshkoditi avianosec Hornet yakij v toj zhe den zatonuv a takozh dvoma popadannyami bomb nanesti neznachni poshkodzhennya vidremontovanomu do togo chasu avianoscya Enterprajz Pidbitij D3A pid chas napadu na Perl Garbor Nezabarom pislya cogo u vijskovi chastini pochali nadhoditi litaki modifikaciyi D3A2 v toj chas yak D3A1 perevodilisya v navchalni chastini i pereobladnuvalisya v navchalnij variant Odnak D3A2 zastarili vzhe na moment svoyeyi poyavi i perevazhno nadhodili v nazemni chastini v toj chas yak avianosci otrimuvali suchasni pikiruvalniki Yokosuka D4Y Sujsej Dodatkovo znizhuvala efektivnist bojovih dij vtrata yaponcyami perevagi v povitri U boyah na Solomonovih Ostrovah ta Novoyi Gvineyi u 1943 roci D3A sho diyali z nazemnih aerodromiv serjoznih uspihiv ne dosyagli zaznavshi pri comu vazhkih vtrat Ostannim zastosuvannyam D3A v roli bombarduvalnika stala bitva u Filippinskomu mori 19 chervnya 1944 roku v yakij vzyali uchast 36 D3A2 yaki vse she zalishalisya na bortu avianosciv Dzyunjo i Hijo Vsi voni buli zbiti amerikanskimi vinishuvachami she na shlyahu do meti i ne zrobili pomitnogo vplivu na hid boyu Ostanni D3A buli vikoristani v roli kamikadze v boyah za Okinavu v berezni kvitni 1945 roku Taktiko tehnichni harakteristikiTehnichni harakteristiki D3A1 Mod 11 D3A2 Mod 22 Ekipazh 2 osobi 2 osobi Dovzhina 10 195 m 10 195 m Visota 3 847 m 3 847 m Rozmah kril 14 365 m 14 365 m Plosha kril 34 9 m 34 9 m Masa pustogo 2 408 kg 2 570 kg Masa sporyadzhenogo 3 650 kg 3 800 kg Maksimalna masa 3 896 kg 4 122 kg Navantazhennya na krilo 104 6 kg m 108 9 kg m Dviguni 1 h Mitsubishi Kinsei 43 1 h Mitsubishi Kinsei 54 Potuzhnist 1 000 k s 1 300 k s Pitoma potuzhnist 3 65 kg k s 2 92 kg k s Maksimalna shvidkist 387 km g na visoti 3000 m 430 km g na visoti 6200 m Krejserska shvidkist 296 km g 296 km g Posadochna shvidkist 122 km g 130 km g Operacijna dalnist 1 472 km 1 350 km Maksimalna dalnist polotu 1 820 km 2 380 km Praktichna stelya 9 300 m 10 500 m Chas naboru visoti 3000 m za 6 hv 27 s 3000 m za 5 hv 48 s Ozbroyennya Kulemetne 2 7 7 mm kulemeti Tip 97 kursovi 7 7 mm kulemeti Tip 92 v tureli Bombove navantazhennya 2 60 kg bombi 1 250 kg bombaOperatoriD3A na bortu avianoscya Sokaku pered atakoyu na Perl Garbor Yaponska imperiya Aviaciya imperskogo flotu Yaponiyi 12 ij aviazagin VPS 14 ij aviazagin VPS 31 ij aviazagin VPS 33 ij aviazagin VPS 35 ij aviazagin VPS 40 ij aviazagin VPS 541 ij aviazagin 582 ij aviazagin Avianosec Akagi Avianosec Kaga Avianosec Ryudzo Avianosec Soryu Avianosec Sokaku Avianosec Hiryu Avianosec Dzujkaku Avianosec Soho Avianosec Dzujho Avianosec Titose Avianosec TijodaDzherelaD3A Val B5N Kate Udarni litaki yaponskogo flotu M Vijna v povitri vipusk 25 Aichi D3A Val Type 99 Carrier Dive Bomber Famous Airplanes of the World 33 vipusk 33 Aichi Navy Type 99 Carrier Dive Bomber Maru Mechanism of Military Aircraft vipusk 11 S Fleischer Z Szeremeta Aichi D3A Val Nakajima B5N Kate Francillon Rene 1970 Japanese Aircraft of the Pacific War TBS The Book Service Ltd s 583pp ISBN 978 0370000336 angl Haruk A I Udarnaya aviaciya Vtoroj Mirovoj shturmoviki bombardirovshiki torpedonoscy Moskva Yauza EKSMO 2012 400 s ISBN 978 5699595877 ros Kolov S Pikiruyushij ohotnik za korablyami O yaponskih samolyotah firmy Aichi D3A1 i D3A2 ros M 2000 12 S 11 13 ISSN 0130 2701 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aichi D3APrimitkiHaruk 2012 s 356 358 Francillon 1970 s 271 276