914 Палісана 914 Palisana астероїд головного поясу відкритий 4 липня 1919 року 2 ВідкриттяВідкривач Макс ВольфМісце відк

914 Палісана (914 Palisana) — астероїд головного поясу, відкритий 4 липня 1919 року.

914 Палісана
Відкриття
Відкривач	Макс Вольф
Місце відкриття	Обсерваторія Гейдельберг-Кеніґштуль
Дата відкриття	4 липня 1919
Позначення
Названа на честь	Йоганн Паліза
Тимчасові позначення	1919 FN A904 PB A916 WC
Категорія малої планети	Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь	2,457787478290 а. о.
Перигелій	1,930868855138 а. о.
Афелій	2,984706101442 а. о.
Ексцентриситет	0,214387382068
Орбітальний період	1407,391480707 д
Середня орбітальна швидкість	0,255792368317 °/д
Середня аномалія	226,5206715257°
Нахил орбіти	25,20600402851°
Довгота висхідного вузла	255,8135312416°
Аргумент перицентру	49,14641054181°
Фізичні характеристики
Розміри	76,61 км
Період обертання	15,922 год
Альбедо	0,0943
Спектральний тип	CU (Толен)
Стандартна зоряна величина	8,76

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,332.

Опис Редагувати

Вуглецевий астероїд відноситься до типу CU за таксономічною схемою Толена. Він обертається навколо Сонця на відстані 1,9-3,0 а.о. раз на 3 роки та 10 місяців (1 407 днів). Її орбіта має ексцентриситет 0,21 і нахил 25° по відношенню до екліптики.

Вимірювання за допомогою адаптивної оптики в обсерваторії Кека дають оцінку діаметру в 76 км. Відношення розмірів між великою і малою зоряними осями становить 1,16. 2004 року астероїд спостерігали, коли він затуляв собою зорю. Отримані хорди були використані для визначення оцінки діаметра 91.2 км. Це погано збігається з діаметром, визначеним іншими способами.

Мала планета названа на честь австрійського астронома Йоганна Палізи (1848—1925), який сам відкрив багато астероїдів між 1874 і 1923 роками.

Примітки Редагувати

База даних малих космічних тіл JPL: 914 Палісана (англ.). Процитовано 2014.05.13. Останнє спостереження 2014.02.23.
IAU Minor Planet Center. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 5 червня 2023.
. web.archive.org. 19 вересня 2020. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 5 червня 2023.
Marchis, F.; Kaasalainen, M.; Hom, E. F. Y.; Berthier, J.; Enriquez, J.; Hestroffer, D.; Le Mignant, D.; de Pater, I. (1 листопада 2006). Shape, size and multiplicity of main-belt asteroids: I. Keck Adaptive Optics survey. Icarus (англ.) 185 (1). с. 39–63. ISSN 0019-1035. doi:10.1016/j.icarus.2006.06.001. Процитовано 5 червня 2023.
Shevchenko, Vasilij G.; Tedesco, Edward F. (1 вересня 2006). Asteroid albedos deduced from stellar occultations. Icarus 184. с. 211–220. ISSN 0019-1035. doi:10.1016/j.icarus.2006.04.006. Процитовано 5 червня 2023.
Schmadel, Lutz D., ред. (2007). (914) Palisana. Dictionary of Minor Planet Names (англ.). Berlin, Heidelberg: Springer. с. 82–82. ISBN 978-3-540-29925-7. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_915.

Див. також Редагувати

Список астероїдів (901-1000)

Посилання Редагувати

914 Палісана — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
Інформація про малі планети на сайті minorplanetcenter.net [ 13 травня 2014 у Wayback Machine.](англ.)

[jpl-1] База даних малих космічних тіл JPL: 914 Палісана (англ.). Процитовано 2014.05.13. Останнє спостереження 2014.02.23.

[2] IAU Minor Planet Center. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 5 червня 2023.

[3] . web.archive.org. 19 вересня 2020. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 5 червня 2023.

[4] Marchis, F.; Kaasalainen, M.; Hom, E. F. Y.; Berthier, J.; Enriquez, J.; Hestroffer, D.; Le Mignant, D.; de Pater, I. (1 листопада 2006). Shape, size and multiplicity of main-belt asteroids: I. Keck Adaptive Optics survey. Icarus (англ.) 185 (1). с. 39–63. ISSN 0019-1035. doi:10.1016/j.icarus.2006.06.001. Процитовано 5 червня 2023.

[5] Shevchenko, Vasilij G.; Tedesco, Edward F. (1 вересня 2006). Asteroid albedos deduced from stellar occultations. Icarus 184. с. 211–220. ISSN 0019-1035. doi:10.1016/j.icarus.2006.04.006. Процитовано 5 червня 2023.

[6] Schmadel, Lutz D., ред. (2007). (914) Palisana. Dictionary of Minor Planet Names (англ.). Berlin, Heidelberg: Springer. с. 82–82. ISBN 978-3-540-29925-7. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_915.