237-й гвардійський десантно-штурмовий Торунський Червонопрапорний полк — тактичне формування Повітряно-десантних військ Збройних сил СРСР і Збройних сил Російської Федерації повністю знищене біля м. Балаклія Збройними силами України.
| 237-й гвардійський десантно-штурмовий полк | |
|---|---|
| На службі | 19.10.1939 — 22.06.2001 1.12.2018 — наш час |
| Країна | СРСР Росія |
| Тип | полк |
| У складі | 76-та гвардійська повітряно-десантна дивізія |
| Гарнізон/Штаб | Псков |
| Нагороди | почесне найменування: «Торунський» |
| | |
| Медіафайли на Вікісховищі |
Умовне найменування — Військова частина № 12865 (в/ч 12865). Скорочене найменування — 237 гв. дшп.
Відтворено 1 грудня 2018 року. Входить до складу 76-ї гвардійської десантно-штурмової Чернігівської Червонопрапорної, ордена Суворова дивізії. Місцем дислокації полку є м. Псков Псковської області.
Історія Редагувати
Полк був сформований відповідно до наказу НКО СРСР у період з 19 серпня по 1 вересня 1939 року в м. Новоросійську. Формування проводилося на базі 2 батальйону 221-го стрілецького Чернігівського полку 74-ї стрілецької Таманської дивізії.
1 вересня 1939 року полк отримав найменування — 633-й стрілецький полк і увійшов до складу 157-ї стрілецької дивізії. У Новоросійську полк базувався до 13 вересня 1941 року.
У ході Великої Вітчизняної війни наказом НКО № 104 від 1 березня 1943 полк був перетворений на 237-й гвардійський стрілецький полк, а вся 157-а стрілецька дивізія отримала найменування 76-ї гвардійської стрілецької дивізії.
Наказом Міністра Збройних Сил у 1949 році 1 березня встановлено річне свято 237-го гвардійського стрілецького Торунського Червонопрапорного полку.
У 1988 році полк був перетворений на 237-й гвардійський парашутно-десантний Торунський Червонопрапорний полк.
22 червня 2001 року відповідно до директиви начальника Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації полк було розформовано, а його Бойовий Прапор передано на зберігання до музею Збройних сил Російської Федерації.
Майже через рік, 2 березня 2002 року, вперше в історії Збройних Сил Росії, пройшло річне свято полку.
Бойовий шлях Редагувати
З середини вересня 1941 року полк брав участь у битвах під Одесою, звідки і був евакуйований 1 жовтня 1941 року.
У листопаді 1941 року полк був перекинутий у Туапсе і отримав наказ забезпечити оборону чорноморського узбережжя СРСР від Новоросійська до Адлера.
У грудні 1941 — січні 1942 років полк брав участь у десантній операції зі звільнення Феодосії, куди був доставлений морем на крейсері «Червоний Кавказ».
Особовий склад полку брав участь у бойових діях у Республіці Афганістан, перебував у «гарячих точках»: Придністров'ї, Вільнюсі, Киргизії, Південній Осетії, брав участь у Першій чеченській війні.
Зведений батальйон полку брав участь у миротворчій операції у Боснії у 1996—1999 рр.
Нагороди та почесні звання Редагувати
Наказом Верховного Головнокомандувача СРСР № 59 від 5 квітня 1945 року за бої зі звільнення міста Торунь (Польща) полку було присвоєно почесне найменування «Торунський».
За зразкове виконання завдань командування при оволодінні містом Бютов указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1945 полк був нагороджений орденом Червоного Прапора.
Герої полку Редагувати
Герої Радянського Союзу Редагувати
- Абрамов Опанас Нестерович
- Афанасьєв Семен Юхимович
- Андрєєв Олексій Дмитрович
- Зозуля Максим Митрофанович
- Куманьов Павло Маркелович
- Махов Микола Федорович
- Молодов Герман Олексійович
- Озерін Олексій Миколайович
- Черешнєв Гаврило Єгорович
Герої Російської Федерації Редагувати
- Власов Сергій В'ячеславович
- Зобов Олег Миколайович
- Сівко В'ячеслав Володимирович
Наказом Міністра оборони СРСР від 8 травня 1965 року навіки був зарахований до особового складу полку гвардії майор Герман Олексійович Молодов, батальйон якого 27 січня 1945 року форсував Віслу і кілька днів утримував плацдарм на її західному березі, знищивши в боях понад 300 солдатів і офіцерів противника.
Командири полку Редагувати
- майор Г. Гамілагдашвілі (? — 1941)
- Андрєєв Георгій Іванович (листопад? 1941 — ?)
- підполковник Мохов Іван Петрович (01.03.1943 — 22.12.1943)
- підполковник Кусенко Юрій Мінович (з 27.12.1943 — ?)
- Шмельов Валентин Олександрович (1969—1972)
- Гайдукевич Валерій Володимирович (1988—1992)
- Сівко В'ячеслав Володимирович (1992—1995)
- Сердюков Андрій Миколайович (1995 — 16 червня 1997)
- підполковник Кочанов Сергій Петрович (16 червня 1997 — грудень 1998)
- підполковник Шморгунов Олександр Петрович (2000—2001)
Втрати Редагувати
З відкритих джерел відомо про деякі втрати 237-го десантно-штурмового полку під час вторгнення в Україну:
| п/п | Прізвище, ім'я, по-батькові | Звання | Дата народження | Дата смерті |
|---|---|---|---|---|
| 1. | Худік Георгій (рос. Худик Георгий) | підполковник, командир батальону | до 07.09.2022 | |
| 2. | Юртаєв В'ячеслав Вікторович (рос. Юртаев Вячеслав Викторович) | старший лейтенант | 31.07.1996 | до 07.09.2022 |
| 3. | Сєргазін Азамат Жумабайович (рос. Сергеазин Азамат Жумабаевич) | старший прапорщик | 24.03.1978 | 23.10.2022 |
Посилання Редагувати
- В Пскове пройдут торжественные мероприятия, посвящённые 65-й годовщине образования 237 Торуньского полка. 27 лютого 2004. Процитовано 14 січня 2009.
- И за десант, и за спецназ. Немного истории [[76-я парашютно-десантная дивизия|76 ВДД]]. Процитовано 2 квітня 2008. Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
- 237-го гвардейского десантно-штурмового полка РФ больше не существует: все мертвы или ранены — ГУР
Примітки Редагувати
- Подполковник Георгий Худик, выпускник РВВДКУ... | ☭★РВВДКУ☭★ | VK. vk.com (укр.). Процитовано 12 вересня 2022.
- 5876. Худик Георгий
- 5878. Юртаев Вячеслав
- Старший лейтенант Вячеслав Юртаев, выпускник.. | ☭★РВВДКУ☭★ | VK. vk.com (укр.). Процитовано 12 вересня 2022.
- Заместитель командира роты #237дшп старший лейтенант Вячеслав Викторович Юртаев 1996 г.р. демилитаризовался где-то в Украине 06/09/22 и уже закопался в Тихорецке Краснодарского края. Twitter (укр.). Процитовано 17 вересня 2022.
- 7669. Сергазин Азамат. Telegram. Процитовано 28 жовтня 2022.