Схі́дно-Помера́нська стратегі́чна наступа́льна опера́ція (10 лютого — 4 квітня 1945) — великомасштабна стратегічна наступальна операція радянських військ у завершуючий період Німецько-радянської війни 1941—45, яка була проведена військами 2-го Білоруського (К. К. Рокоссовський) і 1-го Білоруського фронтів (Г. К. Жуков) за сприяння Балтійського флоту (В. П. Трибуц) і 1-ї армії Війська Польського (С. Г. Поплавський). Радянські війська повинні були розгромити східно-померанське угрупування противника, опанувати Східною Померанією від Данцига (Гданську) до Штеттіна (Щеціна) і вийти на узбережжі Балтійського моря.
| Східно-Померанська стратегічна наступальна операція | |
|---|---|
| Німецько-радянська війна | |
Радянські зенітники на вулицях Данцигу. Березень 1945 | |
| Сторони | |
| Третій Рейх | СРСР |
| Командувачі | |
| Гіммлер Генріх Отто Гіцфельд Вальтер Вайс | Рокоссовський К. К. Жуков Г. К. Трибуц В. П. |
| Військові сили | |
| 26 дивізій | СРСР 920 500 о/с; Польща 75 600 |
| Втрати | |
| 90 000 — вбитих, 100 000 — полонених, 850 танків та штурмових гармат, 430 літаків, понад 5500 гармат та мінометів | 225 692 о/с (з них 52 740 — безповоротні), 1 724 744 — поранені; 1027 танків 1073 літаків Польща 8 668 (з них 2 575 — безповоротні) |
Загальні дані Редагувати
В результаті проведених боїв радянські війська вийшли до узбережжя Балтійського моря на ділянці від Данцигської до Штеттінської бухти, ліквідував велике угрупування німецьких військ (2-га та 11-та армії групи армій «Вісла» під командуванням рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера) в Східній Померанії.
З виконанням цього завдання була усунена загроза флангового удару по радянських військах, що висувалися на берлінському напрямі. Польщі було повернено польське Помор'я. Розгром групи армій «Вісла» заважив противникові здійснення його планів організації оборони на підступах до Берліна. Після завершення Східно-Померанської операції вивільнялися 10 радянських армій, які були перегруповані на берлінський напрям.
У рамках даної операції проведені:
- Хойніце-Кезлінська,
- Данцигська,
- Арнсвальде-Кольбергська,
- Альтдамська фронтові наступальні операції.
Тривалість операції — протягом 54 діб.
Ширина фронту бойових дій — 460 км.
Глибина просування радянських військ — 130—150 км.
Середньодобові темпи наступу — 2-3 км.
Плани сторін Редагувати
Німецьке командування приступило до розгортання в Східній Померанії частини сил групи армій «Вісла» із завданням завдати удару по правому крилу 1-го Білоруського фронту, і зірвати підготовку радянського наступу на Берлін. Німецьким угрупованням у Східній Померанії керував особисто рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер.
8 лютого Радянське Верховне Головнокомандування наказало розгромити Східно-Померанське угруповання противника, і встановити контроль над районом Данциг — Гдиня. Спочатку задачу по розгрому німецьких військ у Східній Померанії поклали на війська 2-го Білоруського фронту під командуванням маршала К. К. Рокоссовського, але надалі до участі були підключені і війська 1-го Білоруського фронту.
Радянським військам належало подолати потужну укріплену оборону, насичену усіма видами інженерних споруд. Міста Штольп, Руммельсбург, Дейч-Кроне, Шнайдемюль і Нойштеттін були ключовими опорними пунктами Померанського валу, фактично — містами-фортецями. Найпотужнішими вузлами оборони були міста Гдиня і Данциг, найбільш укріплені і підготовлені до тривалої оборони.
Хід операції Редагувати
Таку складну оборону необхідно було подолати військам 1-го і 2-го Білоруських фронтів. Підготовка до операції потребувала перекидання великої кількості військ, прискорення ремонту залізниць і автодоріг в смузі фронтів з метою прискорення підвезення боєприпасів і спорядження для військ.
Опір німців носив вкрай запеклий характер, радянським військам насилу доводилося відбивати у німців опорні пункти і вузли оборони. Долаючи запеклий опір, радянські війська повільно просувалися до намічених цілей, іноді наступ на деякий час призупинявся. Німці робили багаторазові контратаки, за підтримки танків та авіації, але змушені були відступати. Радянська авіація активно допомагала наступаючим військам, атакуючи бойові порядки ворога, тилові райони, дороги і пункти комунікацій.
Військам 2-го Білоруського фронту належало розгромити найсильнішу частину Східно-Померанський угруповання — 2-гу німецьку армію, що займала Гдинський і Данцигський оборонні укріпрайони. Іноді знищення крупного опорного пункту оборони займало кілька діб. Під час запеклих кровопролитних боїв війська 2-го Білоруського фронту оволоділи містами Гдиня і Данциг.
Результати Редагувати
В результаті проведеної Східно-Померанської операції були розгромлені 21 німецька дивізія і 8 бригад, з них 6 дивізій і 3 бригади повністю знищені, близько 100 тисяч німецьких солдатів і офіцерів потрапило у полон. Загальні втрати радянських військ склали 225 тисяч осіб, з них понад 50 тисяч безповоротно. Військами 1-го і 2-го Білоруського фронту були вигнані нацистські окупанти з 54 міст і сотні інших населених пунктів, визволено тисячі радянських військовополонених і громадян інших держав Європи, викрадених на роботу до Німеччини.
Після завершення операції радянські війська почали перегруповування на берлінський напрямок. Попереду були бої за столицю Німеччини — Берлін.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Східно-Померанська операція
- Восточно — Прусская наступательная операция 1945 года [ 12 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Восточно-померанская операция [ 16 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Восточно-померанская операция наступательная операция советских войск [ 18 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- Восточно-Померанская наступательная операция (10.02-4.04.1945) [ 29 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Восточно-Померанская стратегическая наступательная операция [ 14 липня 2007 у Wayback Machine.]
- Карта проведення операції [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Восточно-Померанская операция 1945 года[недоступне посилання з липня 2019]
Література Редагувати
- Завьялов А. С., Калядин Т. Е. Восточно-померанская операция наступательная операция советских войск. — М. : Воениздат, 1960. (рос.)
- Николай Шефов. Битвы России. Военно-историческая библиотека. М., 2002
- История второй мировой войны. 1939—1945, т. 10, М., 1979;
- История Вел. Отечеств. войны Сов. Союза. 1941—1945, т. 5, М., 1963;
- Лубченков Ю. Н. 100 великих сражений Второй мировой. М.:Вече, 2008
Відео Редагувати
- Военное дело — Восточно-Померанская операция [ 8 липня 2015 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |