www.wikidata.uk-ua.nina.az

4953 1990 MU Дані про відкриттяДата відкриття 23 червня 1990 рокуВідкривач і Роберт МакнотПозначенняТимчасові позначення

(4953) 1990 MU

(4953) 1990 MU
Дані про відкриття
Дата відкриття 23 червня 1990 року
Відкривач(і) Роберт Макнот
Позначення
Тимчасові позначення (4953) 1990 В
Категорія Астероїд
Орбітальні характеристики
Епоха: 20 століття
Велика піввісь 1,6212 АС (242,53 Гм) а. о.
Перигелій 0,55508 АС (83,039 Гм) а. о.
Афелій 2,6874 АС (402,03 Гм) а. о.
Орбітальний період 2.06 років діб
Ексцентриситет орбіти 0.65762
Нахил орбіти 24.388°° до площини екліптики
Середня аномалія 197.22 °°
Фізичні характеристики
Діаметр 2,8 км км

(4953) 1990 MU — великий астероїд, що перетинає Землю, належить до групи навколоземних об'єктів Аполлона, які також перетинають орбіти Марса та Венери. Відкритий Робертом Макнотом 23 червня 1990 року. Астероїд приблизно 3 км у діаметрі. Йому присвоєно постійний номер від Центру малих планет (4953), що вказує на те, що його орбіта була дуже точно визначена. 45 років спостереження дали змогу вирахувати траєкторію астероїда та області його руху до 2186 року.

Опис ред.

1990 MU вперше спостерігали протягом трьох ночей у 1990 році. Само по собі цього було недостатньо, щоб астероїду було присвоєно постійний номер, оскільки орбіту не можна було обчислити досить точно. Однак об'єкт було попередньо зафіксовано англо-австралійським дослідженням навколоземних астероїдів на шести фотопластинках з британського телескопа Шмідта, датованого 1974 роком. Цей метод має більший успіх із групою астероїдів групи Амура, які не перетинають орбіту Землі і, отже, мають тривалі періоди, коли їх можна спостерігати. У цьому відношенні астероїд 1990 MU дещо незвичайний.

Анімація орбіти 1990 MU навколо Сонця

1990 MU має мінімальну відстань перетину земної орбіти — 0,0263 а. о. (3 930 000 км), що достатньо близько, щоб класифікувати його як потенційно небезпечний астероїд. Він наблизиться до Землі 6 червня 2027 року на 0,0308 а. о. (4 610 000 км) і ще ближче 5 червня 2058 року — на 0,0231 а. о. (3 460 000 км). Він також наблизився до Венери 5 жовтня 2012 року на 0,0567 а. о. (8 480 000 км) і знову наблизиться 3 вересня 2041 року на 0,0581 а. о. (8 690 000 км). 1990 MU зближувався із Землею і в минулому. У червні 1996 року він наблизився до 0,25 а. о., а в травні 1990 року наблизився до 0,1418 а. о.

Окрім початкового відкриття в Обсерваторії Сайдинг-Спрінг в Австралії, 1990 MU також досліджували за допомогою радара в Обсерваторії Голдстоун[en] у Каліфорнії та обсерваторії Аресібо в Пуерто-Рико.

Альбедо 1990 MU було виміряно за допомогою проєкту ExploreNEO космічного телескопа Спітцер у серпні 2009 року. Отриманий результат склав 0,79 і став другим за величиною альбедо, виміряним проєктом. Однак представники ExploreNEO не вважає, що це правдоподібна цифра. Натомість вони стверджують, що альбедо навряд чи перевищує 0,5, а похибка їх вимірювань становить «приблизно 2 рази».

Місія Gaia Європейського космічного агентства, запущена в грудні 2013 року, мала завдання виміряти ефект Ярковського на навколоземних астероїдах. Ефект Ярковського — це невелика негравітаційна сила, яка діє на тіла, що обертаються, і може впливати на їхні траєкторії. Його вплив на малі тіла, такі як астероїди, може бути значним, і його потрібно враховувати при прогнозуванні положення астероїда. Gaia вибрала 1990 MU одним із найбільш перспективних навколоземних астероїдів для цього вимірювання.

Примітки ред.

  1. MARSDEN, B. G.; WILLIAMS, G. V. (30 листопада 2021). APPENDIX:. Hazards Due to Comets and Asteroids. University of Arizona Press. с. 1231–1238. 
  2. Cheng, Andrew F. (1997). Near Earth Asteroid Rendezvous: Mission Overview. The Near Earth Asteroid Rendezvous Mission. Dordrecht: Springer Netherlands. с. 3–29. ISBN 978-94-010-6189-6. 
  3. ↑ Small-Body Database Lookup. ssd.jpl.nasa.gov. Процитовано 4 лютого 2023. 
  4. McNaught, R. H.; Steel, D. I.; Russell, K. S.; Williams, G. V. (1995). Near-Earth Asteroids on Archival Schmidt Plates. International Astronomical Union Colloquium 148. с. 170–173. ISSN 0252-9211. doi:10.1017/s0252921100021874. Процитовано 4 лютого 2023. 
  5. AstDyS. newton.spacedys.com. Процитовано 4 лютого 2023. 
  6. BOWELL, EDWARD; MUINONEN, KARRI (30 листопада 2021). EARTH-CROSSING ASTEROIDS AND COMETS:. Hazards Due to Comets and Asteroids. University of Arizona Press. с. 149–198. 
  7. (2368) Beltrovata. Dictionary of Minor Planet Names. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 193–193. 
  8. Trilling, D. E.; Mueller, M.; Hora, J. L.; Harris, A. W.; Bhattacharya, B.; Bottke, W. F.; Chesley, S.; Delbo, M. та ін. (9 серпня 2010). EXPLORENEOs. I. DESCRIPTION AND FIRST RESULTS FROM THE WARMSPITZERNEAR-EARTH OBJECT SURVEY. The Astronomical Journal 140 (3). с. 770–784. ISSN 0004-6256. doi:10.1088/0004-6256/140/3/770. Процитовано 4 лютого 2023. 
  9. Bergin, Chris (19 грудня 2013). Soyuz ST-B successfully launches Gaia space observatory. NASASpaceFlight.com (амер.). Процитовано 4 лютого 2023. 
  10. Mouret, S.; Mignard, F. (5 лютого 2011). Detecting the Yarkovsky effect with the Gaia mission: list of the most promising candidates. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 413 (2). с. 741–748. ISSN 0035-8711. doi:10.1111/j.1365-2966.2010.18168.x. Процитовано 4 лютого 2023. 

Посилання ред.

  • (4953) 1990 MU на сайті NeoDyS-2
  • (4953) 1990 MU на сайті ESA
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
4953 1990 MU Dani pro vidkrittyaData vidkrittya 23 chervnya 1990 rokuVidkrivach i Robert MaknotPoznachennyaTimchasovi poznachennya 4953 1990 VKategoriya AsteroyidOrbitalni harakteristikiEpoha 20 stolittyaVelika pivvis 1 6212 AS 242 53 Gm a o Perigelij 0 55508 AS 83 039 Gm a o Afelij 2 6874 AS 402 03 Gm a o Orbitalnij period 2 06 rokiv dibEkscentrisitet orbiti 0 65762Nahil orbiti 24 388 do ploshini ekliptikiSerednya anomaliya 197 22 Fizichni harakteristikiDiametr 2 8 km km 4953 1990 MU velikij asteroyid sho peretinaye Zemlyu nalezhit do grupi navkolozemnih ob yektiv Apollona yaki takozh peretinayut orbiti Marsa ta Veneri Vidkritij Robertom Maknotom 23 chervnya 1990 roku Asteroyid priblizno 3 km u diametri 1 2 Jomu prisvoyeno postijnij nomer vid Centru malih planet 4953 sho vkazuye na te sho jogo orbita bula duzhe tochno viznachena 45 rokiv sposterezhennya dali zmogu virahuvati trayektoriyu asteroyida ta oblasti jogo ruhu do 2186 roku 3 Opis red 1990 MU vpershe sposterigali protyagom troh nochej u 1990 roci Samo po sobi cogo bulo nedostatno shob asteroyidu bulo prisvoyeno postijnij nomer oskilki orbitu ne mozhna bulo obchisliti dosit tochno Odnak ob yekt bulo poperedno zafiksovano anglo avstralijskim doslidzhennyam navkolozemnih asteroyidiv na shesti fotoplastinkah z britanskogo teleskopa Shmidta datovanogo 1974 rokom Cej metod maye bilshij uspih iz grupoyu asteroyidiv grupi Amura yaki ne peretinayut orbitu Zemli i otzhe mayut trivali periodi koli yih mozhna sposterigati U comu vidnoshenni asteroyid 1990 MU desho nezvichajnij 4 nbsp Animaciya orbiti 1990 MU navkolo Soncya1990 MU maye minimalnu vidstan peretinu zemnoyi orbiti 0 0263 a o 3 930 000 km sho dostatno blizko shob klasifikuvati jogo yak potencijno nebezpechnij asteroyid Vin nablizitsya do Zemli 6 chervnya 2027 roku 5 na 0 0308 a o 4 610 000 km 3 i she blizhche 5 chervnya 2058 roku na 0 0231 a o 3 460 000 km 3 Vin takozh nablizivsya do Veneri 5 zhovtnya 2012 roku na 0 0567 a o 8 480 000 km i znovu nablizitsya 3 veresnya 2041 roku na 0 0581 a o 8 690 000 km 3 1990 MU zblizhuvavsya iz Zemleyu i v minulomu U chervni 1996 roku vin nablizivsya do 0 25 a o a v travni 1990 roku nablizivsya do 0 1418 a o 6 Okrim pochatkovogo vidkrittya v Observatoriyi Sajding Spring v Avstraliyi 1990 MU takozh doslidzhuvali za dopomogoyu radara v Observatoriyi Goldstoun en u Kaliforniyi ta observatoriyi Aresibo v Puerto Riko 7 Albedo 1990 MU bulo vimiryano za dopomogoyu proyektu ExploreNEO kosmichnogo teleskopa Spitcer u serpni 2009 roku Otrimanij rezultat sklav 0 79 i stav drugim za velichinoyu albedo vimiryanim proyektom Odnak predstavniki ExploreNEO ne vvazhaye sho ce pravdopodibna cifra Natomist voni stverdzhuyut sho albedo navryad chi perevishuye 0 5 a pohibka yih vimiryuvan stanovit priblizno 2 razi 8 Misiya Gaia Yevropejskogo kosmichnogo agentstva zapushena v grudni 2013 roku 9 mala zavdannya vimiryati efekt Yarkovskogo na navkolozemnih asteroyidah Efekt Yarkovskogo ce nevelika negravitacijna sila yaka diye na tila sho obertayutsya i mozhe vplivati na yihni trayektoriyi Jogo vpliv na mali tila taki yak asteroyidi mozhe buti znachnim i jogo potribno vrahovuvati pri prognozuvanni polozhennya asteroyida Gaia vibrala 1990 MU odnim iz najbilsh perspektivnih navkolozemnih asteroyidiv dlya cogo vimiryuvannya 10 Primitki red MARSDEN B G WILLIAMS G V 30 listopada 2021 APPENDIX Hazards Due to Comets and Asteroids University of Arizona Press s 1231 1238 Cheng Andrew F 1997 Near Earth Asteroid Rendezvous Mission Overview The Near Earth Asteroid Rendezvous Mission Dordrecht Springer Netherlands s 3 29 ISBN 978 94 010 6189 6 a b v g Small Body Database Lookup ssd jpl nasa gov Procitovano 4 lyutogo 2023 McNaught R H Steel D I Russell K S Williams G V 1995 Near Earth Asteroids on Archival Schmidt Plates International Astronomical Union Colloquium 148 s 170 173 ISSN 0252 9211 doi 10 1017 s0252921100021874 Procitovano 4 lyutogo 2023 AstDyS newton spacedys com Procitovano 4 lyutogo 2023 BOWELL EDWARD MUINONEN KARRI 30 listopada 2021 EARTH CROSSING ASTEROIDS AND COMETS Hazards Due to Comets and Asteroids University of Arizona Press s 149 198 2368 Beltrovata Dictionary of Minor Planet Names Berlin Heidelberg Springer Berlin Heidelberg s 193 193 Trilling D E Mueller M Hora J L Harris A W Bhattacharya B Bottke W F Chesley S Delbo M ta in 9 serpnya 2010 EXPLORENEOs I DESCRIPTION AND FIRST RESULTS FROM THE WARMSPITZERNEAR EARTH OBJECT SURVEY The Astronomical Journal 140 3 s 770 784 ISSN 0004 6256 doi 10 1088 0004 6256 140 3 770 Procitovano 4 lyutogo 2023 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Bergin Chris 19 grudnya 2013 Soyuz ST B successfully launches Gaia space observatory NASASpaceFlight com amer Procitovano 4 lyutogo 2023 Mouret S Mignard F 5 lyutogo 2011 Detecting the Yarkovsky effect with the Gaia mission list of the most promising candidates Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 413 2 s 741 748 ISSN 0035 8711 doi 10 1111 j 1365 2966 2010 18168 x Procitovano 4 lyutogo 2023 Posilannya red 4953 1990 MU na sajti NeoDyS 2 4953 1990 MU na sajti ESA Otrimano z https uk wikipedia org w index php title 4953 1990 MU amp oldid 39653812