Нове вчення про мову, також відоме як яфетична теорія, яфетидологія чи марризм — напрям у мовознавстві, що його створив , фахівець з кавказьких мов. Від кінця 1920-их років Марр вийшов поза межі кавказьких мов і спробував створити загальну теорію розвитку всіх мов світу. Його головними тезами були класовий характер мови, розвиток усіх мов світу в єдиному глотогонічному процесі зі спільних чотирьох першоелементів через спільні для всіх мов стадії, в яких структура мови, як він твердив, віддзеркалює класову структуру суспільства. Яфетична теорія заперечувала (мовні родини), (прамови) й генетичні зв'язки мов, а зміни в мові розглядала як наслідок схрещення мов.
Теорія спиралась на величезну кількість необґрунтованих тверджень, які по своїй суті є псевдонауковими. Проте яфетична теорія з кінця 1920-х років і до 1950 року користувалася державною підтримкою в СРСР і, зокрема, самого Сталіна. Спроби критики теорії іншими мовознавцями доволі жорстко каралися. Так в кінці 1929 року з особливо різкою доповіддю проти «нового вчення» виступив відомий радянський лінгвіст (Є. Д. Поліванов). І хоч сама доповідь не була підтримана колегами, Поліванов потрапив під переслідування. В результаті він був висланий на роботу в Середню Азію, де згодом був заарештований і розстріляний.
Одну зі своїх статей («Яфетичні зорі на українському хуторі», 1930) Марр частково присвятив українським мовним фактам, довільно зіставляючи їх з даними інших мов, які історично не мали нічого спільного з українською. Далекі від науковості погляди Марра періоду яфетичної теорії та його учнів через їхню «класову» й «матеріалістичну» фразеологію стали в Радянському Союзі від середини 1930-х pp. офіційною догмою, поки, 1950 p., проти них не виступив різко Сталін у статті (Марксизм і питання мовознавства). Відтоді яфетичну теорію проголошено фальшуванням марксизму, а наукові осередки її були ліквідовані. Причиною розвінчання яфетичної теорії було те, що вона не відповідала повоєнній політиці піднесення російської мови й культури, бо для Марра російська була лише однією з усіх мов світу, нічим у засадах від них не відмінною. Своєрідний («інтернаціоналізм») яфетичної теорії став (анахронізмом) у добу розквіту російського націоналізму.
В Україні яфетична теорія була репрезентована дуже обмежено. Єдиним її адептом був М. Сугак, який не виявив себе великими працями. Через брак «марристів» в Україні довелося обмежитися перекладами статей учнів Марра в журналі «Мовознавство». Жодного впливу на методи праць з українського мовознавства яфетична теорія не мала.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : (Молоде життя), 1955—1995. — .
Це незавершена стаття про культуру СРСР. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Частина інформації в цій статті застаріла. (листопад 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет