www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ярославенко Ярослав Дмитрович Яросла в Дми трович Яросла венко Вінцковський 30 березня 1880 Дрогобич 26 червня 1958 Льві

Ярославенко Ярослав Дмитрович

Яросла́в Дми́трович Яросла́венко (Вінцковський) (30 березня 1880, Дрогобич — 26 червня 1958, Львів) — український композитор і диригент, за фахом інженер на залізниці.

Ярослав Дмитрович Ярославенко
Ярослав Дмитрович Вінцковський
Ярославенко в однострої «Сокола». 1914
Псевдо Ярославенко
Народився 30 березня 1880(1880-03-30)
Дрогобич
Помер 26 червня 1958(1958-06-26) (78 років)
Львів
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Місце проживання Львів
Діяльність композитор, диригент
Галузь музика і диригентствоd
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Знання мов українська, німецька і польська
Членство Сокіл і Товариство «Сокіл»
Батько Вінцковський Дмитро Іванович
Родичі Jan de Weryha-Wysoczańskid, Chevalier Rafael de Weryha-Wysoczańskid, Барбара Височанська і Василь Верига-Височанськийd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вінцковський.

Біографія Редагувати

Юність та навчання Редагувати

Український композитор, хоровий диригент і громадський діяч Ярослав Ярославенко (справжнє прізвище Вінцковський) народився 30 березня 1880 року в Дрогобичі. Його батько — професор Львівської гімназії, український письменник і громадський діяч Дмитро Вінцковський народився на Тернопільщині. Про нього в одному з листів згадав І. Франко як одного з тих товаришів, які допомогли йому прилучитися до літературної діяльності. Дмитро Вінцковський мав добрий голос і грав на скрипці. У нього навчався відомий композитор Ярослав Лопатинський. Мати Ярослава — Анна Височанська, яка походила з Дрогобича, грала на фортепіано і цитрі. В родині часто влаштовували домашні концерти, на яких залюбки музикували не лише дорослі, а й діти. У подружжя Вінцковських, крім Ярослава, були ще доньки — Славомира і Марія та сини — Ростислав і Юрій.

Ярослав від природи був обдарованою дитиною — мав абсолютний слух та чудову пам'ять. Навчаючись в українській школі у Львові (1886), Ярослав оволодіває такими музичними дисциплінами як контрапункт, теорія музики, бере участь у хоровому гуртку, відвідує концерти, вистави в оперному театрі. Закінчивши гімназію, Ярославенко стає вільним слухачем польської консерваторії (1898—1900). Музичні студії проходив у класі музично-теоретичних дисциплін професора Францішка Соломковського та у класі композиції відомого польського композитора - Станіслава Невядомського.

Від 1892 року майбутній композитор брав уроки музики у професора Мар'яна Пігня — вивчав гру на фортепіано, техніку хорового та вокального співу. Одночасно навчався в гімназії. Відомо, що в 1892 році учень ІІІ-го класу німецької гімназії Ярослав Вінцковський отримав з фонду 120 ринських допомоги. Цей фонд надавав її тільки обдарованим дітям.

Восени 1898 року Ярослав вступив на інженерний відділ Львівської вищої політехнічної школи, де успішно навчався і у 1904 році отримав диплом інженера шляхів. Одночасно Ярославенко навчався у Львівській консерваторії (1898 — 1900). У 1905—1918 роках працював інженером і, навіть, мав власне бюро «Будівельні матеріали».

Громадська діяльність та товариство «Сокіл» Редагувати

Ярославенко у видавництві

У 1894 році в Галичині виникло спортивне товариство «Сокіл». 27 жовтня 1898 року Ярослав Вінцковський вступив до цього товариства. В 1900 році він разом зі своїм вчителем Г. Врецьоною ввійшов до складу старшини товариства. Будучи писарем «Сокола», композитор вів ретельний облік засідань старшини товариства, реєстрував навіть запізнення. Відомо, що він вносив між старшину українські настрої, наприклад, почав писати протоколи без російського «ы» та твердих знаків. А ще він був вчителем у школі вправ, де навчав дітей спортивних ігор. Серед його учнів у цій школі в 1900 році були зокрема діти І. Франка — Тарас, Петро та Андрій.

У цей же період Ярославенко став членом «Русько-українського драматичного товариства ім. І. Котляревського». Одночасно до товариства вступили Ф. Колесса, М. Кордуба, І. Вахнянин, С. Шухевич.

Навесні 1900 року Ярославенко також був секретарем студентського товариства «Основа», яке серед інших вимог ставило вимогу викладання в інституті предметів українською мовою.

В 1903 році Ярослава Вінцковського обрали головою прапорової комісії «Сокола», яка займалася питаннями створення прапора товариства. В цей же час Ярославенко починає свою діяльність як композитор і поет. Коли рада «Сокола» звернулася до українських композиторів із закликом написати «Сокільський марш», Ярославенко, який керував тоді хором товариства «Сокіл», також відгукнувся на цей заклик.

Пісня «Соколи, соколи, ставайте в ряди» («Сокільський марш») Ярослава Ярославенка з віденського видання 1916 року.

6 квітня 1902 року на сокільському святі вперше був виконаний «Марш соколів», а хор проспівав «Гімн сокільський», музику до слів В. Корженка написав Я. Ярославенко, який в той час ще підписувався власним прізвищем Вінцковський. «Марш соколів», який Ярославенко написав на власні вірші патріотичного змісту, був перекладений для мішаного хору.

У 1905 році Я. Ярославенко першим зробив фортепіанну і оркестрову транскрипції, а також власне хорове трактування Гімну України «Ще не вмерла Україна!». В цьому ж році разом із Анатолем Вахнянином та Філаретом Колессою, організував та очолив спеціалізоване музичне видавництво «Торбан», яке проіснувало до 1944 року, накладом якого вийшло близько 350 музичних творів. У 1927 році у видавництві «Торбан» був виданий збірник січових стрілецьких пісень. Ярославенко здружився із керівником хору «Ехо» польським композитором Яном Галем (1856—1912). У нього брав уроки композиції та гармонії.

1 березня 1905 року Я. Вінцковський був прийнятий на посаду залізничного службовця в Бродах. В 1910 році він працював в Дрогобичі, а від вересня 1911 року і до окупації Львова російською армією (1914), був керівником мостової групи в управлінні львівської залізниці (до війська його не брали, бо ще перед війною пошкодив праву ногу; до кінця життя накульгував на неї). Одночасно займався композиторською та дириґентською роботою: керував хором українського театру, працював у Львівському «Бояні»

З 1914 до 1918 року Вінцковський працював на посаді молодшого інженера технічного відділу залізничних шляхів, тобто він перебував на службі царської влади в Галичині. Пізніше продовжував службу при Центральній Раді.

В 1918 році Ярослав одружився зі старшою від себе на 10 років вдовою Євгенією Антонович. Невдовзі після одруження Я. Вінцковський заснував свою «Технічну контору для торгівлі і промислу», яка встановлювала і обладнувала різні заводи, лісопильні, цегельні, а також продавала та скуповувала їхню продукцію. Ярославенко пробував займатися і педагогічною діяльністю. У 1919 році він проводив заняття на курсах технічного рисівництва (креслення) у торговельній школі на вулиці Корняктів. Там він викладав будову машин. Не полишав Ярославенко і громадської та музичної діяльності. Він листувався з композитором Д. Січинським, підтримував його морально і матеріально, а після його смерті в 1909 році зібрав і передав НТШ його рукописні твори, долучивши 38 листів їх переписки.

В 1911 році Ярославенко написав музику до пластового гімну «Цвіт України і краса», автором тексту якого був О. Тисовський, а в 1923 році на замовлення провідників закарпатського Пласту пісню «Гей, пластуни, гей, юнаки», слова якої написав Спиридон Черкасенко, яка й сьогодні загальновідома у пластовому середовищі як «гімн закарпатських пластунів». Він поклав на музику вірш І. Франка «Сонце по небі колує», і ця пісня стала спортивним гімном на Галичині. З-під його пера вийшли обробки стрілецьких пісень для фортепіано, марші для «Січей» і «Соколів» для духового оркестру. В 1918 році, коли на заклик Військового міністерства УНР відбувалося формування Першої козацько-стрілецької дивізії сірожупанників, Ярославенко вислав їх оркестру кілька маршів власної композиції.

Я. Вінцковський був активним діячем січового руху. Серед іншого він займався організацією виготовлення та розповсюдження предметів січової атрибутики, а також січових і стрілецьких одностроїв. Свідченням цього стали численні подяки з боку Головного січового комітету, а також особисто К. Трильовського. В різні роки Ярославенко керував хорами товариств «Сокіл» і «Основа», українськими хорами «Боян» і «Зоря», а також польськими — «Ехо» і «Лютня».

З 1 серпня 1927 року влаштувався урядником на залізниці. Одночасно керував духовим оркестром львівських трамвайників. 28 лютого 1935 року був заарештований і засуджений польською владою до 2-тижневого арешту за видання революційних пісень. Після звільнення Я. Ярославенка зі служби на залізниці видавнича справа стала єдиним джерелом доходів для родини. Їх будинок на вулиці Софії, 78 став редакцією та головним складом «Торбану», звідки видання розсилалися замовникам.

За радянських часів Редагувати

Будинок, у якому жив Ярославенко

З приходом радянської влади у 1939 році на терени Західної України, було ліквідовано видавництво «Торбан», і Ярославенко фактично став безробітним композитором без жодних засобів до існування. 18 березня 1941 року 6ув прийнятий на посаду музикознавця у львівської наукової бібліотеки АН УРСР.

Після окупації Львова німцями Ярославенко робив спроби відновити своє видавництво. Як досвідченого залізничника, німці мобілізували композитора в 1941 році до складу допоміжного технічного персоналу залізниці, а через 2 роки призначили його інженером. В 1944 році його примусили виїхати до Кракова, і лише через рік подружжя повернулося до Львова.

З вересня 1945 по квітень 1948 року Я. Ярославенко працював завідувачем музичним кабінетом львівської бібліотеки АН УРСР, директором якої був В. Щурат.

Після звільнення з роботи в бібліотеці композитор потрапив у жорстоку матеріальну скруту. Він періодично надсилав свої твори для публікації в київське і московське музичні видавництва, проте всі ці пропозиції під різними приводами відхилялися. В 1948 році Ярославенко звернувся з проханням до Спілки композиторів прийняти його в члени Музфонду. В заяві він вказав, що за 50 років праці ним було опубліковано понад 270 власних композицій, а ще є 135 неопублікованих.

2 жовтня 1948 року 68-річний композитор був прийнятий на посаду вчителя хорового співу в львівську школу для сліпих дітей, де він працював до 1951 року.

У 1950 році з ним встановив тісні і теплі зв'язки Г. Ширма — художній керівник Білоруського народного хору у Гродно. Ширма надсилав Ярославенкові для обробки тексти білоруських народних, партизанських та колгоспних пісень. Всього до весни 1953 року композитор обробив 26 білоруських пісень для мішаного хору, 3 — для чоловічого та 3 — для сольного виконання. Ярославенко не тільки обробляв білоруські пісні, а й поширював їх. Декілька з них взяло до свого репертуару польське радіо у Вроцлаві, Гуцульський ансамбль пісні і танцю в Станіславові та деякі московські співачки, які бували у Львові на гастролях.

У березні 1952 року Ярославенко вислав до московського видавництва «Музгизу» 15 обробок білоруських народних пісень для мішаного хору, проте отримав відмову. Така ж доля чекала там і збірку з 11 його обробок польських народних пісень, У 1956 році це видавництво відмовилося друкувати його хори на слова I. Франка.

Нарешті у 1953 році у Києві був виданий збірник 18 побутово-ліричних українських пісень в обробці Ярославенка. Їх вибрали з надісланих ним 50 пісень. Наклад збірника становив всього 200 примірників і швидко розійшовся по Україні. На початку 1954 року Ярославенко просив, щоб додрукували ще 3000 примірників, бо ним зацікавилися в Мінську, Варшаві, Кракові, Братиславі, Софії та у Празі. Видавці з «Мистецтва» дотримали слова: у жовтні 1955 року в Києві збірник був перевиданий з включенням у нього 7 нових пісень. Проте намагання Ярославенка перевидати збірники українських танців (свій, Лопатинського та Січинського) закінчилися невдачею. До кінця його життя він не отримав позитивної відповіді на свої запити, які робив від 1946 року.

26 червня 1958 року життя 77-річного Ярослава Ярославенка закінчилося. Рідня поховала його поруч з дружиною на Личаківському цвинтарі.

Твори Редагувати

Обкладинка збірка творів Ярослава Ярославенка, видана в Львові приблизно 1920—1923 р.

У творчому доробку Я. Ярославенка є опера «Відьма» (1922) («В чарах кохання») на лібретто С. Черкасенка (за повістю М. Гоголя «Загублена грамота»), прем'єра якої відбулася 27 травня 1922 р., «Дівча з лілеєю», «Над Дніпром» (присвячена дружині Євгенії), оперети «Бабський бунт», «В чужій шкірі» (лібретто Ю. Шкрумеляка), фарс «Влодусь», музика до вистави на сюжет С. Черкасенка «Лісові чари», кантата «Розвивайся, лозо, борзо» (на слова І. Франка), солоспіви, хорові твори, обробки народних пісень, марші для «Січей» і «Соколів» для військових духових оркестрів, музика до гімнів українського «Сокола» і «Пласту», обробки стрілецьких пісень для фортепіано, Служби Божі.

Вшанування Редагувати

Іменем Ярославенка названо вулицю у Львові, на якій жив композитор. 1982 року будинок композитора (вул. Ярославенка,30) рішенням Львівського облвиконкому до переліку пам'яток історії міста. Проте 2 вересня 2008 року Львівською міською радою було прийнято рішення «Про проектування громадянином Мельником багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями і автостоянками на вулиці Ярославенка, 30 зі зносом будинку», після чого 10 вересня 2008 пам'ятку було знищено його новим власником — Ростиславом Мельником. Руйнування пам'ятки спричинило обурення львівської громади, проте лише через 5 років після знищення — 13 лютого 2014 Сихівський районний суд Львова зобов'язав власника відбудувати пам'ятку відповідно до проектно-кошторисної документації на відновлення зруйнованого будинку.

Примітки Редагувати

  1. Личаківський некрополь — С. 275.
    d:Track:Q62416080
  2. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/61611/edition/57146/content — С. 2.
  4. . Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 27 серпня 2014. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yarosla v Dmi trovich Yarosla venko Vinckovskij 30 bereznya 1880 Drogobich 26 chervnya 1958 Lviv ukrayinskij kompozitor i dirigent za fahom inzhener na zaliznici Yaroslav Dmitrovich YaroslavenkoYaroslav Dmitrovich VinckovskijYaroslavenko v odnostroyi Sokola 1914Psevdo YaroslavenkoNarodivsya 30 bereznya 1880 1880 03 30 DrogobichPomer 26 chervnya 1958 1958 06 26 78 rokiv LvivPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Misce prozhivannya LvivDiyalnist kompozitor dirigentGaluz muzika 2 i dirigentstvod 2 Alma mater Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Znannya mov ukrayinska 2 nimecka i polskaChlenstvo Sokil i Tovaristvo Sokil 3 Batko Vinckovskij Dmitro IvanovichRodichi Jan de Weryha Wysoczanskid Chevalier Rafael de Weryha Wysoczanskid Barbara Visochanska i Vasil Veriga VisochanskijdRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vinckovskij Zmist 1 Biografiya 1 1 Yunist ta navchannya 1 2 Gromadska diyalnist ta tovaristvo Sokil 1 3 Za radyanskih chasiv 2 Tvori 3 Vshanuvannya 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiYunist ta navchannya Redaguvati Ukrayinskij kompozitor horovij dirigent i gromadskij diyach Yaroslav Yaroslavenko spravzhnye prizvishe Vinckovskij narodivsya 30 bereznya 1880 roku v Drogobichi Jogo batko profesor Lvivskoyi gimnaziyi ukrayinskij pismennik i gromadskij diyach Dmitro Vinckovskij narodivsya na Ternopilshini Pro nogo v odnomu z listiv zgadav I Franko yak odnogo z tih tovarishiv yaki dopomogli jomu priluchitisya do literaturnoyi diyalnosti Dmitro Vinckovskij mav dobrij golos i grav na skripci U nogo navchavsya vidomij kompozitor Yaroslav Lopatinskij Mati Yaroslava Anna Visochanska yaka pohodila z Drogobicha grala na fortepiano i citri V rodini chasto vlashtovuvali domashni koncerti na yakih zalyubki muzikuvali ne lishe dorosli a j diti U podruzhzhya Vinckovskih krim Yaroslava buli she donki Slavomira i Mariya ta sini Rostislav i Yurij Yaroslav vid prirodi buv obdarovanoyu ditinoyu mav absolyutnij sluh ta chudovu pam yat Navchayuchis v ukrayinskij shkoli u Lvovi 1886 Yaroslav ovolodivaye takimi muzichnimi disciplinami yak kontrapunkt teoriya muziki bere uchast u horovomu gurtku vidviduye koncerti vistavi v opernomu teatri Zakinchivshi gimnaziyu Yaroslavenko staye vilnim sluhachem polskoyi konservatoriyi 1898 1900 Muzichni studiyi prohodiv u klasi muzichno teoretichnih disciplin profesora Francishka Solomkovskogo ta u klasi kompoziciyi vidomogo polskogo kompozitora Stanislava Nevyadomskogo Vid 1892 roku majbutnij kompozitor brav uroki muziki u profesora Mar yana Pignya vivchav gru na fortepiano tehniku horovogo ta vokalnogo spivu Odnochasno navchavsya v gimnaziyi Vidomo sho v 1892 roci uchen III go klasu nimeckoyi gimnaziyi Yaroslav Vinckovskij otrimav z fondu 120 rinskih dopomogi Cej fond nadavav yiyi tilki obdarovanim dityam Voseni 1898 roku Yaroslav vstupiv na inzhenernij viddil Lvivskoyi vishoyi politehnichnoyi shkoli de uspishno navchavsya i u 1904 roci otrimav diplom inzhenera shlyahiv Odnochasno Yaroslavenko navchavsya u Lvivskij konservatoriyi 1898 1900 U 1905 1918 rokah pracyuvav inzhenerom i navit mav vlasne byuro Budivelni materiali Gromadska diyalnist ta tovaristvo Sokil Redaguvati nbsp Yaroslavenko u vidavnictviU 1894 roci v Galichini viniklo sportivne tovaristvo Sokil 27 zhovtnya 1898 roku Yaroslav Vinckovskij vstupiv do cogo tovaristva V 1900 roci vin razom zi svoyim vchitelem G Vreconoyu vvijshov do skladu starshini tovaristva Buduchi pisarem Sokola kompozitor viv retelnij oblik zasidan starshini tovaristva reyestruvav navit zapiznennya Vidomo sho vin vnosiv mizh starshinu ukrayinski nastroyi napriklad pochav pisati protokoli bez rosijskogo y ta tverdih znakiv A she vin buv vchitelem u shkoli vprav de navchav ditej sportivnih igor Sered jogo uchniv u cij shkoli v 1900 roci buli zokrema diti I Franka Taras Petro ta Andrij U cej zhe period Yaroslavenko stav chlenom Rusko ukrayinskogo dramatichnogo tovaristva im I Kotlyarevskogo Odnochasno do tovaristva vstupili F Kolessa M Korduba I Vahnyanin S Shuhevich Navesni 1900 roku Yaroslavenko takozh buv sekretarem studentskogo tovaristva Osnova yake sered inshih vimog stavilo vimogu vikladannya v instituti predmetiv ukrayinskoyu movoyu V 1903 roci Yaroslava Vinckovskogo obrali golovoyu praporovoyi komisiyi Sokola yaka zajmalasya pitannyami stvorennya prapora tovaristva V cej zhe chas Yaroslavenko pochinaye svoyu diyalnist yak kompozitor i poet Koli rada Sokola zvernulasya do ukrayinskih kompozitoriv iz zaklikom napisati Sokilskij marsh Yaroslavenko yakij keruvav todi horom tovaristva Sokil takozh vidguknuvsya na cej zaklik nbsp Pisnya Sokoli sokoli stavajte v ryadi Sokilskij marsh Yaroslava Yaroslavenka z videnskogo vidannya 1916 roku 6 kvitnya 1902 roku na sokilskomu svyati vpershe buv vikonanij Marsh sokoliv a hor prospivav Gimn sokilskij muziku do sliv V Korzhenka napisav Ya Yaroslavenko yakij v toj chas she pidpisuvavsya vlasnim prizvishem Vinckovskij Marsh sokoliv yakij Yaroslavenko napisav na vlasni virshi patriotichnogo zmistu buv perekladenij dlya mishanogo horu U 1905 roci Ya Yaroslavenko pershim zrobiv fortepiannu i orkestrovu transkripciyi a takozh vlasne horove traktuvannya Gimnu Ukrayini She ne vmerla Ukrayina V comu zh roci razom iz Anatolem Vahnyaninom ta Filaretom Kolessoyu organizuvav ta ocholiv specializovane muzichne vidavnictvo Torban yake proisnuvalo do 1944 roku nakladom yakogo vijshlo blizko 350 muzichnih tvoriv U 1927 roci u vidavnictvi Torban buv vidanij zbirnik sichovih strileckih pisen Yaroslavenko zdruzhivsya iz kerivnikom horu Eho polskim kompozitorom Yanom Galem 1856 1912 U nogo brav uroki kompoziciyi ta garmoniyi 1 bereznya 1905 roku Ya Vinckovskij buv prijnyatij na posadu zaliznichnogo sluzhbovcya v Brodah V 1910 roci vin pracyuvav v Drogobichi a vid veresnya 1911 roku i do okupaciyi Lvova rosijskoyu armiyeyu 1914 buv kerivnikom mostovoyi grupi v upravlinni lvivskoyi zaliznici do vijska jogo ne brali bo she pered vijnoyu poshkodiv pravu nogu do kincya zhittya nakulguvav na neyi Odnochasno zajmavsya kompozitorskoyu ta dirigentskoyu robotoyu keruvav horom ukrayinskogo teatru pracyuvav u Lvivskomu Boyani Z 1914 do 1918 roku Vinckovskij pracyuvav na posadi molodshogo inzhenera tehnichnogo viddilu zaliznichnih shlyahiv tobto vin perebuvav na sluzhbi carskoyi vladi v Galichini Piznishe prodovzhuvav sluzhbu pri Centralnij Radi V 1918 roci Yaroslav odruzhivsya zi starshoyu vid sebe na 10 rokiv vdovoyu Yevgeniyeyu Antonovich Nevdovzi pislya odruzhennya Ya Vinckovskij zasnuvav svoyu Tehnichnu kontoru dlya torgivli i promislu yaka vstanovlyuvala i obladnuvala rizni zavodi lisopilni cegelni a takozh prodavala ta skupovuvala yihnyu produkciyu Yaroslavenko probuvav zajmatisya i pedagogichnoyu diyalnistyu U 1919 roci vin provodiv zanyattya na kursah tehnichnogo risivnictva kreslennya u torgovelnij shkoli na vulici Kornyaktiv Tam vin vikladav budovu mashin Ne polishav Yaroslavenko i gromadskoyi ta muzichnoyi diyalnosti Vin listuvavsya z kompozitorom D Sichinskim pidtrimuvav jogo moralno i materialno a pislya jogo smerti v 1909 roci zibrav i peredav NTSh jogo rukopisni tvori doluchivshi 38 listiv yih perepiski V 1911 roci Yaroslavenko napisav muziku do plastovogo gimnu Cvit Ukrayini i krasa avtorom tekstu yakogo buv O Tisovskij a v 1923 roci na zamovlennya providnikiv zakarpatskogo Plastu pisnyu Gej plastuni gej yunaki slova yakoyi napisav Spiridon Cherkasenko yaka j sogodni zagalnovidoma u plastovomu seredovishi yak gimn zakarpatskih plastuniv Vin poklav na muziku virsh I Franka Sonce po nebi koluye i cya pisnya stala sportivnim gimnom na Galichini Z pid jogo pera vijshli obrobki strileckih pisen dlya fortepiano marshi dlya Sichej i Sokoliv dlya duhovogo orkestru V 1918 roci koli na zaklik Vijskovogo ministerstva UNR vidbuvalosya formuvannya Pershoyi kozacko strileckoyi diviziyi sirozhupannikiv Yaroslavenko vislav yih orkestru kilka marshiv vlasnoyi kompoziciyi Ya Vinckovskij buv aktivnim diyachem sichovogo ruhu Sered inshogo vin zajmavsya organizaciyeyu vigotovlennya ta rozpovsyudzhennya predmetiv sichovoyi atributiki a takozh sichovih i strileckih odnostroyiv Svidchennyam cogo stali chislenni podyaki z boku Golovnogo sichovogo komitetu a takozh osobisto K Trilovskogo V rizni roki Yaroslavenko keruvav horami tovaristv Sokil i Osnova ukrayinskimi horami Boyan i Zorya a takozh polskimi Eho i Lyutnya Z 1 serpnya 1927 roku vlashtuvavsya uryadnikom na zaliznici Odnochasno keruvav duhovim orkestrom lvivskih tramvajnikiv 28 lyutogo 1935 roku buv zaareshtovanij i zasudzhenij polskoyu vladoyu do 2 tizhnevogo areshtu za vidannya revolyucijnih pisen Pislya zvilnennya Ya Yaroslavenka zi sluzhbi na zaliznici vidavnicha sprava stala yedinim dzherelom dohodiv dlya rodini Yih budinok na vulici Sofiyi 78 stav redakciyeyu ta golovnim skladom Torbanu zvidki vidannya rozsilalisya zamovnikam Za radyanskih chasiv Redaguvati nbsp Budinok u yakomu zhiv YaroslavenkoZ prihodom radyanskoyi vladi u 1939 roci na tereni Zahidnoyi Ukrayini bulo likvidovano vidavnictvo Torban i Yaroslavenko faktichno stav bezrobitnim kompozitorom bez zhodnih zasobiv do isnuvannya 18 bereznya 1941 roku 6uv prijnyatij na posadu muzikoznavcya u lvivskoyi naukovoyi biblioteki AN URSR Pislya okupaciyi Lvova nimcyami Yaroslavenko robiv sprobi vidnoviti svoye vidavnictvo Yak dosvidchenogo zaliznichnika nimci mobilizuvali kompozitora v 1941 roci do skladu dopomizhnogo tehnichnogo personalu zaliznici a cherez 2 roki priznachili jogo inzhenerom V 1944 roci jogo primusili viyihati do Krakova i lishe cherez rik podruzhzhya povernulosya do Lvova Z veresnya 1945 po kviten 1948 roku Ya Yaroslavenko pracyuvav zaviduvachem muzichnim kabinetom lvivskoyi biblioteki AN URSR direktorom yakoyi buv V Shurat Pislya zvilnennya z roboti v biblioteci kompozitor potrapiv u zhorstoku materialnu skrutu Vin periodichno nadsilav svoyi tvori dlya publikaciyi v kiyivske i moskovske muzichni vidavnictva prote vsi ci propoziciyi pid riznimi privodami vidhilyalisya V 1948 roci Yaroslavenko zvernuvsya z prohannyam do Spilki kompozitoriv prijnyati jogo v chleni Muzfondu V zayavi vin vkazav sho za 50 rokiv praci nim bulo opublikovano ponad 270 vlasnih kompozicij a she ye 135 neopublikovanih 2 zhovtnya 1948 roku 68 richnij kompozitor buv prijnyatij na posadu vchitelya horovogo spivu v lvivsku shkolu dlya slipih ditej de vin pracyuvav do 1951 roku U 1950 roci z nim vstanoviv tisni i tepli zv yazki G Shirma hudozhnij kerivnik Biloruskogo narodnogo horu u Grodno Shirma nadsilav Yaroslavenkovi dlya obrobki teksti biloruskih narodnih partizanskih ta kolgospnih pisen Vsogo do vesni 1953 roku kompozitor obrobiv 26 biloruskih pisen dlya mishanogo horu 3 dlya cholovichogo ta 3 dlya solnogo vikonannya Yaroslavenko ne tilki obroblyav biloruski pisni a j poshiryuvav yih Dekilka z nih vzyalo do svogo repertuaru polske radio u Vroclavi Guculskij ansambl pisni i tancyu v Stanislavovi ta deyaki moskovski spivachki yaki buvali u Lvovi na gastrolyah U berezni 1952 roku Yaroslavenko vislav do moskovskogo vidavnictva Muzgizu 15 obrobok biloruskih narodnih pisen dlya mishanogo horu prote otrimav vidmovu Taka zh dolya chekala tam i zbirku z 11 jogo obrobok polskih narodnih pisen U 1956 roci ce vidavnictvo vidmovilosya drukuvati jogo hori na slova I Franka Nareshti u 1953 roci u Kiyevi buv vidanij zbirnik 18 pobutovo lirichnih ukrayinskih pisen v obrobci Yaroslavenka Yih vibrali z nadislanih nim 50 pisen Naklad zbirnika stanoviv vsogo 200 primirnikiv i shvidko rozijshovsya po Ukrayini Na pochatku 1954 roku Yaroslavenko prosiv shob dodrukuvali she 3000 primirnikiv bo nim zacikavilisya v Minsku Varshavi Krakovi Bratislavi Sofiyi ta u Prazi Vidavci z Mistectva dotrimali slova u zhovtni 1955 roku v Kiyevi zbirnik buv perevidanij z vklyuchennyam u nogo 7 novih pisen Prote namagannya Yaroslavenka perevidati zbirniki ukrayinskih tanciv svij Lopatinskogo ta Sichinskogo zakinchilisya nevdacheyu Do kincya jogo zhittya vin ne otrimav pozitivnoyi vidpovidi na svoyi zapiti yaki robiv vid 1946 roku 26 chervnya 1958 roku zhittya 77 richnogo Yaroslava Yaroslavenka zakinchilosya Ridnya pohovala jogo poruch z druzhinoyu na Lichakivskomu cvintari Tvori Redaguvati nbsp Obkladinka zbirka tvoriv Yaroslava Yaroslavenka vidana v Lvovi priblizno 1920 1923 r U tvorchomu dorobku Ya Yaroslavenka ye opera Vidma 1922 V charah kohannya na libretto S Cherkasenka za povistyu M Gogolya Zagublena gramota prem yera yakoyi vidbulasya 27 travnya 1922 r Divcha z lileyeyu Nad Dniprom prisvyachena druzhini Yevgeniyi opereti Babskij bunt V chuzhij shkiri libretto Yu Shkrumelyaka fars Vlodus muzika do vistavi na syuzhet S Cherkasenka Lisovi chari kantata Rozvivajsya lozo borzo na slova I Franka solospivi horovi tvori obrobki narodnih pisen marshi dlya Sichej i Sokoliv dlya vijskovih duhovih orkestriv muzika do gimniv ukrayinskogo Sokola i Plastu obrobki strileckih pisen dlya fortepiano Sluzhbi Bozhi Vshanuvannya RedaguvatiImenem Yaroslavenka nazvano vulicyu u Lvovi na yakij zhiv kompozitor 1982 roku budinok kompozitora vul Yaroslavenka 30 rishennyam Lvivskogo oblvikonkomu do pereliku pam yatok istoriyi mista Prote 2 veresnya 2008 roku Lvivskoyu miskoyu radoyu bulo prijnyato rishennya Pro proektuvannya gromadyaninom Melnikom bagatokvartirnogo zhitlovogo budinku z vbudovanimi ofisnimi primishennyami i avtostoyankami na vulici Yaroslavenka 30 zi znosom budinku pislya chogo 10 veresnya 2008 pam yatku bulo znisheno jogo novim vlasnikom Rostislavom Melnikom Rujnuvannya pam yatki sprichinilo oburennya lvivskoyi gromadi prote lishe cherez 5 rokiv pislya znishennya 13 lyutogo 2014 Sihivskij rajonnij sud Lvova zobov yazav vlasnika vidbuduvati pam yatku vidpovidno do proektno koshtorisnoyi dokumentaciyi na vidnovlennya zrujnovanogo budinku 4 Primitki Redaguvati Lichakivskij nekropol S 275 d Track Q62416080 a b v Czech National Authority Database d Track Q13550863 https dlibra kul pl dlibra publication 61611 edition 57146 content S 2 Sihivskij rajonnij sud Lvova zobov yazav Rostislava Melnika vidbuduvati sadibu kompozitora Yaroslavenka Arhiv originalu za 2 veresnya 2014 Procitovano 27 serpnya 2014 Literatura RedaguvatiUkrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 3 Portulak 736 s Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Muha A Kompozitori Ukrayini ta ukrayinskoyi diaspori K 2004 ISBN 966 8259 08 4 Bereza R Slavetni imena Orfej ukrayinskoyi muziki do 130 littya vid dnya narodzhennya Yaroslava Yaroslavenka Kulturno prosvitnickij visnik Zhivotoki 2010 1 2 46 47 C 1 5 Posilannya RedaguvatiYaroslavenko Yaroslav Dmitrovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 1107 Yaroslavenko vlastive Vinckovskij Yaroslav Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2130 1000 ekz Oleg Pidkivka Pislya dovgih rokiv zabuttya Pro zhittya i tvorchist ukrayinskih kompozitoriv m Lviv 2003 r Fond NBUV Ukrayinski notni vidannya 1917 1923 r nedostupne posilannya z chervnya 2019 Muzichna biblioteka Arhivovano 24 chervnya 2012 u Wayback Machine Teksti pisen na sajti www pisni org ua Arhivovano 16 veresnya 2008 u Wayback Machine U Lvovi znishili pam yatnik arhitekturi nedostupne posilannya z serpnya 2019 Sina eks zastupnika gubernatora Lvivshini hochut prityagnuti do kriminalnoyi vidpovidalnosti Okremi tvori zberigayutsya u arhivi I Sonevickogo http icm ucu edu ua arhivy sonevytskogo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yaroslavenko Yaroslav Dmitrovich amp oldid 40077691