www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музика Ярослава Львівна У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Музика Яросла ва Льві вна Стефанович у шлюбі М

Музика Ярослава Львівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Музика.

Яросла́ва Льві́вна Стефанович, у шлюбі Музи́ка (10 січня 1894, Залізці, Зборівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії нині Тернопільського району Тернопільської області — 23 листопада 1973, Львів) — українська художниця, реставраторка, громадська діячка. Член СХУ (1940). Співзасновниця і голова (1931) Асоціації незалежних українських мистців (АНУМ) у Львові. У 1934 році — співорганізаторка Українського жіночого конгресу в м. Станіслав.

Ярослава Львівна Музика
При народженні Ярослава Львівна Стефанович
Народження 10 січня 1894(1894-01-10)
смт Залізці, Зборівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Смерть 24 листопада 1973(1973-11-24) (79 років)
  Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Жанр живопис, графіка, мозаїка, емаль
Навчання Вільна академія мистецтв у Львові
Діяльність художниця
Роки творчості 1911–1973
Член Національна спілка художників України
У шлюбі з Музика Максим Максимович

Життєпис ред.

Народилася 1894 року в містечку Залізці нині Тернопільського району Тернопільської області в родині радника місцевого судді. Прадідом був Григорій Савчинський.

Підлітком переїхала до Львова. У 1917–1919 роках навчалася в Мистецькій студії Станіслава Батовського-Качора у Львові.

У 1920–1923 роках навчається на факультеті пластики Вільної академії мистецтв у Львові. Художницю вабив світ фольклорних образів, побутових речей, народних строїв.

1928 року Ярослава Музика працює реставраторкою у Національному музеї. Серйозною школою для неї стало стажування під керівництвом художника-реставратора Ігоря Грабаря.

1935 року навчається у Вільній академії у Парижі. Повернувшись додому, потрапляє у центр тогочасного мистецького життя Львова. Вона стає членкинею Асоціації незалежних українських митців, яка до 1939 року влаштовувала численні виставки, видавала журнал «Мистецтво». Крім участі у громадському житті, художниця плідно працювала в царині графіки, писала портрети сучасників, створювала мозаїчні композиції, пристрасно збирала шедеври української народної творчості.

Працювала в реставраційній майстерні Національного музею у Львові. Співзасновниця і голова (1931 р.) Асоціації незалежних українських мистців (АНУМ) у Львові; учасниця всіх її виставок. У 1934 році — співорганізаторка Українського жіночого конгресу в м. Станіслав (нині Івано-Франківськ).

Після приєднання західноукраїнських земель у 1939 році до УРСР докладала багато зусиль для організації виставок у Києві, Харкові, Львові, Москві.

Її чоловік — заступник директора медінституту Максима Музики — змушений був терміново евакуюватися разом зі студентами до Середньої Азії, вона залишилася сама в окупованому місті, перебиваючись випадковими заробітками.

Після закінчення війни Ярослава Музика продовжує творчо працювати, бере участь у виставках, що влаштовуються в Києві та Львові. Але 8 листопада 1948 року, під час творчого відрядження до Криму художницю було заарештовано і конвойовано до Києва. Тут, у спецтаборі МДБ її звинуватили у зв'язку з керівниками бандерівського Центрального проводу ОУН, співпраці з ними та наданні підпільникам матеріальної допомоги. Після жорстоких допитів художниця змушена була визнати всі пред'явлені їй звинувачення. Рішенням Особливої наради при МДБ СРСР від 18 червня 1949 року Ярославу Музику за «активну участь в антирадянській банді українських націоналістів» було засуджено до ув'язнення у ВТТ строком на 25 років з перебуванням в особливому таборі N 7 біля міста Братська.

Могила на Личаківському цвинтарі

Після смерті Сталіна завдяки численним клопотанням 6 червня 1955 року була звільнена. Повернувшись до Львова, хвора на туберкульоз художниця стала брати участь в творчому житті рідного міста. 1957 та 1964 року її твори з великим успіхом експонувалися на персональних виставках майстрині.

Померла Ярослава Музика 23 листопада 1973 року. Похована на Личаківському цвинтарі Львова, в родинному гробівці Савчинських, поле № 13. На гробівці встановлено бронзовий портретний барельєф авторства Євгена Дзиндри.

Творча спадщина ред.

Працювала у різних видах і жанрах образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва: малярство (іконографія, портрет, пейзаж, натюрморт), мозаїка, живопис на склі, станкова й ілюстративна графіка (лінорити, офорти), екслібриси, емаль, батик, тиснення на шкірі, інкрустація, килимарство, аплікації — понад 2000 робіт.

Твори, архів, бібліотеку, колекцію заповіла Львівській галереї мистецтв.

Картини ред.

  • «Старий з бородою» (1923)
  • «Княгиня ольга» (1925, 1967)
  • «Гуцул з люлькою» (1928)
  • «Жіночий портрет» (1933)
  • «Кременецька легенда» (1971)

Портрети ред.

  • М. Рудницького (1963)
  • М. Федюка (1964)

Графічні серії ред.

  • «Шевченкові» (1961—1964)
  • «Тварини» (1932—1965)
  • «Перемиська легенда» (1966)
  • «Символи Сковороди» (1969)

Інші роботи ред.

  • дереворит «Коні» (1932)
  • мозаїка «Зустріч Довбуша з Дзвінкою» (1962)
  • композиція на склі «Анна Ярославна» (1967)
  • композиція на емалі «Народні повір'я» (1965—1966)
  • аплікації «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва» (1968)

Вшанування ред.

1994 року встановлено бронзову таблицю з горельєфним зображенням на фасаді будинку на вулиці Винниченка, 26 у Львові, де Ярослава Музика проживала з 1909 по 1973 рік. Скульптор Еммануїл Мисько, архітектор Василь Каменщик.

У 2000 році з метою збереження, відродження та подальшого розвитку мистецьких традицій Тернопільщини, заохочення художників-аматорів до плідної праці щодо розвитку українського національного мистецтва в Тернополі засновано обласну мистецьку премію імені Ярослави Музики. Першим її лауреатом серед художників-аматорів у 2002 році став Степан Маковський з Борщева, у 2004 р. — Богдан Романюк з Кременця, у 2006 р. — Мар'ян Субчак із Теребовлі. Відтак премію отримали Антон Гриб з Тернополя, Михайло Тиханський з Монастириськ, Євген Ковальчук з Микулинців Теребовлянського району.

Примітки ред.

  1. Личаківський некрополь — С. 197.
    d:Track:Q62416080
  2. ↑ Перейма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. XI. — Львів: Новий час, 2006. — С. 211. — ISBN 966-96146-9-4.
  3. Іван Кузишин. Обласна мистецька // Вільне життя плюс. — 8 листопада 2013. — № 90.

Джерела ред.

Посилання ред.

Див. також ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Muzika Yarosla va Lvi vna Stefanovich u shlyubi Muzi ka 10 sichnya 1894 Zalizci Zborivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi nini Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 23 listopada 1973 Lviv ukrayinska hudozhnicya restavratorka gromadska diyachka Chlen SHU 1940 Spivzasnovnicya i golova 1931 Asociaciyi nezalezhnih ukrayinskih mistciv ANUM u Lvovi U 1934 roci spivorganizatorka Ukrayinskogo zhinochogo kongresu v m Stanislav Yaroslava Lvivna MuzikaPri narodzhenni Yaroslava Lvivna StefanovichNarodzhennya 10 sichnya 1894 1894 01 10 smt Zalizci Zborivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaSmert 24 listopada 1973 1973 11 24 79 rokiv Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Zhanr zhivopis grafika mozayika emalNavchannya Vilna akademiya mistectv u LvoviDiyalnist hudozhnicyaRoki tvorchosti 1911 1973Chlen Nacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniU shlyubi z Muzika Maksim Maksimovich Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorcha spadshina 2 1 Kartini 2 2 Portreti 2 3 Grafichni seriyi 2 4 Inshi roboti 3 Vshanuvannya 4 Primitki 5 Dzherela 6 Posilannya 7 Div takozhZhittyepis red Narodilasya 1894 roku v mistechku Zalizci nini Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti v rodini radnika miscevogo suddi Pradidom buv Grigorij Savchinskij Pidlitkom pereyihala do Lvova U 1917 1919 rokah navchalasya v Misteckij studiyi Stanislava Batovskogo Kachora u Lvovi U 1920 1923 rokah navchayetsya na fakulteti plastiki Vilnoyi akademiyi mistectv u Lvovi Hudozhnicyu vabiv svit folklornih obraziv pobutovih rechej narodnih stroyiv 1928 roku Yaroslava Muzika pracyuye restavratorkoyu u Nacionalnomu muzeyi Serjoznoyu shkoloyu dlya neyi stalo stazhuvannya pid kerivnictvom hudozhnika restavratora Igorya Grabarya 1935 roku navchayetsya u Vilnij akademiyi u Parizhi Povernuvshis dodomu potraplyaye u centr togochasnogo misteckogo zhittya Lvova Vona staye chlenkineyu Asociaciyi nezalezhnih ukrayinskih mitciv yaka do 1939 roku vlashtovuvala chislenni vistavki vidavala zhurnal Mistectvo Krim uchasti u gromadskomu zhitti hudozhnicya plidno pracyuvala v carini grafiki pisala portreti suchasnikiv stvoryuvala mozayichni kompoziciyi pristrasno zbirala shedevri ukrayinskoyi narodnoyi tvorchosti Pracyuvala v restavracijnij majsterni Nacionalnogo muzeyu u Lvovi Spivzasnovnicya i golova 1931 r Asociaciyi nezalezhnih ukrayinskih mistciv ANUM u Lvovi uchasnicya vsih yiyi vistavok U 1934 roci spivorganizatorka Ukrayinskogo zhinochogo kongresu v m Stanislav nini Ivano Frankivsk Pislya priyednannya zahidnoukrayinskih zemel u 1939 roci do URSR dokladala bagato zusil dlya organizaciyi vistavok u Kiyevi Harkovi Lvovi Moskvi Yiyi cholovik zastupnik direktora medinstitutu Maksima Muziki zmushenij buv terminovo evakuyuvatisya razom zi studentami do Serednoyi Aziyi vona zalishilasya sama v okupovanomu misti perebivayuchis vipadkovimi zarobitkami Pislya zakinchennya vijni Yaroslava Muzika prodovzhuye tvorcho pracyuvati bere uchast u vistavkah sho vlashtovuyutsya v Kiyevi ta Lvovi Ale 8 listopada 1948 roku pid chas tvorchogo vidryadzhennya do Krimu hudozhnicyu bulo zaareshtovano i konvojovano do Kiyeva Tut u spectabori MDB yiyi zvinuvatili u zv yazku z kerivnikami banderivskogo Centralnogo provodu OUN spivpraci z nimi ta nadanni pidpilnikam materialnoyi dopomogi Pislya zhorstokih dopitiv hudozhnicya zmushena bula viznati vsi pred yavleni yij zvinuvachennya Rishennyam Osoblivoyi naradi pri MDB SRSR vid 18 chervnya 1949 roku Yaroslavu Muziku za aktivnu uchast v antiradyanskij bandi ukrayinskih nacionalistiv bulo zasudzheno do uv yaznennya u VTT strokom na 25 rokiv z perebuvannyam v osoblivomu tabori N 7 bilya mista Bratska nbsp Mogila na Lichakivskomu cvintariPislya smerti Stalina zavdyaki chislennim klopotannyam 6 chervnya 1955 roku bula zvilnena Povernuvshis do Lvova hvora na tuberkuloz hudozhnicya stala brati uchast v tvorchomu zhitti ridnogo mista 1957 ta 1964 roku yiyi tvori z velikim uspihom eksponuvalisya na personalnih vistavkah majstrini Pomerla Yaroslava Muzika 23 listopada 1973 roku Pohovana na Lichakivskomu cvintari Lvova v rodinnomu grobivci Savchinskih pole 13 Na grobivci vstanovleno bronzovij portretnij barelyef avtorstva Yevgena Dzindri 2 Tvorcha spadshina red Pracyuvala u riznih vidah i zhanrah obrazotvorchogo ta dekorativno uzhitkovogo mistectva malyarstvo ikonografiya portret pejzazh natyurmort mozayika zhivopis na skli stankova j ilyustrativna grafika linoriti oforti ekslibrisi emal batik tisnennya na shkiri inkrustaciya kilimarstvo aplikaciyi ponad 2000 robit Tvori arhiv biblioteku kolekciyu zapovila Lvivskij galereyi mistectv Kartini red Starij z borodoyu 1923 Knyaginya olga 1925 1967 Gucul z lyulkoyu 1928 Zhinochij portret 1933 Kremenecka legenda 1971 Portreti red M Rudnickogo 1963 M Fedyuka 1964 Grafichni seriyi red Shevchenkovi 1961 1964 Tvarini 1932 1965 Peremiska legenda 1966 Simvoli Skovorodi 1969 Inshi roboti red derevorit Koni 1932 mozayika Zustrich Dovbusha z Dzvinkoyu 1962 kompoziciya na skli Anna Yaroslavna 1967 kompoziciya na emali Narodni povir ya 1965 1966 aplikaciyi V yizd Bogdana Hmelnickogo do Kiyeva 1968 Vshanuvannya red 1994 roku vstanovleno bronzovu tablicyu z gorelyefnim zobrazhennyam na fasadi budinku na vulici Vinnichenka 26 u Lvovi de Yaroslava Muzika prozhivala z 1909 po 1973 rik Skulptor Emmanuyil Misko arhitektor Vasil Kamenshik 2 U 2000 roci z metoyu zberezhennya vidrodzhennya ta podalshogo rozvitku misteckih tradicij Ternopilshini zaohochennya hudozhnikiv amatoriv do plidnoyi praci shodo rozvitku ukrayinskogo nacionalnogo mistectva v Ternopoli zasnovano oblasnu mistecku premiyu imeni Yaroslavi Muziki Pershim yiyi laureatom sered hudozhnikiv amatoriv u 2002 roci stav Stepan Makovskij z Borsheva u 2004 r Bogdan Romanyuk z Kremencya u 2006 r Mar yan Subchak iz Terebovli Vidtak premiyu otrimali Anton Grib z Ternopolya Mihajlo Tihanskij z Monastirisk Yevgen Kovalchuk z Mikulinciv Terebovlyanskogo rajonu 3 Primitki red Lichakivskij nekropol S 197 d Track Q62416080 a b Perejma L Za deyakimi pam yatnimi lvivskimi adresami Naukovi zapiski Lvivskij istorichnij muzej Vip XI Lviv Novij chas 2006 S 211 ISBN 966 96146 9 4 Ivan Kuzishin Oblasna mistecka Vilne zhittya plyus 8 listopada 2013 90 Dzherela red Duda I Stecko V Muzika Yaroslava Lvivna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 575 ISBN 966 528 199 2 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 2 Kaligrafiya Portugalci 736 s Filc B M Muzika Yaroslava Lvivna Arhivovano 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 121 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Posilannya red Muzika Yaroslava Lvivna ESU Muzika Yaroslava Lvivna Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 356 357 nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Biografiyi O Ripko Yaroslava Muzika Zhittya bez pochatku i kincya na sajti Mistecka storinka Arhivovano 31 travnya 2008 u Wayback Machine Div takozh red Zhinki v arhitekturiGrafika Spisok ukrayinskih majstriv ekslibrisa Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzika Yaroslava Lvivna amp oldid 40076929