Міністе́рство держа́вної безпе́ки СРСР (рос. Министерство государственной безопасности СССР (МГБ)) — союзно-республіканське міністерство, яке існувало з 1946 до 1953 року. Наступник Народного комісаріату державної безпеки (рос. НКГБ), попередник КДБ СРСР.
рос. Министерство государственной безопасности СССР | |
| Загальна інформація: | |
| Тип: | міністерство |
| Юрисдикція: | СРСР |
| Дата заснування: | 15 березня 1946 |
| Дата ліквідації: | 7 березня 1953 |
| Відомство-попередник: | Народний комісаріат державної безпеки СРСР Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР |
| Відомство-наступник: | Комітет державної безпеки СРСР Міністерство внутрішніх справ СРСР |
| Структура: | |
| Міністри: | Абакумов Віктор Семенович (1946 - 1951) Ігнатьєв Семен Денисович (1951 - 1953) |
| Керівна організація: | Рада Міністрів СРСР |
| Штаб-квартира: | |
| Адреса штаб-квартири: | Будівля органів держбезпеки на Луб'янці |
Міністри Редагувати
Розпущено 7 березня 1953 при об'єднанні з Міністерством внутрішніх справ СРСР під проводом Л. П. Берії, та далі С. Н. Круглова; МВС опікувалося держбезпекою до 13 березня 1954, коли було створено Комітет державної безпеки (КДБ).
Історія та структура Редагувати
Створений в 1943 році НКГБ СРСР включав сім управлінь (разом з АХФУ — адміністративно-господарське фінансове управління), чотири самостійні відділи («А», «Б», «В» і кадрів), слідча частина і секретаріат:
- 1 управління (розвідка);
- 2 управління (контррозвідка);
- 3 управління (транспортне);
- 4 управління (організація терору і диверсій на зайнятих німцями територіях);
- 5 управління (шифрувально-дешифрувальне і спецзв'язок);
- 6 управління (охорона керівників партії і уряду), створене на базі 1 відділу НКВД СРСР;
- відділ «А» (обліково-архівний);
- відділ «Б» (оперативно-технічний);
- відділ «В» (військова цензура і перлюстрація кореспонденції).
До 1946 року ця структура зазнала невеликих змін.
15 листопада 1945 р. «для оперативно-чекістського обслуговування» об'єктів спецпризначення (зайнятих створенням атомної бомби) був організований в складі НКГБ СРСР відділ «К».
Спільним наказом НКГБ і НКВД СРСР № 0014/0032 від 10 січня 1946 року відділ «С» (розвідка і обробка матеріалів з атомної проблеми) був переданий з НКВД СРСР в НКГБ СРСР.
Наказом НКГБ СРСР № 00107 від 22 березня 1946 р. відповідно до постанови Верховної Ради СРСР від 15 березня 1946 НКГБ СРСР був перейменований в Міністерство державної безпеки СРСР (МДБ СРСР). Відповідно, були перейменовані і місцеві управління і відділи НКГБ — в управління і відділи МДБ.
Кардинальне розширення і зміна структури МДБ СРСР сталося 4 травня 1946 р., коли замість В. М. Меркулова міністром держбезпеки СРСР був призначений В. С. Абакумов, а очолюваний ним ГУКР «Смерш» МВС СРСР влився в МДБ СРСР.
Структура МДБ СРСР набула такого вигляду:
- 1 Головне управління (розвідка);
- 2 Головне управління (контррозвідка);
- 3 Головне управління (військова контррозвідка);
- 4 управління (розшукове) (здійснювало керівництво розшуком «агентури іноземних розвідок, покинутої в СРСР, і інших ворожих елементів»);
- 5 управління (оперативне);
- 6 управління (шифрувально-дешифрувальне);
- Транспортне управління (чекістське обслуговування транспорту);
- Управління охорони № 1 (охорона И. В. Сталіна);
- Управління охорони № 2 (охорона інших керівників партії і уряду);
- Управління коменданта Московського Кремля;
- Відділ «А» (обліково-архівний);
- Відділ «Б» (оперативної техніки);
- Відділ «В» (перлюстрація кореспонденції);
- Відділ «Д» (експертизи і підробки документів) (виділений з відділу «Б»);
- Відділ «К» (чекістське спостереження на об'єктах атомної промисловості);
- Відділ «О» (оперативна робота по духовенству усіх конфесій) (виділений з 2 управління);
- Відділ «Р» (радіо-контррозвідка);
- Відділ «С» (переклад і обробка матеріалів з атомної проблеми. У 1946 р. функції цього відділу були передані в 1 Головне управління МДБ);
- Відділ «Т» (боротьба з «особами, що висловлюють загрози терористичного характеру відносно партійних і радянських керівників»);
- Слідчастина у особливо важливих справах (на правах управління);
- Відділ «ДР» (служба проведення диверсій і актів індивідуального терору);
- Відділ «ДН» (служба дезинформації) (фактично цей відділ не був створений);
- Адміністративно-господарське і фінансове управління (АХФУ);
- Управління кадрів;
- Інспекція при міністрі;
- Секретаріат МДБ СРСР;
- Юридичне бюро МДБ СРСР.
Див. також Редагувати
- Друге управління МДБ УРСР
- МГБ Польщі
- Салтан А. Н. Спецслужбы на территории Украины. МГБ [Электронный ресурс]. – Режим доступа к статье: http://sled.net.ua/node/32876 [ 23 серпня 2016 у Wayback Machine.] . – Заглавие с экрана. – 18.08.16.
Посилання Редагувати
- Народний комісаріат державної безпеки СРСР [ 23 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- МГБ на сайті «protivpytok.org» [ 13 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)