Ян (Йоганн) Сваммердам (нід. Jan Swammerdam; 12 лютого 1637, Амстердам — 17 лютого 1680, Амстердам) — нідерландський натураліст. Був прихильником преформації. Відкидав можливість мимовільного зародження.
| Ян Сваммердам | |
|---|---|
| нід. Jan Swammerdam | |
| | |
| Народився | 12 лютого 1637 Амстердам |
| Помер | 17 лютого 1680 (43 роки) Амстердам ·малярія |
| Місце проживання | Голландія |
| Країна | Нідерланди |
| Діяльність | бджоляр, ентомолог, лікар, анатом, натураліст, біолог |
| Alma mater | Лейденський університет |
| Галузь | Ентомологія |
| Науковий керівник | Франциск Сільвій, Йоганн ван Горн |
| Вчителі | Johannes van Horned |
Ян Сваммердам у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Закінчив Лейденський університет в 1663 році. 1667 року захистив дисертацію про дихання тварин. Основні праці з анатомії людини і тварин, особливо комах, а ще молюсків, земноводних і інших. Запропонував класифікацію комах (підрозділивши їх на 4 групи), засновану на особливостях їхнього метаморфоза. Розробив нову методику препарування, запропонував низку препарувальних інструментів. Користуючись ще достатньо примітивними збільшувальними приладами тих часів, надзвичайно точно описав найдрібніші деталі органів у комах.
Досліджував також і медоносних бджіл, описав морфологічні ознаки матки, трутня, та робочої бджоли, вивчив їх внутрішні органи. Встановив стать матки і трутня, робочих бджіл він описав:
«безстатеві істоти, але щодо загального вигляду і будови тіла в них помітно більше ознак, властивих самиці, ніж самцеві»
Ян Сваммердам визначив, що личинки бджіл харчуються не медом, а «особливою білою речовиною, що нагадує білок». Але не зміг виявити походження цього харчу, що їх виробляють робочі бджоли. Також не зміг визначити походження і призначення перги.
Зумів дослідити виведення нової матки в бджолиній сім'ї, відбираючи стару матку із частиною робочих бджіл, чим, по суті, отримав штучний рій.
Уперше став уживати метод ін'єкції в судини. Сконструював прилади для реєстрації роботи серця, дихальних рухів, м'язових скорочень при роздратованому нерві тощо.
Герой казки Гофмана — «Повелитель бліх».
Примітки Редагувати
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 400-401.
Джерела Редагувати
- [1] [ 16 грудня 2015 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |