Ян Кишка пол Jan Kiszka 1552 перед 2 26 липня 1592 генеральний староста жмудський крайчий великий литовський 1569 1579 п

Ян Кишка (пол. Jan Kiszka, 1552 — перед 26 липня 1592) — генеральний староста жмудський, крайчий великий литовський (1569—1579), підчаший великий литовський (1579—1588), каштелян віленський (з 1587), воєвода берестейський (з 1589). Зять князя Костянтина Василя Острозького. Небіж князя Миколи-Криштофа Радзивілла (Сирітки).

Ян Кишка
Народився	12 червня 1547
Помер	26 липня 1592(1592-07-26) (45 років) або 9 липня 1592(1592-07-09) (45 років) Краків, Річ Посполита
Країна	Велике князівство Литовське Річ Посполита
Посада	Віленський каштелян, Крайчий, Староста берестейський^d, Жмудські старости, великий литовський підчаший, Q65720397? і Староста Бистрицький^d
Конфесія	Polish Brethren^d
Рід	Кішки
Батько	Станіслав Кишка (воєвода вітебський)
Мати	Ганна Кишка
Брати, сестри	Станіслав Кішка і Anna Kiszka^d
У шлюбі з	Єлизавета Софія Острозька
Діти	Anna Kiszka^d

Біографія Редагувати

Син Станіслава Кишки-молодшого (пом. 1554) і його дружини княжни Ганни Радивил. Матір близько 1563 року змінила кальвінський обряд на аріянський.

Навчався в містах Базелі та Цюриху. Подорожував по Італії, Іспанії й Франції.

Виставив на польсько-російську війну (1577—1582) під своїм командуванням 500 вояків.

Сім'я Редагувати

Дружина — донька князя Костянтина Василя Острозького — Єлизавета (пом. 26 серпня 1599). Нащадків вони не покинули. Єлизавета після смерті першого чоловіка вийшла заміж удруге за князя Христофора Перуна Радзивілла, який одідичив маєтності Кишки. Заповіла поховати себе у віленській латинській катедрі.

Релігійні погляди Редагувати

Мати виховувала сина як антитринітарія. На посаді сенатора голосив за ідею релігійної толерантності. Сприяв зміні характеру кальвіністських зборів на антитринітарські. Засновник антитринітарських громад у Венгрові, Ів'ї, Лоську, Любечі, Кейданах, Новогрудку.

Його маєтність Венгрув стала центром руху антитринітаріїв. Був опікуном проповідника Петра з Гоньондза. 1570 року заснував у Венгрові друкарню. Докладав зусиль для налагодження доктринальних суперечок між антитринітарськими громадами. Був противником ідей розкріпачення селян, пацифізму, спільного майна, заборони займати адміністративні посади, симпатій юдаїзму та інших радикальних поглядів у антитринітарському середовищі. Це стало причиною його розриву з Петром з Гоньондза і Симоном Будним.

Примітки Редагувати

↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 183. — ISBN 978-83-65880-89-5
d:Track:Q11686050d:Track:Q122406341
↑ Tazbir J. Kiszka Jan h. Dąmbrowa (zm. 1592)… — S. 508.
↑ Lulewicz Henryk. Radziwiłł Krzysztof zwany Piorunem h. Trąby (1547—1603) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 275. (пол.)

Джерела Редагувати

Грушевський М. Історія Україна-Руси. — Т. V. — С. 30—35.
Tazbir J. Kiszka Jan h. Dąmbrowa (zm. 1592) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII/4, zeszyt …. — S. 507—508. (пол.)

Посилання Редагувати

(англ.)
Jan Kiszka z Ciechanowca h. Dąbrowa (ID: 10.169.126) [ 19 червня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q591041"_data-entity-id="Q122406341">[[:d:Q122406341|Urzędnicy_Wielkiego_Księstwa_Litewskiego._Spisy,_t._VIII,_Ziemia_brzeska_i_województwo_brzeskie_XIV‒XVIII_wiek]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:d:Q11686050|A.&nbsp;Rachuba]]_—_[[:Варшава|Warszawa]]:_2020._—_С.&nbsp;183._—_ISBN_978-83-65880-89-5</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q11686050]][[d:Track:Q122406341]]</div>-1] Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 183. — ISBN 978-83-65880-89-5
d:Track:Q11686050d:Track:Q122406341

[Т8-2] Tazbir J. Kiszka Jan h. Dąmbrowa (zm. 1592)… — S. 508.

[Л75-3] Lulewicz Henryk. Radziwiłł Krzysztof zwany Piorunem h. Trąby (1547—1603) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 275. (пол.)