Ганна Радзивіл-Кишка Садовська (1525 — 1600) — литовська протестантська діячка Великого князівства Литовського в Речі Посполитій.
| Ганна Кишка Садовська | |
|---|---|
| Ona Radvilaitė Kiškienė | |
| | |
| Народилася | 1525 |
| Померла | 1600 |
| Країна | Річ Посполита |
| Національність | литвинка |
| Діяльність | письменниця |
| Титул | княгиня |
| Конфесія | кальвінізм унітаріанство |
| Рід | Радзивілли |
| Батько | Ян Радзивілл |
| Мати | Ганна Костевич |
| У шлюбі з | Станіслав Кишка Кшиштоф Садовський |
| Діти | 2 сина і 1 донька |
| | |
Життєпис ред.
Походила з литовського магнатського роду Радзивіллів, гілки Медельської. Старша донька Яна Радзивілла, жмудського старости, і Ганни Костевич. Народилася в 1525 році. після смерті батька в 1542 році розділила з сестрами Петронеллою і Ельжбетою родинний спадок, отримавши чималі маєтності в Литві, зокрема Кедайняй. Близько 1552 року вийшла заміж за Станіслава Кишку, представника заможного магнатського роду. У 1554 році після смерті чоловіка стала опікуватися малими дітьми і керувати володіннями (70 міст і 400 сіл) замість синів. Вона підтримувала розвиток міст і підприємництва в своїх маєтках, зокрема 1568 року надала права містечку Райгруд.
Спочатку, як і її чоловік, вона була послідовником кальвінізму, який заохочувала у маєтках, виганяючи католицьких ксьондзів. У 1558 році вона заснувала кальвіністську церкву в Вегруві, а Кейдайняй став одним з провідних центрів Реформації у Литві.
Близько 1563 року вона стала відданим послідовником унітаріанстрва і пропагандистом руху польських братів. Вона брала участь у багатьох синодах, писала релігійні полеміки, зокрема, проти хрещення несвідомих дітей. В цьому дусі виховувала своїх дітей. Після смерті сестер Петронелли і Ельжбети у 1564 і 1565 роках відповідно успадкувала значну частину їх майна. У 1570 році вона відписала деякі маєтки королю Сигізмунду II Августу, який натомість передав Ганні Сельце.
У 1574 році вийшла заміж за литовського магната[джерело?] Кшиштофа Садовського. Того ж року відбувся розподіл маєтностей між Ганною і синами. Завдяки спільним зусиллям з другим чолвоіком в місті Кедайняй починають проводитися загальні сейми жмудських бояр, в 1588 році місто отримало привелей на торгівлю, а 15 квітня 1590 король Сигізмунд III надав місту магдебурзьке право. Померла у 1600 році.
Родина ред.
1. Чоловік — Станіслав Кишка, воєвода вітебський.
Діти:
- Ян (1552—1592), генеральний староста жмудський
- Станіслав (д/н—1619), був глухонімим
- Ганна
2. Чоловік — Кшиштоф[джерело?] Садовський, староста остринський, дітей не було.
Джерела ред.
- Janusz Kostewicz, Polski Słownik Biograficzny, t.14, s.343-4
- Zawadzki J. Siedziby Kiszków і Radziwiłłów na Białorusi w XVI–XVIIIwieku: opisy z zasobu Archiwum Głównego Akt Dawnych. Warszawa, 2002.