www.wikidata.uk-ua.nina.az

Райніс справжнє ім я Яніс Пліекшанс латис Rainis Jānis Pliekšāns 11 вересня 1865 12 вересня 1929 латиський поет і драмат

Райніс

Райніс, справжнє ім'я — Яніс Пліекшанс (латис. Rainis, Jānis Pliekšāns; 11 вересня 1865 — 12 вересня 1929) — латиський поет і драматург. Перекладач, політик, громадський діяч, народний поет Латвійської РСР (звання надане посмертно в 1940 р.).

Райніс
латис. Rainis, Jānis Pliekšāns
Ім'я при народженні латис. Jānis Pliekšāns
Псевдо Яніс Пліекшанс
Народився 30 серпня (11 вересня) 1865
Dunava Parishd, Латвія
Помер 12 вересня 1929(1929-09-12)[…] (64 роки)
Юрмала, Латвія
Поховання
Кладовище Райнісаd : 

Громадянство Російська імперія
Латвія
Національність латиш
Діяльність поет, драматург, політик, письменник, перекладач, журналіст
Alma mater Петербурзький університет
Знання мов німецька, латиська і російська
Напрямок Нова течія
Magnum opus Ave sol!d
Посада депутат Сейму[d]
Партія Латвійська соціал-демократична робітнича партіяd
Конфесія лютеранство
Брати, сестри Dora Stučkad
У шлюбі з Ельза Розенберґ-Пліекшанс
Нагороди
IMDb ID 2872512

Біографія Редагувати

Народився в родині орендаря маєтків неподалік міста Даугавпілсі. У 1884—1888 — студент юридичного факультету Петербурзького університету. Друкувався з 1887 року. У 1891—1895 році — редактор газети «Dienas Lapa». Перші вірші опубліковані у 1895 році. У червні 1897 року був арештований, у в'язниці закінчив переклад на латиську мову «Фауста» Ґете. У грудні 1897 року Райніса заслали до Пскова, а 1899 року — у м. Слобідське Вятської губернії. Тут був створений збірник віршів насичених революційними настроями «Далекі відзвуки синім вечором» (1903).

У 1903 році Райніс повернувся із заслання та зв'язав свою діяльність із боротьбою латиської соціал-демократії. Він створив символічну драму «Вогонь і ніч» (1905) — гімн боротьбі, життю, її вічному розвиткові. У 1905 році вийшов збірник «Посів бурі». Наприкінці 1905 року нелегально емігрував до Швейцарії. Тут написані збірники віршів «Тиха книга» (1909), «Ті, які не забувають» (1911), п'єси «Золотий кінь» (опублікована в 1910), «Індуліс і Арія» (1911), «Грав я, танцював» (опублікована в 1919), «Даугава» (1916, опублікована в 1919). Коли в Латвії запанувала реакція, Райніс залишався провісником боротьби, нагадуючи, що поразка тимчасова. У поемі «Ave, sol!» (1910) Райніс співає славу сонцю як символові волі. Пролетаріату присвячений філософський збірник «Кінець і початок» (1912). Важливе місце в драматургії Латвії зайняла п'єса «Вій, вітерець!» (1913). У трагедії «Йосип і його брати» (1919) Райніс, що створив цей жанр у латиській літературі, на широкому історичному тлі вирішував проблеми любові й ненависті, прощення й помсти.

У 1920 році Райніс повернувся на батьківщину. За мотивами російських билин він створив трагедію «Ілля Муромець» (1922), опублікував книги віршів «П'ять ескізних зошитів Дагди» (1920—1925). У 1921—1925 роках — директор Національного театру. У 1926—1928 роках — міністр освіти. 28 лютого 1925 року першим із діячів культури нагороджений вищою нагородою країни — орденом Трьох Зірок I ступеня.

Твори письменника перекладено багатьма мовами світу. У місті Юрмала є дім-музей Яна Райніса. А в Ризі відкрито музей творчого подружжя Будинок Райніса та Аспазії.

«Даугава» Редагувати

У драматичній поемі «Даугава» Райніс відкрито закликав до суверенітету Латвії:

Земля, земля — якої землі вимагає наша пісня? Землі, що є країною.
Оригінальний текст (латис.)
Zeme, zeme — kas tā zeme,

Ko tā mūsu dziesma prasa?

Zeme — tā ir valsts.

Перше видання поеми у вересні 1919 року, незадовго до нападу німецько-російської армії Бермонда на Ригу, було розкуплене протягом двох тижнів, а після поразки армії Бермонда в листопаді 1919 року п'єса була виконана в Національному театрі на честь першої річниці проголошення незалежності Латвії. Після постановки «Даугави» в театрі Валмієра 1988 року режисером Валентінсом Макулевичем[lv] на музику Мартіньша Браунса[lv], частина з неї «Saule, Pērkons, Daugava» стала одним із символів руху за відновлення незалежності та неофіційним гімном Латвії й регулярно входить до програми Фестивалю пісні та танцю.

Твори Редагувати

  • Dzīve un darbi, sej. 1-11, Riga, 1925-31;
  • Kopoti raksti, sej. 1-14, Riga, 1947-51;
  • Далекі відгуки у синій вечір;
  • Посіви бурі;
  • Вогонь і ніч/

Переклади українською мовою Редагувати

Українською мовою вірші Райніса перекладали: Дмитро Павличко, Микола Бажан, Максим Рильський, Леонід Первомайський, Євген Дроб'язко, Микола Терещенко, Григорій Кочур та інші.

  • Ян Райніс Лірика / пер. з латиськ. — К.: Дніпро, 1965. — 223 с.

Література Редагувати

  • Дауге П. Ян Райнис. Певец борьбы, солнца и любви. — М., 1920. (рос.)
  • Краулинь К. Ян Райнис. — М., 1957. (рос.)
  • Сокол Э. Жизнь и творчество Яна Райниса. — Рига, 1957. (рос.)
  • Hausmanis V. Tautas dzejnieks Rainis. — Riga, 1968. (латис.)
  • Hausmanis V. Raiņa daiļrades process. — Riga, 1971. (латис.)
  • Hausmanis V. Raiņa dramaturģija. — Riga, 1973. (латис.)
  • Kraulinš К. Raiņa dzīve un darbība. — Riga, 1953. (латис.)
  • Sokols E. Rainis. — Riga, 1962. (латис.)

Примітки Редагувати

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #11889496X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  5. . Aspazijarainis.lv (латис.). 17 листопада 2015. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021. 
  6. Upīte, Ieva (17 січня 2017). Dziesmas «Saule, Pērkons, Daugava» «aizmirstais pants» skan tikai skolēnu dziesmu svētkos. Lsm.lv (латис.). Процитовано 4 квітня 2021. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rajnis spravzhnye im ya Yanis Pliekshans latis Rainis Janis Plieksans 11 veresnya 1865 12 veresnya 1929 latiskij poet i dramaturg Perekladach politik gromadskij diyach narodnij poet Latvijskoyi RSR zvannya nadane posmertno v 1940 r Rajnislatis Rainis Janis PlieksansIm ya pri narodzhenni latis Janis PlieksansPsevdo Yanis PliekshansNarodivsya 30 serpnya 11 veresnya 1865 1 2 Dunava Parishd LatviyaPomer 12 veresnya 1929 1929 09 12 2 3 64 roki Yurmala LatviyaPohovannya Kladovishe Rajnisad Gromadyanstvo Rosijska imperiya LatviyaNacionalnist latishDiyalnist poet dramaturg politik pismennik perekladach zhurnalistAlma mater Peterburzkij universitetZnannya mov nimecka latiska 2 i rosijskaNapryamok Nova techiyaMagnum opus Ave sol dPosada deputat Sejmu d Partiya Latvijska social demokratichna robitnicha partiyadKonfesiya lyuteranstvoBrati sestri Dora StuckadU shlyubi z Elza Rozenberg PliekshansNagorodiIMDb ID 2872512Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Daugava 3 Tvori 4 Perekladi ukrayinskoyu movoyu 5 Literatura 6 Primitki 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v rodini orendarya mayetkiv nepodalik mista Daugavpilsi U 1884 1888 student yuridichnogo fakultetu Peterburzkogo universitetu Drukuvavsya z 1887 roku U 1891 1895 roci redaktor gazeti Dienas Lapa Pershi virshi opublikovani u 1895 roci U chervni 1897 roku buv areshtovanij u v yaznici zakinchiv pereklad na latisku movu Fausta Gete U grudni 1897 roku Rajnisa zaslali do Pskova a 1899 roku u m Slobidske Vyatskoyi guberniyi Tut buv stvorenij zbirnik virshiv nasichenih revolyucijnimi nastroyami Daleki vidzvuki sinim vechorom 1903 U 1903 roci Rajnis povernuvsya iz zaslannya ta zv yazav svoyu diyalnist iz borotboyu latiskoyi social demokratiyi Vin stvoriv simvolichnu dramu Vogon i nich 1905 gimn borotbi zhittyu yiyi vichnomu rozvitkovi U 1905 roci vijshov zbirnik Posiv buri Naprikinci 1905 roku nelegalno emigruvav do Shvejcariyi Tut napisani zbirniki virshiv Tiha kniga 1909 Ti yaki ne zabuvayut 1911 p yesi Zolotij kin opublikovana v 1910 Indulis i Ariya 1911 Grav ya tancyuvav opublikovana v 1919 Daugava 1916 opublikovana v 1919 Koli v Latviyi zapanuvala reakciya Rajnis zalishavsya provisnikom borotbi nagaduyuchi sho porazka timchasova U poemi Ave sol 1910 Rajnis spivaye slavu soncyu yak simvolovi voli Proletariatu prisvyachenij filosofskij zbirnik Kinec i pochatok 1912 Vazhlive misce v dramaturgiyi Latviyi zajnyala p yesa Vij viterec 1913 U tragediyi Josip i jogo brati 1919 Rajnis sho stvoriv cej zhanr u latiskij literaturi na shirokomu istorichnomu tli virishuvav problemi lyubovi j nenavisti proshennya j pomsti U 1920 roci Rajnis povernuvsya na batkivshinu Za motivami rosijskih bilin vin stvoriv tragediyu Illya Muromec 1922 opublikuvav knigi virshiv P yat eskiznih zoshitiv Dagdi 1920 1925 U 1921 1925 rokah direktor Nacionalnogo teatru U 1926 1928 rokah ministr osviti 28 lyutogo 1925 roku pershim iz diyachiv kulturi nagorodzhenij vishoyu nagorodoyu krayini ordenom Troh Zirok I stupenya Tvori pismennika perekladeno bagatma movami svitu U misti Yurmala ye dim muzej Yana Rajnisa A v Rizi vidkrito muzej tvorchogo podruzhzhya Budinok Rajnisa ta Aspaziyi Daugava RedaguvatiU dramatichnij poemi Daugava Rajnis vidkrito zaklikav do suverenitetu Latviyi nbsp Zemlya zemlya yakoyi zemli vimagaye nasha pisnya Zemli sho ye krayinoyu Originalnij tekst latis Zeme zeme kas ta zeme Ko ta musu dziesma prasa Zeme ta ir valsts nbsp Pershe vidannya poemi u veresni 1919 roku nezadovgo do napadu nimecko rosijskoyi armiyi Bermonda na Rigu bulo rozkuplene protyagom dvoh tizhniv a pislya porazki armiyi Bermonda v listopadi 1919 roku p yesa bula vikonana v Nacionalnomu teatri na chest pershoyi richnici progoloshennya nezalezhnosti Latviyi 5 Pislya postanovki Daugavi v teatri Valmiyera 1988 roku rezhiserom Valentinsom Makulevichem lv na muziku Martinsha Braunsa lv chastina z neyi Saule Perkons Daugava stala odnim iz simvoliv ruhu za vidnovlennya nezalezhnosti ta neoficijnim gimnom Latviyi j regulyarno vhodit do programi Festivalyu pisni ta tancyu 6 Tvori RedaguvatiDzive un darbi sej 1 11 Riga 1925 31 Kopoti raksti sej 1 14 Riga 1947 51 Daleki vidguki u sinij vechir Posivi buri Vogon i nich Perekladi ukrayinskoyu movoyu RedaguvatiUkrayinskoyu movoyu virshi Rajnisa perekladali Dmitro Pavlichko Mikola Bazhan Maksim Rilskij Leonid Pervomajskij Yevgen Drob yazko Mikola Tereshenko Grigorij Kochur ta inshi Yan Rajnis Lirika per z latisk K Dnipro 1965 223 s Literatura RedaguvatiDauge P Yan Rajnis Pevec borby solnca i lyubvi M 1920 ros Kraulin K Yan Rajnis M 1957 ros Sokol E Zhizn i tvorchestvo Yana Rajnisa Riga 1957 ros Hausmanis V Tautas dzejnieks Rainis Riga 1968 latis Hausmanis V Raina dailrades process Riga 1971 latis Hausmanis V Raina dramaturgija Riga 1973 latis Kraulins K Raina dzive un darbiba Riga 1953 latis Sokols E Rainis Riga 1962 latis Primitki Redaguvati Deutsche Nationalbibliothek Record 11889496X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 Krajuma dargumi Raina dramatiska poema Daugava Latvijas teatros Aspazijarainis lv latis 17 listopada 2015 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Upite Ieva 17 sichnya 2017 Dziesmas Saule Perkons Daugava aizmirstais pants skan tikai skolenu dziesmu svetkos Lsm lv latis Procitovano 4 kvitnya 2021 Posilannya RedaguvatiRajnis Yan Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 414 Yan Rajnis Lirika per z latisk K Dnipro 1965 223 s Yanis Rajnis ros Literaturna enciklopediya ros Muzej v Tadenavi latis Poeziya Yanisa Rajnisa Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rajnis amp oldid 40077097