Яно-Індигірська низовина (рос. Яно-Индигирская низменность; якут. Дьааҥы - Индигир намтала, також Індигірська низовина) — велика заболочена рівнина Північно-Східного Сибіру, на території Якутії. Разом з Колимською низовиною, яка лежить на схід, утворює велику Східно-Сибірську низовину.
| Яно-Індигірська низовина | |
| 70°55′00″ пн. ш. 140°13′45″ сх. д. / 70.91666667002778012829367° пн. ш. 140.22944444002777686° сх. д.Координати: 70°55′00″ пн. ш. 140°13′45″ сх. д. / 70.91666667002778012829367° пн. ш. 140.22944444002777686° сх. д. | |
| Країна | Російська Федерація |
|---|---|
| Система | Східносибірська низовина |
| Тип | низовина і рівнина |
| Яно-Індигірська низовина Яно-Індигірська низовина (Росія) | |
Географія Редагувати
Простягається більш ніж на 600 км уздовж південного узбережжя моря Лаптєвих і Східно-Сибірського моря, від губи (затоки) Буор-Хая на заході до дельти річки Індигірка на сході. Включає також велику дельту річки Яна, звідки й назва, а також гирла кількох менших річок. Має форму півмісяця, ширина в найширшій частині досягає 300 км. Середня висота над рівнем моря 30-80 м. Місцями над низиною підносяться залишкові кряжі з корінними гірськими породами, заввишки до 558 м
Рельєф Редагувати
Переважають породи багаторічної мерзлоти й мерзлотні форми рельєфу. Низовина складена різного роду морськими, річковими й озерними відкладеннями з високим вмістом викопного льоду. До особливостей місцевого рельєфу належать термокарстові западини (аласи) з озерами й болотами, на берегах річок, морів та озер є горби-байджарахи. Зустрічаються полігональні ґрунти. Узбережжя холодних морів вкриває мохово-лишайникова й чагарникова тундра. На півдні в долинах річок є ділянки лісотундри, що складаються з рідких дерев модрини.
Примітки Редагувати
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 березня 2014.
- Под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. Яно-Индигирская низменность // Словарь современных географических названий. — Екатеринбург: У-Фактория, 2006. (рос.)