Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (січень 2016) |
Ямниця — село в Україні, центр Ямницької сільської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
село Ямниця | |
---|---|
| |
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Тисменицький район |
Рада | Ямницька сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA26040390010046852 |
Основні дані | |
Засноване | До 1440 р. |
Населення | 3358 |
Площа | 20,76 км² |
Густота населення | 161,75 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77422 |
Телефонний код | +380 03436 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°58′57″ пн. ш. 24°42′22″ сх. д. / 48.98250° пн. ш. 24.70611° сх. д.Координати: 48°58′57″ пн. ш. 24°42′22″ сх. д. / 48.98250° пн. ш. 24.70611° сх. д. |
Водойми | Ямниця, Млинівка |
Найближча залізнична станція | Ямниця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77422 Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Ямниця вул. Галицька, 36 |
Карта | |
Ямниця | |
Ямниця | |
Мапа | |
Ямниця у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Період Речі Посполитої Редагувати
На території давньої Ямниці в урочищі Бійне польські археологи в 1886 році знайшли залишки поселення та кладовище періоду пізнього палеоліту. Серед знахідок було знайдено крем'яні знаряддя праці (серп, мотику, відбійник, ніж) та залишки слабовипаленого посуду.
Ямниця вперше згадується в 1444 році Першим власником села був галицький староста Миколай Парава. Населення села входило до Галицького староства та сплачувало податки на користь урядників які перебували в м. Галичі. За Королівською люстрацією 1565 року в селі налічувалися 32 господарі-кмети, 14 загородників, 4 служки, корчмар і два попи (отже, була й церква), наявний млин на Бистриці. У 1626 році село зазнало руйнувань через набіг татар. Під час повстання Богдана Хмельницького і походом його армій у Галичину 1649 року населення Ямниці було включено до складу бойових одиниць покутських козаків.
В Австро-Угорській імперії Редагувати
У 1772 році Ямниця переходить у власність австрійської скарбниці, а потім в постійне користування магнату Юзефові Потоцькому, який здавав село в оренду. За ці роки село зазнавало великих страждань і безправ'я яке їм чинили управителі Павліковський, Копистинський, Зелінський і Шишковський. Через це громада села вирішила відправити свого посланця до австрійського імператора з вимогою допомогти і позбавити сваволю урядників. Посланцем був відставний солдат — Іван Смицнюк, який двічі пішки (1835, 1840) ходив до Відня, а також писав скарги до цісаря та окружної комісії. Розгніваний Міхал Шишковський (тогочасний управитель с. Ямниця та с. Угринів), у 1843 році наказав убити Смицнюка: його прив'язали до коней і волокли до того часу, поки він не помер. Нині на сільському кладовищі є його символічна могила. З 1832 року в Ямниці діє тривіальна народна школа. 18 березня 1896 року в Ямниці виникає культурно-освітнє товариство «Просвіта».
Перша світова війна Редагувати
Перша світова війна не оминула село, як і усі найближчі села. Найбільших руйнувань село зазнало влітку 1916 році, коли було піддане обстрілу російською артилерією. За даними місцевого краєзнавця А.Сміжака, у селі уціліло лише три будівлі. На той час селян було вже виселено вглиб Австрії у район містечка Ґмюнд. На фронті в Галичині до літа 1917 року стояла відносна тиша. Але ворог готувався до активних наступальних дій. 4 липня російська артилерія 8-ї армії почала артпідготовку на ділянці свого фронту. Особливо потужно обстрілювалася позиція австрійців у с. Ямниця, де місцеві умови були найсприятливішими для ведення наступу. 7 липня розпочався наступ російської піхоти. Інші армії Південно-західного фронту, що атакували північніше і здобули незначний тактичний успіх, на цей час виснажилися і вже не наступали. Це була літня наступальна операція Південно-західного фронту або як її ще називали «П'ята Галицька битва» (1917). На відтинку 8-ї армії генерала Корнілова прорив було вирішено здійснити саме в районі с. Ямниця. Бойові дії у районі цього села інколи називають «битвою під Ямницею» або «битвою при Ранковій Горі». Ціною значних втрат, росіяни, маючи численну перевагу, прорвали австрійську оборону на лінії Ямниця-Загвіздя. Головна роль у цій справі належала виключно добровольчому «1-му Ударному Загону». Але на тлі загального розвалу російської т. зв. «революційної армії» успіх 8-ї армії не мав вже жодного значення. Захопивши Галич і Калуш, її наступ остаточно виснажився. А вже невдовзі союзні австро-німецькі війська перейшли у контрнаступ і завдали противнику нищівної поразки, що призвела до катастрофи усього російського фронту у Галичині.
Перші роки радянської влади і Друга світова війна Редагувати
В 1939 році село стає частиною СРСР. Через масові терори більшовиків проти населення Галичини, Ямниця стає центром формування відділів ОУН-УПА. Загалом в національно-визвольній боротьбі проти німецьких та більшовицьких загонів взяло участь 103 жителі села, які були воїнами УПА.
Серед найвідоміших постатей в УПА з Ямниці — Василь Савчак «Сталь» — провідник ОУН Буковини. За конфесійною належністю село є греко-католицьке, у ньому розміщено храм св. Миколая який побудований без жодного цвяха, методом конструювання дерев'яних брусів.
Населення Редагувати
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,43% |
російська | 0,45% |
Післявоєнний час Редагувати
На початку жовтня 1964 став до ладу Ямницький цементний завод, потужність якого становила 160 тисяч тонн портландцементу марок 400 і 500 на рік.
Відомі люди Редагувати
Народилися Редагувати
- Білобрам Осип (псевдо — «Борис», «Джура») — член крайового проводу Юнацтва Західних Українських Земель († 1943).
- Буженко Семен Михайлович (1896-25.10.1962) — десятник УСС і УГА, ад'ютант Вільгельма Габсбурга, відбув 10 років радянських концтаборів м. Бійск Алтайський край БД «Жертвы политического террора в СССР»; Книга памяти Алтайского края.
- Гурко Стефанія — українська поетеса
- Дейчаківський Микола — діяч ОУН, мемуарист
- Катамай Дмитро (1886—1935) — чотар, публіцист і редактор, громадський діяч. Автор проекту стрілецького головного убору — так званої «мазепинки».
- Катамай Микола — український військовий діяч, хорунжий Української повстанської армії, командир сотні «Стріла».
- Савчак Василь — («Сталь») (1922 — 20 жовтня 1950, біля села Шешори, Косівський район) — окружний провідник ОУН Коломийщини (1944—1945), окружний провідник ОУН Буковини (початок 1945—1950).
- Смицнюк Іван (1770—1843) — борець за народну волю
- Ткач Роман — український політик
- Юрчишин Руслан (31.05.1982-01.01.2016) — художник, доброволець, снайпер Національної Гвардії України
- Зелінський Микола Романович — громадський діяч, депутат Івано-Франківської обласної ради V та VI демократичного скликання.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
- Грушевський М. Жерела до істориї України-Руси, т. І [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — С. 62.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 24 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 20 листопада 2015.
- Архів оригіналу за 25 вересня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
Джерела Редагувати
- Грабовецький В. В. «Борець за народну волю Іван Смицнюк». — Івано-Франківськ, 2000.
- Дейчаківський І. І. «Ямниця. Історія села. Долі людей». — Львів: Червона Калина, 1994.
- Дейчаківський І. І. «Ямничани» [ 4 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Івано-Франківськ: Нова зоря, 2002.
- Дейчаківський І. І. «Василь Савчак — „Сталь“ — провідник ОУН Буковини». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002.
- Зайончковский А. Мировая война 1914—1918 гг.: в 2 т. М.: Воениздат, 1938. Т. 2.
- Керсновский А. История Русской Армии: 1881—1916: в 2 ч. Смоленск: Русич, 2004. Ч. 2.
- Критский М. Корниловскій Ударный Полкъ / Сост. М. Критский. — Парижъ: [б. и.], 1936.
- «Під прапором Просвіти». Одноднівка. Ямниця, 1936.
- Сміжак А. Р. «Ямниця в період Першої світової війни (1914—1918 рр.)». — Івано-Франківськ: Місто нв, 2011.
- Сміжак А. Р. «Четар УСС Дмитро Катамай (1887—1935)». — Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2013.
- Сміжак А. Р. «Літопис народної школи в Ямниці (1832—1939 рр.)». — Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2013.
- Сміжак А. Р. «Метрична книга реєстрації народжень у селі Ямниця (1873—1882)». — Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2013.
- Jamnica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 392. (пол.)
- https://ru.openlist.wiki/Буженко_Семен_Михайлович_(1896) [ 16 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]
Це незавершена стаття про Івано-Франківську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |