www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ямниця Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю пого

Ямниця

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2016)

Ямниця — село в Україні, центр Ямницької сільської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

село Ямниця
Герб
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район Тисменицький район
Рада Ямницька сільська рада
Код КАТОТТГ UA26040390010046852
Основні дані
Засноване До 1440 р.
Населення 3358
Площа 20,76 км²
Густота населення 161,75 осіб/км²
Поштовий індекс 77422
Телефонний код +380 03436
Географічні дані
Географічні координати 48°58′57″ пн. ш. 24°42′22″ сх. д. / 48.98250° пн. ш. 24.70611° сх. д. / 48.98250; 24.70611Координати: 48°58′57″ пн. ш. 24°42′22″ сх. д. / 48.98250° пн. ш. 24.70611° сх. д. / 48.98250; 24.70611
Водойми Ямниця, Млинівка
Найближча залізнична станція Ямниця
Місцева влада
Адреса ради 77422 Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Ямниця вул. Галицька, 36
Карта
Ямниця
Ямниця
Мапа

 Ямниця у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ямниця (значення).

Історія Редагувати

Період Речі Посполитої Редагувати

Ямницька дерев'яна церква

На території давньої Ямниці в урочищі Бійне польські археологи в 1886 році знайшли залишки поселення та кладовище періоду пізнього палеоліту. Серед знахідок було знайдено крем'яні знаряддя праці (серп, мотику, відбійник, ніж) та залишки слабовипаленого посуду.

Ямниця вперше згадується в 1444 році Першим власником села був галицький староста Миколай Парава. Населення села входило до Галицького староства та сплачувало податки на користь урядників які перебували в м. Галичі. За Королівською люстрацією 1565 року в селі налічувалися 32 господарі-кмети, 14 загородників, 4 служки, корчмар і два попи (отже, була й церква), наявний млин на Бистриці. У 1626 році село зазнало руйнувань через набіг татар. Під час повстання Богдана Хмельницького і походом його армій у Галичину 1649 року населення Ямниці було включено до складу бойових одиниць покутських козаків.

В Австро-Угорській імперії Редагувати

У 1772 році Ямниця переходить у власність австрійської скарбниці, а потім в постійне користування магнату Юзефові Потоцькому, який здавав село в оренду. За ці роки село зазнавало великих страждань і безправ'я яке їм чинили управителі Павліковський, Копистинський, Зелінський і Шишковський. Через це громада села вирішила відправити свого посланця до австрійського імператора з вимогою допомогти і позбавити сваволю урядників. Посланцем був відставний солдат — Іван Смицнюк, який двічі пішки (1835, 1840) ходив до Відня, а також писав скарги до цісаря та окружної комісії. Розгніваний Міхал Шишковський (тогочасний управитель с. Ямниця та с. Угринів), у 1843 році наказав убити Смицнюка: його прив'язали до коней і волокли до того часу, поки він не помер. Нині на сільському кладовищі є його символічна могила. З 1832 року в Ямниці діє тривіальна народна школа. 18 березня 1896 року в Ямниці виникає культурно-освітнє товариство «Просвіта».

Перша світова війна Редагувати

Перша світова війна не оминула село, як і усі найближчі села. Найбільших руйнувань село зазнало влітку 1916 році, коли було піддане обстрілу російською артилерією. За даними місцевого краєзнавця А.Сміжака, у селі уціліло лише три будівлі. На той час селян було вже виселено вглиб Австрії у район містечка Ґмюнд. На фронті в Галичині до літа 1917 року стояла відносна тиша. Але ворог готувався до активних наступальних дій. 4 липня російська артилерія 8-ї армії почала артпідготовку на ділянці свого фронту. Особливо потужно обстрілювалася позиція австрійців у с. Ямниця, де місцеві умови були найсприятливішими для ведення наступу. 7 липня розпочався наступ російської піхоти. Інші армії Південно-західного фронту, що атакували північніше і здобули незначний тактичний успіх, на цей час виснажилися і вже не наступали. Це була літня наступальна операція Південно-західного фронту або як її ще називали «П'ята Галицька битва» (1917). На відтинку 8-ї армії генерала Корнілова прорив було вирішено здійснити саме в районі с. Ямниця. Бойові дії у районі цього села інколи називають «битвою під Ямницею» або «битвою при Ранковій Горі». Ціною значних втрат, росіяни, маючи численну перевагу, прорвали австрійську оборону на лінії Ямниця-Загвіздя. Головна роль у цій справі належала виключно добровольчому «1-му Ударному Загону». Але на тлі загального розвалу російської т. зв. «революційної армії» успіх 8-ї армії не мав вже жодного значення. Захопивши Галич і Калуш, її наступ остаточно виснажився. А вже невдовзі союзні австро-німецькі війська перейшли у контрнаступ і завдали противнику нищівної поразки, що призвела до катастрофи усього російського фронту у Галичині.

Перші роки радянської влади і Друга світова війна Редагувати

В 1939 році село стає частиною СРСР. Через масові терори більшовиків проти населення Галичини, Ямниця стає центром формування відділів ОУН-УПА. Загалом в національно-визвольній боротьбі проти німецьких та більшовицьких загонів взяло участь 103 жителі села, які були воїнами УПА.

Серед найвідоміших постатей в УПА з Ямниці — Василь Савчак «Сталь» — провідник ОУН Буковини. За конфесійною належністю село є греко-католицьке, у ньому розміщено храм св. Миколая який побудований без жодного цвяха, методом конструювання дерев'яних брусів.

Населення Редагувати

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,43%
російська 0,45%

Післявоєнний час Редагувати

На початку жовтня 1964 став до ладу Ямницький цементний завод, потужність якого становила 160 тисяч тонн портландцементу марок 400 і 500 на рік.

Могила десятника УГА Семена Буженка у Ямниці

Відомі люди Редагувати

Народилися Редагувати

  • Білобрам Осип (псевдо — «Борис», «Джура») — член крайового проводу Юнацтва Західних Українських Земель († 1943).
  • Буженко Семен Михайлович (1896-25.10.1962)  — десятник УСС і УГА, ад'ютант Вільгельма Габсбурга, відбув 10 років радянських концтаборів м. Бійск Алтайський край БД «Жертвы политического террора в СССР»; Книга памяти Алтайского края.
  • Гурко Стефанія — українська поетеса
  • Дейчаківський Микола — діяч ОУН, мемуарист
  • Катамай Дмитро (1886—1935) — чотар, публіцист і редактор, громадський діяч. Автор проекту стрілецького головного убору — так званої «мазепинки».
  • Катамай Микола — український військовий діяч, хорунжий Української повстанської армії, командир сотні «Стріла».
  • Савчак Василь — («Сталь») (1922 — 20 жовтня 1950, біля села Шешори, Косівський район) — окружний провідник ОУН Коломийщини (1944—1945), окружний провідник ОУН Буковини (початок 1945—1950).
  • Смицнюк Іван (1770—1843) — борець за народну волю
  • Ткач Роман — український політик
  • Юрчишин Руслан (31.05.1982-01.01.2016) — художник, доброволець, снайпер Національної Гвардії України
  • Зелінський Микола Романович — громадський діяч, депутат Івано-Франківської обласної ради V та VI демократичного скликання.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015. 
  2. Грушевський М. Жерела до істориї України-Руси, т. І [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — С. 62.
  3. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 24 січня 2017. 
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 20 листопада 2015. 
  6. Архів оригіналу за 25 вересня 2016. Процитовано 31 травня 2016. 

Джерела Редагувати

  • Грабовецький В. В. «Борець за народну волю Іван Смицнюк». — Івано-Франківськ, 2000.
  • Дейчаківський І. І. «Ямниця. Історія села. Долі людей». — Львів: Червона Калина, 1994.
  • Дейчаківський І. І. «Ямничани» [ 4 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Івано-Франківськ: Нова зоря, 2002.
  • Дейчаківський І. І. «Василь Савчак — „Сталь“ — провідник ОУН Буковини». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002.
  • Зайончковский А. Мировая война 1914—1918 гг.: в 2 т. М.: Воениздат, 1938. Т. 2.
  • Керсновский А. История Русской Армии: 1881—1916: в 2 ч. Смоленск: Русич, 2004. Ч. 2.
  • Критский М. Корниловскій Ударный Полкъ / Сост. М. Критский. — Парижъ: [б. и.], 1936.
  • «Під прапором Просвіти». Одноднівка. Ямниця, 1936.
  • Сміжак А. Р. «Ямниця в період Першої світової війни (1914—1918 рр.)». — Івано-Франківськ: Місто нв, 2011.
  • Сміжак А. Р. «Четар УСС Дмитро Катамай (1887—1935)». — Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2013.
  • Сміжак А. Р. «Літопис народної школи в Ямниці (1832—1939 рр.)». — Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2013.
  • Сміжак А. Р. «Метрична книга реєстрації народжень у селі Ямниця (1873—1882)». — Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2013.
  • Jamnica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 392. (пол.)
  • https://ru.openlist.wiki/Буженко_Семен_Михайлович_(1896) [ 16 лютого 2022 у Wayback Machine.]

Посилання Редагувати

  • Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]


Це незавершена стаття про Івано-Франківську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2016 Yamnicya selo v Ukrayini centr Yamnickoyi silskoyi gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo YamnicyaGerbKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Tismenickij rajonRada Yamnicka silska radaKod KATOTTG UA26040390010046852Osnovni daniZasnovane Do 1440 r Naselennya 3358Plosha 20 76 km Gustota naselennya 161 75 osib km Poshtovij indeks 77422Telefonnij kod 380 03436Geografichni daniGeografichni koordinati 48 58 57 pn sh 24 42 22 sh d 48 98250 pn sh 24 70611 sh d 48 98250 24 70611 Koordinati 48 58 57 pn sh 24 42 22 sh d 48 98250 pn sh 24 70611 sh d 48 98250 24 70611Vodojmi Yamnicya MlinivkaNajblizhcha zaliznichna stanciya YamnicyaMisceva vladaAdresa radi 77422 Ivano Frankivska oblast Tismenickij rajon s Yamnicya vul Galicka 36KartaYamnicyaYamnicyaMapa Yamnicya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yamnicya znachennya Zmist 1 Istoriya 1 1 Period Rechi Pospolitoyi 1 2 V Avstro Ugorskij imperiyi 1 3 Persha svitova vijna 1 4 Pershi roki radyanskoyi vladi i Druga svitova vijna 2 Naselennya 2 1 Mova 3 Pislyavoyennij chas 4 Vidomi lyudi 4 1 Narodilisya 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPeriod Rechi Pospolitoyi Redaguvati nbsp Yamnicka derev yana cerkvaNa teritoriyi davnoyi Yamnici v urochishi Bijne polski arheologi v 1886 roci znajshli zalishki poselennya ta kladovishe periodu piznogo paleolitu Sered znahidok bulo znajdeno krem yani znaryaddya praci serp motiku vidbijnik nizh ta zalishki slabovipalenogo posudu Yamnicya vpershe zgaduyetsya v 1444 roci 1 Pershim vlasnikom sela buv galickij starosta Mikolaj Parava Naselennya sela vhodilo do Galickogo starostva ta splachuvalo podatki na korist uryadnikiv yaki perebuvali v m Galichi Za Korolivskoyu lyustraciyeyu 1565 roku v seli nalichuvalisya 32 gospodari kmeti 14 zagorodnikiv 4 sluzhki korchmar i dva popi otzhe bula j cerkva 2 nayavnij mlin na Bistrici U 1626 roci selo zaznalo rujnuvan cherez nabig tatar Pid chas povstannya Bogdana Hmelnickogo i pohodom jogo armij u Galichinu 1649 roku naselennya Yamnici bulo vklyucheno do skladu bojovih odinic pokutskih kozakiv V Avstro Ugorskij imperiyi Redaguvati U 1772 roci Yamnicya perehodit u vlasnist avstrijskoyi skarbnici a potim v postijne koristuvannya magnatu Yuzefovi Potockomu yakij zdavav selo v orendu Za ci roki selo zaznavalo velikih strazhdan i bezprav ya yake yim chinili upraviteli Pavlikovskij Kopistinskij Zelinskij i Shishkovskij Cherez ce gromada sela virishila vidpraviti svogo poslancya do avstrijskogo imperatora z vimogoyu dopomogti i pozbaviti svavolyu uryadnikiv Poslancem buv vidstavnij soldat Ivan Smicnyuk yakij dvichi pishki 1835 1840 hodiv do Vidnya a takozh pisav skargi do cisarya ta okruzhnoyi komisiyi Rozgnivanij Mihal Shishkovskij togochasnij upravitel s Yamnicya ta s Ugriniv u 1843 roci nakazav ubiti Smicnyuka jogo priv yazali do konej i volokli do togo chasu poki vin ne pomer Nini na silskomu kladovishi ye jogo simvolichna mogila Z 1832 roku v Yamnici diye trivialna narodna shkola 18 bereznya 1896 roku v Yamnici vinikaye kulturno osvitnye tovaristvo Prosvita Persha svitova vijna Redaguvati Persha svitova vijna ne ominula selo yak i usi najblizhchi sela Najbilshih rujnuvan selo zaznalo vlitku 1916 roci koli bulo piddane obstrilu rosijskoyu artileriyeyu Za danimi miscevogo krayeznavcya A Smizhaka u seli ucililo lishe tri budivli Na toj chas selyan bulo vzhe viseleno vglib Avstriyi u rajon mistechka Gmyund Na fronti v Galichini do lita 1917 roku stoyala vidnosna tisha Ale vorog gotuvavsya do aktivnih nastupalnih dij 4 lipnya rosijska artileriya 8 yi armiyi pochala artpidgotovku na dilyanci svogo frontu Osoblivo potuzhno obstrilyuvalasya poziciya avstrijciv u s Yamnicya de miscevi umovi buli najspriyatlivishimi dlya vedennya nastupu 7 lipnya rozpochavsya nastup rosijskoyi pihoti Inshi armiyi Pivdenno zahidnogo frontu sho atakuvali pivnichnishe i zdobuli neznachnij taktichnij uspih na cej chas visnazhilisya i vzhe ne nastupali Ce bula litnya nastupalna operaciya Pivdenno zahidnogo frontu abo yak yiyi she nazivali P yata Galicka bitva 1917 Na vidtinku 8 yi armiyi generala Kornilova proriv bulo virisheno zdijsniti same v rajoni s Yamnicya Bojovi diyi u rajoni cogo sela inkoli nazivayut bitvoyu pid Yamniceyu abo bitvoyu pri Rankovij Gori Cinoyu znachnih vtrat rosiyani mayuchi chislennu perevagu prorvali avstrijsku oboronu na liniyi Yamnicya Zagvizdya Golovna rol u cij spravi nalezhala viklyuchno dobrovolchomu 1 mu Udarnomu Zagonu Ale na tli zagalnogo rozvalu rosijskoyi t zv revolyucijnoyi armiyi uspih 8 yi armiyi ne mav vzhe zhodnogo znachennya Zahopivshi Galich i Kalush yiyi nastup ostatochno visnazhivsya A vzhe nevdovzi soyuzni avstro nimecki vijska perejshli u kontrnastup i zavdali protivniku nishivnoyi porazki sho prizvela do katastrofi usogo rosijskogo frontu u Galichini Pershi roki radyanskoyi vladi i Druga svitova vijna Redaguvati V 1939 roci selo staye chastinoyu SRSR Cherez masovi terori bilshovikiv proti naselennya Galichini Yamnicya staye centrom formuvannya viddiliv OUN UPA Zagalom v nacionalno vizvolnij borotbi proti nimeckih ta bilshovickih zagoniv vzyalo uchast 103 zhiteli 3 sela yaki buli voyinami UPA Sered najvidomishih postatej v UPA z Yamnici Vasil Savchak Stal providnik OUN Bukovini Za konfesijnoyu nalezhnistyu selo ye greko katolicke u nomu rozmisheno hram sv Mikolaya yakij pobudovanij bez zhodnogo cvyaha metodom konstruyuvannya derev yanih brusiv Naselennya RedaguvatiMova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 4 Mova Vidsotokukrayinska 99 43 rosijska 0 45 Pislyavoyennij chas RedaguvatiNa pochatku zhovtnya 1964 stav do ladu Yamnickij cementnij zavod potuzhnist yakogo stanovila 160 tisyach tonn portlandcementu marok 400 i 500 na rik nbsp Mogila desyatnika UGA Semena Buzhenka u YamniciVidomi lyudi RedaguvatiNarodilisya Redaguvati Bilobram Osip psevdo Boris Dzhura chlen krajovogo provodu Yunactva Zahidnih Ukrayinskih Zemel 1943 Buzhenko Semen Mihajlovich 1896 25 10 1962 desyatnik USS i UGA ad yutant Vilgelma Gabsburga vidbuv 10 rokiv radyanskih konctaboriv m Bijsk Altajskij kraj BD Zhertvy politicheskogo terrora v SSSR Kniga pamyati Altajskogo kraya 5 Gurko Stefaniya ukrayinska poetesa Dejchakivskij Mikola diyach OUN memuarist Katamaj Dmitro 1886 1935 chotar publicist i redaktor gromadskij diyach Avtor proektu strileckogo golovnogo uboru tak zvanoyi mazepinki Katamaj Mikola ukrayinskij vijskovij diyach horunzhij Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi komandir sotni Strila Savchak Vasil Stal 1922 20 zhovtnya 1950 bilya sela Sheshori Kosivskij rajon okruzhnij providnik OUN Kolomijshini 1944 1945 okruzhnij providnik OUN Bukovini pochatok 1945 1950 Smicnyuk Ivan 1770 1843 borec za narodnu volyu Tkach Roman ukrayinskij politik Yurchishin Ruslan 31 05 1982 01 01 2016 hudozhnik dobrovolec snajper Nacionalnoyi Gvardiyi Ukrayini 6 Zelinskij Mikola Romanovich gromadskij diyach deputat Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi V ta VI demokratichnogo sklikannya Primitki Redaguvati Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 120 1268 1269 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 24 grudnya 2015 Grushevskij M Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t I Arhivovano 11 lipnya 2021 u Wayback Machine Lviv NTSh 1895 S 62 VOYaKI OUN UPA YaKI ZAGINULI V BOROTBI ZA VOLYu UKRAYiNI Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 24 sichnya 2017 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Vizvolni zmagannya Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 20 listopada 2015 Snajper u yakogo zupinilos serce Na Prikarpatti vstanovili memorialnu doshku geroyevi ATO Arhiv originalu za 25 veresnya 2016 Procitovano 31 travnya 2016 Dzherela RedaguvatiGraboveckij V V Borec za narodnu volyu Ivan Smicnyuk Ivano Frankivsk 2000 Dejchakivskij I I Yamnicya Istoriya sela Doli lyudej Lviv Chervona Kalina 1994 Dejchakivskij I I Yamnichani Arhivovano 4 bereznya 2017 u Wayback Machine Ivano Frankivsk Nova zorya 2002 Dejchakivskij I I Vasil Savchak Stal providnik OUN Bukovini Ivano Frankivsk Lileya NV 2002 Zajonchkovskij A Mirovaya vojna 1914 1918 gg v 2 t M Voenizdat 1938 T 2 Kersnovskij A Istoriya Russkoj Armii 1881 1916 v 2 ch Smolensk Rusich 2004 Ch 2 Kritskij M Kornilovskij Udarnyj Polk Sost M Kritskij Parizh b i 1936 Pid praporom Prosviti Odnodnivka Yamnicya 1936 Smizhak A R Yamnicya v period Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rr Ivano Frankivsk Misto nv 2011 Smizhak A R Chetar USS Dmitro Katamaj 1887 1935 Ivano Frankivsk Simfoniya forte 2013 Smizhak A R Litopis narodnoyi shkoli v Yamnici 1832 1939 rr Ivano Frankivsk Simfoniya forte 2013 Smizhak A R Metrichna kniga reyestraciyi narodzhen u seli Yamnicya 1873 1882 Ivano Frankivsk Simfoniya forte 2013 Jamnica Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 392 pol https ru openlist wiki Buzhenko Semen Mihajlovich 1896 Arhivovano 16 lyutogo 2022 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiSajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Sela Tismenickogo rajonu Arhivovano 5 grudnya 2012 u Archive is nbsp Ce nezavershena stattya pro Ivano Frankivsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yamnicya amp oldid 40678069