www.wikidata.uk-ua.nina.az

Струхманчук Яків Михайлович Я ків Миха йлович Струхманчу к 10 серпня 1884 Росохуватець нині Тернопільського району Терно

Струхманчук Яків Михайлович

Я́ків Миха́йлович Струхманчу́к (10 серпня 1884, Росохуватець, нині Тернопільського району Тернопільської області — 2 грудня 1937, Соловки, Росія) — український графік, карикатурист і портретист.

Струхманчук Яків Михайлович
Народження 10 серпня 1884(1884-08-10)
Росохуватець
Смерть 2 грудня 1937(1937-12-02) (53 роки)
  Соловки
Національність українець
Країна  СРСР
Жанр графіка, карикатура, портрет
Навчання Краківська академія мистецтв, Паризька академія мистецтв
Діяльність карикатурист
 Струхманчук Яків Михайлович у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився у селі Росохуватець, нині Тернопільського району Тернопільської області. Батьки помітили хист хлопчика до малювання і віддали на навчання в Бережанську гімназію. Потому навчався у Львівській державній гімназії.

Припускають, що його першим учителем був Іван Труш. У 1903—1908 роках студіював у Краківській академії мистецтв (клас Теодора Аксентовича), а в 1909—1912, отримавши стипендію від митрополита Андрея Шептицького — у Паризькій.

Співробітник сатирично-гумористичних львівських журналів «Зеркало», «Жало» та інших.

Ілюстрації

У часі Першої світової війни Яків Струхманчук — старшина Легіону Січових Стрільців. За хоробрість на австрійсько-російському фронті в Карпатах у 1915 році отримав медаль.

Під час Визвольних змагань — ад'ютант Командувача УГА генерала Мирона Тарнавського.

Після переведення Першої бригади Червоної УГА до Умані, Яків Струхманчук організовує роботу гарнізонного клубу і малює серію портретів акторів Київського драмтеатру Леся Курбаса у ролях: дружини Курбаса — Валентини Чистякової (поема «Гайдамаки» Шевченка), матері Курбаса — Ванди Яновичевої («Гайдамаки»), Любові Гаккебуш («Макбет» Шекспіра, «Гріх» Винниченка), Володимира Калина («Макбет») та інших.

Від 1924 у Києві. Член літературно-мистецької групи «Західна Україна» і співробітник її однойменного органу. Виконав портрети й шаржі письменників цієї групи (Василя Атаманюка, Дмитра Загула, Мелетія Кічури, Михайла Козоріса, Миколи Марфієвича, Агати Турчинської та інших).

Яків Струхманчук — автор статей на мистецькі теми в «Ділі» (1909—1912) і в журналі «Світ» (1926—1929), спогадів (у збірнику «Західна Україна») та інших.

У 1921—1924 роках працював завучем Вищих педагогічних курсів ім. Т. Шевченка в Тальному.

У 1920-х роках брав участь у кількох мистецьких виставках, зокрема, в Першій Всеукраїнській художній виставці (1927). Був науковим працівником, а згодом заступником директора Українського історичного музею ім. Т. Шевченка.

Арешт і загибель ред.

Репресований і загинув за постишевщини. Розстріляний за вироком трійки НКВС Карельської АРСР від 20 листопада 1933 року.

У 1964 році за клопотанням академіка Миколи Бажана художника реабілітовано «за відсутністю складу злочину».

Нагороди ред.

  • 10 листопада 1914 нагороджений Медаллю за Хоробрість 2-го класу.

Пам'ять ред.

На початку 1990-х років у рідному селі Якову Струхманчуку споруджено пам'ятник, а згодом[коли?] на його честь перейменували і саму вулицю.

Примітки ред.

  1. Якель Роман. Талант, знищений кулею [ 30 жовтня 2005 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. — 2004. — № 32.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ya kiv Miha jlovich Struhmanchu k 10 serpnya 1884 Rosohuvatec nini Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 2 grudnya 1937 Solovki Rosiya ukrayinskij grafik karikaturist i portretist Struhmanchuk Yakiv MihajlovichNarodzhennya 10 serpnya 1884 1884 08 10 RosohuvatecSmert 2 grudnya 1937 1937 12 02 53 roki SolovkiNacionalnist ukrayinecKrayina SRSRZhanr grafika karikatura portretNavchannya Krakivska akademiya mistectv Parizka akademiya mistectvDiyalnist karikaturist Struhmanchuk Yakiv Mihajlovich u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Aresht i zagibel 2 Nagorodi 3 Pam yat 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepis red Narodivsya u seli Rosohuvatec nini Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Batki pomitili hist hlopchika do malyuvannya i viddali na navchannya v Berezhansku gimnaziyu Potomu navchavsya u Lvivskij derzhavnij gimnaziyi Pripuskayut sho jogo pershim uchitelem buv Ivan Trush U 1903 1908 rokah studiyuvav u Krakivskij akademiyi mistectv klas Teodora Aksentovicha a v 1909 1912 otrimavshi stipendiyu vid mitropolita Andreya Sheptickogo u Parizkij Spivrobitnik satirichno gumoristichnih lvivskih zhurnaliv Zerkalo Zhalo ta inshih Ilyustraciyi do Istoriyi Ukrayini Mikoli Arkasa 1908 do satiri Revun Osipa Makoveya 1910 do tvoriv Petra Kozlanyuka ta inshi U chasi Pershoyi svitovoyi vijni Yakiv Struhmanchuk starshina Legionu Sichovih Strilciv Za horobrist na avstrijsko rosijskomu fronti v Karpatah u 1915 roci otrimav medal Pid chas Vizvolnih zmagan ad yutant Komanduvacha UGA generala Mirona Tarnavskogo Pislya perevedennya Pershoyi brigadi Chervonoyi UGA do Umani Yakiv Struhmanchuk organizovuye robotu garnizonnogo klubu i malyuye seriyu portretiv aktoriv Kiyivskogo dramteatru Lesya Kurbasa u rolyah druzhini Kurbasa Valentini Chistyakovoyi poema Gajdamaki Shevchenka materi Kurbasa Vandi Yanovichevoyi Gajdamaki Lyubovi Gakkebush Makbet Shekspira Grih Vinnichenka Volodimira Kalina Makbet ta inshih Vid 1924 u Kiyevi Chlen literaturno misteckoyi grupi Zahidna Ukrayina i spivrobitnik yiyi odnojmennogo organu Vikonav portreti j sharzhi pismennikiv ciyeyi grupi Vasilya Atamanyuka Dmitra Zagula Meletiya Kichuri Mihajla Kozorisa Mikoli Marfiyevicha Agati Turchinskoyi ta inshih Yakiv Struhmanchuk avtor statej na mistecki temi v Dili 1909 1912 i v zhurnali Svit 1926 1929 spogadiv u zbirniku Zahidna Ukrayina ta inshih U 1921 1924 rokah pracyuvav zavuchem Vishih pedagogichnih kursiv im T Shevchenka v Talnomu U 1920 h rokah brav uchast u kilkoh misteckih vistavkah zokrema v Pershij Vseukrayinskij hudozhnij vistavci 1927 Buv naukovim pracivnikom a zgodom zastupnikom direktora Ukrayinskogo istorichnogo muzeyu im T Shevchenka Aresht i zagibel red Represovanij i zaginuv za postishevshini Rozstrilyanij za virokom trijki NKVS Karelskoyi ARSR vid 20 listopada 1933 roku 1 U 1964 roci za klopotannyam akademika Mikoli Bazhana hudozhnika reabilitovano za vidsutnistyu skladu zlochinu Nagorodi red 10 listopada 1914 nagorodzhenij Medallyu za Horobrist 2 go klasu Pam yat red Na pochatku 1990 h rokiv u ridnomu seli Yakovu Struhmanchuku sporudzheno pam yatnik a zgodom koli na jogo chest perejmenuvali i samu vulicyu Primitki red Yakel Roman Talant znishenij kuleyu Arhivovano 30 zhovtnya 2005 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 2004 32 Dzherela red Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Slovnikova chastina Lazarovich M Struhmanchuk Yakiv Mihajlovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 535 537 ISBN 978 966 2067 65 1 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 568 Medvedik P Yakiv Struhmanchuk Arhivovano 1 chervnya 2006 u Wayback Machine Obrazotvorche mistectvo 1985 3 S 31 32 Rublov O S Struhmanchuk Yakiv Mihajlovich Arhivovano 2 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 872 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Shatajlo O Spadkoyemci kozackoyi sili Drogobich 2009 S 12 Yakel Roman Talant znishenij kuleyu Dzerkalo tizhnya 2004 32 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Struhmanchuk Yakiv Mihajlovich amp oldid 38574561