www.wikidata.uk-ua.nina.az

Якуб Боні У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боні Якуб Бо ні де Понто Jakób Boni de Ponto також Deponto н

Якуб Боні

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боні.

Якуб Бо́ні де Понто (Jakób Boni de Ponto, також Deponto; нар. ? Італія — пом., 1641, Львів) — львівський будівничий XVII століття.

Біографія ред.

Італієць за походженням. 1623 року прийняв міське право Львова (громадянство), однак при цьому не зміг представити документи про своє походження, пояснюючи це воєнними діями (йшлось, імовірно, про Тридцятирічну війну). Член львівського цеху будівничих. У 1621—1639 роках значився у списках старійшин цеху.1639 року в цеховій книзі згадується учень на ім'я Лукаш Сміглович.

Згідно з контрактом від 11 жовтня 1631 року перебудував для родини Бернатовичів кам'яницю, що на нинішній вулиці Федорова, 1 (збереглась, однак зазнала подальших перебудов у XIX ст.). 1631 року будівничий Амвросій Прихильний доручив йому спорудження шпиталю святого Лазаря. Інші документи свідчать, що Боні був задіяний до робіт дещо пізніше. А як винагороду отримав від Прихильного чинш від половини його кам'яниці. Був власником будинку № 24 на вулиці Староєврейській. Заповів його шпиталеві святого Лазаря. Аналізуючи стильові подібності, мистецтвознавець Володимир Вуйцик припускав, що у вірменської церкви Святого Хреста на вулиці Замарстинівській могли бути ті самі будівничі, що й у костелу святого Лазаря.

1640 року будівничий Амвросій Прихильний змінив свій заповіт і передоручив будівництво шпиталю Мартину Годному. Історик Владислав Лозинський трактує це як підтвердження недавньої смерті Боні. 1639 року Боні також востаннє згадується в цеховій книзі. 1647 роком датується згадка про невідомого з імені інженера Боні — автора одного з проектів львівських фортифікацій. Дослідники Ігор Оконченко і Микола Бевз трактують це як згадку про Якуба Боні.

Примітки ред.

  1. ↑ Митці України: Енциклопедичний довідник / за ред. К. А. Вікторович — Київ: Енциклопедичне видавництво, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5
    d:Track:Q12123650d:Track:Q1899d:Track:Q4244550d:Track:Q4470538
  2. Заяць О. Громадяни Львова XIV—XVIII ст.: правовий статус, склад, походження. — Київ—Львів, 2012. — С. 106, 340, 520. — ISBN 978-966-02-6391-8.
  3. Kowalczuk M. Cech budowniczy we Lwowie za czasów polskich (do roku 1772). — Lwów : Drukarnia «Dziennika Polskiego», 1927. — S. 73—76.
  4. Kowalczuk M. Cech budowniczy… — S. 63.
  5. Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 39, 174. — ISBN 5-7745-0358-5.
  6. ↑ Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku. Architektura i rzeźba. — Lwów, 1901. — S. 78.
  7. Zaucha T. Kościół i szpital p. w. Św. Łazarza // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 200. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5.
  8. Вуйцик В. С. З історії львівських кам'яниць. Вулиця Староєврейська, 26 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 144.
  9. Вуйцик В. С. Вірменська церква Св. Хреста // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — Вип. 14. — С. 103.
  10. Kowalczuk M. Cech budowniczy… — S. 76.
  11. Вуйцик В. С. Фортифікатори Львова XV—XVII ст. // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1994. — № 2. — С. 22.
  12. Бевз М. Оконченко І. Ідентифікація втраченої оборонної архітектури Львова XVII ст.: «Лінія Беренса» [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Пам'ятки України. — 2004. — № 1. — С. 31; Оконченко О., Оконченко І. Організація бастіонних укріплень території середмістя та передмість Львова у XVII ст. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2013. — № 757. — С. 43.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Boni Yakub Bo ni de Ponto Jakob Boni de Ponto takozh Deponto nar Italiya pom 1641 Lviv lvivskij budivnichij XVII stolittya Yakub BoniNarodivsya ItaliyaPomer 1641 1 Lviv Lvivska zemlya Ruske voyevodstvo Malopolska provinciya Korona Korolivstva Polskogo Rich Pospolita 1 Diyalnist arhitektorBiografiya red Italiyec za pohodzhennyam 1623 roku prijnyav miske pravo Lvova gromadyanstvo odnak pri comu ne zmig predstaviti dokumenti pro svoye pohodzhennya poyasnyuyuchi ce voyennimi diyami jshlos imovirno pro Tridcyatirichnu vijnu 2 Chlen lvivskogo cehu budivnichih U 1621 1639 rokah znachivsya u spiskah starijshin cehu 3 1639 roku v cehovij knizi zgaduyetsya uchen na im ya Lukash Smiglovich 4 Zgidno z kontraktom vid 11 zhovtnya 1631 roku perebuduvav dlya rodini Bernatovichiv kam yanicyu sho na ninishnij vulici Fedorova 1 zbereglas odnak zaznala podalshih perebudov u XIX st 5 1631 roku budivnichij Amvrosij Prihilnij doruchiv jomu sporudzhennya shpitalyu svyatogo Lazarya 6 Inshi dokumenti svidchat sho Boni buv zadiyanij do robit desho piznishe A yak vinagorodu otrimav vid Prihilnogo chinsh vid polovini jogo kam yanici 7 Buv vlasnikom budinku 24 na vulici Staroyevrejskij Zapoviv jogo shpitalevi svyatogo Lazarya 8 Analizuyuchi stilovi podibnosti mistectvoznavec Volodimir Vujcik pripuskav sho u virmenskoyi cerkvi Svyatogo Hresta na vulici Zamarstinivskij mogli buti ti sami budivnichi sho j u kostelu svyatogo Lazarya 9 1640 roku budivnichij Amvrosij Prihilnij zminiv svij zapovit i peredoruchiv budivnictvo shpitalyu Martinu Godnomu Istorik Vladislav Lozinskij traktuye ce yak pidtverdzhennya nedavnoyi smerti Boni 6 1639 roku Boni takozh vostannye zgaduyetsya v cehovij knizi 10 1647 rokom datuyetsya zgadka pro nevidomogo z imeni inzhenera Boni avtora odnogo z proektiv lvivskih fortifikacij 11 Doslidniki Igor Okonchenko i Mikola Bevz traktuyut ce yak zgadku pro Yakuba Boni 12 Primitki red a b Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik za red K A Viktorovich Kiyiv Enciklopedichne vidavnictvo 1992 848 s ISBN 5 88500 042 5 d Track Q12123650d Track Q1899d Track Q4244550d Track Q4470538 Zayac O Gromadyani Lvova XIV XVIII st pravovij status sklad pohodzhennya Kiyiv Lviv 2012 S 106 340 520 ISBN 978 966 02 6391 8 Kowalczuk M Cech budowniczy we Lwowie za czasow polskich do roku 1772 Lwow Drukarnia Dziennika Polskiego 1927 S 73 76 Kowalczuk M Cech budowniczy S 63 Vujcik V S Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi 2 ge vid Lviv Kamenyar 1991 S 39 174 ISBN 5 7745 0358 5 a b Lozinski W Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku Architektura i rzezba Lwow 1901 S 78 Zaucha T Kosciol i szpital p w Sw Lazarza Koscioly i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego Krakow Antykwa 2011 T 19 S 200 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 978 83 89273 92 5 Vujcik V S Z istoriyi lvivskih kam yanic Vulicya Staroyevrejska 26 Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2004 14 S 144 Vujcik V S Virmenska cerkva Sv Hresta Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2004 Vip 14 S 103 Kowalczuk M Cech budowniczy S 76 Vujcik V S Fortifikatori Lvova XV XVII st Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 1994 2 S 22 Bevz M Okonchenko I Identifikaciya vtrachenoyi oboronnoyi arhitekturi Lvova XVII st Liniya Berensa Arhivovano 22 listopada 2016 u Wayback Machine Pam yatki Ukrayini 2004 1 S 31 Okonchenko O Okonchenko I Organizaciya bastionnih ukriplen teritoriyi seredmistya ta peredmist Lvova u XVII st Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2013 757 S 43 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yakub Boni amp oldid 35287448