Ядвіґа Ягеллонка або Ядвіґа Польська (пол. Jadwiga Jagiellonka, нім. Hedwig Jagiellonica), (21 вересня 1457—18 лютого 1502) — польська королівна та литовська княжна з династії Ягеллонів, донька короля Польщі та князя Литви Казимира IV та Єлизавети Габсбург, дружина Баварського герцога Георга.
| Ядвіґа Ягеллонка пол. Jadwiga Jagiellonka | |
|---|---|
| пол. Jadwiga Jagiellonka | |
| | |
| Псевдо | Ядвіґа Польська |
| Народилася | 21 вересня 1457 Краків |
| Померла | 18 лютого 1502 (44 роки) Бурґхаузен |
| Країна | Республіка Польща |
| Діяльність | політична діячка |
| Знання мов | німецька і польська |
| Титул | Герцогиня Баварії |
| Посада | герцог Баварії[d] |
| Термін | 1479—1502 |
| Попередник | Амалія Саксонська |
| Наступник | Кунігунда Австрійська |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Ягеллони, Віттельсбахи |
| Батько | Казимир IV Ягеллончик |
| Мати | Єлизавета Габсбург |
| Брати, сестри | Анна Ягеллонка (1476-1503), Барбара Ягеллонка, Софія Ягеллонка, Єлизавета Ягеллонка, Владислав II Ягелончик, Казимир Святий, Олександр Ягеллончик, Ян I Ольбрахт, Сигізмунд I Старий, Єлизавета II Ягеллонкаd і Elisabeth Jagiellond |
| У шлюбі з | Георг Баварський |
| Діти | Доньки: Єлизавета, Маргарита Сини: Людвіг, Рупрехт, Вольфґанґ |
|
Походження Редагувати
Ядвіґа Ягеллонка народилася 21 вересня 1457 року у Кракові. Вона була другою дитиною і найстаршою донькою короля Польщі та князя Литви Казимира IV та Єлизавети Габсбург. В родині вже ріс син Владислав.
Її дідусем та бабусею по батьківській лінії були Владислав II Ягайло, Великий князь Литовський, і його четверта дружина, Софія Гольшанська. З материнської сторони дідусем та бабусею Ядвіґи були Альбрехт II, король Німеччини, Угорщини та Чехії, та Єлизавета Люксембурзька, принцеса Священної Римської імперії.
Життєпис Редагувати
Новонароджену королівну охрестили в Краківському катедральному соборі. Своє ім'я дівчинка отримала згідно з традицією дому Ягеллонів: найстаршу дочку називали на честь королеви Ядвіґи. Даних про освіту дівчинки не збереглося. Протягом наступних вісімнадцяти років у Ядвіґи з'явилося восьмеро братів та сестер. Ще троє сестер народилося, коли вона вже від'їхала до Баварії.
1468 року її руку намагався отримати король Угорщини Матяш Хуньяді. 8 квітня 1468 року до Кракова прибув угорський посланець — оломоуцький єпископ. Він запропонував Казимиру IV цей шлюб для зміцнення майбутнього союзу, спрямованого проти Їржі з Подєбрад. Таким чином, король Польщі мав би гарантії миру з Угорщиною, адже нею б у майбутньому заправляли його онуки. Сватання Матяша підтримував також римський папа Павло II. Казимир IV на той час перебував у мирі із королем Їржі. Та й дружина Єлизавета була категорично проти цього шлюбу. Матяшу Хуньяді було відмовлено. Наступного року його було обрано королем Чехії. Їржі з Подєбрад був змушений шукати прихистку у Польщі. Хуньяді знову запросив собі у дружини Ядвіґу і знову отримав відмову.
У 1470 році у Граці був укладений договір від 20 жовтня між імператором Фрідріхом III та королем Казимиром IV. Серед інших було розглянуто і питання про одруження сина Фрідріха Максиміліана на дочці Казимира Ядвізі.
Матяш Хуньяді ще двічі намагався пошлюбити Ядвіґу: у липні 1471 та вересні 1473-го. Обидві його пропозиції були відхилені.
На початку 1473 року до польського двору з пропозицією до Ядвіґи прибув радник Альберта IV Мудрого, герцога Баварії з Мюнхену. Казимир IV йому відмовив, через те, що сподівався видати дочку заміж за сина Людвіга IX, баварського герцога з Ландсгуту, Георга Багатого. Його дуже турбував південно-західний кордон із Чехією (за нього вели боротьбу його син Владислав та Матяш Хуньяді). Тож союз із Баварією був би вельми доречний. 1473 року Казимир IV відправив своїх посланців — Станіслава Курожецького та Павла Ясенського до Лансхут. Там вони почали переговори, щодо бажаного шлюбу Георга з Ядвіґою. В результаті перемовин, у вересні 1474 року Людвіг IX відправив до Пльщі офіційний лист, в якому висловлював бажання пошлюбити власного сина із королівною Ядвіґою. Переговори проходили в Ленчиці і в Радомі. Саме в останньому 30 грудня 1474 року Ядвіґа погодилася стати дружиною Георга. Наступного дня був підписаний шлюбний договір. Наречена як посаг повинна була отримати 32 тисячі угорських злотих, які б виплачували протягом п'яти років.
Невдовзі після цього родина провела Ядвіґу до Познані. 10 жовтня 1475 року дівчина попрощалася з батьками і вирушила до Баварії. До Ландсхуту наречена прибула 14 листопада. На весілля прибули багато можновладців того часу. Серед них були імператор Священної Римської імперії Фрідріх III із сином Максиміліаном, маркграф Ансбаху Альбрехт III Ахілл, австрійський герцог Жигмонт, рейнський курфюрст Філіпп Віттельсбах, маркграф баденський Альбрехт, вюртемберзькі графи Ульрік та Ебергард, ландграф лейхтенберзький Людвіг та граф Отто.
Вінчання відбулося в той же день, 14 листопада 1475 року у церкві Святого Мартіна, що зберігся до наших часів. Наступного дня відбувся святковий бенкет, в якому брали участь 9000 осіб. Масові гуляння з приводу герцогського весілля дали початок фестивалю «Весілля в Ландсгуті».
Наступного року народився первісток подружжя — син, якого назвали Людвіг. Всього в родині було п'ятеро дітей:
- Людвіг — (1476—1496)
- Руперт — (1477)
- Єлизавета — (1478—1504) — дружина Рупрехта Рейнського, мала у шлюбі чотирьох синів.
- Маргарита — (1480—1531) — стала черницею у Нойбургу.
- Вольфґанґ — (1482)
1479 року помер герцог Людвіг IX. Трон успадкував Георг. Ядвіґа стала герцогинею Баварії-Ландсгут.
Шлюб королівни виявився невдалим. Георг був відомий як п'яничка, гуляка і розпусник. Після десяти років сумісного життя, у 1485 році, він віддалив від себе дружину, поселивши її в замку Бурґхаузен. Ядвіґа мешкала там з усім двором та численним почтом та, як пише літописець, позбавлена усіх радощів життя. Лише маленька донечка була її єдиною відрадою. Не відомо чи правда, а якщо так, то який час, діти залишалися із матір'ю.
Ядвіґа, хоча й підписувалася Королівна Польська, близьких стосунків із родичами не підтримувала. Ще 31 січня 1503 року її брат Александр надсилав їй листи, не маючи звістки, що сестра вже 11 місяців як померла.
Померла Ядвіґа досить несподівано. Вона була похована у цистерціанському монастирі в Райтенгаслаху поблизу замку, де жила. 1803 року її поховання було знищене. Тим не менш, у підлозі церкви до сих пір є кам'яна плита, що свідчить про місце останнього спочинку герцогині.
Генеалогія Редагувати
| Ольгерд | Уляна Тверська | Андрій Гольшанський | Олександра Друцька | Альбрехт IV | Йоганна Софія Баварська | Сигізмунд I Люксембург | Барбара Цельська | ||||||||||||||||||||||||||||
| Владислав II Ягайло | Софія Гольшанська | Альбрехт II | Єлизавета Люксембурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Казимир IV Ягеллончик | Єлизавета Габсбург | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ядвіга | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки Редагувати
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Література Редагувати
- Johann Dorner: Herzogin Hedwig und ihr Hofstaat — Das Alltagsleben auf der Burg Burghausen nach Originalquellen des 15. Jahrhunderts. In: Burghauser Geschichtsblätter. Nr. 53
- Baczkowski Krzysztof, Dzieje Polski późnośredniowiecznej (1370—1506), Kraków 1999, ISBN 83-85719-40-7, s. 230, 236, 238.
- Duczmal Małgorzata, Jagiellonowie. Leksykon biograficzny, Poznań — Kraków 1996, ISBN 83-08-02577-3, s. 280—290.
- Rudzki Edward, Polskie królowe, t. 1, Kraków 1990, s. 134, 138—140, 154.
- Wdowiszewski Zygmunt, Genealogia Jagiellonów i Domu Wazów w Polsce, Kraków 2005, s. 98-100.