Яблунець Яблуне ць селище міського типу в Україні у Барашівській сільській громаді Звягельського району Житомирської обл

50°48′08″ пн. ш. 28°04′19″ сх. д. / 50.80222° пн. ш. 28.07194° сх. д. / 50.80222; 28.07194Координати: 50°48′08″ пн. ш. 28°04′19″ сх. д. / 50.80222° пн. ш. 28.07194° сх. д. / 50.80222; 28.07194

Висота над рівнем моря

209 м

Відстань

Найближча залізнична станція:

Яблунець

До обл. центру:

- залізницею:

128 км

- автошляхами:

80 км

Селищна влада

Адреса

11250, Житомирська область, Звягельський район, смт Яблунець, вул. Героїв України, 117

Голова селищної ради

Зінченко Олександр

Карта

Яблунець

Яблунець у Вікісховищі

Історія Редагувати

Село засноване 1910 року, з 1977 року набуло статусу — селища, а з 28 грудня 1977 року — селище міського типу.

За часів СРСР у селищі розташовувалась Ємільчинська райсільгоспхімія, виробниче відділення Ємільчинської райсільгосптехніки, пункт побутового обслуговування. Зведено середню загальноосвітню школу; медичну амбулаторію, кінотеатр, бібліотеку.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», Яблунецька селищна рада Ємільчинського району об'єднана з Барашівською сільською громадою.

17 липня 2020 року, відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» громада увійшла до складу новоутвореного Новоград-Волинського (з 2022 року — Звягельського району) Житомирської області.

Населення Редагувати

1986 рік — 1 500 осіб;
2001 рік — 1 362 особи;
2018 рік — 1 121 особа.

Промисловість Редагувати

В селищі діє елеватор ТОВ «Яблунецьке ХПП», обладнаний пристосуваннями для підіймання, сушіння, зберігання великої кількості зернових культур, з можливістю відвантаження на автомобільний та залізничний транспорт на станції Яблунець.

Постаті Редагувати

Банчук Олег Петрович (1986—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Весельський Микола Францович (нар. 1974) — український орнітолог, таксидерміст.
Чиж Олег Володимирович (1988—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також Редагувати

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки Редагувати

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 14 серпня 2019.
Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1978 — № 3. — с. 76
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 26 грудня 2020.
. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.

Література Редагувати

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)

[2] . Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 14 серпня 2019.

[3] Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1978 — № 3. — с. 76

[4] Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[5] . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.

[6] . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 26 грудня 2020.

[7] . Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.