Яблоновський Август Доброгост Станіслав Вольфганг Жегота (3 серпня 1769, Лейпциг — 14 серпня 1791, Склименці) — князь, представник роду Яблоновських. У літературі відомий як «князь-козак». Власник маєтностей в Україні.
| Август Доброгост Яблоновський | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Август Доброгост Станіслав Вольфганг Жегота Яблоновський |
| Народився | 3 серпня 1769 Лейпциг, Саксонія, Священна Римська імперія |
| Помер | 14 серпня 1791 (22 роки) Склименці, Корсунський район, Україна |
| Поховання | Лисянка |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Конфесія | греко-католик |
| Батько | Юзеф Олександр Яблоновський |
| Мати | Фраціска Вікторія Воронецька |
| Родичі | Яблоновські |
| | |
Життєпис ред.
Син новогрудського воєводи, князя Юзефа Александера Яблоновського та його другої дружини — княжни Францішки Вікторії Воронецької.
Невдовзі після смерті (1777 р.) батька мати вислала його на Волинь (маєток у Ляхівцях (пол. Lachowiec) під опіку маршалка двору Яблоновських Піянєцкого — колишнього обер-лейтенанта часів Барської конфедерації. На Августа Доброгоста Яблоновського ще в Лейпцигу, раніше — у Ляхівцях — мав вплив надвірний стрілець — козак Стефан Матушиненька, тому він не дуже квапився вивчати науки та магнатсько-княжі манери. Тільки раз — 1787 — як князь-дідич, новогрудський воєводич урочисто вітав короля Станіслава Августа Понятовського, який їхав до Канева, а дорогою мав візит ввічливости до княгині Францішки Вікторії Яблоновської в Ляхівцях.
Відмовився від виїзду за кордон (мати хотіла, відповідно до заповіту її чоловіка, вислати сина навчатись), обрав собі за садибу Стеблів у Канівському старостві (мати передала йому права на Стеблівський ключ: містечко та 10 сіл). Звільнив частину підданих від обов'язку обробляти землю, утворив з них власну дружину добірних козаків: спочатку з 150 осіб, пізніше складала до 500 осіб-вершників. Август Доброгост Яблоновський з кожним роком краще переймав козацькі звичаї, у 1788 р. перейшов на греко-католицький обряд, змінив ім'я на Микола; як «князь Микола» був відомим серед козаків та навколишніх селян. Одягався по-козацьки, носив чуб, скасував двір.
Різні автори спогадів та праць про нього по-різному тлумачать його поведінку, бачать його намагання поєднати Козацьку державу з Польщею, інші бачать бажання наслідувати особу канівського старости Миколи Василя Потоцького, ще деякі — просто дивацтво та ненормальність. 1789 року став ротмістром Кавалерії Народової.
Помер 14 серпня 1791 року в таборі під Склемінцями, був похований у Лисянці у фундованому ним монастирі василіян.
Джерела ред.
- Dobrzyniecka J. Jabłonowski August Dobrogost Stanisław Wolfgang Żegota (1769—1791) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/2, zeszyt 45. — 161—320 s. — S. 219. (пол.)
- Tychoml // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 690. (пол.) — S. 690—691. (пол.)
Посилання ред.
- August Dobrogost ks. Jabłonowski z Jabłonowa h. Prus (III) (ID: 8.192.369) [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |