Васи́ль Миха́йлович Юрча́к (26 серпня 1876, м-ко Скала-над-Збручем, нині смт (Скала-Подільська) (Борщівського району) Тернопільської області — 28 вересня 1914), м. (Теребовля)) — український драматичний актор галицької сцени кінця XIX — поч. XX століття.
Василь Михайлович Юрчак | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народився | 26 серпня 1876 м-ко Скала-над-Збручем, нині смт (Скала-Подільська), (Борщівський район), Тернопільська область | |||
Помер | 28 вересня 1914 (38 років) м. (Теребовля) | |||
Національність | українець | |||
Громадянство | ![]() | |||
Діяльність | актор | |||
У шлюбі з | (Юрчакова Ганна Степанівна) | |||
| ||||
![]() |
Життєпис
Народився Василь Юрчак 26 серпня 1876 року у Скалі-Подільській на Борщівщині, в сім'ї дрібного ремісника. Тут закінчив народну школу. Перепробував багато занять, із яких на все життя полюбились гра на скрипці, спів та вирощування квітів. Перша вистава, побачена в дитинстві, залишила незгладимий слід у серці. Мрія про зачарований світ сцени не покидала юнака. І 19 вересня 1896 року він вступає до (театру товариства «Руська бесіда»).
Спочатку виступав у масових сценах, хорах, грав невеликі ролі. Вже в епізодах молодий актор привернув до себе увагу. Він створив декілька оригінальних образів із селянського і міського життя. Коли з'являлася на сцені його невисока постать і сміялась — сміявся весь театр, а заридає вона — від відгомону її плачу тремтіла і сцена і люди.
Творчість
Першими ролями Юрчака були гуцул Степан у «Верховині» Коженьовського, бездомний парубок з добрим серцем Микола у («Наталці Полтавці»), ґазда Сухий у «Скапаному світі» Оркана.
У репертуарі Юрчака було багато різноманітних ролей, але вершини виконавської майстерності він досягнув у драматичних виставах. Василь Михайлович не шукав і не вимагав матеріалу, і у великих, і в малих епізодичних ролях створював прекрасні, цільні образи. Максим Кукса («Пошились у дурні» М.Кропивницького), Микола Задорожний («Украдене щастя» І. Франка), Лука («На дні» (М.Горького)), Петро («Влада темряви» (Л. Толстого)) — ось далеко не повний перелік акторських удач.
Юрчак був блискучий у ролях сільських і міщанських типів, незрівняно відтворював комічні єврейські типи в п'єсах (Я. Гордіна) («За синім морем», «Міреле Ефрос», «Сатана»). Інші ролі: Хома («Ой, не ходи, Грицю …» М. Старицького), Кукса («Пошились у дурні» М. Кропивницького), Феноген, Омелян («Хазяїн», «Бурлака» І. Карпенка-Карого), Янко («Хата за селом» за Ю. Крашевським), Микола, Семен («Украдене щастя», «Учитель» І. Франка), Бен Акіба («Уріель-Акоста» К. Ґуцкова), Перчихін, Актор («Міщани», «На дні» М. Ґорького). Юрчак мав не тільки талант перевтілення в сценічні образи, але й великий дар імітувати гру своїх колеґ. Своїм учителем Юрчака називали А. Бучма і М. Крушельницький.
Про роль слуги Осипа «Ревізорі» Гоголя газета «Буковина» писала: «Незрівнянним слугою був Юрчак. Про цього артиста можна без перебільшення сказати, що він навіть не силкується грати. Його голос, його рухи мали в собі щось такого природного, такого само собою зрозумілого, що не можна було намилуватися ним…».
Лесь Курбас на лекціях розповідав студентам, як Юрчак різьбив вміло свої типи, приходив на репетиції з готовою, відшліфованою роллю. Відомий поет та історик театру Степан Чернецький, який деякий час співпрацював з Василем Юрчаком, як його режисер, залишив нам такі слова:
«Один з великих, може найбільших артистів, які будь-коли ходили по українській сцені в Галичині. Хто з нас не знав Юрчака? Кому з нас не стоїть перед очима та мила постать: появиться на сцені й засміється – сміється весь театр, а заридає – відгомоном її плачу тремтять і сцена і люди».
Відомий поет та історик театру Степан Чернецький, який деякий час співпрацював з Василем Юрчаком, як його режисер, писав: «Один з великих, може найбільших артистів, які будь-коли ходили по українській сцені в Галичині. Хто з нас не знав Юрчака? Кому з нас не стоїть перед очима та мила постать: появиться на сцені й засміється – сміється весь театр, а заридає – відгомоном її плачу тремтять і сцена і люди. Юрчак був серйозний, глибокий народний драматичний талант. В його голові було так багато драматичного виразу й сили, що саме тут вдирався він на вершини творчості у всій його силі та глибині. Умів устами, обличчям, очима, рухами снувати фрагменти якихось ліричних мелодій чи цілих поем. Був це тип «актора» з «Божою іскрою» у грудях».
Смерть
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi9jL2NiLyVEMCU5QyVEMCVCRSVEMCVCMyVEMCVCOCVEMCVCQiVEMCVCMF8lRDAlOTIlRDAlQjAlRDElODElRDAlQjglRDAlQkIlRDElOEZfJUQwJUFFJUQxJTgwJUQxJTg3JUQwJUIwJUQwJUJBJUQwJUIwLmpwZy8yMDBweC0lRDAlOUMlRDAlQkUlRDAlQjMlRDAlQjglRDAlQkIlRDAlQjBfJUQwJTkyJUQwJUIwJUQxJTgxJUQwJUI4JUQwJUJCJUQxJThGXyVEMCVBRSVEMSU4MCVEMSU4NyVEMCVCMCVEMCVCQSVEMCVCMC5qcGc=.jpg)
Його талант постійно розвивався, поглиблювався, а одночасно розвивалась і його… невиліковна хвороба — туберкульоз.
З початком першої світової війни, театр припинив існування. У 1913 році захворів на (туберкульоз), приїхав у Теребовлю до родичів дружини, де і помер 28 вересня 1914 року. Похований в Теребовлі на міському цвинтарі 28 вересня 1914 року.
Література
- Василь Юрчак [Текст] // Рудницький М. І. В наймах у Мельпомени [Текст] / М. І. Рудницький. – Київ, 1963. – С. 200−212.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р (Володимир Кубійович). — Париж — Нью-Йорк : (Молоде життя), 1955—1995. — .
- П. Медведик, Л. Щербак Юрчак Василь Михайлович // (Тернопільський енциклопедичний словник): у 4 т. / редкол.: (Г. Яворський) та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат («Збруч»), 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 672. — .
- Медведик П. Воістину великий актор [Текст] : (до 120-річчя від дня народження В. Юрчака) / П. Медведик // Тернопілля 96 : регіон. річник. – Тернопіль, 1996. – С. 540−541.
- Юрчак Василь Михайлович [Текст] // Митці України : енциклопед. Довідник. – Київ, 1992. – С. 669.
- .
![]() | Це незавершена стаття про українського актора чи акторку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Актори театру «Руська бесіда» | Ф 71732. Open Kurbas (укр.). Процитовано 26 березня 2024.
- Нотатки з історії театру Західної України. Збруч (укр.). 5 жовтня 2020. Процитовано 26 березня 2024.
- ЮРЧАК ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ.
- Ірина, Грицишин (26 січня 2021). Юрчак Василь. Тернопільська обласна бібліотека для молоді (укр.). Процитовано 26 березня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет