Юліе Еге (норв. Julie Ege; нар. 12 листопада 1943, Саннес, Норвегія — пом. 29 квітня 2008, Осло, Норвегія) — норвезька акторка та модель, претендентка на титули «Міс Норвегія», «Міс Всесвіт».
Юліе Еге | |
---|---|
Julie Ege | |
Ім'я при народженні | Julie Dzuli |
Народилася | 12 листопада 1943 Саннес, Норвегія |
Померла | 29 квітня 2008 (64 роки) Осло, Норвегія |
Громадянство | Норвегія |
Діяльність | акторка, модель |
Роки діяльності | 1967 — 1998 |
У шлюбі з | Андерс Байd |
Діти | 2 |
IMDb | ID 0250774 |
| |
Юліе Еге у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Юліе Еге народилася в містечку Саннес, Норвегія. Дівчинка працювала на заводі велосипедів. У 15 років спробувала себе як модель і знімалась у рекламах. Через три роки брала участь у конкурсі «Міс Норвегія» та «Міс Всесвіт». Після нетривалого шлюбу з фермером (за іншими даними офіцером) повернулася в Осло, де навчалася в університеті на факультеті англійської мови та історії. Потім певний час працювала по програмі «Au pair» в Англії, щоб покращити знання мови. Другий чоловік акторки, стоматолог, спонукав її знятися оголеною для журналу «Penthouse», що допомогло отримати роль у фільмі «На секретній службі Її Величності».
Першу провідну роль акторка зіграла в кінокомедії «У кожного дому має бути». Потім вона отримала шанс зіграти з Пітером Селлерсом у черговій комедії, але відмовилась на користь проекту «Створіння забутого світу» кінокомпанії «Hammer». Зйомки проходили в Африці, що виявилось випробуванням для Еге, бо вона нещодавно народила доньку Джоанну. Вона продовжила зніматися в комедійних стрічках та час від часу в фільмах жахів, доки кінокар'єра не зійшла на нівець. Протягом восьми років Англії Еге жила разом з Тоні Брамвелом — колишнім асистентом The Beatles, а згодом успішним музичним промоутером. Вона повернулась у Норвегію, познайомилась з письменником Андреасом Баєм, від якого народила другу доньку Еллу. Еге здійснила свою дитячу мрію й закінчила курси медсестер. Під час підготовки до іспитів вона виявила ознаки раку молочної залози на ранніх стадіях. Згодом у неї діагностували рак яєчника, а також легені. У 1998 році Юліе Еге стала дипломованою медсестрою та працювала в лікарні Осло.
Юліе Еге померла 29 квітня 2008 року, поховальна церемонія пройшла в Осло.
Фільмографія ред.
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1967 | ф | Пограбування | Robbery | хостес (в титрах не зазначена) |
1967 | ф | Стомпа на морі | Stompa til Sjøs! | |
1969 | ф | На секретній службі Її Величності | On Her Majesty's Secret Service | скандинавська дівчина |
1970 | ф | У кожного дому має бути | Every Home Should Have One | Інга Гілтенберг |
1971 | ф | Помпеї | Up Pompeii | Волюптуа |
1971 | ф | Створіння забутого світу | Creatures the World Forgot | Нала |
1971 | ф | Смертні гріхи чудової сімки | The Magnificent Seven Deadly Sins | Інгрід |
1972 | ф | Go for a Take | Ейпріл | |
1972 | ф | Rentadick | Утта | |
1973 | ф | Не зараз, любий | Not Now Darling | Джейні Мак-Майкл |
1973 | ф | Канарка | Kanarifuglen | Карі |
1973 | ф | Кінцева програма | The Final Programme | міс Деззл |
1974 | ф | Безумство | Craze | Гелена |
1974 | ф | Легенда про сім Золотих Вампірів | The Legend of the 7 Golden Vampires | Ванесса |
1974 | ф | Прогрес Персі | Percy's Progress | міс Генсон |
1974 | ф | Творець виродків | The Mutations | Геді |
1974 | ф | Тривала затримка | Bortreist på ubestemt tid | Крістіна |
1975 | ф | Закоханий молочник | The Amorous Milkman | Даяна |
1975 | ф | Дурна доля Шерлока Джонса | De dwaze lotgevallen van Sherlock Jones | секретарка |
1976 | с | Небезпечна професія | Farlig yrke | Венке Берг |
1988 | ф | Захоплюючі дні для Крістіни Берг | Fengslende dager for Christina Berg | дружина Крага |
1998 | с | Blodsbånd |
Примітки ред.
- VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- код BIBSYS — Unit.
- ↑ Danny Buckland (11 травня 2008). . Daily Express. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 5 березня 2018.
- ↑ Pierre Perrone (2 травня 2008). . The Independent. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 5 березня 2018.
- ↑ Julie Ege. Herald Scotland. 6 травня 2008. Процитовано 5 березня 2018.
- ↑ Ronald Bergan (2 травня 2008). . The Guardian. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 6 березня 2018.
- Carina Opsann, Bjørn Ekker (30 квітня 2008). . Se og Hør. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 5 березня 2018.